11 вересня 2017 року м. Київ К/800/25931/17
Суддя Вищого адміністративного суду України Черпак Ю.К., розглянувши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 30 листопада 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту комунальної власності Одеської міської ради про визнання бездіяльності протиправною та стягнення моральної та матеріальної шкоди,
встановив:
Ухвалою судді Вищого адміністративного суду України від 28 липня 2017 року касаційну скаргу залишено без руху з мотивів її невідповідності вимогам статей 212, 213 КАС України.
Відповідачу надано тридцять днів з моменту отримання копії цієї ухвали для сплати 1600 грн судового збору, надання заяви про поновлення строку касаційного оскарження з обґрунтуванням поважності причин його пропуску, підтвердивши відповідними доказами.
Згідно з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення ухвала про залишення касаційної скарги без руху отримана позивачем 11 серпня 2017 року.
21 серпня 2017 року до Вищого адміністративного суду України надійшла заява ОСОБА_1 про визнання поважними причини пропуску строку на касаційне оскарження рішення суду у зв'язку з тим, що касаційна скарга подана повторно.
Однак, судовий збір не сплачено та не надано документ, що підтверджує наявність пільг щодо його оплати, а лише зазначено, що пояснення щодо звільнення від сплати судового збору надавалося в касаційній скарзі.
Як встановлено судом, позивач вважає, що судовий збір за подання позовної заяви не справляється, а тому за подання касаційної скарги не повинен сплачувати судовий збір.
Відповідно до частини другої статті 21 КАС України вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше вимоги про відшкодування шкоди вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.
Зміст цієї норми вказує на те, що вимозі про відшкодування шкоди передує вимога про встановлення порушення прав, свобод та інтересів позивача. За такого правового врегулювання вимога про відшкодування шкоди не є об'єктом, за який справляється судовий збір. Водночас за вимогу, яка їй передує, такий платіж сплачується.
Як вбачається з матеріалів, доданих до касаційної скарги, позивачем заявлена позовна вимога про визнання дій чи бездіяльності протиправними, що полягає в невиконанні чи неналежному виконанні постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 25 червня 2009 року, за яку судовий збір справляється.
Таким чином, станом на 11 вересня 2017 року ОСОБА_1 не усунув зазначені в ухвалі недоліки касаційної скарги, тому вона вважається неподаною і підлягає поверненню.
Керуючись частиною третьою статті 214, частиною третьою статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України,
ухвалив:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 30 листопада 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту комунальної власності Одеської міської ради про визнання бездіяльності протиправною та стягнення моральної та матеріальної шкоди - повернути особі, яка її подала.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Ю.К. Черпак