пр. № 2/759/4720/17
ун. № 760/23169/14-ц
11 вересня 2017 року Святошинський районний суд м. Києва у складі суду : суддя Величко Т.О. розглянувши заяву ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, згідно Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів", згідно Положення про застосування Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду",
В провадженні Святшинського районного суду м. Києва перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до держави Україна, в особі Державної казначейської служби України, третя особа: Святошинський районний суд м. Києва про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.
У судовому засіданні 16.08.2017 року представник позивача ОСОБА_1, подала до суду заяву заявника ОСОБА_1, оформлену у відповідності до Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду" згідно якої заявник просив суд визначити розмір матеріальної та моральної шкоди в розмірах та порядку передбачених ст.ст. 3,12,13 Закону України «Про порядоквідшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів
досудового розслідування, прокуратури і суду» №266/94 - ВР від 01грудня 1994р; просив суд видати Ухвалу по суті заявлених вимог у відповідності до ст.ст. 12,13 Положення про застосування Закону України «Про порядоквідшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» №266/94 - ВР від 01грудня 1994р., затвердженого наказом Міністерства юстиції, Генеральної прокуратури та Міністерства фінансів України від 4 березня 1996р.№6/5/3/41, та на підставі проведених ним розрахунків згідно яких вважав, що загальна сума відшкодування матеріальної шкоди складає:3 475 398,29 грн. та 108 300 $ США. Загальна сума відшкодування моральної шкоди складає 9 900 000 грн. (Чотири мільйоні дев'ятьсот тисяч) грн.. 35 000(Тридцать п'ять тисяч) доларів США .В обгрунтуваня вимог заяви про відшкодування матеріальної та моральної шкоди ОСОБА_1 вказував, що 28.02.2007 року він був затриманий о 07.год. 50 хв. на кордоні «Нові Яриловичі» при в»їзді в України з Республіки Білорусь та був доставлений до Святошинського РУ ГУ МВС України в м.Києві; 02.03.2007 року йому було пред»явлено обвинувачення за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст. 191 КК України.; що з 28.02.2007 року по 25.10.2007 року він незаконно перебував від вартою. Вироком Святошинського районного суду м.Києва від 15.08.2013 року позивача було виправдано. Даний вирок набрав чинності 09.01.2014 року (ст. 407 КПК України редакції 1960р) відповідно до ухвали Апеляційного суду м.Києва від 25.12.2013 року. Заявник зазначав, що порушена відносно нього кримінальна справа є виключною за характером допущених порушень права на захист, нез'ясованістю її обставин та однобічною оцінкою наявних доказів. Йому були створені штучні процесуальні перешкоди, спрямовані на порушення його права на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним та неупередженим судом. З 28 лютого 2007 року по 09 січня 2014 року, т.б. 82 місяці 9 діб він був позбавлений конституційного права на роботу у зв'язку з відстороненням його від посади на підставі незаконного затримання при черговому в'їзді в Україну у відрядження. Саме незаконне застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у слідчому ізоляторі м. Києва, потім підписка про невиїзд та постійне кримінальне переслідування в суді, позбавило його можливості повернутись на роботу до Республіки Білорусь, де він працював до затримання, внаслідок чого він не отримав заробітну плату та частку у статутному фонді Господарського товариства з іноземними інвестиціями «Інтерагро», що становила 94 тис. 500 доларів США. Вказував, що усі дії з надання юридичної допомоги здійснювала його дружина ОСОБА_2, обов'язковість перебування якої на території України була зумовлена тим, що вік та стан його здоров'я вимагали постійного надання правової допомоги, що змусило її звільнитися з посади директора ТОВ з іноземними інвестиціями «Інтерагро» та знаходитись разом з ним у м. Києві, у зв'язку із чим заявник просив стягнути 633 848, 37 грн. як суму сплати за юридичні послуги, що дорівнює втраченому заробітку ОСОБА_2 Заявник вказував, що унаслідок тривалого судового слідства та обрання йому запобіжного заходу у вигляді підписки про невиїзд, відсутності житла на території України він змушений був наймати житло за адресою: вул. Піонерська,27 у с.Борисів, Васильківського району, Київської області, тому витрати, понесені ним згідно з договором оренди в сумі 117000. 00 грн, позивач також просив стягнути на свою користь.У зв'язку з незаконним перебуванням під слідством та судом на території України він змушений був укласти угоду зі сторонніми особами для здійснення догляду за його хворими батьками, понесені витрати за договором у сумі 13 800 доларів США ,позивач також просив визначити до стягнення.
Заявник вказував, що внаслідок кримінального переслідування були порушені його конституційні права на захист, доступ до суду, повагу гідності, свободу та особисту недоторканість, що призвело до незаконного порушення кримінальної справи, незаконного затримання і застосування до нього запобіжного заходу тримання під вартою та підписки про невиїзд. Тривалі страждання призвели до виникнення додаткового захворювання на серці, зокрема брадикардії, що потребує негайного оперування для відновлення стану його здоров'я.
Заявник вказував, що крім того, додаткових моральних страждань ОСОБА_1 зазнав внаслідок втрати роботи та житла на території Республіки Білорусь, поширення відносно себе неправдивої інформації щодо вчинення кримінального правопорушення, неможливості виїхати до Республіки Білорусь до своїх батьків під час їх хвороби, та на поховання матері ОСОБА_3, яка померла у 2007 році. Заявник визначив суму моральної шкоди, що підлягає стягнню: 1)Відновлення попереднього стану здоров"я- 200 000,00 грн. та 35 000 доларів США( для здійснення операції . 2) З метою відновлення права власності стягнути на свою користь моральну шкоду, що виявилася у втраті бізнесу 3 500 000,00 грн., втрата права користування житловим приміщенням 700 000,00 грн, втрата поновлення на колишній роботі 850 000,00 грн, втрата права відновлення трудового стажу для перерахування пенсії у розмірі 450 000,00 грн., компенсація та моральні і фізичні страждання його та його сім"ї, дотепер та смерті матері 2 500 000,00грн., компенсація за приниження честі і гідності, ділової репутації та престижу 1700 000,00 грн.
Посилаючись на зазначені обставини та на право на відшкодування шкоди, завданої йому незаконним затриманням, застосуванням запобіжного заходу, притягненням до кримінальної відповідальності та засудженням, на підставі Закону України від 1 грудня 1994 року № 266/94-ВР «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду», ОСОБА_4 просив відшкодувати завдану йому шкоду за рахунок коштів державного бюджету.
Суд дослідивши письмові докази подані до матеріалів справи в обгрунтування вимог заяви, запереченння Державної казначейської служби України, встановив наступне.
Судом встановоено, що Рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 15 липня 2015 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 18 січня 2016 року, позов ОСОБА_4 задоволено частково: стягнуто з Державного бюджету України шляхом списання у безспірному порядку з єдиного казначейського рахунку на користь ОСОБА_4 на відшкодування моральної шкоди 350 тис. грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 7 вересня 2016 року касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилено, рішення Солом?янського районного суду м. Києва від 15 липня 2015 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 18 січня 2016 року залишено без змін.
Верховни Суд України у своїй постанові від 24.04.2017 року заяву ОСОБА_1 задовольнив частково. Ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.09.20116 року,ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 18.01.2016 року та рішення Солом"янського районного суду м. Києва від 15.07.2015 року скасував, справу передав на новий розгляд до Святошинського районного суду м. Києва.
Судом встановлено, що 28 лютого 2007 року о 7 год. 50 хв. заявник був затриманий на пункті пропуску «Нові Яриловичі» при в'їзді в Україну з Республіки Білорусь та доставлений до Святошинського РУ ГУ МВС України у м. Києві. 2 березня 2007 року заявнику було пред'явлено обвинувачення за ознаками злочину, передбаченого частиною четвертою статті 191 КК України, в подальшому відносно позивача було обрано міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Судом встановлено, що вироком Святошинського районного суду м. Києва від 25 жовтня 2007 року позивача було визнано винним у вчинені злочину передбаченого частиною четвертою статті 191 КК України та призначено покарання у вигляді одного року трьох місяців та 24 днів обмеження волі. Цим вироком було змінено міру запобіжного заходу із тримання під вартою в слідчому ізоляторі № 13 м. Києва Державного департаменту України з питань виконання покарань до вступу вироку у законну силу на підписку про невиїзд з постійного місця проживання та звільнено позивача з-під варти із залу суду негайно.Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 5 березня 2010 року вирок Святошинського районного суду м. Києва від 25 жовтня 2007 року скасовано, кримінальну справу направлено на новий розгляд до того ж суду в іншому складі суддів. 14 жовтня 2011 року прокуратурою Святошинського району м. Києва відносно заявника було змінено пред'явлене обвинувачення за частиною четвертою статті 191 КК України на обвинувачення за частиною другою статті 367 цього Кодексу. Постановою Святошинського районного суду м. Києва від 16 січня 2012 року кримінальну справу за обвинуваченням позивача за частиною другою статті 367 КК України було направлено прокурору Святошинського району м. Києва для проведення додаткового розслідування. Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 20 червня 2012 року постанову Святошинського районного суду м. Києва від 16 січня 2012 року скасовано, а справу направлено на новий судовий розгляд до цього ж суду в іншому складі суддів.
Судом встановлено, що вироком Святошинського районного суду м. Києва від 15 серпня 2013 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 25 грудня 2013 року, ОСОБА_1 у пред'явленому обвинуваченні визнано невинним і виправдано за відсутністю в його діянні складу злочину, передбаченого частиною першою статті 191 КК України. Запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд скасовано.
Згідно ст.8 Конституції України в Україні визначається принцип верховенства права Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повині їй відповідати. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. Згідно ст.3 Статуту Ради Європи, відповідна кожна держава, яка є членом Ради Європи визнає принцип верховенства права. Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозахисну діяльність, злокрема закони, які за своїм змістом мають бути проникнуті ідеями соціальної спрведливості, рівності, тощо.
Тобто право на відшкодування шкоди передбачено Конституцією України, Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), Протоколом № 7 до Конвенції, Міжнародним пактом про громадянські та політичні права, ЦК України, Законом України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» (далі - Закон), Положенням про застосування Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду».
Згідно пункту 5 статті 5 Конвенції, відповідно кожен, хто є потерпілим від арешту або затримання, здійсненого всупереч положенням цієї статті, має право на відшкодування, а також практики ЄСПЛ у вказаній категорії справ. «У справах «Світлорусов проти України», «Нечипорук і Йонкало проти України», «Корнейкова проти України», «Мироненко і Мартенко проти України» ЄСПЛ констатував порушення пункту 5 статті 5 Конвенції з огляду на неможливість для заявників отримати відшкодування шкоди, завданої національними органами у контексті провадження в їхніх кримінальних справах».
У цивільному праві України застосовується система генерального делікту, відповідно до якої всяке заподіяння шкоди передбачається протиправним і тягне обов'язок причинителя відшкодувати цю шкоду, якщо тільки він не доведе свою правомочність на його заподіяння. В даній категорії справ моральна шкода яка не може бути компенсована тільки констатацією факту порушення майнових прав.
Згідно зі статтею 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
Згідно ст 49 Конституції України кожен має право на охорону здоров"я, медичну допомогу та медичне страхування. Охорона здоров'я забезпечується державним фінансуванням відповідних соціально-економічних, медико-санітарних і оздоровчо-профілактичних програм.Держава створює умови для ефективного і доступного для всіх громадян медичного обслуговування. У державних і комунальних закладах охорони здоров'я медична допомога надається безоплатно; існуюча мережа таких закладів не може бути скорочена. Держава сприяє розвиткові лікувальних закладів усіх форм власності.Держава дбає про розвиток фізичної культури і спорту, забезпечує санітарно-епідемічне благополуччя.
Відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування моральної (немайнової) шкоди.
Статтею 23 ЦК України визначено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.
Положеннями частин першої, другої, сьомої статті 1176 ЦК України передбачено, що шкода, завдана фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт, відшкодовується державою у повному обсязі незалежно від вини посадових і службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду. Право на відшкодування шкоди, завданої фізичній особі незаконними діями органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду, виникає у випадках, передбачених законом. Порядок відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органу досудового розслідування, прокуратури або суду, встановлюється законом.
Згідно із ст. 1 Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду" (далі-Закон) відповідно до положень цього Закону підлягає відшкодуванню шкода, завдана громадянинові внаслідок, зокрема - незаконного засудження, незаконного притягнення як обвинуваченого, незаконного взяття утримання під вартою, незаконного проведення в ході розслідування чи судового розгляду кримінальної справи обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують права громадян;У випадках, зазначених у частині першій цієї статті, завдана шкода відшкодовується в повному обсязі незалежно від вини посадових осіб органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 2 цього Закону право на відшкодування шкоди в розмірах і в порядку, передбачених цим Законом, виникає, в тому числі, і у випадку постановлення виправдувального вироку суду.
Судом встановлено, що згідно повідомлення Святошинського районного суду м. Києва від 28.03.2014 року ( а.с.89 т.1) ОСОБА_1 роз"яснено про право звернення з вимогою для визначення розміру шкоди в розмірах і в порядку, передбаченому Законом.
Згідно ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ч.1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ст.61 цього кодексу.
Законом України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду" та Положенням про застосування вказаного зЗакону, затвердженого наказом Міністерства юстиції Укоаїни та Генеральної прокуратури та Міністерства фінансів України від 04.03.1996 року №6/5/3/41 (п.17 Положення) не передбачено, призначення судом експертизи щодо завдання матеріального збитку.
Судом доведено до відома Святошинського районого суду м.Києва ухвалу суду від 28.07.2017 року про призначення судового засідання та необхідність подати докази, що мають право для вирішення справи. Заперечень Святошинського районного суду м. Києва щодо обрахувань завданої матеріальної та моральної шкоди ОСОБА_1, згідно поданої ним заяви від 16.08.2017 року та наданих доказів судді по справі не подано, а також не надано доказів про спростування доводів заявника щодо проведеного ним розрахунку завданої шкоди.
Державна казначейська служба України 18.08.2017 року подали до суду заперечення на позовну заяву ( а.с.47-49 т.4) та вважали себе неналежним відповідачем, та просили замінити належними відповідачами Святошинське РУ ГУ МВС України в м. Києві, ( яке ліквідовано) та Київську місцеву прокуратуру №8 та відмовити позивачу у позові. Заперечень, які б спростовували обгрунтування завданої матеріальної та моральної шкоди ОСОБА_1, згідно поданої ним заяви від 16.08.2017 року та наданих доказів судді по справі не подано, а також не надано доказів про спростування доводів заявника щодо проведеного ним розрахунку завданої шкоди.
Інших доказів ніж ті, які зібрані попередніми судами та знаходяться у 4 томах справи №759/23169/14-ц для встановлення розміру матеріальної та моральної шкоди суду не надано.
Згідно зі статтею 3 Закону № 266/94-ВР у разі незаконного засудження громадянинові відшкодовується: 1) заробіток та інші грошові доходи, які він втратив внаслідок незаконних дій;4) суми, сплачені громадянином у зв'язку з поданням йому юридичної допомоги;
Судом встановлено, що ОСОБА_7 працював на підприємстві "ООО "Інтерагро"(Республіка Білорусь) в м. Гомель з 19.09.2004 року по посаді виконуючого директора ( а.с.80-83 т.1) та був звільнений з займаної посади наказом №08к від 12.03.2007 року згідно п.5 ст.44 Трудового кодексу Республіки Білорусь, до вступу в закону силу вироку суду, призупинено нарахування заробітної плати на період вступу вироку у законну силу ( а.с.84 т.1).
Судом встановлено, що згідно штатного розпису ООО "Інтерагро" ( а.с.85 т.1) посадовий оклад виконавчого директора ОСОБА_1 складав 1 620.000 руб.
Судом встановлено, що дружина ОСОБА_1- ОСОБА_2,яка була співзасновником "ООО "Інтерагро", наказом від 24.07.2006 року ( а.с.70 -75т.1) була прийнята на роботу на посаду директора "ООО "Інтерагро" з 24.07.2006 року з окладом згідно штатного розпису.
Судом встановлено, що у відповідності до ст. 44 КПК України( в редакції 1960 року) на підставі заяви та рішення суду від 20.06.2007 року всі дії по наданню юридичної допомоги здійснювала ОСОБА_2 ( а.с.81-82 т.4), в зв"язку із чим, з метою захисту прав свого чоловіка,була вимушена звільнитися з підприємства "ООО "Інтерагро", яке знаходиться у Республіці Білорусь, для виконання обов"язків захисника та перебувати поруч із хворим чоловіком, що підтверджено письмовими доказами ( а.с.81,82 т.4). Так згідно наказу від 17.04.2007 року ( а.с.69 т.1) згідно поданої заяви ОСОБА_2 було звільнено згідно ст.40 Трудового Кодекса Республіки Біларусь за згодою сторін.
Згідно наданого потерпілим Розрахунку відшкодувння шкоди завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оператитвно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування прокуратури і суду щодо ОСОБА_1 ( а.с.54-80 т.4), який складений спеціалістом з фінансово -економічих питань к.е.н. ОСОБА_9, обгрунтувань викладених у розрахунку : втрачений заробіток (доход) ОСОБА_1, якого було виправдено за рішенням суду скаладає 917 4002,62 грн. та ОСОБА_2-, дружини, захисника по кимінальній справі за призначенням суду складає 972 127,65грн.; Утриманні податки за весь період розрахунку 2007-2017рр: із зарплати ОСОБА_1,виправданого скдадає 213 437,35 грн. та ОСОБА_2, захисника по кримінальній справі за призначеням суду складає 226 313,55 грн.; нарахування відпускних за період з 2007-2017рр включно ОСОБА_1 виправданого складає 56183,75 грн. та ОСОБА_2 захисника по кримінальній справі за призначенням суду 63800,14 грн.; визначення суми податків, що підлягає утриманню з відпускних за цей період часу ОСОБА_1 виправданого скаладає 13002,42 грн. та ОСОБА_2-захисника по кримінальній справі за призначенням суду складає 15024,43 грн. Визначення підсумкової суми, що підлягає виплаті в рахунок страченого заробітку ОСОБА_1 складає 1 534 963,74 грн. (917 402,62 грн, яка збільшується на інфляційні показники-617561,12 грн) та суму відпускних 96 660,57 грн (суми відпускних- 56 183,75грн. та суму інфляційного прказника 40476,82грн) ,що разом становить 1 631 624,31 грн. та ОСОБА_2- захистника по кримінальній справі за призначенням суду складає 1 616 583,67 грн. (972 127,65 грн, яка збільшується на інфляційні показники- 644 456,02грн.) та суму відпускних -110 190,31грн. (63 880,14 грн. та суму інфляційного показника- 46310,17 грн), що становить разом 1 726 773,98 грн. Тобто суд дійшов висновку, що загальна сума відшкодування втраченого заробітку (доходу) ОСОБА_1 та його дружни, захисника ОСОБА_2, по кримінальній справі за призначенням суду, яка є сумою оплати за юридичні послуги за період 2007-2017 рр складає 3 358 398,29 грн.
2) майно (в тому числі гроші, грошові вклади і відсотки по них, цінні папери та відсотки по них, частка у статутному фонді господарського товариства, учасником якого був громадянин, та прибуток, який він не отримав відповідно до цієї частки, інші цінності), конфісковане або звернене в доход держави судом, вилучене органами досудового розслідування, органами, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність, а також майно, на яке накладено арешт;
Судом встановлено, що згідно із витягом із статуту ( а.с.193-194 т.1) та згідно довідки ( а.с.191 т.1) від 19.01.2007 року статутний фонд ООО "Інтерагро" сформований на підставі ст. 88 Інвестиційного кодексу Республіки Біларусь. перерахований в долари США з використанням офіційного курсу долара США по відношенню до білоруського рублю, встановленого Національним Банком Республіки Білорусь на день проведення зборів засновників. В зв"язку з збільшенням розміру статутного фонду та письмової згоди всіх учасників за результатами господарської діяльності підприємства ООО "Інтерагро" за 2004-2006р сформовані нові розміри та частки у статутному фонді підприємства. Розмір та частка участника товариства ОСОБА_1 у статутному фонді підприємства станом на 01.01.2007 року складає: розмір внеску 94 250 доларів США, частка вклада 56% ( а.с.191-194 т.1).
Згідно довідки ( а.с.192 т.1) ОСОБА_1 станом на 30.03.2007 року у зв"язку із призупиненням діяльності підприємства ООО "Інтерагро" в розмірі 94 250 доларів США не видавався. А тому суд дійшов висновку, що втрата частки у статутному фонді ООО "Інтерагро", яка належала ОСОБА_1 підлягала. відшкодуванню у розмірі 94 250 доларів США, що у гривневому еквіваленті складає на день винесення рішення суду 26,3 грн. за один долар США ( 11.09.2017 року) та складає 2 478 775,00 грн.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 отримано сертифікат відповідності (а.с.129 т.4) щодо ідентифікування продукції виготовлення ГК "Укрєнергоресурсозбереження" Україна по наданню на сертифікацію під назвою Гральні автомати "King Games " -10 шт, продавець ООО "Інтерагро" Республіка Білорусь строк дії з 14.11.2005 року. ОСОБА_1 вказував, що планував заснувати свій бізнес в Білорусі, в зв'язку з чим, ринкова ціна його ігорного закладу, облаштування приміщення у відповідності з вимогами Закону Білорусі, обов'язкове укомплектування фахівцями ігорного бізнесу, обов'язково з досвідом роботи не менш 3-х років, з повним укомплектуванням пакета документів від дозволів до ліцензій, на що він витратив майже чотири роки, - оцінювалось від 1 000 000 $ США у 2008р.р., було втрачена можливість продати свій бізнес, у зв"язку ізх незаконним засудженням та перебуваючи на підписці про не виїзд у Республіку Білорусь, про що надав докази ( а.с.106-144т.4). А тому просив стягнути з держави Україна завдану шкоду у розмірі 3500000,00 грн. щодо втрати бізнесу, який ним створювався,та не був реалізований у зв"язку із незаконним засудженням., що на думку суду підлягає відшкодуванню.
Судом встановлено, що ОСОБА_7 в Україні на праві власності житла не мав, такі докази в матеріалах справи відсутні, що також не було спростовано органами дізнання, слідства та суду, проживав за адресою не винаймав житло Київська обл.,Васильківський р-н,с.Бориси, вул. Піонерська,27, згідно Договору найму ( а.с.63,64 т.1, а.с.53 т.4), що за період з 01.01.2008 року по 28.06.2014 року із розрахунку 1500 грн.за один місяць, за 78 місяців складає 117 000,00 грн, а тому суд дійшов висновку, що така сума підлягає відшкодуванню.
Судом встановлено, що у зв"язку із незаконним засуджденням ОСОБА_1, його батьки похилого віку залишилися без його піклування та догляду був змушений укласти угоду про догдяд за його батьками ОСОБА_10 1923 р.н. та ОСОБА_4,1928 р.н., які біли похилого віку та хворіли на низку захворювань, що підтверджено письмовими доказами ( а.с.55-60 т.1) та уклав угоду про догляд за батьками ( а.с.55т.1), згідно якого зобов"язувався проводити оплату у розмірі 200 доларів США до закінчення судового процесу над ним та винесення рішення, та згідно наданого розрахунку ( а.с.54 т.1) сплатив за надані послуги суму у розмірі 13 800 доларів США., а тому в цій частині вимога про відшкодування вказаних витрат ОСОБА_1 доведено та підлягає відшкодуванню у гривневому еквіваленті на день винесеня рішення суду у розмірі 362 940,00 грн.
Судом встановлено, що згідно листа Прокуратури міста Києва від 04.05.2007 року ( а.с.121 т.1) ОСОБА_1 стосовно надання медичного лікуваня під час перебування в Київському СІЗО встановлено, що ОСОБА_11 по прибутті до установи скарг на здоров"я не виказував. 04.05.2007 року ОСОБА_11 був обстежений лікарем терапевтом, встановлений діагноз ішемічна хвороба серця, кардіосклероз аорти вінцевих судин,атеросклеротичний кардіосклероз, хронісний тромбофлебіт лівої голені. Рекомендовано амбулаторне лікуваня:мілдронат,фенегідін,рибоксин,пентоксифелін. Судом встановлено, що згідно письмових доказів ( а.с.122 т.1) ОСОБА_1 проходив лікування із вказних захворювань у Васильківській ЦРЛ за період з 29.12.2011 року по 03.01.2012 року.
Згідно довідки від 27.06.2015 року про стан здоров"я ( а.с.120 т.1) рекомендовано консультація щодо поведення оперативного втручання, у зв"язку із діагнозом брадікардія. Згідно виписок із історії хвороби від 15.08.2014 року, виписки із медичної карти ОСОБА_1 рахунку фактури від 14.08.2017 року ( а.с.146,147 т.4) під час перебування під судом та слідством хворів на низку захворювань, що потребують оперативного вручання та значних фінансових затрат на лікування, догляд, придбання ліків, консультацію лікарів та реабілітацію, а тому суд дійшов висновку з урахуванням вимог ст. 49 Конституції України, вкзана заявником сума підлягає стягненню у розмірі 35 000,00 доларів США, що у гривневому еквиваленті складає 920 500,00 грн.
5) моральна шкода.
Відшкодування шкоди в таких випадках провадиться за рахунок коштів державного бюджету (стаття 4 Закону № 266/94-ВР).
Частинами першою та другою статті 12 Законом № 266/94-ВР передбачено, що розмір відшкодовуваної шкоди, зазначеної в пунктах 1, 3, 4 статті 3 цього Закону, залежно від того, який орган провадив слідчі (розшукові) дії чи розглядав справу, у місячний термін з дня звернення громадянина визначають відповідні органи, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратура і суд, про що виносять постанову (ухвалу). Якщо кримінальне провадження закрито судом при розгляді кримінальної справи в апеляційному або касаційному порядку, зазначені дії провадить суд, що розглядав справу у першій інстанції.У разі незгоди з винесеною постановою (ухвалою) про відшкодування шкоди громадянин відповідно до положень цивільного процесуального законодавства може оскаржити постанову до суду, а ухвалу суду - до суду вищої інстанції в апеляційному порядку.Питання про відшкодування моральної шкоди за заявою громадянина вирішується судом відповідно до чинного законодавства в ухвалі, що приймається згідно з частиною першою статті 12 Закону № 266/94-ВР.
Розмір моральної шкоди визначається з урахуванням обставин справи в межах, встановлених цивільним законодавством. Відшкодування моральної шкоди за час перебування під слідством чи судом провадиться виходячи з розміру не менше одного мінімального розміру заробітної плати за кожен місяць перебування під слідством чи судом (стаття 13 Закону № 266/94-ВР) в випадку заявника ОСОБА_1 це 82 місяці.
Пунктами 11, 12 Положення про застосування Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду», затвердженого наказом Міністерства юстиції України, Генеральної прокуратури України та Міністерства фінансів України від 4 березня 1996 року № 6/5/3/41 (далі - Положення), у разі винесення виправдувального вироку, для визначення розміру шкоди, переліченої в пунктах 1, 3, 4 статті 3 Закону № 266/94-ВР, громадянин протягом шести місяців після направлення йому повідомлення може звернутися до суду, який розглядав справу по першій інстанції.
У місячний термін з дня звернення громадянина суд витребовує від відповідних державних та громадських організацій усі необхідні документи, що мають значення для визначення розміру завданої шкоди, і виносить передбачену частиною першою статті 12 Закону № 266/94-ВР ухвалу. Пункт 12 Положення містить вимоги щодо змісту такої ухвали.У разі незгоди з винесеною ухвалою суду громадянин має право оскаржити її до суду вищої інстанції.
Питання відшкодування моральної шкоди, що передбачено частиною 1 статті 13 Закону № 266/94-ВР, за заявою громадянина вирішується судом відповідно до чинного законодавства в ухвалі, що приймається згідно із частиною першою статті 12 цього Закону.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.Європейський суд з прав людини у рішенні від 20 липня 2006 року у справі «Сокуренко і Стригун проти України» зазначив: фраза «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльн ість. Термін «судом, встановленим законом» у пункті 1 статті 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з <…> питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів <…>».
Фактичний розмір заявленої до стягнення моральної шкоди може бути визначений за загально відомою методикою проф. ОСОБА_16 яка Рішенням про державну реєстрацію від 03.03.2010 року включена до Реєстру за реєстраційним кодом 14.1.04 «Методика встановлення заподіяння моральної шкоди та метод оцінки розміру компенсації спричинених страждань». Вказана методика є єдиною офіційною методикою в Україні для розрахунку моральної шкоди та схвалена Науково - методологічною радою з проблем судової експертизи при Міністерстві юстиції України. Зазначена методика ґрунтується на: а) презумпції моральної шкоди страждань, які повинна відчути «середня», «нормально» реагуюча на протиправну щодо неї поведінку людина; б) визначення базисного рівня розміру компенсації за страждання, спричинені заподіянням тяжкої шкоди здоров'ю, що приймається в розмірі 720 мінімальних розмірів зарплати; в) розробленій шкалі співвідношень розмірів компенсації моральної шкоди на основі співвідношень максимальних санкцій Кримінального кодексу, що передбачають відповідальність за посягання на аналогічні права людини; г) розробленій формулі, за допомогою якої можна визначити розмір компенсації та яка враховує критерії, що повинен прийняти до уваги суд при вирішенні відповідного питання.
Відповідно до пункту п'ятого статті 3 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» відшкодуванню громадянинові підлягає моральна шкода у випадках незаконного засудження, незаконного повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході кримінального провадження обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують права громадян.
У випадках, зазначених у частині першій цієї статті, завдана шкода відшкодовується в повному обсязі незалежно від вини посадових осіб органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду.
У відповідності до п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року, у випадках, коли межі відшкодування моральної шкоди визначаються у кратному співвідношенні з мінімальним розміром заробітної плати чи неоподатковуваним мінімум доходів громадян, суд при вирішенні цього питання має виходити з такого розміру мінімальної заробітної плати чи неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, що діють на час розгляду справи.
Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» розмір мінімальної заробітної плати на час розгляду справи, станом з 01.01.2017 року складає 3200,00грн.
Виходячи з положення норм вказаного вище Закону, перебування позивача під слідством та судом становить 82 місяці.
ОСОБА_7 у своїй заяві вказує, що у зв"язку із його незаконним затриманням, перебуванням під судом та слідством 82 місяць , є досить значним фактором вимушених змін, які мають суттєве значення його життедіяльності та стало наслідком негативних явищ у його житті, порушення нориального укладу його життя та його сім"ї. Безпідставне порушення кримінальнох справи та кримінальне переслідуванн його стало причиною того, що йог старі тяжко хворі батьки залишилися без необхідного догляду. Ці всі явища знайшли відображення у його свідомості, як шок і стрес, негативні емоції в сукупності з фізичними стражданнями призводять до порушення функції будь-якого органу в організмі. Вказував, що перебування у такому психічному стані призвели до виникнення фізичних страждань, біль, запамроченя, задухи, нудоти, болю в сердці, судинах,спині, часткової втрати пам"яті втрати ваги, погіршення слуху,зору та втрати зубів. В результаті чого виникли додаткові захорювання, як брадткардія, пахова грижа, яку він не зміг прооперувати тривалий час внаслідок браку коштів, ці діагнози є загрозою життю. Вказував, що внаслідок незаконих дій органів дізнання попереднього слідства, покуртаури і суду, він перебував в СІЗО у нестерпних умловах по 40-12 чоловік, нестача повітря, паління у камерах,туалет у камерах за ширмою, перебуваючи поряд із хворими на туберкульоз та СНІД, світо вночі не вимикалось. Доставка в суди відбувалася в автомобілях з металевими кузовами, влітку при температурі 25-30 градусівС перетворювалось у душегубки. В період доставки з 05 год. ранку до 20 год. його негодували, водою не забезпечували. Ліки приймав без води. Вказує, що усі його хронічні захворювання після ув"язнення зазнали значних погіршень та становлять небезпеку для життя, що підтверджено довідкою (а.с.120,121,122,217-223 т.1,146-148 т.4).
Вважає, що багаторічний психорогічний тиск на його свідомість проявом геноциду, здійснюваним прокуратурою та судом з усіма ознаками в міжнародному праві є ознками тортур. ОСОБА_1 вказував, що незаконні дії органів дізнання, прокуратури і суду зробили неможливим отримання ним Білоруського громадянства та перебування на території Білорусь, що підтверджено листом Управління Державної міграційної Служби України у Чернігівській облсті №74,01/01-1300-385 від 16.10.2014 року ( а.с.224-225 т.1).
ОСОБА_1 вказував, що втрата права на проживання у Республіці Білорусь та смерть його обох батьків, в результаті чого було втрачено право на користування квартирою, в якій проживли його батьки, в якій він був зареєстрований разом із своєю дружиною, що підтверджено доказами та право на набуття вказаної квартри ( а.с.226,227,231,232,57-61 т.1).
ОСОБА_13 вказував, що внаслідок протиправних дій органів дізнання, прокуратури і суду ним було втраченопідпроиємство ООО "Інтерагро" де працював він та його дружина, що призвело до позбавлення можливостей на реалізацію його планів і бажань.
ОСОБА_1 вказував, що він та його дружина присвятили відродженню національної спадщини в Україні та були відомі у культурних та наукових колах не тільки в Україні. Лише символічне поверення праха гетьмана ОСОБА_17 з Румунії до Батуріна та інщі благодійні акції це епохальні та знакові події в Україні та надав докази ( а.с.246-257 т.1).
ОСОБА_1 вказував, що справа по обвинуваченню у заподіянні збітків ОСОБА_1 з травня 2002 року на загальну суму 6187 грн, як вбачається із матеріалів справи, в провадженні суду знаходилося з 05.05.2007 року по 09.01.2014 року, було проведено біля 70 судових засідань, в яких брали участь 16 прокурорів, проведено три експертизи загальною вартістю 21964,00 грн. Вказана криимінальна справа розглядалася судами сім років: п"ять разів розглядалася судом першої інстанції для чого було задіяно 9 суддів по першій інстанції та 11 судів Апеляційного суду м. Києва та 12 суддів Верховного суду України. По цивільній справі щодо визначення розміру заподіяної шкоди протягом трьох років заподіяно трое суддів першої інстанції, 4 судді Апеляційного суду м. Києва та 12 суддів Верховного Суду України та вказує, що "Святошинський процес" за своїми критеріями перевищів "Нюрнбегський процес". Вказує що зазначені обставини істотно вплнули на його життя і впиливають дотепер, потребують додаткового часу для зусиль, організації життя, відновленя нормальних життевих зв"язків і планів, відносин з оточуючими людьми, відновлення стану здоров"я, який мав до затримання. А тому визначив розмір завданої йому моральної шкоди у вказаному розмірі: 1.Відновлення попереднього стану здоров"я 200 000 грн. та 35000,00 доларів США для здійснення запланованої операції.2 Відновлення права власності: втрата бізнесу 3500 000грн; втрата права користування жилим приміщенням 700 000,00 грн; втрата права поновитися на колишній роботі 850 000,00 грн. втрата права відновлення трудового стажу для перерахування пенсії -450 000,00 грн. 3.Компенсація за моральні та фізичні страждання його та його сім"ї, смерть матері, та не можливість його потрапити на поховання 2500 000,00 грн. 4.Компенсація за приниження честі і гідності та ділової репутації та престижу 1700 000,00 грн. А тому загална сума моральної шкоди, яка підлягає відшкодуванню скадає 9 900 000,00 грн. та 35000,00 доларів США на проведення операції.
Рекомендації ВСУ вимагають, щоб суд в рішенні сам обґрунтував якими критеріями він виміряв присуджений розмір відшкодування моральної шкоди - «При з'ясуванні питання щодо відшкодування моральної шкоди, суд повинен з'ясувати чим підтверджується факт заподіяння моральних страждань, або втрат немайнового характеру, за яких обставин вони заподіяні, в якій грошовій сумі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить» (Постанова Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 р. № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»).
Методика встановлення заподіяння моральної шкоди та метод оцінки розміру компенсації спричинених страждань, яку розробив у 1997 році ОСОБА_16, зареєстрована Міністерством юстиції України 03.03.2010 р. під номером 14.1.04 згідно з даними, оприлюдненими на офіційному веб-сайті Мін'юсту в галузі «Психологічні експертизи» (http://rmpse.minjust.gov.ua/), тобто вже п'ять років офіційно використовується.
Судова практика також вказує, що згідно відповіді Міністерства Юстиції України від 04.06.2010 р. № 6103-0-26-10-36 відповідно до Порядку атестації та державної реєстрації методик проведення судових експертиз, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 02.07.2008 р. № 595, рішенням Координаційної ради з проблем судової експертизи при Міністерстві юстиції від 03.03.2010 р. «Методика встановлення заподіяння моральної шкоди та метод оцінки розміру компенсації спричинених страждань» (розробник ОСОБА_16) внесена до Реєстру методик проведення судових експертиз, реєстраційний код 14.1.04 (Рішення Ленінського районного суду м. Луганська від 26.10.2010 р. у справі № 2-20/2010 http://reyestr.court.gov.ua/Review/11823043).
Виходячи із того, що методика встановлення заподіяної моральної шкоди та метод оцінки розміру компенсації спричинених страждань, розробником якої є ОСОБА_16, створена в 1997 р., використовується для проведення психологічних експертиз (психологічних досліджень), отримала державну реєстрацію 03.03.2010 р. (реєстраційний код 14.1.04) та включена до Реєстру методик проведення судових експертиз, ведення якого передбачено в наказі Міністерства юстиції України від 02.10.2008 р. № 1666/5 (http://reyestr.court.gov.ua/Review/37766080). суд ввжає за можливе при визначенні розміру моральної шкоди скористатися саме такою методикою.
Вказана методика є єдиною офіційною методикою в Україні для розрахунку моральної шкоди та схвалена Науково - методологічною радою з проблем судової експертизи при Міністерстві юстиції України. Зазначена методика ґрунтується на: а) презумпції моральної шкоди страждань, які повинна відчути «середня», «нормально» реагуюча на протиправну щодо неї поведінку людина; б) визначення базисного рівня розміру компенсації за страждання, спричинені заподіянням тяжкої шкоди здоров'ю, що приймається в розмірі 720 мінімальних розмірів зарплати; в) розробленій шкалі співвідношень розмірів компенсації моральної шкоди на основі співвідношень максимальних санкцій Кримінального кодексу, що передбачають відповідальність за посягання на аналогічні права людини; г) розробленій формулі, за допомогою якої можна визначити розмір компенсації та яка враховує критерії, що повинен прийняти до уваги суд при вирішенні відповідного питання.
Так якщо рахувати за вищевказаною методикою, з урахуванням положень (стаття 13 Закону № 266/94-ВР), згідно якої відшкодування моральної шкоди за час перебування під слідством чи судом провадиться виходячи з розміру не менше одного мінімального розміру заробітної плати за кожен місяць перебування під слідством чи судом. розрвхунок моральної шкоди буде мати такий розмір ( 3200.00 грн. ( розмір мінімальної заробітної плати на 2017 рік) х 720 мінімальних розмірів заробітної плати) х на час перебування під судом та слідством з 28.02.2007 року по 09.01.2014 року- 82 місяці = 188 928 000,00 грн.
А тому виходячи із принципу розумності та справледливості суд дійшов висновку, що недоведеними залишилися вимоги ОСОБА_1, щодо відшкодування витрат пов"язаних із відновленням права власності: втрата права поновлення на роботі, та розрахунок якого суду не надано та втрата права трудового стажу для перерахування пенсії,в решті визначений розмір матеріальної та моральної шкоди, згідно Закону України «Про порядоквідшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконнимидіями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органівдосудовогорозслідування, прокуратури і суду» №266/94 - ВР, Положення про застосування Закону України «Про порядоквідшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діямиорганів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органівдосудового розслідування, прокуратури і суду» №266/94 - ВР від 01грудня 1994р., затвердженого наказом Міністерства юстиції, Генеральної
прокуратури та Міністерства фінансів України від 4 березня 1996р.
№6/5/3/41, підтверджений та підлягає відшкодуванню шляхом прийняття ухвали суду.
Керуючись ст.ст. 3,21,22,23,27,28,29,32,41,42,43,46,48,49,56,6162,64,68 Конституції України, Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), Протоколом № 7 до Конвенції, Міжнародним пактом про громадянські та політичні права, ст.ст.15,16, 23, 1176ЦК України, Законом України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» , Положенням про застосування Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду"
затвердженого наказом Міністерства юстиції, Генеральної прокуратури та Міністерства фінансів України від 4 березня 1996р.№6/5/3/41, ст.ст.3,10,11,15,57-61,210 ЦПК України, суд
Стягнути з Державного бюджету України, шляхом списаня у безспірному порядку з Єдиного казначейського рахунку Державного бюджету України у 2017 році на користь ОСОБА_1,ІНФОРМАЦІЯ_3, громадянина України, ідентифікційний номер платника податків НОМЕР_1, проживаючого за адресою АДРЕСА_1 п.б. розмір матеріальної шкоди у розмірі 5 837 173 ( п"ять мільйонів вісімсот тридцять сім тисяч сто сімдесят три) грн.,29 коп., моральну шкоду у розмірі 9 100 440 ( дев"ять мільйонів сто тисяч чотириста сорок)грн. 00 коп. Всього на загальну суму 14 937 613 (чотирнадцять мільйонів дев"ятсот тридцять сім тисяч шістсот тринадцять) грн. 29 коп.
В решти вимог заява задоволенню не підлягає.
Державній казначейській службі Україні та її відповідному територіальному органу у відповідності до п.13 Положення про застосування Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду",затвердженого наказом Міністерства юстиції, Генеральної прокуратури та Міністерства фінансів України від 4 березня 1996р.№6/5/3/41, невідкадно повести дії по виплаті на рахунок ОСОБА_1, вказаних у абзаці першому цієї ухвали, сум.
Строк пред"явлення до виконання протягом трьох років.
Ухвала суду може бути оскаржена ОСОБА_1 до суду вищої інстанцї у касаційному порядку, протягом п"яти днів з часу отримання копії ухвали суду.
Суддя Т.О. Величко