ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"06" вересня 2017 р. Справа № 809/1180/17
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
судді Матуляка Я.П.,
при секретарі Мула Х.О.,
за участю:
представника позивача - ОСОБА_1
представника відповідача - Урядка Р.Я.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу
за позовом: ОСОБА_3, АДРЕСА_1
до відповідача: Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління ДФС в Івано-Франківській області, вул.Незалежності,20,м.Івано-Франківськ,76018
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення №48166-17 від 05.06.2015 року,-
22.08.2017 року ОСОБА_3 (надалі - позивач) звернулася до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління ДФС в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №48166-17 від 05.06.2015 року.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем протиправно, з порушення вимог чинного законодавства України, прийнято податкове повідомлення-рішення №48166-17 від 05.06.2015 року, відповідно до якого позивачу визначено грошове зобов'язання зі сплати транспортного податку в сумі 25 000 грн.
Представник позивача у судовому засіданні заявлені вимоги підтримав з мотивів, викладених у позовній заяві. Суду пояснив, що контролюючим органом безпідставно нараховано позивачу податкове зобов'язання зі сплати транспортного податку в розмірі 25 000 грн. за 2015 рік, оскільки транспортний податок був встановлений Законом України №71-VIII від 28.12.2014 "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи", який набрав чинності 01.01.2015 року, а отже, тільки у 2015 році місцеві ради отримали повноваження щодо його встановлення. Зазначив, що рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовувати такий податок. А тому транспортний податок не може бути визнаний обов'язковими до сплати у 2015 році, оскільки з урахуванням вимог частини 3 статті 27 Бюджетного кодексу України плановим періодом для справляння транспортного податку є 2016 рік. Просив позов задовольнити повністю.
Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнав з підстав, викладених в письмовому запереченні. Зазначив, що згідно баз даних, наявних у Державній податковій інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління ДФС в Івано-Франківській області, ОСОБА_3 є власником транспортного засобу LEXSUS RX 350, 2013 року випуску, з об'ємом двигуна 3456 куб.см., дата реєстрації - 18.05.2013 року. Рішення про нарахування позивачу транспортного податку в розмірі 25000,00 грн. відповідачем прийнято відповідно до вимог статті 267 Податкового кодексу України. Вказав, що рішенням Івано-Франківської міської ради від 16.01.2015 року за №1610-51, яке було оприлюднено 23.01.2015 року в газеті "Західний кур'єр", встановлено податок на майно, до якого і належить транспортний податок. Крім того, що ні положення Податкового кодексу України, ні рішення Івано-Франківської міської ради, якими встановлено транспортний податок, у законному порядку не були визнані неконституційними та незаконними з причин порушення процедури їх прийняття, то підстав для незастосування такого податку у контролюючого органу не було. Просив у задоволенні позову відмовити.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає до задоволення з наступних мотивів.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 є власником зареєстрованого 18.05.2013 року транспортного засобу LEXSUS RX 350, 2013 року випуску, з об'ємом двигуна 3456 куб.см. (а.с.9-10).
У судовому засіданні встановлено, що 05.06.2015 року Державною податковою інспекцією у м. Івано-Франківську Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління ДФС в Івано-Франківській області прийнято податкове повідомлення-рішення форми "Ф" за №48166-17, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з транспортного податку з фізичних осіб у розмірі 25 000,00 грн. (а.с.8).
Не погоджуючись із вказаним податковим повідомленням-рішенням від 05.06.2015 року, позивач звернулася з даним позовом до суду.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Законом України №71-VIII від 28.12.2014 "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи", який набрав чинності 01.01.2015 року, внесено зміни до Податкового кодексу України та запроваджено новий місцевий податок, а саме податок на майно, який включає: транспортний податок, податок на майно, відмінне від земельної ділянки, та плата за землю.
Відповідно до підпункту 267.1.1 пункту 267.1 статті 267 Податкового кодексу України платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті є об'єктами оподаткування.
Згідно підпункту 267.2.1 пункту 267.1 статті 267 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування транспортного податку є легкові автомобілі, які використовувалися до 5 років і мають об'єм циліндрів двигуна понад 3000 куб. см.
Базою оподаткування у відповідності до підпункту 267.3.1 пункту 267.1 статті 267 Податкового кодексу України є легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті.
Згідно пункту 267.4 статті 267 Податкового кодексу України ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25000,00 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті.
Відповідно до підпункту 267.5. пункту 267.1 статті 267 Податкового кодексу України, базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.
Підпунктом 267.6.1 пункту 267.6 статті 267 Податкового кодексу України передбачено, що обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом за місцем реєстрації платника податку.
Тобто, із набранням чинності вказаними положеннями Податкового кодексу України 01.01.2015 року, власники транспортних засобів з об'ємом двигуна більше 3000 куб. см, які використовувалися до 5 років є платниками транспортного податку.
При цьому, пунктом 3 розділу І Закону України №71-VIII від 28.12.2014 "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" внесено зміни до статті 10 Податкового кодексу України, пунктом 10.2 якої закріплено, що місцеві ради обов'язково установлюють єдиний податок та податок на майно (в частині транспортного податку та плати за землю).
Одночасно, пунктом 4 Прикінцевих положень Закону України №71-VIII від 28.12.2014 "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" рекомендовано органам місцевого самоврядування у місячний термін з дня опублікування цього Закону прийняти та оприлюднити рішення щодо встановлення у 2015 році податку на майно в частині транспортного податку.
Наведене відповідає вимогам пункту 12.3 статті 12 Податкового кодексу України, згідно з якими сільські, селищні, міські ради та ради об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, в межах своїх повноважень приймають рішення про встановлення місцевих податків та зборів, та кореспондує положенням пункту 24 частини 1 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" та статті 143 Конституції України.
Системний аналіз вказаних норм дозволяє зробити висновок про те, що встановлення податку на майно, зокрема, в частині транспортного податку, є безумовним обов'язком місцевої ради, який повинен бути виконаний шляхом прийняття відповідного рішення.
Судом встановлено, що рішенням 51 сесії Івано-Франківської міської ради 6 демократичного скликання від 16.01.2015 року за №1610-51 "Про встановлення місцевих податків і зборів та ставки акцизного податку на території м. Івано-Франківська" встановлено, що на території м. Івано-Франківська справляються наступні місцеві податки і збори, зокрема, податок на майно (а.с.11-12).
Рішенням 52 сесії Івано-Франківської міської ради 6 демократичного скликання від 19.02.2015 року за №1642-52 затверджено Положення про податок на майно, пунктом 1.3 розділу 1 якого встановлено, що податок на майно складається з, зокрема, транспортного податку.
Підпунктом 3.2.1 пункту 3.1 розділу 3 згаданого Положення про податок на майно встановлено, що об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, які використовувалися до 5 років і мають об'єм циліндрів двигуна понад 300 куб. см.
Базою оподаткування є легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до підпункту 3.2.1 пункту 3.2 (підпункт 3.2.2).
Згідно пункту 3.3. розділу 3 даного Положення ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік в розмірі 25000,00 грн. за кожен легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до підпункту 3.2.1 пункту 3.2.
Відповідно до підпункту 3.4.1 пункту 3.4 розділу 3 цього Положення базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.
Статтею 12 Податкового кодексу України встановлено, що рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом (підпункт 12.3.4 пункту 12.3).
Відповідно до частини 1 статті 3 Бюджетного кодексу України бюджетний період для всіх бюджетів, що складають бюджетну систему України, становить один календарний рік, який починається першого січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року.
Вказаною нормою Податкового кодексу України передбачено обов'язок місцевої ради опублікувати рішення про встановлення місцевого податку, а також наслідки несвоєчасного опублікування відповідного рішення. Зазначена норма виділяє період опублікування рішення ради, плановий період та наступний період, кожен з яких має самостійне правове значення та не може співпадати в часі.
Частиною 3 статті 27 Бюджетного кодексу України встановлено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються не пізніше 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку планового бюджетного періоду.
Транспортний податок був встановлений Законом України №71-VIII від 28.12.2014 "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи", який набрав чинності 01.01.2015 року, а отже, тільки у 2015 році місцеві ради отримали повноваження щодо встановлення транспортного податку.
Як уже встановлено судом, Івано-Франківською міською радою рішеннями сесії від 16.01.2015 року за №1610-51 встановлено транспортний податок, яке було оприлюднено 23.01.2015 року в газеті "Західний кур'єр".
Відповідно до пункту 12.5 статті 12 Податкового кодексу України офіційно оприлюднене рішення про встановлення місцевих податків та зборів є нормативно-правовим актом з питань оподаткування місцевими податками та зборами, який набирає чинності з урахуванням строків, передбачених підпунктом 12.3.4 цієї статті.
Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що оскільки рішення Івано-Франківської міської ради, яким встановлено транспортний податок, прийняте та опубліковане у 2015 році, а саме до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків, то з урахуванням приписів підпункту 12.3.4 пункту 12.3 Податкового кодексу України, частини 1 статті 3, частини 3 статті 27 Бюджетного кодексу України плановим періодом для справляння транспортного податку з фізичних осіб є 2016 рік.
Як наслідок, у відповідача були відсутні правові підстави для винесення податкового повідомлення-рішення від 05.06.2015 року за №48166-17, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем: транспортний податок з фізичних осіб у розмірі 25000,00 грн., а тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.
Аналогічна правова позиція викладена Вищим адміністративним судом України в ухвалах від 21.06.2017 року у справі №К/800/25737/16, від 11.07.2017 року у справі №К/800/6892/17, від 12.07.2017 року у справах №К/800/35783/16 та №К/800/13969/16.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Пунктом 1 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
З урахуванням викладеного, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення.
Щодо судових витрат, то в силу вимог частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління ДФС в Івано-Франківській області на користь позивача підлягає стягненню сплачений нею судовий збір у розмірі 640,00 гривень.
На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення за №48166-17 від 05.06.2015 року.
Стягнути з Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління ДФС в Івано-Франківській області (код 39508514) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_3 (код НОМЕР_1) сплачений судовий збір у розмірі 640 (шістсот сорок) гривень.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Матуляк Я.П.
Постанова складена в повному обсязі 08.09.2017.