11.09.2017 року Справа № 904/5204/17
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Орєшкіної Е.В. (доповідач),
суддів Кузнецової І.Л., Подобєда І.М.,
секретар судового засідання: Абадей М.О.,
представники сторін:
від позивача: ОСОБА_1, адвокат, ордер №000026 від 11.09.2017 року;
від відповідача: представник не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дніпроважмаш" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.06.2017 року у справі №904/5204/17
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Новатор", с. Діброва, Синельниківський район, Дніпропетровська область
до відповідача: Публічного акціонерного товариства "Дніпроважмаш", м.Дніпро
про стягнення 57 381 грн. 69 коп.,
У квітні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Новатор" (надалі - ТОВ "Агрофірма "Новатор") звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Дніпроважмаш" (надалі - ПАТ "Дніпроважмаш") на свою користь 41 034 грн. 60 коп. основного боргу, 5 382 грн. 64 коп. пені, 6 553 грн. 02 коп. штрафу, 570 грн. 28 коп. 3% річних, 3 841 грн. 15 коп. інфляційних втрат та понесених витрат по сплаті судового збору.
Клопотанням від 25.05.2017 року позивач додатково просив суд покласти на відповідача 5 000 грн. витрат, понесених ним на послуги адвоката.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 20.06.2017 року у справі №904/5204/17 (суддя Ніколенко М.О.) позов задоволено; з ПАТ "Дніпроважмаш" на користь ТОВ "Агрофірма "Новатор" стягнуто 41 034 грн. 60 коп. основного боргу, 5 382 грн. 64 коп. пені, 6 553 грн. 02 коп. штрафу, 570 грн. 28 коп. 3% річних, 3 841 грн. 15 коп. інфляційних втрат, 5000 грн. витрат на послуги адвоката та 1 600 грн. судового збору.
Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить Дніпропетровський апеляційний господарський суд його скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.
Апелянт зазначає, що:
- місцевим господарським судом не відкладено розгляд справи за його клопотанням, чим позбавлено сторону у справі права на подання пояснень та заперечень на позов, доказів в обґрунтування своєї правової позиції, пред'явлення зустрічного позову для спільного розгляду з первісним;
- судом першої інстанції безпідставно задоволено клопотання позивача про стягнення з відповідача 5 000 грн. витрат на послуги адвоката.
Апелянт на виклик апеляційного господарського суду не з'явився, з клопотанням про відкладення розгляду справи до суду не звертався, про час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином (а.с 86), з огляду на що колегія суддів вважає можливим переглянути справу в апеляційному порядку за його відсутності.
Позивач проти доводів апеляційної скарги заперечив, вважає їх необґрунтованими та безпідставними
Заслухавши суддю-доповідача та пояснення присутнього в судовому засіданні представника позивача, дослідивши матеріали справи, Дніпропетровський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підтягає задоволенню.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, зокрема з договорів.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ст. 626 Цивільного кодексу України)
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).
З матеріалів справи вбачається, що між ТОВ "Агрофірма "Новатор" (постачальник) та ПАТ "Дніпроважмаш" (покупець) укладений договір поставки №61/70/349790 від 11.05.2016 року (надалі - договір), за умовами якого постачальник зобов'язується в порядку і терміни, встановлені цим договором, передати у власність покупцеві металобрухт сталевий власного виробництва в певній кількості, відповідної якості і по цінах, що вказані в специфікаціях, а покупець зобов'язується прийняти продукцію і сплатити її на умовах, визначених у цьому договору.
Відповідно до п.1.2. договору кількість, асортимент та ціни продукції, що поставляється, вказуються у специфікаціях, які є невід'ємною частиною договору. Специфікації оформляються на кожну партію продукції, що поставляється.
Загальна сума договору визначається як наростаюча сума по всіх поставках, проведених протягом всього терміну дії договору згідно підписаних сторонами специфікацій (п.2.1. договору).
Згідно п.10.1 договору він набуває чинності з моменту підписання і діє до 31.12.2017 року та пролонгується на кожний наступний календарний рік, якщо за 30 днів до закінчення терміну дії договору жодна із сторін не заявила про своє бажання припинити його дію. У будь-якому випадку договір діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.
Відповідно до ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
На виконання умов договору позивачем поставлено, а відповідачем отримано продукцію на загальну суму 119 170 грн. 20 коп., що підтверджується видатковими накладними №19630 від 14.06.2016 року, №21185 від 10.08.2016 року, №23451 від 25.10.2016 року.
Відповідно до п.3.1 договору покупець зобов'язаний оплатити отриману продукцію протягом 14 календарних днів з моменту її отримання та підписання сторонами видаткової накладної.
Згідно ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Позивач посилається на часткову оплату відповідачем отриманого товару; до стягнення ним пред'явлений борг у розмірі 41 034 грн. 60 коп., доказів оплати якого відповідачем не подано, внаслідок чого позовна вимога щодо стягнення суми основного боргу є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст. 611 Цивільного кодексу України).
Відповідно до п. 6.2 договору за порушення строку розрахунків за поставлену продукцію покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період за який нараховується пеня від суми заборгованості, за кожен день прострочення оплати.
Згідно п.6.3. договору за порушення строку розрахунків за поставлену продукцію більше ніж на 5 (п'ять) банківських днів покупець додатково сплачує постачальнику штраф у розмірі 10% від суми заборгованості.
Позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у загальному розмірі 5 382 грн. 64 коп. за період: з 25.08.2016 року по 25.04.2017 року; штрафу у розмірі 6 553 грн. 02 коп.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивач заявив вимогу про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 570 грн. 28 коп. за період: з 25.08.2016 року по 25.04.2017 року; інфляційних втрат у розмірі 3 841 грн. 15 коп. за період: з 25.08.2017 року по 25.04.2017 року.
Розрахунки пені, штрафу, інфляційних збитків та 3% річних, надані позивачем, відповідають чинному законодавству України, обставинам справи, правильно враховують періоди нарахувань; вищезазначені вимоги підлягають задоволенню.
Щодо витрат ТОВ "Агрофірма "Новатор" на адвокатські послуги у розмірі 5 000 грн., які воно просить покласти на ПАТ "Дніпроважмаш", як на особу, внаслідок неправомірних дій якої виник спір, слід зазначити, що статтею 44 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката. В контексті цієї норми судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.
Відповідно до ч. 3 ст. 48 Господарського процесуального кодексу України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру". Дія вказаного закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.
Згідно п.6.3. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21 лютого 2013 року № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених ч.5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.
Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-то угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригінала ордеру адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.
На підтвердження понесення витрат позивачем на адвокатські послуги до матеріалів справи надані додаткова угода №3 від 24.04.2017 року про оплату послуг (гонорару) до договору про надання послуг в сфері права №1/17 від 29.12.2016 року, укладена ТОВ «Агрофірма «Новатор» з адвокатом ОСОБА_1, який особисто представляв інтереси позивача в суді, платіжне доручення №216 від 28.04.2017 року на перерахування позивачем йому 5 000 грн.
Колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду щодо наявності підстав для стягнення з відповідача на користь позивача 5 000 грн. витрат на адвокатські послуги з огляду на вищезазначені обставини, та відповідності таких витрат принципам співрозмірності, розумності.
В апеляційній скарзі скаржник вказує, що суд першої інстанції позбавив його права на надання пояснень та заперечень на позов, подання доказів в обґрунтування своєї правової позиції, пред'явлення зустрічного позову для спільного розгляду з первісним, прийнявши рішення без участі у судовому засіданні представника відповідача.
З матеріалів справи вбачається, що 03.05.2017 року Господарським судом Дніпропетровської області винесено ухвалу про порушення провадження у справі та призначено її до розгляду на 31.05.2017 року.
Копію ухвали про порушення провадження у справі одержано ПАТ "Дніпроважмаш" 17.05.2016 року, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 39).
Відповідач не скористався правом участі у судовому засіданні, призначеному на 31.05.2017 року, надіславши до суду клопотання про відкладення розгляду справи, яке мотивоване зайнятістю його уповноваженого представника.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 31.05.2017 року у справі №904/5204/17 у зв'язку з неявкою сторін на виклик суду розгляд справи відкладено на 20.06.2017 року та повторно зобов'язано сторін виконати вимоги попередньої ухвали.
Копію ухвали про відкладення розгляду справи одержано ПАТ "Дніпроважмаш" 08.06.2017 року, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 51).
Проте, як свідчать матеріали справи, відповідач не скористався правом участі у другому судовому засіданні, призначеному на 20.06.2017 року.
З вищезазначеного вбачається, що відповідач був завчасно повідомлений про час і місце розгляду справи, був обізнаний про наявність даної справи у господарському суді, а тому мав можливість надіслати поштою відзив і документи в обґрунтування своїх заперечень, зустрічну позовну заяву, але такою можливістю не скористався.
Відповідно ст. 75 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
У пп. 3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» вказано, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 Господарського процесуального кодексу України, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 Господарського процесуального кодексу України), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.
Неявка учасника судового процесу в судове засідання не є підставою для скасування судового рішення, якщо ухвалу, в якій зазначено час і місце такого засідання, надіслано йому в порядку, зазначеному в підпункті 3.9.1 пункту 3.9 цього пункту постанови.
З огляду на вищезазначені обставини та те, що розгляд справи місцевим господарським судом за клопотанням відповідача відкладався, та подаючи друге клопотання, в його обґрунтування відповідач не надав відповідних доказів, у діях суду першої інстанції не вбачається порушень процесуального права, на які посилається скаржник в апеляційній скарзі.
До того ж, на стадії апеляційного провадження справи відповідач також не надав пояснень по суті спору, доказів в обґрунтування своєї правової позиції, не довів підстав для відмови у задоволенні позову.
Керуючись ст. ст. 99, 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дніпроважмаш" залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.06.2017 року у справі №904/5204/17 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України через Дніпропетровський апеляційний господарський суд.
Головуючий суддя Е.В. Орєшкіна
Суддя І.Л. Кузнецова
Суддя І.М. Подобєд
(Повний текст постанови складено 12.09.2017 року).