755/7322/17
"01" вересня 2017 р. суддя Дніпровського районного суду м. Києва Бірса О.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення щодо притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
ОСОБА_1 (далі - особа, що притягається до адміністративної відповідальності) 06.05.2017 о 21 годині 30 хвилин, на вул. Ентузіастів, 11, в м. Києві, керуючи ТЗ «ВАЗ 2108», д.н.з. НОМЕР_2, під час руху заднім ходом, не впевнився в безпечності маневру, внаслідок чого сталося зіткнення з ТЗ «ИЖ» д.н.з. НОМЕР_1 що призвело до пошкодження цих транспортних засобів, завдання матеріальних збитків, та порушення вимог п. 10.9, п. 2.3 «б» ПДР.
У судове засідання, особа, що притягається до адміністративної відповідальності, будучи повідомленим про день, час та місце розгляду справи, згідно положень ст. ст. 268, 277-2 КУпАП, не з'явився, про причини неявки не повідомв, суд, виходячи з вище зазначених правових норм, беручи до уваги практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки, вважає за можливе провести розгляд справи у його відсутність.
Суд, дослідивши матеріали адміністративної справи, у відповідності до положень ст. 252 КУпАП, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, приходить до наступного.
Статтями 251, 280 КУпАП, визначено фактичні дані, обставини на основі яких, у визначеному законом порядку, орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення.
Як вбачається з матеріалів адміністративної справи, вина особи, що притягається до адміністративної відповідальності у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП повністю доведена, у розумінні ст. 251 КУпАП, належними та допустими доказами, а саме:
- протоколом про адміністративне правопорушення, який складений у максимальній відповідності з вимогами ст. 256 КУпАП та містить необхідні у ньому відомості, зокрема щодо дати, часу, місця та способу вчинення самого адміністративного правопорушення, яке призвело до порушення ПДР України;
- схемою місця ДТП, що складена за місцем пригоди та містить графічно зображені та зафіксовані об'єкти про обставини дорожньої пригоди (ділянка дороги, де сталася дорожньо-транспортна пригода, сталі орієнтири, до яких на схемі здійснена прив'язка об'єктів, транспортні засоби, причетні до ДТП, координати їх розміщення відносно елементів проїзної частини та інше), таблицю дорожніх умов, в якій зазначені назви об'єктів, зображених на схемі, на зворотному боці схеми зазначено характеризуючі дані транспортних засобів та відомості про їх пошкодження. При цьому, зазначена інформація підтверджена підписами водіїв транспортних засобів, у зв'язку з чим з неї вбачається , що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності дійсно порушив зазначені положення ПДР;
- відомостями, що містяться у письмових поясненнях порушника щодо часу, місця, способу, найменувань транспортних засобів в частині обставин ДТП;
- відомостями, що містяться у письмових поясненнях іншого учасника ДТП, які кореспондуються з даними, що містяться у схемі ДТП та поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
За таких обставин, враховуючи вище викладене, суд, у відповідності до положень ст. 251 та ст. 252 КУпАП, вважає, що у діях особи, що притягається до адміністративної відповідальності наявний склад адміністративного правопорушення передбачений ст. 124 КУпАП.
В той же час суд враховує, що п. 7 ст. 247 КУпАП імперативно визначено, що провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.
Згідно положень ч. 2 ст. 38 КУпАП, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частині третій цієї статті.
За таких обставин, суд враховуючи той факт, що на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення, строки, передбачені ст. 38 КУпАП минули, вважає за необхідне на викоання положень п. 7 ст. 247 КУпАП розпочате провадження у справі закрити.
В свою чергу, суд враховує, що Законом України «Про судовий збір» (зі змінами та доповненнями) та ст. 40-1 КУпАП визначено, що судовий збір стягується лише у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, а тому виходячи з норм ч. 2 ст. 284 та ст. 247 КУпАП, не вбачає підстав для звернення судового збору.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33-35, 40-1, 124, 251, 252, 283-285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та закрити провадження у справі на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена в порядку та строки визначені Кодексом України про адміністративне правопорушення, з урахуванням норм статтею 287-291 даного Кодексу, і набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
С у д д я : О.В. Бірса