Ухвала від 11.09.2017 по справі 643/9973/17

Справа № 643/9973/17

Номер провадження 2/643/5058/17

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.09.2017 Суддя Московського районного суду м. Харкова Поліщук Т.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою про розірвання шлюбу.

Дослідивши матеріали позовної заяви, судом встановлено наступне.

Як вбачається з відповіді з адресно-довідкового підрозділу ГУДМС України в Харківській області, позивач зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, відповідач ОСОБА_2 зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2.

Відповідно до ст. 109 ЦПК України, позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її перебування.

Відповідно до ч. 2 ст. 110 ЦПК України, позови про розірвання шлюбу можуть пред'являтися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача також у разі, якщо на його утриманні є малолітні або неповнолітні діти або якщо він не може за станом здоров'я чи з інших поважних причин виїхати до місця проживання відповідача. За домовленістю подружжя справа може розглядатися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування будь-кого з них.

Згідно п. 5 ч. 2 ст. 119 ЦПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Відповідно до п. 6 ч. 2 вказаної статті позовна заява повинна містити зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав звільнення від доказування.

Згідно роз'яснень, викладених в Постанові Пленуму Верховного суду України № 2 від 12.06.2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ в суді першої інстанції», суди мають звертати особливу увагу, зокрема, на те, що у позовній заяві повинні не лише міститись позовні вимоги, а й бути викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину.

Будь-яких посилань на докази, які б підтверджували факт проживання неповнолітніх дітей разом з позивачем та, відповідно, знаходження їх на утриманні позивача, суду не надано.

За таких обставин суд позбавлений можливості визначити підсудність вказаного позову Московському районному суду м. Харкова.

Враховуючи наведене, суд вважає за необхідне залишити позов без руху з наданням позивачу строку для усунення недоліків позовної заяви, а саме документів, якими згідно чинного законодавства України може бути підтверджений факт проживання разом з ним його неповнолітніх дітей, та, відповідно, знаходження останніх на утриманні позивача.

Також суд роз'яснює позивачу, що порядок реєстрації місця проживання та перебування осіб визначено Законом України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», а також Наказом МВС України № 1077 від 22.11.2012 року, яким затверджено «Порядок реєстрації місця проживання та місця перебування фізичних осіб в Україні та зразків необхідних для цього документів».

Так, статтею 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» надано наступне визначення термінів:

- місце проживання - житло, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає постійно або тимчасово;

- довідка про реєстрацію місця проживання або місця перебування - документ, який видається органом реєстрації особі за її вимогою та підтверджує реєстрацію місця проживання або місця перебування особи;

- документи, до яких вносяться відомості про місце проживання та місце перебування особи, - паспорт громадянина України, тимчасове посвідчення громадянина України, довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, посвідчення особи, якій надано тимчасовий захист, довідка про звернення за захистом в Україні.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» для реєстрації місця проживання особа або її законний представник подають серед іншого документ, до якого вносяться відомості про місце проживання. Якщо дитина не досягла 16-річного віку, подається свідоцтво про народження або свідоцтво про належність до громадянства України. Реєстрація місця проживання новонародженої дитини здійснюється також на підставі направлених органами соціального захисту населення даних, що зазначив законний представник, з яким постійно проживає дитина, у заяві про призначення допомоги при народженні дитини.

Згідно п. 2.2. «Порядку реєстрації місця проживання та місця перебування фізичних осіб в Україні та зразків необхідних для цього документів», затвердженого Наказом МВС України № 1077 від 22.11.2012 року, відомості про реєстрацію дитини, яка не досягла 14 років, вносяться до картки реєстрації того з батьків, з ким реєструється місце проживання дитини, та до адресної картки.

Також в порушення вимог ст. 120 ЦПК України, позивачем не надано копії всіх документів, що додаються до позовної заяви відповідно до кількості сторін по справі.

Керуючись ст.с. 119- 121, 208-210 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків упродовж 5 діб з часу отримання копії ухвали.

У разі невиконання ухвали суду в зазначений строк позовну заяву вважати неподаною та повернути позивачу зі всіма доданими до неї документами.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Т. В. Поліщук

Попередній документ
68805518
Наступний документ
68805521
Інформація про рішення:
№ рішення: 68805519
№ справи: 643/9973/17
Дата рішення: 11.09.2017
Дата публікації: 15.09.2017
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Салтівський районний суд міста Харкова
Категорія справи: Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із сімейних правовідносин; Спори, що виникають із сімейних правовідносин про розірвання шлюбу