Україна
06 листопада 2009 р. справа № 2а-1756/09/0570
час прийняття постанови:
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Христофорова А.Б.
при секретарі Аржанові А.С.
за участю:
представника позивача - Чернобаєва М.О.,
представникавідповідача - Зеленська О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Відкритого акціонерного товариства «Донвуглеводоканал» до Управління Пенсійного фонду України в Куйбишевському районі м. Донецька про визнання недійсним рішення № 37 19.01.2009 року про застосування фінансових санкцій за несплату, неповну або несвоєчасну сплату авансових платежів страхових внесків,-
Позивач, Відкрите акціонерне товариство «Донвуглеводоканал», звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Куйбишевському районі м. Донецька про визнання недійсним рішення № 37 19.01.2009 року про застосування фінансових санкцій за несплату, неповну або несвоєчасну сплату авансових платежів страхових внесків.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що не погоджується рішенням прийнятим Управлінням пенсійного фонду України в Куйбишевському районі м. Донецька № 37 19.01.09р. про застосування фінансових санкцій за несплату, неповну або несвоєчасну сплату авансових платежів страхових внесків, а саме про стягнення суми штрафу у 142 804,69 гривень.
Вважає вказане рішення незаконним та прийнятим відповідачем з порушенням законодавчо встановлених норм щодо нарахування штрафу на суми несплачених або несвоєчасно сплачених авансових платежів.
Господарським судом Донецької області 2004 року прийнято Ухвалу, якою порушена справа про банкрутство Відкритого акціонерного товариства «Донвуглеводоканал» № 4/14Б та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Станом на момент подання позовної заяви товариство знаходиться в розпорядження майном, тобто справа про банкрутство не припинена відповідно, мораторій на задоволення вимог кредиторів.
В обґрунтування правової посилається на п. 4. ст.12 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», яким визначено, що протягом мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховується неустойка (штраф, пеня) не застосовуються за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань зобов'язань щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та види загальнообов'язкового державне соціального страхування, крім податків зборів (обов'язкових платежів).
Вважає, що відповідач своїми діями порушує його інтереси, тому просить задовольнити позовні вимоги.
Представник позивача надав до суду клопотання про додаткові правові підстави позову, згідно якого зазначає, що відповідачем у спірному не вказано до якої саме суми прострочених платежів застосував загальний розмір штрафу.
Виходячи з методики, що застосовується відповідачем при нарахуванні сум простроченої заборгованості, що відображені у акті перевірки, яка закінчилась 16.12.08р. вважає, що нараховані відповідачем штрафні розраховані невірно, - тобто завищені.
Також звертає увагу суду, що при визначені суми несвоєчасно сплачених платежів відподач не враховує, що на ФОТ нараховуються страхові внески за ставкою 4%, як це передбачено ст.4 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, надав суду заперечення відповідно до яких зазначив, що мораторій поширюється на зобов'язання, строки яких настали до подання заяви про порушення справи про банкрутство. Зазначає, що за змістом Закону № 2343 мораторій поширюється на зобов'язання, що виникли до порушення справи про банкрутство, строк виконання яких настав після порушення справи про банкрутство.
Звертає увагу суду, що фінансова санкція в сумі 142 804,69 гривень, що зазначена у спірному виникла у зв'язку з несвоєчасною сплатою страхових внесків починаючи з червня 2005 року, а виходячи з ухвали Господарського суду Донецької області справа про банкрутство порушена 16.02.2004 року, тому зобов'язання вже настали після введення мораторію фінансова санкція нараховувалась в 50 % відповідно до кількості днів затримки платежів.
Вважає, що спірне рішення прийнято на підставі діючого законодавства, тому просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
Ухвалою суду 30 березня 2009 року у справі призначено судово - економічну експертизу.
Перед судовим експертом поставити наступні питання:
1. На підставі первинних документів визначити документальну
обгрунтованість позовних вимог Відкритого акціонерного товариства «Донвуглеводоканал» до Управління Пенсійного фонду України в Куйбишевському районі м. Донецька про визнання недійсним рішення № 37 19.01.2009 року про застосування фінансових санкцій за несплату, неповну або несвоєчасну сплату авансових платежів страхових внесків.
2. З урахуванням результатів дослідження по питанню № 1, керуючись нормами законодавства, що застосоване УПФУ в Куйбишевському районі м. Донецька у № 37 19.01.2009 року про застосування фінансових санкцій за несплату, неповну або несвоєчасну сплату авансових платежів страхових внесків, визначити розмір штрафних санкцій, що підлягає нарахуванню.
07 жовтня 2009 року на адресу суду надійшов висновок експертизи згідно якого експертом по першому питанню надано висновок, що визначення обґрунтованості позовних вимог не відноситься до компетенції експерта-економіста.
По другому питанню експертом встановлено, що на підставі первинних документів позивача, керуючись нормами законодавства, що застосоване УПФУ в Куйбишевському районі м. Донецька у № 37 19.01.2009 року про застосування фінансових санкцій за несплату, неповну або несвоєчасну сплату авансових платежів страхових внесків, штрафні санкції, що підлягають нарахуванню становлять 14 409,66 гривень.
Розбіжності даних дослідження з даними УПФУ в Куйбишевському районі м. Донецька по сумі застосованих фінансових санкцій виникли внаслідок застосування фінансових санкцій не тільки на авансові виплати заробітної плати, а й на поточну та заборговану заробітну плату без урахування окремо встановленої ставки 4% для працюючих (а.с.5, том 6).
Представник відповідача не погоджуючись висновком судово-економічної експертизи надав суду заперечення відповідно до яких зазначив, що при проведенні судовим експертом розрахунку дослідження своєчасності сплати авансових платежів з сум страхових внесків при виплаті заробітної плати до 20 числа наступного за базовим періодом експертом безпідставно зазначено, що сплата страхових внесків при виплаті заробітної плати до граничного строку сплати страхових внесків не передбачена чинним законодавством, тоді як згідно з п.6 ст. 20 Закону України № 1058 страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески не через 20 календарних днів з дня закінчення базового періоду (календарний місяць), а у разі здійснення протягом базового звітного періоду (календарного місяця) виплат заробітної плати та інших виплат на нараховуються страхові внески за ставками 32,3%, 31,8%, 33,2%, 4% одночасно з проведенням виплат, підлягають оподаткуванню, зобов'язані сплачувати авансові платежі страхових внесків в зазначених розмірах виданих сум.
Не погоджується висновком про несвоєчасність сплачених сум страхових внесків розрахованих, як на авансові виплати заробітної плати так на поточну заборговану заробітну плату, тоді як авансові платежі з сум страхових внесків розраховані на суми заробітної плати, яка була сплачена до 20 числа наступного за базовим звітним періодом (календарним місяцем). Терміни авансові виплати заробітної плати згідно з обліку коштів, розрахунків та інших активів бюджетних установ, затвердженої 26.12.03р. № 242 та авансові платежі з сум страхових внесків згідно Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мають різне смислове значення не підлягають взаємозаміщенню.
На суми заборгованості заробітної плати несвоєчасно сплачені суми авансових платежів з сум страхових внесків взагалі не розраховувались.
Також зазначає, що при визначенні сум несвоєчасно сплачених авансових платежів страхових внесків час перевірки були використані документи в яких зазначена узагальнююча інформація по підприємству, тобто за який місяць та в якій сумі виплачена заробітна плата без виділення заробітної плати До того ж вказує, що при співставленні Додатку № 1 „Дослідження своєчасності сплати страхових внесків з виплачених авансових сум заробітної плати ВАТ „Донвуглеводоканал» за період з 23.06.05р. по 19.11.08р.», проведеного судовим експертом з клопотанням про доповнення правових підстав позову позивача 27.03.09р. № 24/166 маються розбіжності в сумах заробітної плати інвалідам, яка сплачена до граничного строку сплати страхових внесків. В зазначеному клопотанні наведено 5 випадків виплати заробітної плати, містять заробітну плату тоді як в дослідженні судового експерта такі виплати мають місце в 37 випадках починаючи з червня 2005 року.
Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, що з'явилися, обговоривши доводи адміністративного позову та заперечень проти нього встановив наступне.
Відкрите акціонерне товариство «Донвуглеводоканал» згідно свідоцтва про державну реєстрацію виданого виконавчим комітетом Донецької ради,- юридичною особою, про що 11.09.1995р. зроблено запис про включення відомостей про юридичну особу до (а.с.138, том 4).
Відкрите акціонерне товариство «Донвуглеводоканал» здійснює свою діяльність у відповідності до Статуту (нова редакція) затвердженого загальними зборами акціонерів ВАТ «Донвуглеводоканал» (протокол №7 04.квітня 2003р.), зареєстрованого згідно рішення виконкому Куйбишевської районної ради м. Донецька № 40711 06.06.03р. (а.с.140-161, том 4).
Згідно повідомлення про взяття на облік юридичної особи, Відкрите акціонерне товариство «Донвуглеводоканал» 12 березня 1991 року взято на облік в Управлінні Пенсійного Фонду України в Куйбишевському районі м. Донецька як страхувальника (а.с.137, том 4).
Відповідач - УПФУ в Куйбишевському районі м. Донецька суб'єктом владних повноважень - органом виконавчої влади, який в цих правовідносинах здійснює повноваження, покладені на нього Законом України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженим Указом Президента України 1 березня 2001 року № 121/2001 з наступними змінами та доповненнями.
У відповідності до п. 12 Прикінцевих положень Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у період до перетворення Пенсійного фонду України в неприбуткову самоврядну організацію функціонує як центральний орган виконавчої влади на підставі норм цього Закону (крім норм, зазначених в абзаці шостому пункту 1 цього розділу) та Положення про Пенсійний фонд України, яке затверджує Президент України. Бюджет Пенсійного фонду України в зазначений період затверджує Кабінет України.
Згідно ст. 1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України 1 березня 2001 року № 121/2001 з наступними змінами та доповненнями, пенсійний фонд України центральним органом виконавчої влади, що здійснює керівництво та управління солідарною системою загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає та готує документи для виплати, забезпечує своєчасне в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, інших соціальних виплат, згідно законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду України. Діяльність Пенсійного фонду України спрямовується та координується Кабінетом України через Міністра праці та соціальної політики України.
Згідно ст. 15 Положення, Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Севастополі, та управління Пенсійного фонду України в районах, містах районах у містах.
У відповідності до п. 5 ст. 4 вказаного Положення, Пенсійний фонд України відповідно до покладених на нього завдань організовує, координує та контролює роботу органів Пенсійного фонду України щодо, зокрема, забезпечення додержання підприємствами, установами, організаціями та громадянами законодавства про пенсійне забезпечення; забезпечення збирання та акумулювання страхових внесків, інших надходжень до бюджету Пенсійного фонду України відповідно до законодавства; стягнення у передбаченому законодавством порядку своєчасно не сплачених сум збору на обов'язкове державне пенсійне страхування; призначення виплати пенсій; забезпечення повного та своєчасного фінансування витрат на виплату пенсій, допомоги на поховання та інших соціальних виплат, що здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України.
Ухвалою Господарського суд Донецької області 16.02.04р. по справі № 5/14 Б до боржника Відкритого акціонерного товариства „Донвуглеводоканал» порушено справу про банкрутство (а.с.8.)
Суд не приймає посилання позивача на ч. 4 ст. 12 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» згідно якого мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Протягом мораторію на задоволення вимог кредиторів забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства; не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань зобов'язань щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків зборів (обов'язкових платежів).
Відповідно до ст. 1 цього Закону мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником грошових зобов'язань зобов'язань щодо сплати податків зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих нь та зобов'язань щодо сплати податків зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.
При цьому положення ст. 12 цього Закону слід застосовувати в контексті ст.1 цього Закону, де наведено визначення мораторію.
Таким чином не знаходить підтвердження посилання позивача на той факт, що спірне рішення прийнято всупереч ч. 4 ст. 12 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
19.01.2009 року перший заступник начальника УПФУ в Куйбишевському районі м. Донецька прийняв рішення № 37 «Про застосування фінансових санкцій за несплату, неповну або несвоєчасну сплату авансових платежів страхових внесків (а.с.3, том 1).
Згідно вказаного рішення до Відкритого акціонерного товариства «Донвуглеводоканал» застосовано штраф в 50 % сум несплачених або несвоєчасно сплачених авансових платежів у 142 804,69 гривень.
Суд погоджується висновками експертизи з огляду на наступне.
Експертом при проведенні дослідження своєчасності сплати авансових страхових внесків з виплачених авансових сум заробітної плати за період з червня 2005 року по листопад 2008 року досліджено відомості заробітної плати, платіжні відомості про непланові виплати, платіжні доручення та видаткові касові ордери по виплачених сумах заробітної плати, список працюючих пенсіонерів по інвалідності на ВАТ «Донвуглеводоканал», довідок МСЕК, реєстри платіжних документів банку про сплату страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за період з 01.05.05р. по 30.11.08 року.
В ході співставлення розрахунку пропорційності сплати авансових внесків до рішення № 37 19.01.09р. з наданими первинними документами експертом встановлено, що несвоєчасно сплачені суми страхових внесків УПФУ в Куйбишевському районі розраховані, як на авансові виплати заробітної плати, так на поточну та заборговану заробітну плату без урахування окремо встановленої ставки 4% для працюючих В результаті дослідження, висновки акту планової перевірки ВАТ «Донвуглеводоканал» № 131 16.12.08р. в частині порушення сплати авансових внесків на суму 285 609,37 частково не підтверджується.
В результаті дослідження своєчасності сплати страхових внесків виплачених авансових сум заробітної плати ВАТ «Донвуглеводоканал» за період з 23.06.05р. по 19.11.08р. експертом встановлені випадки несплати, або неповної сплати авансових страхових платежів на виплачені авансові суми заробітної плати. Так, сума своєчасно несплачених страхових внесків становить 28 819,33 гривень. Сума фінансових санкцій в 50 % складає 14 409,66 гривень. Розбіжності дослідження з сумами застосованих фінансових санкцій УПФУ у Куйбишевському районі м. Донецька згідно рішення № 37 19.01.09р. до зменшення складають 128 395,02 гривень, виникли в наслідок застосування відповідачем ставки відрахувань на страхові внески по працюючим інвалідам (4%) -підвищеної ставки (32,3%-2005р., 31,8%-2006р., 33,2%-2007,2008р.р.), та розрахунку штрафної не тільки на несвоєчасно сплачені авансові платежі, а також на суми виплат з поточної заробітної плати та заборгованості по заробітній платі.
За змістом ст. 1 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону;
страхувальники - роботодавці та особи, відповідно до цього Закону сплачують страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Відповідно до ст. 14 цього ж Закону страхувальниками відповідно до цього Закону роботодавці: підприємства, установи організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно форми власності, виду діяльності та господарювання.
Відповідно до п. 1 ст. 15 цього ж Закону платниками страхових внесків до солідарної системи страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону, застраховані особи, зазначені в частині першій статті 12 цього Закону.
Відповідно до п.6 ст. 20 Закону страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не через 20 календарних днів дня закінчення цього періоду.
Базовим звітним періодом
для страхувальників, зазначених у пунктах 1, 2, 4 статті 14 цього Закону, - календарний місяць;
При цьому в разі здійснення протягом базового звітного періоду виплат (виплати доходу), на відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески, страхувальники одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати авансові платежі у вигляді сум страхових внесків, що підлягають нарахуванню на зазначені виплати (дохід).
Відповідно до з обліку коштів, розрахунків та інших активів бюджетних установ затвердженої Наказом Державного казначейства України № 242 26.12.03р. авансові платежі -грошова сума, яку перераховують згідно з договором наперед у рахунок майбутніх розрахунків за товари (роботи, послуги), мають бути отримані (виконані, надані).
Відповідно до п.5.1.5 про порядок обчислення сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України У разі здійснення протягом базового звітного періоду виплат (виплати доходу), на нараховуються страхові внески, страхувальники одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати авансові платежі у вигляді сум страхових внесків, що підлягають нарахуванню на зазначені виплати (дохід) у розмірах, установлених для страхувальників (33,2 відсотка, 4 відсотки, 42 відсотки, 19,92 відсотка цих сум).
Таким чином враховуючи наведені норми законодавства, страхові внески, сплачені протягом базового звітного періоду-календарного місяця, вважаються авансовими платежами.
У відповідності до п. 4.2 вказаної для підприємств, установ, організацій (крім платників фіксованого сільськогосподарського податку), де працюють інваліди, внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування визначаються окремо за ставкою 4 відсотки сум фактичних витрат на оплату праці (грошового забезпечення) працівників, що включають витрати на виплату основної додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, у тому числі в натуральній формі, визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України "Про оплату праці", що підлягають обкладенню податком на доходи фізичних осіб, а також на суми оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності, яка здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю для працюючих та за ставкою 33,2 відсотка сум фактичних витрат на оплату праці (грошового забезпечення) працівників, що включають витрати на виплату основної додаткової заробітної плати, та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, у тому числі в натуральній формі, визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України "Про оплату праці", що підлягають обкладенню податком на доходи фізичних осіб, а також на суми оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності, яка здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю для інших працівників такого підприємства.
Документом, що право на застосування ставки в 4 %, завірена копія виписки з акта огляду в медико-соціальній експертній про встановлення групи інвалідності.
Згідно з п. 2 ч. 9 ст. 106 цього Закону за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф залежно строку затримки платежу в розмірі:
10 відсотків своєчасно не сплачених зазначених сум - у разі затримки сплати у строк до 30 календарних днів включно;
20 відсотків зазначених сум - у разі затримки сплати у строк до 90 календарних днів включно;
50 відсотків зазначених сум - у разі затримки сплати понад 90 календарних днів.
У відповідності до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо правомірності свого рішення, чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо заперечує проти адміністративного позову.
У судовому засіданні відповідач не доказав правомірності прийнятого спірного рішення про застосування штрафних санкцій, а також не довів, що воно прийнято на підставі законодавства, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття цих рішень (ст. 19 Конституції України, ч. 3 ст. 2 КАС України).
Оскільки штрафні санкції, що застосовані спірним рішенням підтверджується частково, частково мають місце обставини, якими обґрунтовуються заявлені позовні вимоги, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Відповідно до ст. 94 КАСУ суд присуджує з Державного бюджету України на користь позивача витрати сплати судового збору у 2,30 гривень (дві гривні тридцять копійок).
Враховуючи зазначені обставини, суд частково задовольняє позовні вимоги та визнає частково недійсним рішення Управління пенсійного фонду України в Куйбишевському районі м. Донецька № 37 19.01.2009 року в частині нарахування штрафної у 128 395,03 гривень.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов Відкритого акціонерного товариства «Донвуглеводоканал» до Управління Пенсійного фонду України в Куйбишевському районі м. Донецька про визнання недійсним рішення № 37 19.01.2009 року про застосування фінансових санкцій за несплату, неповну або несвоєчасну сплату авансових платежів страхових внесків, - задовольнити частково.
Визнати частково недійсним рішення Управління Пенсійного фонду України в Куйбишевському районі м. Донецька про застосування фінансових санкцій за несплату, неповну або несвоєчасну сплату авансових платежів страхових внесків № 37 19.01.2009 року в частині нарахування штрафної у 128 395,03 гривень.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства «Донвуглеводоканал» судові витрати сплати судового збору у 2,30 гривень (дві гривні тридцять копійок).
В частині позовних вимог, - відмовити.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Донецького науково-дослідного інституту судових експертиз вартість експертизи у 6 785,00 (шість тисяч сімсот вісімдесят п'ять гривень).
Постанова постановлена у нарадчій та проголошена вступна та резолютивна частина у судовому засіданні 06 листопада 2009 року. Постанова виготовлена в повному обсязі 11 листопада 2009 року.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі - до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зяви про апеляційне оскарження.
Суддя Христофоров А.Б.