538/1378/16-ц
провадження 2/538/75/17
07 вересня 2017 року м. Лохвиця
Лохвицький районний суд Полтавської області у складі:
головуючого - судді: Ларіної О.В.,
при секретарі Криворучко В.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі районного суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, -
Позивач звернулась до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача аліменти на утримання малолітніх дітей ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, у розмірі 1/4 частини від всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з дня подачі позовної заяви до суду та до повноліття дітей. Позов мотивований тим, що відповідач є батьком їх спільних дітей, які проживають разом з позивачем та утримання яких відповідач здійснює періодично. Відповідач інших утриманців не має, працездатний, тому вважає, що саме в цьому розмірі, визначеному в частці від заробітку (доходу), він має можливість сплачувати на її користь аліменти на утримання спільних дітей.
В судовому засіданні позивач підтримала свої вимоги в повному обсязі та надала пояснення, аналогічні викладеним в позові обставинам. Також надала до суду заяву про можливість розгляду справи за її відсутності.
Представник позивача, яка діє на підставі ордера в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила позов задовольнити.
Відповідач в судовому засіданні пояснив, що з дітьми бачиться регулярно, придбає їм одяг, іграшки, також в подальшому має намір звернутись до суду з позовом про встановлення місця проживання дітей. Крім цього, позовні вимоги визнав у повному обсязі, не заперечував проти задоволення позовних вимог, а також просив розглянути справу за його відсутністю.
Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню за таких підстав.
Судом встановлено, що сторони є батьками ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджено свідоцтвом про народження серія І-КЕ № 248241, виданим відділом державної реєстрації актів цивільного стану Лохвицького районного управління юстиції Полтавської області від 29 серпня 2016 року (актовий запис про народження № 19 від 14.02.2006 року).
Також позивач та відповідач є батьками ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджено повторним свідоцтвом про народження серія І-КЕ № 248242, виданим відділом державної реєстрації актів цивільного стану Лохвицького районного управління юстиції Полтавської області від 29 серпня 2016 року (актовий запис про народження № 29 від 21.11.2007 року).
На момент розгляду справи місцем проживання дітей є місце проживання матері - позивача у справі ОСОБА_1
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Спірні правовідносини, що виникли між сторонами регулюються нормами Сімейного кодексу України.
Згідно ст. 141 Сімейного кодексу України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Відповідно до ст. 51 ч. 2 Конституції України, ст.180 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у п. 17 постанови від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен урахувати: стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
Абзац 4 зазначеного пункту роз'яснює, що розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж зазначений у ч. 2 ст. 182 СК ( 2947-14 ). При цьому необхідно мати на увазі, що зміна законодавства в частині визначення мінімального розміру аліментів на одну дитину не є підставою для перегляду постановлених раніше судових рішень про їх стягнення. Що ж до максимального розміру аліментів, які стягуються з боржника, то відповідно до ч. 3 ст. 70 Закону України від 21 квітня 1999 р. N 606-XIV ( 606-14 ) "Про виконавче провадження" він не повинен перевищувати 50 відсотків заробітної плати цієї особи.
Крім того, відповідно до ч.1 ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Згідно ст.181 ч.3 Сімейного кодексу України аліменти на утримання дитини можуть присуджуватися в долі від доходу батька.
Відповідно до ч.1 ст.183 Сімейного Кодексу України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Приписами ст.182 ч.2 СК України встановлено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Згідно з ч. 2 ст. 183 СК України якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття.
В судовому засіданні встановлено, що відповідач ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, є людиною працездатного віку, мешкає окремо від позивача та дітей, офіційно працює на посаді оператора очисних споруд 3 розряду Яблунівського відділення з переробки газу філії Управління з переробки газу та газового конденсату ПАТ «Укргазвидобування», інших утриманців не має, здоровий за станом здоров'я.
Законом України «Про державний бюджет на 2017 рік» встановлено, що прожитковий мінімум для дитини віком від 6 до 18 років, до вікової категорії якої належить дитина сторін у справі, становить: з 1 січня 2017 року - 1689 гривень, з 1 травня - 1777 гривня, з 1 грудня - 1860 гривень.
Відповідно до ст. 11 ч. 1 ЦПК України суд діє в межах заявлених позивачем вимог.
Визначаючи розмір аліментів, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, суд враховує обставини, передбачені ст.182 СК України, а також бере до уваги, що відповідач визнав позов повністю, а також те, що розмір прожиткового мінімуму на дитину вищевказаного віку на час розгляду становить 1 777,0 грн.
Вказані обставини дають суду підстави зробити висновок, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню аліменти на утримання спільних неповнолітніх дітей ОСОБА_3, 02 лютого 2006 року та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, у розмірі 1/4 частки від всіх видів заробітку (доходу), але не менш 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісяця. Вказаний розмір аліментів є доцільним, відповідає інтересам обох сторін та інтересам дитини, а також чинному законодавству. В зв'язку з чим приходить суд до висновку, що позов підлягає задоволенню.
На підставі ст. 192 ч. 1 СК України розмір аліментів, визначений судом, може бути згодом збільшено або зменшено за рішенням судом за позовом одержувача аліментів або платника аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось з них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Відповідно зі ст.191 СК України аліменти підлягають присудженню з дня подачі позову, тобто з 30 серпня 2016 року.
Також з відповідача згідно ст.88 ч. 3 ЦПК України підлягає стягненню судовий збір в дохід держави у розмірі 640 грн.
На підставі ст. 367 п. 1 ЦПК України суд вважає за необхідне допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
На підставі ст.51 Конституції України, ст.ст. 141, 180-184, 191 Сімейного Кодексу України, керуючись ст.ст. 3, 10, 11, 60, 88, 174, 212, 213, 214-215, 224, 367 ЦПК України, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на дітей - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3 на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1), ІНФОРМАЦІЯ_4 аліменти на утримання малолітніх дітей ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, у розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходів) відповідача, але не менш 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 30.08.2016 року і до досягнення дітьми повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3 в дохід бюджету судовий збір в розмірі в 640,0 грн. (шістсот сорок грн. 00 коп.).
Допустити негайне виконання рішення про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Полтавської області шляхом подання через Лохвицький районний суд Полтавської області апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя О.В. Ларіна