04 вересня 2017 р. Справа № 922/1226/17
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя Слободін М.М., суддя Сіверін В. І. , суддя Терещенко О.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ПАТ "Дельта Банк" (вх.№ 2076Х/1) на рішення господарського суду Харківської області від 07.06.2017 року у справі № 922/1226/17
за позовом ПАТ "Дельта Банк", м. Київ
до 1. ТОВ "Агроімпорт", м. Харків 2. ППФ "Асофт", м. Харків
про стягнення 1180000,00 грн.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 04.09.2017 р. апеляційну скаргу ПАТ "Дельта Банк" на рішення господарського суду Харківської області від 07.06.2017 року у справі № 922/1226/17 залишено без задоволення. Рішення господарського суду Харківської області від 07.06.2017 року у справі № 922/1226/17 залишено без змін.
В ході вирішення спору судом встановлено, що борг перед банком за кредитним договором має безспірний характер, але наявна обставина пропуску позивачем строку позовної давності, яка стала підставою відмови у задоволенні даного позову .
Так, в квітні 2017 р. ПАТ "Дельта Банк" звернулось до господарського суду з позовною заявою про стягнення з ТОВ "Агроімпорт" та ППФ фірми "Асофт" заборгованості в розмірі 180000,00 грн.
Рішенням господарського суду Харківської області від 07.06.2017 року провадження в частині стягнення боргу з ТОВ «Агроімпорт» припинено у зв'язку із ліквідацією останнього, а у задоволенні позовних вимог щодо ППФ «Асофт» відмовлено. Рішення обґрунтовано тим, що строк позовної давності за вимогами позивача про стягнення боргу сплив 18.12.2016 р.
Позивач із вказаним рішенням місцевого господарського суду не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить вищенаведене рішення скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог, заявлених до ППФ "Асофт" та прийняти нове рішення, яким поновити строк позовної давності, та задовольнити дані позовні вимоги. В обгрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається, зокрема, на те, що судом першої інстанції неналежним чином досліджені причини пропуску позивачем строку позовної давності, а саме не врахований значний обсяг робіт по інвентаризації активів та зобов'язань банку. Інших підстав для скасування оскаржуваного рішення заявником не зазначено.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів апеляційної інстанції встановила, що наведені позивачем обставини не свідчать про поважність причин пропуску строку позовної давності. Так, у відповідності до п. 4.4. Положення про ліквідацію банків протягом 3 (трьох) днів з дня призначення уповноваженої особи Фонду керівники банку (або уповноважена особа, (якщо в банку здійснювалася тимчасова адміністрація) забезпечують передачу бухгалтерської та іншої документації банку, печаток і штампів, матеріальних та інших цінностей банку уповноваженій особі Фонду. Тобто, фактично уповноважена особа Фонду на ліквідацію позивача повинна була дізнатись про наявність заборгованості вподовж 3-х днів з дня призначення.
Також колегія суддів звертає увагу, що позовна заява подана через півтора роки після введення тимчасової адміністрації. Між тим, відповідно до Постанови Правління НБУ від 25.01.2012 р. № 23 Про затвердження Положення про порядок формування та використання банками України резервів для відшкодування можливих втрат за активними банківськими операціями», які діяли на час існування спірних правовідносин, облік прострочених кредитів ведеться у електронній формі, під ці кредити постійно резервуються кошти, а отримання відомостей про прострочені кредити в електронному обліку банку є нескладним. Матеріали справи не містять жодних даних про наявність у посадових осіб банку перешкод у доступі до власного електронного обліку.
Більше того, колегія суддів, приймаючи до уваги те, що рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 02.10.2015р. № 181 розпочато процедуру ліквідації публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" та призначено керівника ОСОБА_1, впевнена у наявності доступу посадових осіб банку, призначених ФГВФО, до електронної звітності.
Таким чином, колегія суддів прийшла до висновку, що тривале не звернення до суду із стягненням заборгованості не пов'язане з об'єктивними перешкодами.
Отже, вищевказані обставини є підставою для висновку про наявність недоліків в роботі уповноваженою особою ФГВФО на ліквідацію позивача ОСОБА_1 та є підставою для винесення окремої ухвали, якою слід повідомити уповноважені органи про неналежне виконання своїх обов'язків посадовими особами банку, призначеними ФГВФО.
Відповідно до приписів ст. 90 ГПК України господарський суд, виявивши при вирішенні господарського спору порушення законності або недоліки в діяльності підприємства, установи, організації, державного чи іншого органу, виносить окрему ухвалу. Окрема ухвала надсилається відповідним підприємствам, установам, організаціям, державним та іншим органам, посадовим особам.
Керуючись статтями 22, 86, 90 ГПК України, колегія суддів, -
Окрему ухвалу надіслати голові Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з метою інформування про зазначені недоліки в діяльності уповноваженої особи ФГВФО і вжиття організаційно-правових заходів, спрямованих на усунення подібних порушень у подальшому.
Про вжиття вказаних заходів повідомити Харківський апеляційний господарський суд у місячний строк.
Головуючий суддя Слободін М.М.
Суддя Сіверін В. І.
Суддя Терещенко О.І.