Справа № 11-14 / 2007 року Головуючий у 1-й інстанції: Тесленко Т.В.
Категорія: ст..286 ч.2 Доповідач: Куліш В.М.
УХВАЛА Іменем України
2007 року січня місяця 12 дня Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:
Головуючого-судді Куліша В.М.
Суддів: Бурди К.І., Лісіченко Л.М.
з участю: прокурора Подворчана Ю.М.
адвоката ОСОБА_1
представника цивільного
відповідача ОСОБА_5
представника потерпілого ОСОБА_2
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_3 на вирок Кобеляцького районного суду Полтавської області від 24 жовтня 2006 року.
Цим вироком ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, не судимий, -
Засуджений за ч. 2 ст. 286 КК України на 3 роки позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на три роки.
На підставі ст..75 КК України ОСОБА_3 звільнений від відбування основної міри покарання з випробуванням протягом іспитового строку два роки.
На підставі ст. 76 КК України покладено на нього обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу «органів кримінально-виконавчої системи та періодично з'являтися в ці органи для реєстрації.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь:
· фінансового управління Кобеляцької районної державної адміністрації - 1832 грн. 82 коп. на відшкодування затрат понесених на лікування потерпілого ОСОБА_4;
· ОСОБА_4 - 1079 грн. 66 коп. на відшкодування заподіяної матеріальної та - 5000 грн. - моральної шкоди, а всього - 6079 грн. 66 коп.;
1
- НДЕКЦ при УМВС України в Полтавській області - 117 грн. за проведення авто-технічної експертиза
Згідно з вироком районного суду ОСОБА_3 визнаний винним у тому, що 4 червня 2006 року, керуючи належним йому автомобілем М-2141 державний знак НОМЕР_1 порушив Правила дорожнього руху за таких обставин. Близько 8-ї години він рухався по вул.. Шевченка у м. Кобеляки. На перехресті з вулицею Червоноармійською в порушення п.п. 10.1, 16.13 Правил дорожнього руху, повертаючи наліво, виїхав на смугу зустрічного руху і не пропустив мотоцикл марки «Восход» державний знак НОМЕР_2, який рухався у зустрічному напрямку під керуванням водія ОСОБА_4. Внаслідок цього транспортні засоби зіткнулися а водієві ОСОБА_4 були заподіяні тяжкі тілесні ушкодження у виді відкритого перелому велико- і малогомілкової кісток лівої гомілки.
У поданій апеляції засуджений ОСОБА_3 просив змінити вирок, скасувавши призначення йому додаткової міри покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами, вказуючи на те, що він тривалий час керує транспортними засобами, раніше жодного разу не притягувався до відповідальності за порушення Правил дорожнього руху, свій автомобіль він використовує для ведення домашнього господарства та для поїздок до лікарні. Крім того і водій ОСОБА_4 порушив Правила, що також стало причиною автоаварії. Він також просив виключити із вироку обов'язок періодично з'являтися для реєстрації до органів кримінально-виконавчої системи, вважаючи, що місцевий суд не врахував, що злочин ним скоєний з необережності, крім того за станом здоровя він не зможе належним чином виконувати такий обов'язок. Засуджений ОСОБА_3 у поданій апеляції ставив питання і про зменшення розміру відшкодування моральної шкоди.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення захисника ОСОБА_1, засудженого ОСОБА_3 та представника цивільного відповідача ОСОБА_5, які підтримували подану апеляцію, заперечення проти неї представника потерпілого ОСОБА_2, міркування прокурора Подворчана Ю.М., що пропонував вирок залишити без змін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляції, колегія суддів апеляційного суду знаходить, що вона підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Винність ОСОБА_3 у вчиненні злочину, за який він засуджений, доведено матеріалами справи, докази з якої перевірялися у судовому засіданні та приведені у вироку. Не заперечував встановлених судом обставин вчинення злочину і сам засуджений. Вбачається, що із цього приводу апеляція на вирок не подавалася.
Таким чином, дії ОСОБА_3 правильно кваліфіковані за ч.2 ст.286 КК України.
Правильно, відповідно до вимог ст..ст.65,75 КК України йому призначено основну міру покарання та звільнено від її відбування з випробуванням, але покладення на засудженого обов'язку, на підставі ст.76 КК України -періодично з'являтись для реєстрації до органів кримінально-виконачої системи, очевидно є таким, що не викликаний необхідністю, оскільки ні за віком, ні за видом вчиненого злочину він не потребує з боку правоохоронних органів контролю, тому таке зобов'язання підлягає виключенню.
Крім того при призначенні додаткової міри покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами, районний суд не урахував того, що згідно з санкцією статті, за якою ОСОБА_3 засуджений, вона не є обов'язковою. Між тим ОСОБА_3 характеризується позитивно, раніше не притягувався за порушення правил дорожнього руху ні до адміністративної, ні до кримінальної відповідальності, протипоказань для керування транспортними засобами, згідно з медичним висновком, який мається у справі, немає, до того ж автомобіль йому необхідний для ведення домашнього господарства та інших потреб. За таких обставин колегія суддів вважає за необхідне змінити вирок, виключивши із нього застосування до засудженого додаткової міри покарання.
Що стосується стягнення моральної шкоди на користь потерпілого ;: ОСОБА_4, то її розмір визначений з урахуванням його моральних страждань від отриманих по вині засудженого тяжких тілесних ушкоджень, та навіть із урахуванням майнового стану засудженого, не є таким, що підлягав би зменшенню.
Виходячи з наведеного, керуючись ст..ст.365, 366 КПК України, колегія суддів Апеляційного суду Полтавської області, -
Ухвалила:
Апеляцію засудженого ОСОБА_3 задовольнити частково.
Вирок Кобеляцького районного суду Полтавської області від 24 жовтня 2006 року стосовно нього змінити.
Виключити із вироку: застосування до ОСОБА_3 додаткової міри покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами строком на три роки, а також вказівку про покладення на нього обов'язку періодично з'являтися для реєстрації до органів кримінально-виконавчої системи. В іншій частині вирок залишити без змін.
Судді:
Куліш В.М. БурдаК.І. Лісіченко Л.М.