07 вересня 2017 р. справа № 818/974/17
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Бондаря С.О.
за участю секретаря судового засідання - Алексеєнко Є.А.
представника позивача - ОСОБА_1
представника відповідача - ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу № 818/974/17
за позовом Головного управління ДФС у Сумській області
до Комунального підприємства виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства
про стягнення податкового боргу,-
Головне управління ДФС у Сумській області звернулося до суду з адміністративним позовом до Комунального підприємства виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства та, уточнивши позовні вимоги, просить стягнути за рахунок коштів на рахунках у банках, обслуговуючих такого платника податків та готівки, що належить такому платнику податків на користь держави податковий борг у сумі 1030477,56 грн., в тому числі: з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів, (робіт, послуг) в сумі 914940,76 грн.; по земельному податку з юридичних осіб в сумі 115536,80грн. Свої вимоги мотивує тим, що підприємством самостійно було нараховано податкове зобов'язання з ПДВ з листопада 2016 по березень 2017 р., а також податкове зобов'язання зі сплати за землю за 2017 рік. Нарахованим податковим зобов'язанням сума несплаченого податкового боргу, враховуючи часткову сплату боргу, склала 1030477,56 грн. Отже, підприємство має податковий борг, який у добровільному порядку не сплачено, а тому наявні підстави для його примусового стягнення.
Відповідач, заперечуючи проти позову, свою позицію обґрунтовує тим, що підприємством частково сплачується податкове зобов'язання. Крім того, підприємство є комунальним підприємством Конотопської міської ради, а тому Податковим кодексом України передбачений окремий порядок застосування заходів стягнення податкового боргу із певної категорії боржників, визначений ст. 96 Податкового кодексу України (а.с.68-70).
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Представник відповідача позов не визнав з підстав, викладених у письмовому запереченні.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши письмові матеріали справи, вважає, що позов обґрунтований і підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
В судовому засіданні встановлено, що Комунальне підприємство виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства зареєстроване як юридична особа, є платником податків і зборів.
З матеріалів справи вбачається, що КП виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства має податковий борг з податку на додану вартість на загальну суму 914940,76 грн. та по земельному податку з юридичних осіб в сумі 115536,80грн.
Вказана сума заборгованості з податку на додану вартість виникла внаслідок самостійно задекларованих та своєчасно несплачених КП виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства податкових зобов'язань, згідно поданих податкових декларацій з податку на додану вартість за: листопад 2016 року №9246780899 від 20.12.2016 у сумі 79576,76 грн., за грудень 2016 року №9264425527 від 13.01.2017 у сумі 234038 грн., за січень 2017 року №9023590080 від 19.02.2017 у сумі 183957 грн., за лютий 2017 року №9044728091 від 20.03.2017 у сумі 187937 грн., за березень 2017 року №9068843969 від 19.04.2017 у сумі 229432 грн. (а.с.119-28).
Також, комунальним підприємством виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства самостійно була подана податкова декларація з плати за землю за 2017 рік, якою визначено суму податкового зобов'язання по земельному податку з юридичних осіб на суму 693220,74 грн. Вказаною декларацією відповідачем визначено до сплати за період з січня по березень 2017 року по 57768,40 грн. щомісяця, проте не сплаченого у встановлений строк у повному обсязі (а.с.31-32).
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.
Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Згідно з пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
За приписами пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України до обов'язків платників податків входить сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України встановлено, що платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом, крім випадків, передбачених податковим законодавством. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Згідно з п. 56.11 ст. 56 Податкового кодексу України грошове зобов'язання самостійно визначене платником податку оскарженню не підлягає.
Як вбачається з матеріалів справи, податковий борг відповідача з податку на додану вартість та зі сплати земельного податку виник на підставі відповідних податкових декларацій.
Відповідно до ст. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Враховуючи вказане положення, на податкову адресу Комунального підприємства виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства була направлена податкова вимога від 15.03.2017 №14-17 та отримана уповноваженою особою 26.03.2017, що підтверджується корінцем податкової вимоги (а.с.34).
Як вбачається з матеріалів справи, Комунальним підприємством виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства за період з 17.05.2017 по 26.07.2017 частково було сплачено грошове зобов"язання по земельному податку з юридичних осіб у сумі 57768,40 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 27.06.2017 №459/1 (а.с.99).
З інтегрованої картки платника податків вбачається, що заборгованість відповідача залишається не сплаченою та складає: 914940,76 грн. - зі сплати податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг); 115536,8 грн. - зі сплати земельного податку з юридичних осіб (а.с.86-87).
Посилання відповідача на той факт, що до підприємства має бути застосований окремий порядок застосування заходів стягнення податкового боргу із певної категорії боржників, визначений ст. 96 Податкового кодексу України, є безпідставним, оскільки на стадії стягнення з комунальних підприємств боргу за рахунок коштів на рахунках у банках та готівки, Податковий кодекс України не передбачає жодних виключень для таких платників податку.
Відповідно до підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів з платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Виходячи з положень п. 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Відповідно до п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне стягнути з Комунального підприємства виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства за рахунок коштів на рахунках у банках, обслуговуючих такого платника податків та готівки, що належить такому платнику податків на користь держави податковий борг у сумі 1030477,56 грн., в тому числі: з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів, (робіт, послуг) в сумі 914940,76 грн.; по земельному податку з юридичних осіб в сумі 115536,80грн.
Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -
Адміністративний позов Головного управління ДФС у Сумській області до Комунального підприємства виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства про стягнення податкового боргу - задовольнити.
Стягнути з Комунального підприємства виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства (вул. Генерала Тхора, буд. 31, Сумська область, м. Конотоп, 41600 код за ЄДРПОУ 03352716) за рахунок коштів на рахунках у банках, обслуговуючих такого платника податків та готівки, що належить такому платнику податків на користь держави податковий борг у сумі 1030477,56 грн., в тому числі:
на користь Державного бюджету України:
- з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів, (робіт, послуг) в сумі 914940,76 грн. на р/р №31115029700008, код платежу 14060100, отримувач Конотопське УК/м.Конотоп, код отримувача 37784555, банк ГУ ДКСУ у Сумській області, МФО 837013;
на користь місцевого бюджету м.Конотоп:
- по земельному податку з юридичних осіб в сумі 115536,80грн. на р/р 33213811700008, код платежу 18010500, отримувач Конотопське УК/м.Конотоп, код отримувача 37784555, банк ГУ ДКСУ у Сумській області, МФО 837013.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя C.О. Бондар
Повний текст постанови складено 8 вересня 2017 року.