01029, м. Київ, вул. Московська, 8, корп. 5
11 вересня 2017 року К/800/30037/17
Суддя Вищого адміністративного суду України Борисенко І.В.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби
на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 13.03.2017
та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 29.08.2017
у справі № 805/1214/17-а
за позовом Приватного акціонерного товариства «ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля»
до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби в особі Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
До Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 13.03.2017 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 29.08.2017 у справі № 805/1214/17-а.
Вказана касаційна скарга підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Відповідно до ч. 5 ст. 213 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги додаються документ про сплату судового збору, а також копії касаційної скарги відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, та копії оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій.
Як вбачається з наявних матеріалів, скаржником не додано до касаційної скарги копії оскаржуваної ухвали суду апеляційної інстанції від 29.08.2017, про що Вищим адміністративним судом України складено відповідний акт.
Згідно зі ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду, ставка судового збору встановлена у розмірі 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
Крім того, скаржником не додано до касаційної скарги доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.
Проте, відповідачем заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору із посиланням на те, що Дніпропетровське управління ОВПП ДФС з 31.10.2016 було вилучено з мережі розпорядника коштів державного бюджету та перенесено всі видатки на Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби; здійснення сплати судового збору за подання касаційної скарги у цій справі зможе відбутись після розгляду цього питання Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби з дотриманням норм галузевих наказів, що потребує певних витрат часу.
Положеннями ч. 1 ст. 88 Кодексу адміністративного судочинства України, які кореспондуються з приписами ч. 1 та ч. 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що єдиною підставою для зменшення розміру належних для оплати судових витрат, звільнення від їх оплати, відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто, фізичної або юридичної особи.
При цьому, особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий/фінансовий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади.
У зв'язку із цим обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, самі по собі не можуть вважатися достатньою підставою для відстрочення такої сплати.
Крім того, пунктом 2 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» Кабінет Міністрів України зобов'язано забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.
Таким чином, клопотання відповідача про відстрочення сплати судового збору задоволенню не підлягає як безпідставне.
Реквізити рахунку для зарахування судового збору: отримувач коштів УДКСУ у Печерському районі м. Києва; рахунок отримувача 31210255700007; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38004897, код банку отримувача 820019; банк отримувача - ГУ ДКСУ у м. Києві; код класифікації доходу бюджету - 22030105 «Судовий збір (Вищий адміністративний суд України, 075)».
Виходячи з наведеного, суддя-доповідач вважає, що касаційну скаргу слід залишити без руху, а скаржнику надати строк для усунення згаданих вище недоліків до 11.10.2017.
Відповідно до ч. 2 ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду.
У зв'язку з цим скаржнику слід усунути вищезазначені недоліки у визначений судом касаційної інстанції строк.
Керуючись статтями 108, 210 - 214 Кодексу адміністративного судочинства України, -
1. Відмовити Дніпропетровському управлінню Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби в задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору.
2. Касаційну скаргу Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби залишити без руху.
3. Встановити скаржнику строк до 11.10.2017 для усунення недоліків касаційної скарги шляхом надання суду документу про сплату судового збору у встановленому порядку та розмірі, а також копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції.
4. Ухвала може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 - 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя
Вищого адміністративного
суду України І.В. Борисенко