"08" вересня 2017 р. Справа № 363/2025/17
Іменем України
08 вересня 2017 року Вишгородський районний суд Київської області у складі головуючої судді Котлярової І.Ю., при секретарі Палій Л.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вишгород адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Вишгородської міської ради Київської області, Відділу у Вишгородському районі Головного управління Держгеокадастру у Київській області про визнання незаконним та скасування рішення,
ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Вишгородської міської ради Київської області, Відділу у Вишгородському районі Головного управління Держгеокадастру у Київській області про визнання незаконним та скасування рішення, посилаючись на те, що рішенням Вишгородської міської ради від 17.10.2016 року № 17/21 їй було надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, загальною площею 0,1021 га, розташованої за адресою: Київська область, м. Вишгород, провулок Коцюбинського у власність. З метою реалізації наданого права вона звернулась до землевпорядної організації для виготовлення проекту землеустрою щодо відведеної земельної ділянки. Нащо 06.04.2017 року їй рішенням Державного кадастрового реєстратора відділу у Вишгородському районі Головного управління Держгеокадастру у Київській області було відмовлено у внесенні відомостейтак, як наявні зауваження щодо валідності електронного документа, та перетину ділянок з іншою ділянкою, площа співпадає на 90.582%, знаходження в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини. Згодом позивачем було встановлено, що підставою для відмови у реєстрації земельної ділянки стало те що, 21 лютого 2017 року рішенням Вишгородської міської ради надано дозвіл громадянці ОСОБА_2 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, площею 0,1000 га, яка розташована за адресою АДРЕСА_1, у власність. Зазначила, що на момент звернення до Вишгородської міської ради щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою, та розробку проекту та його погодження, не існувало перетин меж земельної ділянки з іншими ділянками.
Вважає таке рішення незаконним, оскільки через неправомірні дії міської ради вона не може реалізувати своє право на отримання названої земельної ділянки у власність.
З метою захисту свого права звернулася до суду та просила визнати незаконним та скасувати рішення Вишгородської міської ради Київської області від 21 лютого 2017 року про надання дозволу громадянці ОСОБА_2 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, площею 0,1000 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, у власність;зобов'язати відділ у Вишгородському районі Головного управління Держгеокадастру у Київській області повторно розглянути її заяву про внесення відомостей до Державного земельного кадастру про земельну ділянку, загальною площею загальною площею 0,1021 га, яка розташована АДРЕСА_1, шляхом її державної реєстрації згідно документації із землеустрою, та присвоєння їй кадастрового номеру. Крім того, просила стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з відповідачів на її користь суму судового збору у розмірі 640 гривень.
У подальшому, представник позивача уточнила позовні вимоги, просила визнати незаконним та скасувати рішення Вишгородської міської ради Київської області від 21 лютого 2017 року про надання дозволу громадянці ОСОБА_2 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, площею 0,1000 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, у власність, а також стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з відповідачів на її користь суму судового збору у розмірі 640 гривень.
У судове засідання позивач та її представник не з'явилися, останньою до суду було подано заяву про розгляд справи за їх відсутності, на уточнених позовних вимогах наполягає.
У судове засідання представник Вишгородської міської ради не з'явився, направив на адресу суду клопотання про розгляд справи без участі їх представника на підставі наявних у справі доказів.
Представник відділу у Вишгородському районі Головного управління Держгеокадастру у Київській області у судове засідання також не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.
Суд, дослідивши письмові матеріали справи, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
В силу п.1 ч.3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонньо (неупереджено, добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема, з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 1ст. 6 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Судом встановлено, що 17 жовтня 2016 року рішенням Вишгородської міської ради № 17/21 ОСОБА_1 надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з цільовим призначення для ведення особистого селянського господарства, загальною площею 0,1021 га, яка розташована АДРЕСА_1, у власність. (а.с. 13).
Позивачем було замовлено розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з землевпорядною організацією, що підтверджується договором № 52-01/17 про виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а.с. 10-11).
Рішенням № РВ-3200524432017 Державного кадастрового реєстратора відділу у Вишгородському районі Головного управління Держгеокадастру у Київській області було відмовлено у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру так, як наявні зауваження щодо валідності електронного документа, та перетину ділянок з іншою ділянкою, площа співпадає на 90.582%, знаходження в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини (а.с. 14).
21 лютого 2017 року рішенням Вишгородської міської ради надано дозвіл громадянці ОСОБА_2 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, площею 0,1000 га, яка розташована за адресою АДРЕСА_1, у власність (а.с. 16-18).
Відповідно до статті 12 ЗК України, до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст, зокрема, належить: розпорядження землями територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.
Згідно до статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.
Статтею 122 ЗК України передбачено, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
Відповідно до статті 125 ЗК України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що Вишгородською міською радою не надано суду доказів, які свідчать про неправомірність заявлених позовних вимог, а тому, уточнені позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.
Статтею 94 КАС України визначено, що якщо судове рішення ухвалено на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтвердженні судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень. Якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволені яких позивачеві відмовлено.
На підставі викладеного, суд зазначає, що оскільки представник позивача уточнивши позовні вимоги просив в частині зобов'язання відділу у Вишгородському районі Головного управління Держгеокадастру у Київській області повторно розглянути її заяву про внесення відомостей до Державного земельного кадастру про земельну ділянку не розглядати суд приходить до висновку, що витрати по сплаті судового збору понесені позивачем підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Вишгородської міської ради у сумі 640 гривень.
Керуючись ст. ст. 12, 81, 116, 118, 121, 122, 125 Земельного кодексу України, ст. ст. 2, 6, 71, 159, 160, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Уточнені позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.
Визнати незаконним та скасувати рішення Вишгородської міської ради Київської області від 21 лютого 2017 року про надання дозволу громадянці ОСОБА_2 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, площею 0,1000 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, у власність.
Стягнути з Вишгородської міської ради Київської областіза рахунок державних асигнувань на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 640 (шістсот сорок) гривень.
Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Вишгородський районний суд Київської області протягом десяти днів з дня проголошення постанови або протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя І.Ю. Котлярова