Справа № 755/6972/17
"08" вересня 2017 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді - Чех Н.А.,
з участю секретаря - Кузьменко А.М.
розглянувши заяву представника позивача про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, третя особа: Орган опіки та піклування Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації, про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини та позбавлення батьківських прав,
встановив:
В провадженні Дніпровського районного суду м. Києва знаходиться вищезазначена цивільна справа.
Представник позивача звернувся до суду із заявою про забезпечення позову шляхом надання тимчасового дозволу на виїзд з тимчасово окупованої тертої України (АР Крим) та в'їзд на тимчасово окуповану території України (АР Крим) неповнолітній ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, у супроводі її матері ОСОБА_1, без нотаріально посвідченої згоди та супроводу її батька ОСОБА_3 до остаточного розгляду справи по суті.
Свою заяву обґрунтував тим, що позивач просить суд позбавити відповідача батьківських прав щодо його неповнолітньої доньки - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 у зв'язку з ухиленням від виконання своїх обов'язків по її вихованню та утриманню. Після окупації території АР Крим, на межі адміністративної території АР Крим і Херсонської області утворено умовну прикордонну смугу, введено прикордонний режим, встановлено особливий правовий режим перетину меж тимчасово окупованої території (ст. 4 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України»). В червні 2015 року КМУ прийнято постанову «Про затвердження Порядку в'їзду на тимчасово окуповану територію України та виїзду з неї» від 04.06.2015 року № 367 та затверджено відповідний Порядок в'їзду на тимчасово окуповану територію України та виїзду з неї. Даним Порядком визначено, що виїзд з тимчасово окупованої території України громадян України, які не досягли 16-річного віку, здійснюється через контрольні пункти за умови пред'явлення паспорта громадянина України, або паспорта громадянина України за кордон, або проїзного документа дитини у супроводі одного з батьків (усиновлювачів), опікунів, піклувальників або інших законних представників чи у супроводі інших осіб, уповноважених одним із батьків (усиновлювачів), опікунів, піклувальників або інших законних представників.
В'їзд на тимчасово окуповану територію України громадян України, які не досягли 16-річного віку, здійснюється через контрольні пункти за умови пред'явлення паспорта громадянина України, або паспорта громадянина України за кордон, або проїзного документа дитини з дотриманням вимог, передбачених для таких осіб пунктами 3-6 Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджених Постановою КМУ від 27.01.1995 року № 57. Дані Правила передбачають, що виїзд з України громадян, які не досягли 16-річного віку, здійснюється за згодою обох батьків та в їх супроводі. Виїзд дитини в супроводі одного з батьків відбувається за наявності нотаріально посвідченої згоди другого з батьків із зазначенням держави прямування та відповідного часового проміжку перебування у цій державі; та без нотаріально посвідченої згоди другого з батьків у разі пред'явлення документів або їх нотаріально засвідчених копій, в тому числі рішення суду про надання дозволу на виїзд з України без згоди та супроводу другого з батьків.
Таким чином, позивач самостійно, без відповідача, разом з донькою може лише виїхати з тимчасово купованої території АР Крим через один з пунктів пропуску на материкову частину України. Однак, для повернення (в'їзду) на території АР Крим, де позивач разом з дитиною постійно проживають, позивач має мати нотаріально посвідчену згоду другого із батьків - відповідача, яку вона отримати об'єктивно не може. Вказані обмеження порушують її права у даній цивільній справі.
Перевіривши матеріали справи, суд дійшов наступного.
Позивач ОСОБА_1 разом з дитиною - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, які є громадянами України, проживають у м. Сімферополі, АР Крим.
ОСОБА_1 звернулася до Дніпровського районного суду м. Києва із позовом в інтересах дитини щодо стягнення з батька - ОСОБА_3, який проживає на території Держави Ізраїль, аліментів на утримання доньки, та позбавлення його батьківських прав у зв'язку з ухваленням від виконання батьківського обов'язку.
Статтею 6 СК України визначено, що правовий статус дитини має особа до досягнення нею повноліття. Малолітньою вважається дитина до досягнення нею чотирнадцяти років. Неповнолітньою вважається дитина у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років.
Згідно ст. 7 СК України жінка та чоловік мають рівні права і обов'язки у сімейних відносинах, шлюбі та сім'ї. Дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Декларацією прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, у принципі 6 проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості.
Відповідно до частини другої статті 51 Конституції України батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття.
Сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою (ч. 3 ст. 51 Конституції України).
Відповідно до ст. 141 Сімейного кодексу України, мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї. Батьки повинні матеріально утримувати своїх неповнолітніх дітей (ст. 150 Сімейного кодексу України).
Відповідно до ст.ст. 164, 165 СК України мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав, якщо буде встановлено, що вони ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дітей. Позбавлення батьківських прав проводиться тільки в судовому порядку. При розгляді таких справ необхідним є подання письмового висновку органів опіки і піклування.
Згідно із частиною 4 статті 19 СК України участь органу опіки та піклування при розгляді справ щодо позбавлення батьківських справ є обов'язковою.
Відповідно до положень ст. 19 СК орган опіки та піклування подає до суду письмовий висновок щодо вирішення спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.
Згідно положень ст. 12 ч. І Конвенції ООН від 20.11.1989 року «Про права дитини» (ратифікована Україною 27.02.1991 року), держави-учасниці забезпечують дитині, здатній сформувати власні погляди, право вільно висловлювати ці погляди з усіх питань, що стосуються дитини, причому поглядам дитини приділяється належна увага згідно з її віком і зрілістю. З цією метою дитині, зокрема, надається можливість бути заслуханою в ході будь-якого судового або адміністративного розгляду, що стосується дитини, безпосередньо або через представника чи відповідний орган. Дана норма закріплена і ст. 171 СК України, яка вказує, що думка дитини має бути врахована при вирішенні питань, що стосуються її життя.
В даному випадку дитина сторін має право на висловлення своєї думки щодо спору, який розглядається судом. Однак, через окупацію АР Крим виникають труднощі щодо перетину адміністративного кордону між АР Крим та материковою частиною України, оскільки позивач, без присутності відповідача, разом з донькою може лише виїхати з тимчасово купованої території АР Крим через один з пунктів пропуску на материкову частину України, а для повернення (в'їзду) на територію АР Крим, де позивач разом з дитиною постійно проживають, позивач має мати нотаріально посвідчену згоду відповідача, яку вона отримати не може у зв'язку з його проживанням на території Держави Ізраїль. Вказані обставини позбавляють дитину права на висловлення її думки в органах опіки та піклування та в суді.
Відповідно до ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову. У заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: 1) причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов; 2) вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 3) інші відомості, потрібні для забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Згідно ст. 152 ЦПК України позов забезпечується: накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов'язку вчинити певні дії; забороною іншим особам здійснювати платежі або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам; встановленням обов'язку вчинити дії щодо унеможливлення доступу користувачів мережі Інтернет до об'єктів права інтелектуальної власності, правомірність використання (розміщення) яких у мережі Інтернет є предметом спору.
У разі необхідності судом можуть бути застосовані інші види забезпечення позову. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 Конвенції ООН про права дитини передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Відповідно до ч. 1 ст. 18 Конвенції ООН батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Згідно Постанови КМУ «Про затвердження Порядку в'їзду на тимчасово окуповану територію України та виїзду з неї» від 04.06.2015 року № 367 було затверджено Порядок в'їзду на тимчасово окуповану територію України та виїзду з неї. Даним Порядком визначено, що виїзд з тимчасово окупованої території України громадян України, які не досягли 16-річного віку, здійснюється через контрольні пункти за умови пред'явлення паспорта громадянина України, або паспорта громадянина України за кордон, або проїзного документа дитини у супроводі одного з батьків (усиновлювачів), опікунів, піклувальників або інших законних представників чи у супроводі інших осіб, уповноважених одним із батьків (усиновлювачів), опікунів, піклувальників або інших законних представників.
В'їзд на тимчасово окуповану територію України громадян України, які не досягли 16-річного віку, здійснюється через контрольні пункти за умови пред'явлення паспорта громадянина України, або паспорта громадянина України за кордон, або проїзного документа дитини з дотриманням вимог, передбачених для таких осіб пунктами 3-6 Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджених Постановою КМУ від 27.01.1995 року № 57.
Враховуючи вимоги законодавства, обставини справи та інтереси дитини, суд дійшов висновку надати тимчасовий дозвіл на виїзд з АР Крим та на в'їзд території АР Крим неповнолітній ОСОБА_2 у супроводі матері без нотаріально посвідченої згоди та супроводу її батька ОСОБА_3. до розгляду справи по суті спору.
На підставі вищевикладеного та керуючись Конституцією України, Порядком в'їзду на тимчасово окуповану територію України та виїзду з неї, Конвенцією ООН про права дитини, Декларацією з прав дитини, ст.ст. 6, 7, 19, 141, 150, 164, 165 СК України, ст.ст. 151-153, 293, 294 ЦПК України, -
Заяву представника позивача про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, третя особа: Орган опіки та піклування Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації, про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини та позбавлення батьківських праві - задовольнити.
Надати тимчасовий дозвіл на виїзд з тимчасово окупованої тертої України (АР Крим) та в'їзд на тимчасово окуповану території України (АР Крим) неповнолітній ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, у супроводі її матері ОСОБА_1, без нотаріально посвідченої згоди та супроводу її батька ОСОБА_3 до розгляду справи по суті.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва через Дніпровський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.
Суддя: