Справа № 193/1032/17
1-кп/212/571/17
11 вересня 2017 року м. Кривий Ріг
Колегія суддів Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
секретар ОСОБА_4 ,
розглянувши у підготовчому відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № № 12017040580000152 від 08.04.2017 року у відношенні: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених п. 6 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187 КК України; ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України.
Сторони кримінального провадження та інші та учасники судового провадження: прокурор ОСОБА_7 , потерпіла ОСОБА_8 , обвинувачені ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , захисники ОСОБА_9 , ОСОБА_10
До суду надійшло вказане вище кримінальне провадження.
Прокурор просить постановити ухвалу про призначення справи до судового розгляду на підставі обвинувального акту, вважаючи, що під час досудового розслідування були дотримані всі вимоги, підстав для закриття провадження чи повернення обвинувального акту не вбачає.
Потерпіла підтримала думку прокурора про призначення справи до судового розгляду.
Обвинувачений ОСОБА_5 , захисник ОСОБА_9 заперечували з приводу призначення кримінального провадження до розгляду з підстав того, що обвинуваченому не роз'яснено право на суд присяжних; обвинувачений ОСОБА_6 . ОСОБА_10 проти призначення до судового розгляду не заперечували.
Вислухавши думку прокурора, обвинувачених та їх захисників, вивчивши матеріали обвинувального акту з додатками, суд приходить до висновку про повернення прокурору зазначеного обвинувального акту виходячи з наступного.
Частиною 4 статті 110 КПК України передбачено, що обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим у статті 291 цього Кодексу.
З обвинувального акту та доданих до нього документів вбачається, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, передбаченого п. 6 ч. 2 ст. 115 КК України, за який санкцією зазначеної статті передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від десяти до п'ятнадцяти років або довічного позбавленням волі.
Відповідно до ч. 3 ст. 31 КПК України кримінальне провадження в суді першої інстанції щодо злочинів, за вчинення яких передбачено довічне позбавлення волі, здійснюється колегіально судом у складі трьох професійних суддів, а за клопотанням обвинуваченого - судом присяжних у складі двох професійних суддів та трьох присяжних.
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 384 КПК України прокурор, суд зобов'язані роз'яснити обвинуваченому у вчиненні злочину, за який передбачене покарання у виді довічного позбавлення волі, можливість та особливості розгляду кримінального провадження стосовно нього судом присяжних.
Письмове роз'яснення прокурора обвинуваченому про можливість, особливості і правові наслідки розгляду кримінального провадження судом присяжних додається до обвинувального акта і реєстру матеріалів досудового розслідування, які передаються до суду.
За таких обставин, прокурор зобов'язаний під час досудового розслідування роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_5 право на розгляд кримінального провадження відносно нього судом присяжних, про що повинен бути складений відповідний письмовий документ.
Разом із тим, чинним кримінальним процесуальним законом не врегульоване питання щодо наслідків невиконання прокурором цього обов'язку.
Однак, нормами Кримінального процесуального кодексу України передбачено право Верховного Суду України постановляти висновки з питань застосування норм права, які є обов'язковими для всіх судів загальної юрисдикції.
Таке право, зокрема, наведене у ст. 458 цього Кодексу щодо висновків Верховного Суду України, викладених у постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 445 цього Кодексу.
Згідно висновку, викладеному Верховним Судом України у постанові № 5-111кс15 від 25 червня 2015 року, прокурор під час досудового розслідування, але у будь-якому разі до моменту складання обвинувального акту, повинен роз'яснити обвинуваченому у вчиненні злочину, за який передбачено покарання у виді довічного позбавлення волі, можливість та особливості розгляду кримінального провадження стосовно нього судом присяжних. Письмове роз'яснення прокурора повинно бути додано до обвинувального акту і реєстру матеріалів досудового розслідування. Невиконання прокурором вимог статті 384 КПК України, в силу вимог пункту третього частини третьої статті 314 КПК України, є підставою для повернення обвинувального акту прокуророві.
Вищою судовою інстанцією зазначено, що ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод проголошено право кожного на розгляд його справи незалежним безстороннім судом, визначеним законом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Зазначена норма імплементована у національне законодавство України й міститься у ст. 21 КПК України.
Відповідно, інформування обвинуваченого про можливість та особливості розгляду кримінального провадження судом присяжних, ще до початку судового розгляду надасть йому можливість підготуватись до реалізації такого права і його рішення з цього питання буде виваженим та обґрунтованим. Тільки у такому випадку будуть дотримані засади кримінального провадження, в тому числі й забезпечення права на захист, а судовий розгляду буде справедливим.
Згідно ч. 1 ст. 458 КПК України, висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 445 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, що застосовують у своїй діяльності відповідну норму права, та для всіх судів загальної юрисдикції, які зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із судовим рішенням Верховного Суду України. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.
З обвинувального акту вбачається, що він був складений 04.09.2017 року та затверджений процесуальним керівником. 05.09.2017 року обвинувальний акт надійшов до Софіївського районного суду Дніпропетровської області. Ухвалою від 06.09.2017 року Апеляційного суду Дніпропетровської області матеріали даного кримінального провадження направлені до Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.
При цьому, письмові роз'яснення прокурора обвинуваченому ОСОБА_5 про можливість, особливості і правові наслідки розгляду кримінального провадження судом присяжних до обвинувального акту і реєстру матеріалів досудового розслідування додані не були.
Із супровідного листа від 05.09.2017 року вбачається, що на адресу Софіївського районного суду Дніпропетровської області були направлені наступні документи: обвинувальний акт щодо зазначених вище осіб, реєстр матеріалів досудового розслідування та копії розписок підозрюваних та захисників про отримання копій згаданих документів.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 заявив, що під час досудового розслідування йому прокурором не роз'яснювалися особливості розгляду кримінального провадження стосовно нього судом присяжних, відповідне письмове роз'яснення не складалося.
Проаналізувавши наведене, суд доходить висновку про очевидність того, що прокурор під час досудового розслідування, до моменту складання обвинувального акту, не роз'яснив ОСОБА_5 , обвинуваченому у вчиненні злочину, за який передбачено покарання у виді довічного позбавлення волі, можливість та особливості розгляду кримінального провадження стосовно нього судом присяжних.
На користь такого висновку свідчить і те, що відповідні процесуальні дії не відображені в реєстрі матеріалів досудового розслідування.
Однією із засад кримінального провадження є законність, що передбачено ст. 9 КПК України. Недотримання будь-яких імперативних вимог КПК України щодо змісту обвинувального акту та його невід'ємної частини - додатків, в тому числі щодо відомостей, які вони мають містити, є підставою для визнання обвинувального акту таким, що не відповідає вимогам КПК України.
Суд вважає, що право на розгляд кримінального провадження судом присяжних є невід'ємною складовою права обвинуваченого на захист, порушення такого права свідчить про невиконання прокурором вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка гарантує право кожного на розгляд його справи в порядку кримінального провадження судом, утвореним відповідно до закону. Не роз'яснення прокурором ОСОБА_5 права на розгляд справи судом присяжних є порушенням прав обвинуваченого на розгляд його справи судом, визначеним законом.
Щодо клопотання прокурора про доцільності подальшого застосування до обвинувачених запобіжного заходу у вигляді утримання під вартою, то суд, з урахуванням висловленої з даного питання думки сторін, приходить до такого.
Згідно ч. 3 ст. 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу. За відсутності зазначених клопотань сторін кримінального провадження застосування заходів забезпечення кримінального провадження, обраних під час досудового розслідування, вважається продовженим.
Відповідно до ухвали слідчого судді Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 21.04.2017 року, слідує, що запобіжний захід обвинуваченим у вигляді тримання під вартою було обрано, враховуючи наявність ризиків регламентованих ч. 1 ст. 177 КПК України, даних про особу обвинувачених та з урахуванням того, що менш суворі запобіжні заходи не достатні для запобігання встановленим ризикам.
При цьому, ч. 3 та ч. 5 ст. 132 КПК України передбачено, що під час розгляду питання про застосування/продовження заходів забезпечення кримінального провадження (п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України), сторони кримінального провадження повинні подати суду докази обставин, на які вони посилаються.
Однак, стороною захисту, у супереч положень ст. 132 КПК України, не надано до суду жодних належних та допустимих доказів, які б свідчили про те, що встановлені слідчим суддею ризики та обставини визначені п.п.1-11 ч. 1 ст. 178 КПК України при обранні запобіжного заходу обвинуваченому у вигляді тримання під вартою, на даний час, втратили свою актуальність, а обвинувачені перестала бути суспільно небезпечною.
В свою чергу, суд вважає, що обраний відносно обвинувачених запобіжний захід з урахуванням його тривалості не виходить за межі розумного строку, відповідає характеру та тяжкості діяння, яке їм інкримінується, кореспондується з характером суспільного інтересу, тобто визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу.
Окрім наявної обґрунтованої підозри, застосований запобіжний захід відповідає характеру та тяжкості вчиненого, а встановлені ухвалою слідчого судді ризики є дійсними та триваючими, і вони виключають, на даний час, можливість зміни міри запобіжного заходу щодо обвинуваченого на більш м'який.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1-29, 314-317, 369-372, 369, 384 КПК України, судова колегія, -
Клопотання прокурора про призначення справи до судового розгляду - відхилити.
Клопотання захисника ОСОБА_9 , обвинуваченого ОСОБА_5 про повернення обвинувального акту - задовольнити.
Обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_5 за п. 6 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187 КК України; ОСОБА_6 за ч. 4 ст. 187 КК України, повернути начальнику Софіївського відділу Жовтоводської місцевої прокуратури в Дніпропетровській області.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у вигляді тримання під вартою продовжити до 09 листопада 2017 року.
Клопотання захисників та обвинувачених про зміну запобіжного заходу - відхилити.
Ухвала може бути оскаржена протягом семи днів з дня оголошення до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3