Справа № 201/11642/17
Провадження № 1-кс/201/7311/2017
31 серпня 2017 року Жовтневий районний суд
міста Дніпропетровська
у складі: головуючого - слідчого судді ОСОБА_1 ,
за участі: секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі скаргу виконавчого комітету Криворізької міської ради в особі заступника міського голови ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб ГУ ДФС у Дніпропетровській області, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна у кримінальному провадженні № 42016040000000722, -
встановив:
Виконавчий комітет Криворізької міської ради в особі заступника міського голови ОСОБА_3 подав скаргу, в якій просить зобов'язати першого заступника начальника ГУ ДФС у Дніпропетровській області - начальника СУ ФР ГУ ДФС у Дніпропетровській області ОСОБА_4 та старшого слідчого з ОВС СУ ФР ГУ ДФС у Дніпропетровській області ОСОБА_5 або іншу уповноважену особу ГУ ДФС у Дніпропетровській області негайно повернути Управлінню благоустрою та житлової політики виконкому Криворізької міської ради та Управлінню капітального будівництва виконкому Криворізької міської ради вилучені документи, майно за описом протоколу обшуку від 02 березня 2017 року, яке було виявлене в ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі ухвали Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 17 лютого 2017 року у справі № 202/1214/17, провадження № 1-кс/202/430/2017.
В обґрунтування доводів скарги заявник вказує, що в провадженні слідчого управління ФР ГУ ДФС у Дніпропетровській області перебуває кримінальне провадження № 42016040000000722 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 212, ч. 2 ст. 364 КК України. Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 17 лютого 2017 року у справі № 202/1214/17, провадження № 1-кс/202/430/2017 було надано дозвіл на проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , з метою відшукування та вилучення документів з проведення, укладання угод та виконання тендерних операцій з підприємствами, документів бухгалтерського та податкового обліку щодо виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарської діяльності підрядниками на замовлення виконкому Криворізької міської ради, кадрових документів, посадових інструкцій посадових осіб, чернових записів, комп'ютерної техніки (CD, DVD дисків, флеш-накопичувачів, жорстких дисків), печаток вказаних та інших підприємств, грошових коштів, отриманих злочинним шляхом, мобільних телефонів, факсиміле та інших предметів та документів, що мають значення для розкриття кримінального правопорушення, яке зареєстроване в ЄРДР за № 42016040000000722. У скарзі звертається увага те, що клопотання про арешт майна прокурором до суду не подавалось, тому не здійснювався арешт тимчасово вилученого майна, яке було виявлене в ході проведення вищенаведеного обшуку, де фактично розташовані офісні приміщення Управління благоустрою та житлової політики виконкому Криворізької міської ради та Управління капітального будівництва виконкому Криворізької міської ради.
У скарзі акцентується увага на те, що 31 липня 2017 року заступник міського голови ОСОБА_3 звернувся до першого заступника начальника ГУ ДФС у Дніпропетровській області начальника СУ ФР ГУ ДФС у Дніпропетровській області ОСОБА_4 та старшого слідчого з ОВС СУ ФР ГУ ДФС у Дніпропетровській області ОСОБА_5 з клопотанням про повернення тимчасово вилученого майна, яке було виявлене в ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , однак, майно повернуто не було. Таким чином, вищенаведені уповноважені особи допустили бездіяльність, яка полягає у не розгляді клопотання про повернення тимчасово вилученого майна.
Представник за довіреністю виконавчого комітету Криворізької міської ради ОСОБА_6 подав клопотання про розгляд скарги без фіксації судового засідання технічними засобами. Просив задовольнити скаргу в повному обсязі.
Слідчий з ОВС СУ ФР ГУ ДФС у Дніпропетровській області, прокурор прокуратури Дніпропетровської області у судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце розгляду скарги повідомлялися належним чином, причини неявки не повідомили, що не є перешкодою для розгляду скарги за їх відсутністю.
Дослідивши матеріали за клопотанням, суд приходить до наступного правового висновку.
Матеріалами за скаргою підтверджено, що ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 17 лютого 2017 року у справі № 202/1214/17, провадження № 1-кс/202/430/2017 було надано дозвіл на проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , з метою відшукування та вилучення документів з проведення, укладання угод та виконання тендерних операцій з підприємствами, документів бухгалтерського та податкового обліку щодо виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарської діяльності підрядниками на замовлення виконкому Криворізької міської ради, кадрових документів, посадових інструкцій посадових осіб, чернових записів, комп'ютерної техніки (CD, DVD дисків, флеш-накопичувачів, жорстких дисків), печаток вказаних та інших підприємств, грошових коштів, отриманих злочинним шляхом, мобільних телефонів, факсиміле та інших предметів та документів, що мають значення для розкриття кримінального правопорушення, яке зареєстроване в ЄРДР за № 42016040000000722.
Цими ж матеріалами підтверджено, що протоколом обшуку прокурора відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих регіональної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_7 від 02 березня 2017 року було виявлено та вилучено за вищенаведеною адресою майно, перелік якого відображений у цьому протоколі.
Перевіряючи з огляду на вимоги скарги правомірність вилучення та подальшого утримання органом досудового розслідування вищезазначеного вилученого майна, а також належність останнього до категорії тимчасово вилученого майна та можливості його повернення власнику або володільцю в порядку, передбаченому ст. ст. 167-169 КПК України, суд виходить з наступного.
Частиною першою статті 16 КПК України передбачено, що позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Підстави та порядок здійснення стороною обвинувачення своїх повноважень, пов'язаних із вилученням під час здійснення досудового розслідування кримінального провадження документів, речей, електронних інформаційних систем або їх частин та іншого майна, а також його правомірним утриманням для встановлення обставин кримінального провадження регламентується вимогами ст. ст. 167-169, 170-174, 234-236 КПК України.
Так, ч. 1 ст. 167 КПК України передбачено, що тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.
Крім цього, частиною другою статті 168 КПК України встановлено, що тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду. В той же час, абзац другий цієї частини статті в імперативному порядку дозволяє тимчасово вилучити електронні інформаційні системи або їх частини, мобільні термінали систем зв'язку для вивчення фізичних властивостей, які мають значення для кримінального провадження, лише у разі, якщо вони безпосередньо зазначені в ухвалі суду.
Відповідно до ч. 7 ст. 236 КПК України при обшуку слідчий, прокурор має право проводити вимірювання, фотографування, звуко- чи відеозапис, складати плани і схеми, виготовляти графічні зображення обшуканого житла чи іншого володіння особи чи окремих речей, виготовляти відбитки та зліпки, оглядати і вилучати документи, тимчасово вилучати речі, які мають значення для кримінального провадження. Предмети, які вилучені законом з обігу, підлягають вилученню незалежно від їх відношення до кримінального провадження. Вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 07 червня 2007 року у справі «Смирнов проти України» було висловлено правову позицію про те, що при вирішенні питання про можливість утримання державою речових доказів належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересам та правомірною метою, а з іншого боку - вимагати охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей державою у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина.
Даний тип майна (щодо якого в ухвалі не надано прямого дозволу на відшукання) відповідно до ч. 7 ст. 236 КПК України вважається тимчасово вилученим майном. Тимчасово вилучене майно протягом короткого проміжку часу повинно бути або арештоване судом (слідчим суддею) або повернуто володільцю (ст. 171 КПК України). Якщо зазначені вимоги закону не виконані і таке майно не повернуто, його володілець згідно з п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України має право оскаржити в судовому порядку бездіяльність слідчого чи прокурора, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу.
Судом встановлено, що виконавчий комітет Криворізької міської ради в особі заступника міського голови ОСОБА_3 подав старшому слідчому з ОВС СУ ФР ГУ ДФС у Дніпропетровській області ОСОБА_5 клопотання про повернення тимчасово вилученого майна, яке було отримано органом досудового розслідування 01 серпня 2017 року, що підтверджується відміткою на штампі (копія клопотання).
Разом з цим відомостей, що це клопотання було розглянуто органом досудового розслідування не міститься.
Відповідно ст. 220 КПК України клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника про виконання будь-яких процесуальних дій слідчий, прокурор зобов'язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав. Про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об'єктивних причин - надсилається їй.
Відповідно ч. 2 ст. 307 КПК України ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про скасування рішення слідчого чи прокурора; зобов'язання припинити дію; зобов'язання вчинити певну дію; відмову у задоволенні скарги.
Ураховуючи викладене, відсутність даних про розгляд клопотання про повернення тимчасово вилученого майна, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність часткового задоволення скарги.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 376 КПК України, суд, -
ухвалив:
Скаргу виконавчого комітету Криворізької міської ради в особі заступника міського голови ОСОБА_3 задовольнити частково.
Зобов'язати уповноважену особу СУ ФР ГУ ДФС у Дніпропетровській області розглянути клопотання виконавчого комітету Криворізької міської ради в особі заступника міського голови ОСОБА_3 про повернення тимчасово вилученого майна, яке було отримано органом досудового розслідування 01 серпня 2017 року, у кримінальному провадженні № 42016040000000722, відповідно до вимог закону та вирішити питання про повернення цього майна за указаним клопотанням, про що повідомити заявника.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1