Справа № 761/34085/16-ц
Провадження № 2/761/6553/2017
11 серпня 2017 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Юзькова О.Л., розглянувши питання про відвід судді від розгляду справи за позовом ОСОБА_1 до Генеральної дирекції Українського підприємства поштового зв»язку «Укрпошта», треті особи: Київська обласна дирекція Укрпошти, Центр поштового зв»язку № 6, відділення Укрпошти № 08720 про визнання права на отримання грошових коштів по нотаріально посвідченій довіреності без обтяження можливості реалізації права наданням нотаріально завірених копій такої довіреності,
До Щевченківського районного суду м. Києва надійшов зазначений позов.
До відкриття провадження по справі у зв»язку із наданням суддею Шевченківського районного суду м. Києва Юзьковою О.Л. строку для усунення недоліків позовної заяви ОСОБА_1 було заявлено відвід судді в порядку п. 4 ч. 1 ст. 20 ЦПК України, оскільки її дії викликають недовіру і сумніви у здібності судді об»єктивно, неупереджено та всебічно надати оцінку фактичним обставинам справи в частині можливого судового захисту порушеного права на здійснення цивільно-правових відносин за нотаріальною довіреністю.
Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 20 ЦПК України суддя не може приймати участь у справі, зокрема, якщо він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; якщо є інші обставини, які викликають сумніви в об'єктивності та неупередженості судді.
В листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання застосування норм ЦПК «№10-72/0/4-13 від 16 січня 2013 року зазначено, що з урахуванням принципу цивільного процесуального права - процесуальної економії (звільнення від невиправданих формальностей і процедур) - питання про самовідвід судді може бути вирішено до відкриття провадження у справі як шляхом постановлення ухвали про самовідвід судді, якому розподілено справу для розгляду, так і шляхом подання відповідної заяви. Після цього справа підлягає повторному автоматичному розподілу без участі цього судді (стаття 25 ЦПК).
У відповідності з практикою Європейського суду з прав людини наявність безсторонності відповідно до п.1 ст. 6 Конвенції з прав людини та основоположних свобод повинна визначатись суб'єктивними та об'єктивними критеріями.
Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто, чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі.
Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.
Положення щодо неупередженості судді, розгляд справи на підставі в мажах та порядку, визначених процесуальним законом, закріплені і в Кодексі суддівської етики .
На переконання суду, фактами, які свідчать про упередженість судді, можуть бути висловлювання останнього під час судового розгляду або поза ним на користь однієї з сторін; надання або ж демонстрування суддею переваги одних учасників провадження перед іншими; висловлювання щодо результату розгляду ініційованих сторонами питань, створення штучних перешкод у користуванні учасниками провадження своїми процесуальними правами тощо.
За положеннями ст. 23 ЦПК України відвід має бути мотивованим.
Заявник вважає, що наявна упередженість судді у зв»язку із наданням часу для усунення недоліків позовної заяви.
Приписами ст. 121 ЦПК України встановлено, що в разі невідповідності поданих матеріалів вимогам чинного процесуального законодавства України,
Чинним процесуальним законодавством України встановлено обов»язок судді перед відкриттям провадження перевірити виконання вимог ст.ст. 119-121 ЦПК України.
За приписами ст. 121 ЦПК України в разі невідповідності позову вищезазначеним нормам процесуального права, суддя надає час для усунення недоліків та встановлює відповідний строк, який не може перевищувати п»яти днів для отримання копії ухвали про залишення заяви без руху.
31.03.2017 р. було винесено ухвалу про залишено позовної заяви без руху на виконання приписів ст. 121 ЦПК України.
Викладене щодо наявності сумнівів, неупередженості судді, є фактичною незгодою позивача щодо виконання судом положень ЦПК України.
За таких обставин підстави для задоволення заяви про відвід, в розумінні положень ст. 20 ЦПК України, відсутні.
Виходячи з наведеного, керуючись ст. 20,23 ЦПК України, суддя -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: