Справа № 342/792/17
Провадження № 2/342/567/2017
11 вересня 2017 року м. Городенка
Городенківський районний суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого судді Федів Л.М.,
секретаря судового засідання Козаченко Л.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Городенка справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання права власності на житловий будинок та господарські будівлі в порядку спадкування за заповітом,
ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, в якому просить визнати за нею право власності на житловий будинок з господарськими будівлями, спорудами, розташованими по вул. Лесі Українки, 16 в с. Тишківці Городенківського району Івано-Франківської області.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 09 березня 2016 року помер тато позивача - ОСОБА_4, актовий запис № 6. При житті, 9 лютого 2016 року, ОСОБА_4 зробив письмове розпорядження на випадок своєї смерті, яким все своє майно заповів своїй дочці - ОСОБА_1. Даний заповіт посвідчений секретарем виконкому Тишківської сільської ради Городенківського району, зареєстрований в реєстрі за № 5. З часу свого народження й по день смерті ОСОБА_4, вони проживали разом в будинку батьків, розташованому по вул. Л.Українки, 16 в с. Тишківці Городенківського району. Дане будинковолодіння належить на праві особистої власності колгоспному двору, головою якого є ОСОБА_4 згідно з свідоцтвом на право особистої власності на жилий будинок від 8 жовтня 1989 року. Після смерті тата, позивач продовжує жити за вказаною адресою, несе витрати по утриманню житла в належному стані, оплачує комунальні послуги, обробляє земельну ділянку тощо. З метою реалізації свого спадкового права після смерті тата, ОСОБА_1 звернулася до в.о. державного нотаріуса Городенківської ДНК із відповідною заявою. Вивчивши правовстановлюючі документи, нотаріусом відмовлено позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_4, до якої входить житловий будинок з господарськими будівлями, спорудами по вул. Л.Українки, 16 в с. Тишківці Городенківського району. Причиною такої відмови стала реєстрація спадкового господарства, як колгоспного двору, головою якого був спадкодавець. Кожному з членів колгоспного двору, які проживали станом на 15 квітня 1991 року, належить відповідна частка житлового будинку, які визначити конкретно неможливо. Згідно з записами в погосподарській книзі № 1 (особовий рахунок № 52) на домоволодіння в с. Тишківці по вул. Л.Українки, 16 станом на 01.04.1991 року були зареєстровані та проживали: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 - голова господарства - помер 09.03.2016 р.; ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 - дружина спадкодавця - відповідачка; ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3 - дочка спадкодавця - позивач; ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4 - син спадкодавця - відповідач. Відповідачі на частки у спадковому майні не претендують, з приводу оформлення спадщини чи виділення частки члена колгоспного двору не зверталися, тобто спору щодо спадкового майна немає.
В судове засідання сторони не з'явилися. Подали до суду заяви про розгляд справи в їхній відсутності. Позивач позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить задовільнити. Відповідачі позовні вимоги визнають в повному обсязі.
За таких обставин судом прийнято рішення про розгляд справи у відсутності сторін. Згідно вимог ч.2 ст.197 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, прийшов до наступного.
Із копії свідоцтва на право особистої власності на жилий будинок від 08.10.1989 року, виданого на підставі рішення виконкому Городенківської районної Ради народних депутатів № 141 від 09.08.1989 року слідує, що в цілому жилий будинок з принадлежними до нього будівлями та спорудами, який розташований в селі Тишківці по вулиці Л.Українки за № 16 дійсно належить на праві особистої власності колгоспному двору, головою якого є ОСОБА_4
Випискою з інвентаризаційних матеріалів вих № 7770 від 26.08.2016 р., виданою ОКП «Коломийське міжрайонне бюро технічної інвентаризації», стверджено, що згідно архівних даних станом на 31.12.2012 р. під реєстровим номером 18 зареєстровано, що власником майна, розташованого в с. Тишківці Городенківського р-ну по вул. Л.Українки, 16 на підставі свідоцтва про право власності, видане Городенківським РВК 08.10.1989 р. на підставі рішення цього ж виконкому № 141 від 09.08.1989 р. є ОСОБА_4 (голова колгоспного двору).
Згідно з технічною документацією житлове господарство, розташоване в с. Тишківці по вул. Л.Українки, 16 Городенківського району Івано-Франківської області, складається з житлового будинку, позначеного на схемі в технічному паспорті літерою «А», побудованого 1960 р., загальною площею 103,1 кв.м., житловою площею 61,7 кв.м., 2 гаражів, 3 сараїв, 2 стайні, стодоли, 2 комор, літньої кухні, погрібу, криниці, огорожі, вимощення.
Звітом про оцінку житлового будинку, складеного ФОП ОСОБА_6 стверджено, що ринкова вартість житлового будинку та допоміжних будівель та споруд, що знаходиться за адресою: Івано-Франківська область Городенківський район с. Тишківці вул. Л.Українки, буд. 16 станом на 05.08.2017 року становить 229 064 грн.
Ч.3 ст.5 Цивільного кодексу України (2004 р.) визначено: якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювались актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав і обовязків, що виникли з моменту набрання ним чинності.
Відповідно до ч. 6 п. а Постанови Пленуму Верховного Суду України № 20 від 22.12.1995 року "Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності", право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні. Такими, що втратили це право, вважаються працездатні члени двору, які не менше трьох років підряд до цієї дати не брали участі своєю працею і коштами у веденні спільного господарства двору (в цей строк не включається час перебування на дійсній строковій військовій службі, навчання в учбовому закладі, хвороба).
Згідно довідки № 505 від 12.08.2016 року, виданої виконавчим комітетом Тишківської сільської ради Городенківського району, встановлено, що станом на 01.04.1991 року в колгоспному дворі в с. Тишківці по вул. Лесі Українки № 16 були зареєстровані та проживали: голова сім'ї - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, який помер 09.03.2016 року, а/з № 6 від 10.03.2016 року; дружина - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_6, дочка - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_7, син - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_8
ОСОБА_5 після укладення шлюбу 28 травня 1998 року з ОСОБА_7, змінила прізвище "Бабинська" на "Бандурка", що стверджено копією свідоцтва про одруження серія І-НМ № 029774.
У відповідності до ст.ст. 346, 347 ЦК України право власності припиняється у разі відмови власника від права власності. Особа може відмовитися від права власності на майно, заявивши про це або вчинивши інші дії, які свідчать про її відмову від права власності.
В силу п.4 ч.1 ст. 365 ЦК України, право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім'ї.
Відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3 позовні вимоги визнають в повному обсязі, що стверджено поданими до суду заявами.
За заповітом від 09.02.2016 року, посвідченим секретарем виконкому Тишківської сільської ради, зареєстрованим за № 5, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_9, заповів на випадок своєї смерті усе своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося і взагалі все те, що йому належатиме на день смерті і на що він за законом матиме право і в тому числі житловий будинок в с. Тишківці по вул. Лесі Українки, 16 з надвірними спорудами та державний акт на право приватної власності на землю серії ІФ № 081552 пл. 1,79 га в урочищі "Овочева", серії ІФ № 082422 пл. 0,17 га в урочищі "Сад старий" серії ІФ № 081685 пл. 0,29 га в урочищі "Мамичів", та земельні ділянки, які йому надавались призначені для ведення особистого селянського господарства в селі Тишківці - своїй дочці ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_7
ОСОБА_4 помер 09.03.2016 року, про що свідчить копія свідоцтва про смерть серія І-НМ № 226344.
Внаслідок його смерті відкрилась спадщина.
Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до іншої особи (спадкоємця). Згідно з ст. 1223 ЦК України - право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини. Спадкоємцями можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини, вказано в ч. 1 ст. 1222 ЦК України.
Згідно копії свідоцтва про одруження серії І-АБ № 016601, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_10 та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_11, 28.02.1970 року одружилися.
Копією свідоцтва про народження серії І-НМ № 252469 стверджено, що позивач є донькою ОСОБА_4 та ОСОБА_2.
Судом встановлено, що спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_4 є його донька - ОСОБА_1 (позивач).
Згідно ч. 1 ст. 1241 ЦК України малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов'язкова частка).
Дружина спадкодавця ОСОБА_4 - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_12 позовні вимоги визнає в повному обсязі, що стверджено поданою до суду заявою.
За ст.ст. 1268-1269 Цивільного кодексу України прийняття спадщини - це: постійне проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини або подання спадкоємцем, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Ч. 1 ст. 1270 згаданого кодексу визначено, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Довідкою № 776 від 11.09.2017 року, виданою виконавчим комітетом Тишківської сільської ради стверджено, що ОСОБА_1 (позивач) прийняла спадщину після смерті батька ОСОБА_4, оскільки на момент його смерті була зареєстрована та проживала разом з ним по вул. Л.Українки, 16 в с. Тимшківці Городенківського району Івано-Франківської області і вели спільне господарство.
Відповідно до ч. 1 ст.1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Згідно з вимогами ч.1 ст. 1297 згаданого кодексу - спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.
З постанови в.о. державного нотаріуса Городенківської районної державної нотаріальної контори ОСОБА_8 № 1264/02-31 від 11.07.2017 р., слідує, що позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_4, померлого 09 березня 2016 року на житловий будинок № 16 по вул. Лесі Українки в с. Тишківці Городенківського району Івано-Франківської області, оскільки частки в цьому господарстві між членами бувшого колгоспного двору не визначені.
У відповідності до роз'яснень, викладених у п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 04.10.91 р. № 7 "Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок", право власності на жилий будинок, збудований громадянином на відведеній в установленому порядку земельній ділянці і прийнятий в експлуатацію, виникає з часу його реєстрації у виконкомі місцевої ради.
З довідки № 505 від 12.08.2017 року, виданої виконавчим комітетом Тишківської сільської ради слідує, що за господарством по вул. Л.Українки, 16 в селі Тишківці закріплено земельну ділянку загальною площею 0,13 га для будівництва, обслуговування житлового будинку та господарських споруд.
Позивач фактично успадкувала житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, що знаходиться по вул. Лесі Українки, 16 в с. Тишківці Городенківського району Івано-Франківської області, однак оформити документи не має можливості через реєстрацію господарства як колгоспного двору.
Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь в справі.
Способами захисту цивільних прав та інтересів є, зокрема, визнання права (п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України). Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку (лист Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.03.2013 № 24-753/0/4-13 "Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування").
Статтею 317 Цивільного кодексу України визначено, що власникові належать права володіння, користування та розпорядження майном. Згідно ст. 328 цього ж кодексу право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
В силу вимог ст. 392 ЦК України - власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону й не порушує права, свободи та інтереси інших осіб (не відповідача), суд ухвалює рішення про задоволення позову.
Таким чином суд, належно оцінивши зібрані у справі докази, вважає, що факти, викладені позивачем в позовній заяві в обґрунтування своїх позовних вимог є достовірними, і сумніву не викликають, також не встановлено неправомірності набуття позивачем права власності на житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, що знаходиться по вул. Лесі Українки, 16 в с. Тишківці Городенківського району Івано-Франківської області, визнання права власності не порушує прав чи інтересів будь-яких інших осіб, у зв'язку з чим, позовні вимоги підлягають повному задоволенню при визнанні їх відповідачами.
На підставі ст.ст. 317, 328, 346-347, 1216 ЦК України, керуючись ст. ст. 11, 60, 209, 214-215, 223, 294, 296 ЦПК України, суд
Позов задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_13, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, право власності на житловий будинок з господарськими будівлями, спорудами, розташованими по вул. Лесі Українки, 16 в с. Тишківці Городенківського району Івано-Франківської області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається Апеляційному суду Івано-Франківської області через Городенківський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя: Федів Л.М.