13 лютого 2007р.. м.Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючої: Павлишиної А.Т.
суддів: Меленко О.Є., Мелінишин Г.П.
секретаря: Гаран Н.І.
з участю:
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Тисменицького районного суду від 14 грудня 2006 року, -
встановила:
2.10.2006р. ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні заїздом, мотивуючи тим, що їхні з відповідачами земельні ділянки знаходяться поряд і до них існує спільний заїзд . Однак відповідач ОСОБА_2 частину заїзду пригородив парканом, а відповідачка ОСОБА_3 в продовження цієї огорожі переорала дорогу , чим перешкоджають їй в користуванні заїздом, тому ОСОБА_1 просила суд зобов"язати відповідачів не чинити перешкод в користуванні заїздом , ОСОБА_2 - знести огорожу, а ОСОБА_3 - ліквідувати оранку.
Рішенням Тисменицького районного суду від 14.12.2006р. в позові відмовлено.
В апеляційній скарзі на рішення суду ОСОБА_1. посилається на те , що суд неповно з"ясував обставини справи. Зокрема, судом не дано оцінки тій обставині, що факт існування польової дороги, про яку іде спір, жодна із сторін не заперечує, а відповідно до вимог ДБН 360-92 «Про розташування доріг різного призначення" ширина проїзду в сільських населених пунктах повинна становити не менше 3.5 м, а як встановлено в суді ширина проїзду між їхніми з відповідачами земельними ділянками становить 1.46 м. Просила рішення суду скасувати та постановити нове рішення про задоволення позову.
Вислухавши доповідача, доводи апелянта ОСОБА_1, яка вимоги апеляційної скарги підтримала, пояснення ОСОБА_3 та представників ОСОБА_2 та Чукалівської с/ради на апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 просила суд зобов"язати відповідачів звільнити частину земельної ділянки, яка є громадською дорогою та не чинити перешкоди в користуванні її земельною ділянкою.
Справа № 22 - 18972007р. Головуючий у 1 інстанції :Струтинський P.P.
Категорія 33 Доповідач : Павлишина А.Т.
2
Відповідно до вимог ст.ст. 125, 126 ЗК України право власності та право користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право користування земельною ділянкою та відведення меж цієї земельної ділянки в натурі.
Судом було встановлено, що відсутні документи про надання в користування та визначення меж земельної ділянки, якою фактично користується позивачка, а також про визначення місця знаходження та розміри земельної ділянки, яку позивачка називає дорогою, а отже, посилання ОСОБА_1 на те, що відповідачі чинять їй перешкоди в користуванні дорогою та її земельною ділянкою не ґрунтуються на доказах.
При наведених обставинах суд прийшов до правильного висновку, що вимоги позивачки про усунення перешкод в користуванні дорогою та земельною ділянкою є безпідставними, а тому обґрунтовано відмовив в задоволенні позову.
Рішення постановлено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують його обґрунтованості.
Керуючись ст.ст. 307 ,308, 313-315, 317 ЦПК України апеляційний суд -
ухвалив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, а рішення Тисменицького районного суду від 14.12.2006р. залишити без зміни.
Ухвала набуває чинності з моменту проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з часу набрання нею законної сили.
Судді : А.Т.Павлишина
Г.П.Мелінишин О.СМеленко