Справа № 761/38539/16-ц
Провадження № 2/761/2130/2017
06 вересня 2017 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:
головуючого - судді: Волошина В.О.
при секретарі: Савенко О.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: Відділ (орган) приватизації державного житлового фонду Шевченківської у м. Києві районної державної адміністрації про надання дозволу на приватизацію житлового приміщення без згоди зареєстрованого громадянина Росії, -
В листопаді 2016р. позивач ОСОБА_1 звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом (а.с. 2-4) до відповідача ОСОБА_2, третя особа: Відділ (орган) приватизації державного житлового фонду Шевченківської у м. Києві районної державної адміністрації, в якому просив суд: надати йому (ОСОБА_1.) дозвіл на приватизацію кімнати у комунальній квартирі за адресою: АДРЕСА_1, без згоди зареєстрованого громадянина Росії відповідача ОСОБА_2
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що 15 червня 2011р. йому, на сім'ю із трьох осіб (позивач - ОСОБА_1, дружина - ОСОБА_4 та син дружини - ОСОБА_2.) була надана кімната АДРЕСА_1. На даний час у вищезазначеній квартирі зареєстровані та проживають дві особи - позивач та відповідач, який є громадянином Російської Федерації.
22 липня 2015р. позивач звернувся до третьої особи із заявою про оформлення у приватну власність вищезазначеної квартири, без згоди ОСОБА_2, однак відповідач зі свого боку не відмовляється від участі у приватизації спірної квартири та не надає своєї згоди на одноособову приватизацію квартири з боку позивача. Вказані обставини перешкоджають йому здійснити приватизацію вищезазначеної кімнати, а тому він змушений звернутися до суду за захистом свого порушеного права.
В судовому засіданні позивач та його представник заявлені позовні вимоги підтримали в повному обсязі, з підстав зазначених в позовній заяві, просили суд їх задовольнити.
Відповідач в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував посилаючись на те, що станом на сьогоднішній день він вчиняє всі необхідні дії по оформленню громадянства України, а в подальшому, також має намір звернутися до третьої особи із відповідною заявою про передачу у власність вищезазначеної спірної кімнати, при цьому відповідач наголошував, що іншого житла на території України він немає.
Представник третьої особи в судове засідання не з'явився; про час та місце розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку; до початку розгляду справи по суті надіслав заяву про розгляд справи за його відсутності.
Суд, заслухавши пояснення сторін, розглянувши подані сторонами документи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст.1 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», приватизація державного житлового фонду (далі по тексту - приватизація) - це відчуження квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках, призначених для проживання сімей та одиноких осіб, кімнат у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів, та належних до них господарських споруд і приміщень (підвалів, сараїв і т. ін.) державного житлового фонду на користь громадян України.
Громадяни мають право на приватизацію квартир (будинків) державного житлового фонду, житлових приміщень у гуртожитках, які перебувають у власності територіальних громад, або придбання їх у житлових кооперативах, на біржових торгах, шляхом індивідуального житлового будівництва чи одержання у власність на інших підставах, передбачених законом (ч. 3 ст. 9 ЖК України).
Як вбачається із матеріалів справи і це встановлено судом, 15 червня 2011р. Шевченківською районною в м. Києві державною адміністрацією позивачу ОСОБА_1 на сім'ю із трьох осіб (він, дружина - ОСОБА_4, син дружини - ОСОБА_2 ) була надана одна кімната АДРЕСА_1 (а.с. 6).
Згідно довідки форми № 3, виданої 12 жовтня 2016р. Центром комунального сервісу у кімнаті АДРЕСА_1 зареєстровано дві особи: наймач - ОСОБА_1 з 2011р. та син колишньої дружини - ОСОБА_2, з 2011р. (а.с. 7).
22 липня 2015р. представник ОСОБА_1 - ОСОБА_6 звернувся до Відділу (орган) приватизації державного житлового фонду Шевченківської у м. Києві районної державної адміністрації із заявою про оформлення передачі в приватну власність ОСОБА_1 кімнати АДРЕСА_1 (а.с.9-11).
Листом від 09 грудня 2015р. Відділом (орган) приватизації державного житлового фонду Шевченківської у м. Києві районної державної адміністрації ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право власності на житло з посиланням на те, що, відповідно до Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», передача квартир здійснюється за письмовою згодою всіх повнолітніх членів сім'ї, які постійно мешкають у цій квартирі. Оскільки, у кімнаті АДРЕСА_1, крім нього (ОСОБА_1.) зареєстрований громадянин Російської Федерації ОСОБА_2, для приватизації квартири на ім'я ОСОБА_1 необхідна згода останнього (ОСОБА_2.) (а.с. 12, 13).
05 вересня 2016р. представник ОСОБА_1 - ОСОБА_6 звернувся до ОСОБА_2 із заявою про надання останнім письмової згоди на передачу у власність ОСОБА_1 всієї кімнати АДРЕСА_1 (а.с. 14).
Звертаючись до суду із вищезазначеним позовом, сторона позивача зазначала, що з боку ОСОБА_2 направлена на його адресу заява від 05 вересня 2016р. залишена без відповіді, що позбавляє його можливості реалізувати своє право на приватизацію вищезазначеної кімнати у комунальній квартирі.
Заперечуючи проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1, ОСОБА_2 зазначив, що він також бажає прийняти участь у приватизації спірної вищезазначеної кімнати у комунальній квартирі, однак, не має на це можливості, так як є громадянином Російської Федерації. Станом на сьогоднішній день він (ОСОБА_2.), вчиняє усі необхідні дії для збирання документів, які в послідуючому нададуть йому право отримати громадянство України та паспорт громадянина України, так як він, починаючи з 1996р. постійно проживає на території України та бажає мати громадянство громадянина України.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», приватизація державного житлового фонду здійснюється уповноваженими на це органами, створеними місцевою державною адміністрацією, та органами місцевого самоврядування, державними підприємствами, організаціями, установами, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких знаходиться державний житловий фонд.
Передача квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках здійснюється в спільну сумісну або часткову власність за письмовою згодою всіх повнолітніх членів сім'ї, які постійно мешкають у цій квартирі (будинку), житловому приміщенні у гуртожитку, в тому числі тимчасово відсутніх, за якими зберігається право на житло, з обов'язковим визначенням уповноваженого власника квартири (будинку), житлового приміщення у гуртожитку.
Іноземці та особи без громадянства, що перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами і свободами, а також несуть такі самі обов'язки, як і громадяни України, - за винятками, встановленими Конституцією, законами чи міжнародними договорами України (ст. 26 Конституції України).
Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, враховуючи положення ст. 16 ЦК України, суд приходить до висновку, про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1, оскільки заявлені позовні вимоги не ґрунтуються на вимогах закону.
Керуючись ст. ст. 3, 8, 10, 11, 17, 57 - 60, 88, 169, 179, 208, 209, 212-215, 218, 223, 294 ЦПК України; ст. 9 ЖК України, ст. ст. 1, 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: Відділ (орган) приватизації державного житлового фонду Шевченківської у м. Києві районної державної адміністрації про надання дозволу на приватизацію житлового приміщення без згоди зареєстрованого громадянина Росії - залишити без задоволення.
Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скаргипротягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя: