05.09.2017 року Справа № 912/3933/16
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Іванова О.Г. (доповідач),
суддів: Березкіної О.В., Дарміна М.О.
при секретарі судового засідання: Манчік О.О.
представники сторін:
від позивача: Гнатюк К.В., представник, довіреність №1 від 19.10.2016 р.;
від відповідача: Захарченко І.В., представник, довіреність №б/н від 30.12.2016 р.;
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Кіровоградінтерсервіс", Кіровоградська область, Новоукраїнський район, м. Новоукраїнка на рішення господарського суду Кіровоградської області від 09.03.2017 року у справі № 912/3933/16
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Клуб розвитку та впровадження ноутілл технології в Україні", м. Кропивницький
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кіровоградінтерсервіс", Кіровоградська область, Новоукраїнський район, м. Новоукраїнка
про стягнення 3 860 925,41 грн.,
До господарського суду Кіровоградської області з позовною заявою звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Клуб розвитку та впровадження ноутілл технології в Україні", яка містить вимогу про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кіровоградінтерсервіс" збитків за договором складського зберігання на суму 3 860 925,41 грн., з покладенням на відповідача витрат по сплаті судового збору.
Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем умов Договору щодо збереження переданого йому на зберігання майна, допустивши втрату товару, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов'язань та підставою для застосування до нього встановленої законом відповідальності, а саме відшкодування завданих збитків у розмірі вартості втраченого майна.
Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 09.03.2017 року (суддя Колодій С.Б.) позов задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кіровоградінтерсервіс" на користь позивача 3 855 937,60 грн. та 57 839,10 грн. судового збору.
Рішення мотивовано тим, що відповідачем згідно договору складського зберігання від 01.02.2015 року не забезпечено зберігання засобу захисту рослин Раундап Макс в кількості 17 840 л. вартістю 3 855 937,60 грн.
Не погодившись з даним рішенням Товариство з обмеженою відповідальністю "Кіровоградінтерсервіс" звернулось до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення та прийняти нове рішення , яким відмовити в задоволенні позову повністю.
При цьому, скаржник в апеляційній скарзі посилається на те, що господарським судом безпідставно у якості доказу нестачі засобу захисту рослин Раундап Макс в кількості 17 840 л. прийнято Акт перевірки від 13.10.2015 року, підписаний представниками поклажодавця та зберігача, скріплений печатками підприємств, оскільки, на думку відповідача, представники сторін підписами в акті зафіксували не нестачу товарно-матеріальних цінностей, а лише рух Раундап Макс в кількості 2 700 літрів, який відбувся на дату складання акту - 13.10.2015 року. Інвентаризаційні описи, акти інвентаризації, відомості, які підтверджують нестачу ТМЦ у відповідача, в т. і. Раундап Мякс в кількості 17 840 л. відсутні.
Вважає, що господарський суд дійшов передчасного висновку, що заява керівника відповідача ОСОБА_5 до правоохоронних органів про викрадення невідомими особами в період з 01.07.2015 року по 01.10.2015 року засобу захисту рослин Раундап Макс в кількості 17 840 л., який належав позивачу та зберігався відповідачем, а також витяг з кримінального провадження № 12016120020012519, у якому в розділі «фабула» зазначено, що засоби захисту рослин Раундап Макс в кількості 17 840 л. привласнили саме за попередньою змовою між собою матеріально-відповідальні особи ТОВ "Кіровоградінтерсервіс", є належними та допустимими доказами, що підтверджують нестачу ТМЦ, оскільки вищезазначену заяву про злочин керівник відповідача ОСОБА_5 до правоохоронних органів не подавав.
У зв'язку з чим, встановлений судом факт нестачі ТМЦ у відповідача, в т. ч. Раундап Макс в кількості 17 840 л. є недоведеним.
Зазначає, що оскільки позивачем вимогу про повернення засобу захисту рослин Раундап Макс в кількості 17 840 л. пред'явлено відповідачу лише 04.03.2017 року, то на дату винесення рішення господарським судом першої інстанції (09.03.2017 року) позивач не набув права на позов з підстави прострочення строку повернення товару, так як не сплив семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, встановлений ч. 3 ст. 530 ЦК України.
Вважає, що прийняття 24.10.2016 року по кримінальному провадженню № 12016120020012132 на зберігання гр. ОСОБА_6 комплексу будівель по вул.. Мурманська, 13Д в м. Кіровограді за місцем зберігання Раундап Макс в кількості 17 840 л., належних позивачу, є обставиною, яка викликає неможливість виконання договору складського зберігання, за яку жодна із сторін не відповідає. У зв'язку з чим 24.10.2016 року зобов'язання по договору складського зберігання припинилися на підставі ст. 607 ЦПК України.
Вважає, що розмір збитків, що підлягають відшкодуванню не є доведеним, оскільки відповідно до п. 5.1 Договору зберігач несе відповідальність перед поклажедавцем у випадку втрати ТМЦ виходячи з вартості товару на дату початку зберігання.
В той же час, зі змісту складських накладних представниками позивача та відповідача не засвідчувалася вартість засобу захисту рослин Раундап Макс на дату початку зберігання.
Представників експертних установ або ТПП для визначення вартості товару на дату початку зберігання позивач не залучив.
У зв'язку з чим, встановлення розміру збитків на підставі вартості, за яку поклажедавець придбав товар у третіх осіб, є безпідставним, оскільки видаткові накладні про отримання товару, рахунки фактури, виписки з банківського рахунку про оплату позивачем придбаного товару продавцям ТОВ «Монсанто Україна» та ТОВ «Нетрус» є недопустимими доказами в розумінні ст. 34 ГПК України.
У поясненнях до апеляційної скарги відповідач зазначив, що засоби захисту рослин Раундап Макс придбались позивачем 30.01.2015 року за ціною 142,47 грн. за 1 літр та 25.02.2015 року за ціною 216,14 грн. за 1 літр.
Оскільки у складських накладних не засвідчувалися вартість, номер та серія партії засобу захисту рослин Раундап Макс на дату початку та на дату закінчення зберігання, переданий на зберігання товар характеризується лише родовими ознаками, тобто його неможливо ідентифікувати, то доводи позивача, що саме партія товару за більш низькою ціною була повернута позивачу, а недостатнім є товар за ціною саме 216,14 грн. за 1 літр, ґрунтуються лише на припущеннях останнього.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Клуб розвитку та впровадження ноутілл технології в Україні" у відзиві на апеляційну скаргу просить рішення залишити без змін а апеляційну скаргу без задоволення, як таке, що було винесено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а подачу апеляційної скарги розцінює як спробу затягнути виконання законного рішення суду.
В судовому засіданні 05.09.2017 року Дніпропетровським апеляційним господарським судом була оголошена вступна та резолютивна частина постанови у даній справі.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, в процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.
Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Відповідно до положень ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до ст. 104 ГПК України серед підстав для скасування або зміни рішення місцевого суду є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, а також порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
Дослідивши матеріали справи, апеляційний господарський суд встановив наступні обставини.
01.02.2015 року між ТОВ "Клуб розвитку та впровадження ноутілл технології в Україні" (Поклажодавець) та ТОВ "Кіровоградінтерсервіс" (Зберігач) було укладено договір складського зберігання ( т. 1, а.с. 30-31).
Відповідно до п. 1.1. договору зберігач приймає від Поклажодавця на зберігання засоби захисту рослин, мінеральні добрива, насіння та садивний матеріал (товарно-матеріальні цінності) за адресою: м. Кіровоград, вул. Мурманська, 13Д до вимоги повернення.
Згідно з пунктом 1.3 договору перелік майна, його кількість, і оцінка засвідчуються складською накладною, що видається після передачі товарів на зберігання.
Відповідно до пункту 3.1 договору зберігач зобов'язаний здійснювати належне зберігання товарів, вести складський облік товарів, що знаходиться на зберіганні, фіксувати належним чином кількість (коробів, ящиків, мішків) товарів при прийнятті їх на зберігання та при частковому отриманні товару Поклажодавцем (представником Поклажодавця).
Пунктом 3.3. договору зазначено вживати всіх заходів для забезпечення схоронності товарів.
Пунктом 3.9 договору сторони перебачили, що зберігач зобов"язаний на першу вимогу поклажодавця повернути товар, прийнятий на зберігання за умови проведення 100% оплати за здійснені послуги. При несплаті має право затримати товар до повного розрахунку за послуги зберігання.
Згідно п. 4.1 договору поклажодавець зобов'язаний передати товар на зберігання з обов'язковим оформленням складської накладної.
Відповідно до пункту 6.1 договору плата за зберігання товарів за цим договором становить 4 000,00 грн. з ПДВ на місяць (навіть коли товар не зберігався повний місяць на складі, але був переданий на зберігання) та підлягає сплаті шляхом перерахування на розрахунковий рахунок Зберігача чи внесенням готівкою до каси підприємства не пізніше 3-х банківських днів з моменту отримання рахунків.
Відповідно до пункту 2.5. договір дійсний з моменту укладання і діє до 31.10.2015 року та в любому випадку до повного виконання прийнятих на себе зобов'язань.
Даний договір підписано сторонами та скріплено їх печатками. Доказів розірвання договору чи визнання його недійсним сторонами не надано.
На виконання умов договору позивачем було передано на зберігання відповідачу засоби захисту рослин, що підтверджується наступним накладними:
- № НУ-0000016 від 31.01.2015 року на товар Раундап Макс із загальною кількістю 42 240 літрів;
- НУ-0000069 від 26.02.2015 року на товар Раундап Макс із зазначеною кількістю 14 080 літрів;
- № НУ-0000070 від 26.02.2015 р. на товар Раундап Макс із зазначеною кількістю 14 080 літрів;
- № НУ-0000071 від 26.02.2015 р. на товар Раундап Макс із зазначеною кількістю 14 080 літрів;
- № НУ-0000072 від 26.02.2015 р. на товар Раундап Макс кількістю 14080 літрів (т. 1, а.с. 56-58).
Колегія суддів констатує, що вартість товару, номер та серію партії у вищенаведених накладних не зазначено.
Відповідачем було прийнято на зберігання товарно-матеріальні цінності згідно вище зазначених накладних, в яких зазначено назву та кількість отриманих від позивача на зберігання засобів захисту рослин.
Факт прийняття на зберігання товару Раундап Макс за вищезазначеними накладними відповідачем не заперечено.
На виконання ухвали Дніпропетровського апеляційного господарського суду Кропивницьким відділом поліції ГУ Національної поліції в Кіровоградській області надано належним чином завірену копію заяви директора ТОВ "Кіровоградінтерсервіс" ОСОБА_5 від 05.10.2016 року про скоєння злочину.
Так, відповідно до вищезазначеної заяви директор відповідача ОСОБА_5 особисто 05.10.2016 року, будучи попередженим про кримінальну відповідальність за ст. 383 КК України за завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину, звернувся до органів поліції із заявою, у якій просив органи поліції «… встановити та притягти до відповідальності невідому йому особу, яка в період часу з 01.07.2016 року по 01.10.2016 року викрала товарно-матеріальні цінності, а саме засоби захисту рослин Раундап Макс в кількості 17 840 літрів, які зберігалися на території бази за адресою: вул. Мурманська, 13Д, що належить ТОВ "Кіровоградінтерсервіс", зберігалися на підставі договору зберігання № 62 від 01.01.2016 року та належать ТОВ "Клуб розвитку та впровадження ноутілл технології в Україні" (т. 3 а.с. 173-174).
Відповідно до пункту 3.2 договору зберігач зобов'язаний надати можливість поклажодавцю огляду товарів, вжиття заходів, необхідних для забезпечення схоронності товарів.
Cкориставшись правом здійснення контролю за забезпеченням схоронності товарів, представниками ТОВ "Клуб розвитку та впровадження ноутілл технології в Україні", як поклажодавцем, 13.10.2016 року була здійснена контрольна перевірка наявності цінностей, що зберігаються на складі ТОВ "Кіровоградінтерсервіс", про що було складено Акт контрольної перевірки наявності засобів захисту рослин на складі зберігання ТОВ "Кіровоградінтерсервіс" (м. Кіровоград, вул. Мурманська, 13 Д) та виявлено нестачу переданого на зберігання майна, в тому числі Раундап Макс в кількості 17 840 л (т.1, а.с.62).
Відповідно до п. 4 розд. 1 Положення про інвентаризацію активів та зобов'язань затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 02 вересня 2014 року N 879 інвентаризація проводиться з метою забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності підприємства. Під час інвентаризації активів і зобов'язань перевіряються і документально підтверджуються їх наявність, стан, відповідність критеріям визнання і оцінка. При цьому забезпечуються:
- виявлення фактичної наявності активів та перевірка повноти відображення зобов'язань, коштів цільового фінансування, витрат майбутніх періодів;
- установлення лишку або нестачі активів шляхом зіставлення фактичної їх наявності з даними бухгалтерського обліку;
- виявлення активів, які частково втратили свою первісну якість та споживчу властивість, застарілих, а також матеріальних та нематеріальних активів, що не використовуються, невикористаних сум забезпечення;
- виявлення активів і зобов'язань, які не відповідають критеріям визнання.
Проведення інвентаризації є обов'язковим в тому числі у разі встановлення фактів крадіжок або зловживань, псування цінностей (на день встановлення таких фактів) в обсязі, визначеному керівником підприємства (п. 7 розд. 1 Положення).
Для проведення інвентаризації на підприємстві розпорядчим документом керівника підприємства створюється інвентаризаційна комісія з представників апарату управління підприємства, бухгалтерської служби (представників аудиторської фірми, централізованої бухгалтерії, суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи, яка здійснює ведення бухгалтерського обліку на підприємстві на договірних засадах) та досвідчених працівників підприємства, які знають об'єкт інвентаризації, ціни та первинний облік (інженери, технологи, механіки, виконавці робіт, товарознавці, економісти, бухгалтери). Інвентаризаційну комісію очолює керівник підприємства (його заступник) або керівник структурного підрозділу підприємства, уповноважений керівником підприємства.
Інвентаризація проводиться повним складом інвентаризаційної комісії (робочої інвентаризаційної комісії) та у присутності матеріально відповідальної особи. (п. 1 розд. 2 Положення).
Інвентаризаційні описи застосовуються для фіксування наявності, стану та оцінки активів підприємства та тих активів, які належать іншим підприємствам і обліковуються поза балансом. В акті інвентаризації фіксуються наявність готівки, грошових документів, бланки документів суворої звітності, фінансових інвестицій, а також повнота відображення грошових коштів на рахунках у банку (реєстраційних рахунках), дебіторської та кредиторської заборгованостей, зобов'язань, коштів цільового фінансування, витрат і доходів майбутніх періодів, забезпечень (резервів), які створюються відповідно до вимог національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку, національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку у державному секторі, міжнародних стандартів та інших актів законодавства (п. 15 розд. 2 Положення).
Інвентаризаційні описи (акти інвентаризації) підписуються всіма членами інвентаризаційної комісії (робочої інвентаризаційної комісії) та матеріально відповідальними особами. При цьому матеріально відповідальні особи дають розписку, в якій підтверджується, що перевірка активів відбулася в їх присутності, у зв'язку з чим претензій до членів комісії вони не мають, та що вони приймають на відповідальне зберігання перелічені в описі активи. При проведенні інвентаризації у разі зміни матеріально відповідальної особи та особа, яка приймає активи, дає розписку про отримання активів, а та, яка передає, - про передачу активів (п. 18 розд. 2 Положення).
Після закінчення інвентаризації оформлені інвентаризаційні описи (акти інвентаризації) здаються до бухгалтерської служби для перевірки, виявлення і відображення в обліку результатів інвентаризації. При цьому кількісні та цінові показники за даними бухгалтерського обліку проставляються проти відповідних даних інвентаризаційного опису і шляхом співставлення виявляються розходження між даними інвентаризації і даними обліку (п. 19 розд. 2 Положення).
Відповідно до матеріалів справи 13.10.2016 року спільною комісією зберігача та поклажодавця проведено інвентаризацію залишків товарів на складах (м. Кропивницький, вул. Мурманська, 13Д), за результатами якої складено Акт інвентаризації від 13.10.2016 року, яким зафіксована нестачу товарно-матеріальних цінностей, в тому числі Раундап Макс в кількості 17 840 літрів.
Вищезазначений Акт інвентаризації підписаний як представниками поклажодавця ТОВ "Клуб розвитку та впровадження ноутілл технології в Україні" - керівником відділу продаж ОСОБА_7, менеджером по логістики ОСОБА_17, водієм-експедитором ОСОБА_9, директором ОСОБА_10, так і представниками зберігача ТОВ "Кіровоградінтерсервіс" - головним бухгалтером ОСОБА_11 та в.о. завідующим складом (базою) ОСОБА_12 та скріплений печатками підприємств (т.1, а.с.63).
Колегія суддів зауважує, що відповідно до п. 1 розд. 2 Положення інвентаризація проводиться у присутності матеріально відповідальної особи зберігача. При цьому, будь - яких зауважень та заперечень до Акту інвентаризації щодо встановлення залишків товарів на складах, яким встановлена нестача товару, представниками зберігача ні під час підписання Акту, ні після його підписання до поклажодавця не подано.
Колегія суддів не погоджується з доводами скаржника про те, що представники сторін підписами в Акті зафіксували не нестачу товарно-матеріальних цінностей, а лише рух Раундап Макс в кількості 2 700 літрів, який відбувся на дату складання акту - 13.10.2015 року, оскільки зі змісту Акту інвентаризації від 13.10.2016 року вбачається, що фактична наявність товару Раундап Макс становить 135 каністр по 20 літрів або 2 700 літрів, замість 20 540 літрів за даними бухгалтерського обліку. Нестача становить 17 840 літрів, про що чітко та однозначно зазначено у вигляді рукописного надпису « - 17 840 л.».
Більш того, відповідно до п. 15 розд. 2 Положення інвентаризаційні описи застосовуються для фіксування наявності, стану та оцінки активів підприємства та тих активів, які належать іншим підприємствам і обліковуються поза балансом, а не для відображення руху цих активів.
Крім того, колегія суддів констатує, що розмір нестачі товарно-матеріальних цінностей, в тому числі Раундап Макс в кількості 17 840 літрів, який зафіксований Актом інвентаризації від 13.10.2016 року, з точністю до літра співпадає із відповідною заявою директора відповідача ОСОБА_5 від 05.10.2016 року до органів поліції про викрадення засобу захисту рослин Раундап Макс в кількості саме 17 840 літрів (т. 3 а.с. 173-174).
На підставі викладеного, заява директора відповідача ОСОБА_5 до органів поліції про викрадення засобів захисту рослин сама по собі хоч і не є беззаперечним доказом нестачі товарно-матеріальних цінностей, але у сукупності з Актом інвентаризації від 13.10.2016 року підтверджує факт нестачі Раундап Макс в кількості 17 840 л. та спростовує доводи апеляційної скарги про недоведеність факту нестачі ТМЦ у відповідача.
Оскільки відповідно до п. 14 розд. 2 Положення матеріали інвентаризації можуть бути заповнені як рукописним способом, так і за допомогою електронних засобів обробки інформації, Акт підписаний головним бухгалтером та матеріально відповідальною особою зберігача, а також скріплений печатками підприємств, то колегія суддів вважає, що Акт інвентаризації від 13.10.2016 року оформлено відповідно до вимог, установлених Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року N 88, для первинних документів, у зв'язку з чим господарським судом підставно прийнято його як належний доказ.
На підставі викладеного, колегія суддів не погоджується з доводами апеляційної скарги про те, що інвентаризаційні описи, акти інвентаризації, відомості, які підтверджують нестачу ТМЦ у відповідача, в т. і. Раундап Мякс в кількості 17 840 л. відсутні.
Колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги про те, що витяг з кримінального провадження № 12016120020012519, у якому в розділі «фабула» зазначено, що засоби захисту рослин Раундап Макс в кількості 17 840 л. привласнили саме за попередньою змовою між собою матеріально-відповідальні особи ТОВ "Кіровоградінтерсервіс", не є належним та допустимим доказом, що підтверджує нестачу ТМЦ, оскільки відповідно до ч. 4 ст. 35 ГПК України обов'язковими для господарського суду, що розглядає справі про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою, є лише вирок в кримінальному провадженні або постанова суду у справі пр. адміністративне правопорушення.
В той же час, вищезазначене не спростовує висновок господарського суду про доведеність факту нестачі у відповідача Раундап Макс в кількості 17 840 л..
Відповідно до п. 5.1. договору складського зберігання від 01.02.2015 року зберігач несе відповідальність перед Поклажедавцем у випадку втрати, знищення, псування ТМЦ з вини зберігача.
Вказане вище стало підставою для звернення позивача з позовом до господарського суду про стягнення з відповідача збитків за договором складського зберігання на суму 3 860 925,41 грн.
Мотиви, з яких виходила апеляційна інстанція при винесенні постанови.
Враховуючи правову природу укладеного договору, кореспондуючи права та обов'язки його сторін, господарський суд дійшов правильного висновку, що оцінка правомірності заявлених вимог має здійснюватись з урахуванням приписів законодавства, які регламентують правовідносини зі складського зберігання.
Відповідно до статті 294 Господарського кодексу України зберігання у товарному складі здійснюється за договором складського зберігання. До регулювання відносин, що випливають із зберігання товарів за договором складського зберігання, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.
Відповідно до ч. 1 ст. 936 Цивільного кодексу України, за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.
За приписами статті 957 Цивільного кодексу України за договором складського зберігання товарний склад зобов'язується за плату зберігати товар, переданий йому поклажодавцем, і повернути цей товар у схоронності. Товарний склад на підтвердження прийняття товару видає один із таких складських документів: складську квитанцію; просте складське свідоцтво; подвійне складське свідоцтво (ст. 961 Цивільного кодексу України).
Відповідно до статті 949 Цивільного кодексу України зберігач зобов'язаний повернути поклажодавцю річ, яка була передана на зберігання, або відповідну кількість речей такого самого роду та такої самої якості, річ має бути повернена поклажодавцю в такому стані, в якому вона була прийнята на зберігання, з урахуванням зміни її природних властивостей.
Статтею 950 Цивільного кодексу України встановлена відповідальність зберігача за втрату (нестачу) або пошкодження речі, зокрема, за втрату (нестачу) або пошкодження речі, прийнятої на зберігання, зберігач відповідає на загальних підставах. Професійний зберігач відповідає за втрату (нестачу) або пошкодження речі, якщо не доведе, що це сталося внаслідок непереборної сили, або через такі властивості речі, про які зберігач , приймаючи її на зберігання, не знав і не міг знати, або внаслідок умислу чи грубої необережності поклажодавця.
Відповідно до приписів статті 951 Цивільного кодексу України, збитки, завдані поклажодавцю втратою (нестачею) або пошкодженням речі, відшкодовуються зберігачем: 1) у разі втрати (нестачі) речі - у розмірі її вартості; 2) у разі пошкодження речі - у розмірі суми, на яку знизилася її вартість. Якщо внаслідок пошкодження речі її якість змінилася настільки, що вона не може бути використана за первісним призначенням, поклажодавець має право відмовитися від цієї речі і вимагати від зберігача відшкодування її вартості. Зберігач зобов"язаний на першу вимогу поклажодавця повернути річ, навіть якщо строк її зберігання не закінчився (ст. 953 Цивільного кодексу України).
Як вбачається з матеріалів справи, в порушення вказаних норм права та умов договору складського зберігання виявлена нестача товару, а саме засобу захисту рослин Раундап Макс в кількості 17840 л. На думку колегії суддів, дана обставина відповідачем не спростована.
Колегія суддів не погоджується з доводами апеляційної скарги про те, що прийняття 24.10.2016 року по кримінальному провадженню № 12016120020012132 на зберігання гр. ОСОБА_6 комплексу будівель по вул.. Мурманська, 13Д в м. Кіровограді за місцем зберігання Раундап Макс в кількості 17 840 л., належних позивачу, є обставиною, яка викликає неможливість виконання договору складського зберігання, за яку жодна із сторін не відповідає, у зв'язку з чим 24.10.2016 року зобов'язання по договору складського зберігання припинилися на підставі ст. 607 ЦПК України, з огляду на наступне.
Відповідно до статті 607 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється неможливістю його виконання у зв"язку з обставиною, за яку жодна із сторін не відповідає.
Відповідач зазначає, що обставини, які викликають неможливість виконання договору складського зберігання є визнання речовими доказами по кримінальному провадженню №12016120020012132, передання на відповідальне зберігання третій особі комплексу будівель по вул. Мурманська, 13 Д в м. Кіровограді та вилучення спірного майна по кримінальному провадженню №12016120020012132, а також пред"явлення в рамках кримінальної справи цивільного позову ТОВ "Клуб розвитку та впровадження ноутілл технології в Україні" до ТОВ "Кіровоградінтерсервіс" про стягнення збитків.
З матеріалів справи вбачається, що 29.09.2016 слідчим суддею Кіровського районного суду міста Кіровограда винесено ухвалу про надання слідчому СВ Кіровоградського ВП ГУ Національної поліції в Кіровоградської області Балацькому В.П. дозволу на проведення обшуку (один раз) комплексу будівель по вул. Мурманської, 13Д в м. Кропивницькому, власником та фактичним володільцем якого є ТОВ "Кіровоградінтерсервіс", з метою відшукання та вилучення засобів захисту рослин: гербіциду "Амінка" в каністрах ємністю по 20 л, гербіцину "Аргумент" в каністрах ємністю по 20 л, гербіцину "Капрал" в каністрах ємністю по 5 л, фунгіциду "Раназол Ультра" в каністрах ємністю по 5 л. гербіциду "Євро-Ланг" в каністрах ємністю по 5 л, гербіциду "Преміум Голд" в каністрах ємністю по 20 л. (т.1, а.с.173).
29.09.2016 слідчим СВ Кіровоградського ВП ГУ Національної поліції в Кіровоградської області Балацьким В.П за участю потерпілого та в присутності понятих складено протокол обшуку згідно якого виявлено та вилучено засоби захисту рослин: Фаер, Милафурон, Бетадим, Кай-р, Контадор Макси ТН, Амінка, Аргумент, Бату, Беркут, Біммер, Грізний, Євро-Ленд, Ефірон, Капрал, Лемур, Майтус, Микадо, ММ 600, Риназол Ультра, Серп, Скоразол, Табезон, Талант, Фатрін, Фосміній, Шаман, Евро-Ланг, Преміум Голд, Добриво Нертус (т.1, а.с.174-178).
Даний факт підтвердив відповідач в поясненнях від 21.02.2017 р. (т.3, а.с.8-10).
Таким чином, доказів вилучення правоохоронними органу засобу захисту рослин Раундап Макс та визнання його речовим доказом по кримінальній справі сторони суду не подали, що спростовує твердження відповідача про припинення зобов'язання відповідача у відповідності до статті 607 Цивільного кодексу України в зв'язку з неможливістю його виконання.
Колегія суддів не вважає підставою для припинення зобов'язань по договору складського зберігання від 01.02.2015, визнання речовими доказами та долучення до матеріалів кримінального провадження №12016120020012132, як речових доказів складських приміщень по вул. Мурманська,13 Д, оскільки в постанові слідчого СВ Кіровоградського ВП ГУ Національної поліції в Кіровоградської області Балацького В.П від 24.10.2016 йдеться про визнання речовим доказом нерухомого майна, як будівель, що мають значення речового доказу по кримінальному провадженню, а не товарно-матеріальних цінностей, що в них знаходяться (т.2, а.с.190).
Крім того, станом на 13.10.2016 року, тобто до прийняття постанови від 24.10.2016 року про визнання та приєднання до матеріалів кримінального провадження речових доказів та передачі комплексу будівель, розташованих за адресою м. Кропивницький, вул. Мурманська,13 д на збереження гр. ОСОБА_6, позивачем вже був встановлений та підтверджений матеріалами справи факт нестачі на зберіганні у ТОВ "Кіровоградінтерсервіс" засобу захисту рослин Раундап Макс в кількості 17 840 л.
13 жовтня 2016 року після здійснення контрольної перевірки наявності цінностей, що зберігалися на складі Відповідача, та виявлення нестачі переданого на зберігання майна, в тому числі Раундап Макс в кількості 17 840 л., Позивач прийняв рішення щодо вивозу усіх залишків Товару на інше місце зберігання.
Відвантаження Відповідачем усіх залишків Товару, в тому числі і Раундап Макс у кількості 2 700 літрів підтверджується складськими накладними від 13 жовтня 2016 року № НУ- 0000658, НУ-0000659, НУ-0000661, НУ-0000662, НУ-0000663, НУ-0000664, НУ-0000665, НУ-0000666, що підписані сторонами договору та скріплені їх печатками (т. 3 а.с. 142-145).
Колегія суддів, зіставивши надані відповідачем Звіти про рух товарів ТОВ "Клуб розвитку та впровадження ноутілл технології в Україні" на зберіганні в ТОВ "Кіровоградінтерсервіс" за період з лютого 2015 року по 13.10.2016 року з вищезазначеними складськими накладними від 13 жовтня 2016 року, прийшла до висновку, що станом на 13.10.2016 року Позивач за виключенням товару, нестачу якого встановлено Актом інвентаризації, вивіз усі інші залишки свого товару зі складу відповідача (т. 1 а.с. 180-250, т. 2 а.с. 1-168).
У зв'язку з чим, передача 24.10.2016 року комплексу будівель, розташованих за адресою м. Кропивницький, вул. Мурманська,13 д на збереження гр. ОСОБА_6, через фактичну відсутність на зберіганні товарів позивача ніяким чином не впливала на можливість чи неможливість відповідача виконувати свої обов'язки за договором складського зберігання.
Посилання скаржника на передчасність пред'явлення позову з огляду на відсутність вимоги поклажодавця про повернення речі відповідно до статті 953 Цивільного кодексу України підставно не взято господарським судом до уваги.
Так, конкретні строки повернення товару переданого на зберігання сторонами погоджені не були, тоді як строк дії договору складського зберігання від 01.02.2015 закінчився 31.10.2015 року.
Оскільки ні законом, ні договором зберігання від 01.02.2015 року не визначено форми пред'явлення вимоги поклажодавця про повернення речі, то останній може здійснити своє право, зокрема, шляхом пред'явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі - позову.
При цьому судом враховано висновки Верховного суду України за постановою від 28.11.2011 у справі №43/308-10, згідно яких вимога має бути вчинена у активній формі поведінки однієї сторони, доведеної до іншої. Оскільки законом не визначено форму пред'явлення такої вимоги, вона може бути подана як шляхом звернення з претензією, листом, телеграмою, тощо, так і шляхом пред'явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі - формі позову.
Колегія суддів враховує також і той факт, що на дату подачі позову сторонами було встановлено відсутність на складі відповідача 17 840 л Раундап Макс, що підтверджує Акт інвентаризації від 13.10.2016 року, підписаний представниками сторін договору та скріплений печатками підприємств. А також ту обставину, що позов поданий 20.10.2016 року, але протягом розгляду справи та станом на день прийняття рішення відповідач не виконав умови договору та не повернув товар, переданий на зберігання.
Відповідно до п. 8 ч. 2 ст. 16 ЦК України, відшкодування збитків є одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів.
Частиною 1 ст.224 ГК України встановлено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.
Відповідно до ч.2 ст.22 ЦК України збитками є:
1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусила зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);
2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено (упущена вигода).
Відповідно до ч. 2 ст. 224, ч.1 ст.225 ГК України, під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною. До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною.
Із змісту цих норм, а також ст.ст. 610, 611 ЦК України слідує, що відшкодування збитків є одним із правових наслідків порушення зобов'язання, мірою відповідальності. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Умови відшкодування збитків передбачені статтею 226 ГК України, із якої також слідує, що головною умовою відшкодування збитків є господарське правопорушення, яке вчинив учасник господарських відносин.
На кредитора покладений обов'язок доведення факту невиконання або неналежного виконання зобов'язання, прямого причинного зв'язку між порушенням зобов'язанням і завданими збитками і їх розмір, на боржника - відсутність вини (ст. 614, 623 ЦК України).
Право на відшкодування завданих збитків виникає при наявності складу цивільного правопорушення: порушення цивільного права чи інтересу; завдання збитків, причинного зв'язку між порушенням права та збитками, наявність винної поведінки. Протиправна поведінка особи тільки тоді є причиною шкоди, коли вона прямо (безпосередньо) пов'язана зі збитками.
Встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою особи, яка завдала шкоду, та збитками потерпілої сторони є важливим елементом доказування наявності реальних збитків. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність завдавача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи, - наслідком такої протиправної поведінки.
Питання про наявність або відсутність причинного зв'язку між протиправною поведінкою особи і шкодою має бути вирішено судом шляхом оцінки усіх фактичних обставин справи.
Таким чином, для притягнення до цивільно-правової відповідальності відповідача у вигляді відшкодування заподіяних ним збитків є наявність складу правопорушення: протиправна поведінка особи, шкода, причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою. Відсутність хоча б одного елемента складу правопорушення виключає можливість настання відповідальності у вигляді відшкодування збитків.
Факт отримання відповідачем на зберігання засобу захисту рослин, а саме Раундап Макс за договором складського зберігання від 01.02.2015 р., не забезпечення збереження даного товару, а отже ненадання відповідачем послуг із зберігання переданого йому позивачем товару, а саме Раундап Макс в кількості 17 840 л підтверджується наявними в матеріалах справи складськими накладними, що підписані сторонами договору та скріплені їх печатками, звітами про рух товарів ТОВ "Клуб розвитку та впровадження ноутілл технології в Україні" на зберіганні в ТОВ "Кіровоградінтерсервіс" підписані матеріально відповідальною особою в.о. завідуючого базою Холодій В.В., головним бухгалтером ОСОБА_16, затверджені директором ТОВ "Кіровоградінтерсервіс", Актом контрольної перевірки цінностей на складі зберігання ТОВ "Кіровоградінтерсервіс" станом на 13.10.2016, що підписаний представниками поклажодавця, Актом інвентаризації від 13.10.2016 року, що підписаний директором ОСОБА_10, керівником відділу продаж ОСОБА_7, менеджером по логістики ОСОБА_8, водієм-експедитором ОСОБА_9 ТОВ "Клуб розвитку та впровадження ноутілл технології в Україні", як поклажодавцем та головним бухгалтером ОСОБА_16, в.о. завідуючим складом ОСОБА_12 ТОВ "Кіровоградінтерсервіс", як зберігачем та скріплений печатками підприємств.
Отже, позивачем доведено наявність усіх елементів цивільного правопорушення, зокрема наявність протиправної поведінки відповідача (неналежне виконання послуг по зберіганню, що призвело до втрати (нестачі) товару), шкода (виявлена різниця між обсягом товару за складськими накладними та фактичною наявністю), а також існування безпосереднього причинного зв"язку між протиправною поведінкою відповідача і завданими позивачу збитками (шкода виступає об"єктивним наслідком поведінки відповідача, через невиконання зазначених умов договорів).
Відповідач в порушення частини 2 статті 614 Цивільного кодексу України не підтвердив належними та допустимими доказами, що вжив всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов'язання, та не довів суду відсутність своєї вини у порушенні зобов'язання.
За приписами частини 1 статті 951 Цивільного кодексу України збитки, завдані поклажодавцю втратою (нестачею) відшкодовуються зберігачем у розмірі вартості втраченої речі.
Відповідно до п. 5.1. договору складського зберігання від 01.02.2015 року зберігач несе відповідальність перед Поклажедавцем у випадку втрати, знищення, псування ТМЦ з вини зберігача:
а) за пошкодження, які призвели до погіршення якості настільки, що подальше використання за призначенням стало неможливим («істотне пошкодження») у розмірі повної вартості прийнятого на зберігання товару;
б) за інші пошкодження - у розмірі суми., на яку знизилася вартість цінностей.
Зазначені суми розраховуються виходячи з вартості на дату початку зберігання. У спірних випадках або для встановлення «істотного пошкодження» і вартості товару (пункт «а») сторони мають право залучити представників експертних установ або ТПП.
Колегія суддів частково погоджується з доводами апеляційної карги про те, що розмір збитків, які підлягають відшкодуванню не є повністю доведеним, з огляду на наступне.
Відповідно до п. 5.1 Договору зберігач несе відповідальність перед поклажедавцем у випадку втрати ТМЦ виходячи з вартості товару на дату початку зберігання.
В той же час, зі змісту складських накладних представниками позивача та відповідача не засвідчувалася вартість засобу захисту рослин Раундап Макс на дату початку зберігання.
Представників експертних установ або ТПП для визначення вартості товару на дату початку зберігання позивач не залучив.
У зв'язку з чим, позивачем встановлено розмір збитків на підставі вартості, за яку він придбав товар у третіх осіб, а саме у ТОВ «Монсанто Україна».
На підтвердження чого позивачем надано договорір купівлі-продажу UA 15-2015 CHEM від 26.01.2015 року про придбання ТОВ "Клуб розвитку та впровадження ноутілл технології в Україні" у ТОВ "Монсанто Україна" товару Раундап Макс.
Відповідно до видаткових накладних про отримання товару позивач придбав у ТОВ "Монсанто Україна" Раундап Макс у наступній кількості та за наступною ціною:
- за видатковою накладною № 0903593404 від 30.01.2015 року у кількості 4 460 літрів за ціною з урахуванням знижки 119,17 грн. за літр (з ПДВ) на загальну суму 531 507,12 грн.;
- за видатковою накладною № 0903593405 від 30.01.2015 року у кількості 9 620 літрів за ціною з урахуванням знижки 125,45 грн. за літр (з ПДВ) на загальну суму 1 206 809,76 грн.;
- за видатковою накладною № 0903593406 від 30.01.2015 року у кількості 4 460 літрів за ціною з урахуванням знижки 119,17 грн. за літр (з ПДВ) на загальну суму 531 507,12 грн.;
- за видатковою накладною № 0903593407 від 30.01.2015 року у кількості 4 460 літрів за ціною з урахуванням знижки 119,17 грн. за літр (з ПДВ) на загальну суму 531 507,12 грн.;
- за видатковою накладною № 0903593408 від 30.01.2015 року у кількості 9 620 літрів за ціною з урахуванням знижки 125,45 грн. за літр (з ПДВ) на загальну суму 1 206 809,76 грн.;
- за видатковою накладною № 0903593409 від 30.01.2015 року у кількості 9 620 літрів за ціною з урахуванням знижки 125,45 грн. за літр (з ПДВ) на загальну суму 1 206 809,76 грн.;
- за видатковою накладною № 0903690956 від 25.02.2015 року у кількості 14 080 літрів за ціною з урахуванням знижки 216,14 грн. за літр (з ПДВ) на загальну суму 3 043 307,52 грн.;
- за видатковою накладною № 0903690958 від 25.02.2015 року у кількості 14 080 літрів за ціною з урахуванням знижки 216,14 грн. за літр (з ПДВ) на загальну суму 3 043 307,52 грн.;
- за видатковою накладною № 0903690950 від 25.02.2015 року у кількості 14 080 літрів за ціною з урахуванням знижки 216,14 грн. за літр (з ПДВ) на загальну суму 3 043 307,52 грн.;
- за видатковою накладною № 0903690954 від 25.02.2015 року у кількості 14 080 літрів за ціною з урахуванням знижки 216,14 грн. за літр (з ПДВ) на загальну суму 3 043 307,52 грн. (т. 3 а.с. 105-127).
Рахунками фактури № 0804624257, 0804623822, 0804623811 від 24.02.2015, виписками з банківського рахунку відповідача підтверджується оплата придбаного товару ТОВ "Монсанто Україна" (т.1, а.с.68-104, 122-134).
Таким чином, 30.01.2015 року позивачем придбано у ТОВ "Монсанто Україна" Раундап Макс у кількості 13 380 літрів за ціною з урахуванням знижки 119,17 грн. за літр (з ПДВ), а також 28 860 літрів за ціною з урахуванням знижки 125,45 грн. за літр (з ПДВ).
Весь вищезазначений Раундап Макс 31.01.2015 року позивачем передано на зберігання відповідачу (складська карточка №16).
Крім того, 25.02.2015 року позивачем придбано у ТОВ "Монсанто Україна" Раундап Макс у кількості 56 320 літрів за ціною з урахуванням знижки 216,14 грн. за літр (з ПДВ).
Весь вищезазначений Раундап Макс 31.01.2015 року позивачем передано на зберігання відповідачу (складські карточки № 69, 70, 71, 72).
Оскільки відповідно до матеріалів справи позивач наступного дня після придбання засобів захисту рослин передавав їх на зберігання до відповідача, то колегія суддів погоджується з запропонованим позивачем способом визначення вартості переданого на зберігання товару на підставі вартості, за яку поклажедавець придбав товар у третіх осіб (ТОВ "Монсанто Україна"), у зв'язку з чим не приймає до уваги відповідні доводи апеляційної скарги про визнання видаткових накладних про отримання товару, рахунків фактури, виписок з банківського рахунку про оплату позивачем придбаного товару продавцю ТОВ «Монсанто Україна» недопустимими доказами в розумінні ст. 34 ГПК України.
Кількість придбаного та переданого на зберігання товару, його ціна правильно відображена позивачем у розрахунку завданих збитків (т. 1 а.с. 166-167).
В той же час, колегія суддів не погоджується з доводами позивача та висновком господарського суду про те, що вартість втраченого товару, а саме засобу захисту рослин Раундап Макс в кількості 17 840 літрів необхідно визначати за ціною саме 216,14 грн. за літр на загальну суму 3 855 937,60 грн., оскільки у складських накладних не засвідчувалися вартість, номер та серія партії засобу захисту рослин Раундап Макс на дату початку та на дату закінчення зберігання; переданий на зберігання товар характеризується лише родовими ознаками, тобто його неможливо ідентифікувати.
У зв'язку з чим доводи позивача та висновок господарського суду, що саме партія товару за більш низькою ціною (119,17 грн. або 125,45 грн. за літр (з ПДВ)) була повернута позивачу, а недостатнім є товар за ціною саме 216,14 грн. за 1 літр, ґрунтуються лише на припущеннях останніх, та не підтверджені матеріалами справи.
Оскільки матеріалами справи встановлено факт нестачі засобу захисту рослин Раундап Макс у кількості 17 840 літрів, а позивачем Раундап Макс за ціною 119,17 грн. за літр (з ПДВ) передано відповідачу на зберігання у меншій кількості (лише 13 380 літрів), то колегія суддів не вважає за можливе визначити вартість втраченого товару саме за даною ціною.
Отже, вартість втраченого товару, а саме засобу захисту рослин Раундап Макс в кількості 17 840 літрів необхідно визначати за ціною саме 125,45 грн. за літр (з ПДВ), так як за даною ціною передано на зберігання товар у кількості більшій, ніж виявлено нестачу під час інвентаризації (28 860 літрів).
При цьому, колегія суддів вважає безпідставним посилання відповідача на ч. 2 ст. 1192 ЦК України, відповідно до якої розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначаються відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі, оскільки дана стаття знаходиться у підрозділі 2 розділу 3 Цивільного кодексу України та регулює відшкодування шкоди у недоговірних зобов'язаннях.
Таким чином, заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню частково, і з відповідача підлягає стягненню 2 237 992,10 грн. (17 840 літрів х 125,45 грн. за літр (з ПДВ)) збитків за договором складського зберігання у вигляді вартості втраченого товару.
З урахуванням наведеного апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, рішення суду підлягає частковому скасуванню у зв'язку з порушенням норм матеріального права і невідповідністю висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи. Слід прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити частково.
Оскільки апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, то судові витрати за подання апеляційної скарги відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України необхідно розподілити між сторонами пропорційно розміру задоволених позовних вимог у наступній пропорції: 58,04 % - з Відповідача; 41,96 % - з Позивача.
У зв'язку з чим з Відповідача на користь Позивача необхідно стягнути 33 569,79 грн. судового збору за подання позовної заяви (57 839,06 грн. (судовий збір з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог) х 58,04 %), а з Позивача на користь Відповідача необхідно стягнути 26 696,20 гривень судового збору за подачу апеляційної скарги (63 622,97 х 41,96 %).
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 99, 101, 103-105 ГПК України, суд
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Кіровоградінтерсервіс", Кіровоградська область, Новоукраїнський район, м. Новоукраїнка - задовольнити частково.
Рішення господарського суду Кіровоградської області від 09.03.2017 року у справі № 912/3933/16 - скасувати частково. Прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кіровоградінтерсервіс" (27100, Кіровоградська область, Новоукраїнський район, м. Новоукраїнка, вул. Леніна, буд. 62, код ЄДРПОУ 30545013) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Клуб розвитку та впровадження ноутілл технології в Україні" (25009, м. Кропивницький, вул. 50 років Жовтня, буд. 17, код ЄДРПОУ 36904755) 2 238 028,00 грн. збитків та 33 569,79 грн. судового збору за подання позовної заяви.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Клуб розвитку та впровадження ноутілл технології в Україні" (25009, м. Кропивницький, вул. 50 років Жовтня, буд. 17, код ЄДРПОУ 36904755) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кіровоградінтерсервіс" (27100, Кіровоградська область, Новоукраїнський район, м. Новоукраїнка, вул. Леніна, буд. 62, код ЄДРПОУ 30545013) 26 696,20 гривень судового збору за подачу апеляційної скарги.
Видачу наказу з урахуванням необхідних реквізитів доручити господарському суду Кіровоградської області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.
Повний текст постанови складений 11.09.2017 року.
Головуючий суддя О.Г. Іванов
Суддя О.В. Березкіна
Суддя М.О. Дармін