21 серпня 2017 року
14 год 15 хв.
Справа № 808/2289/17
м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лазаренка М.С., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Іскож-2000» до Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення
Позивач, Приватне акціонерне товариство «Іскож-2000», звернулося до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - відповідач, ГУ ДФС у Запорізькій області), в якому позивач просив суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 18.05.2017 №0001021200.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що пропуск законодавчо закріпленого строку для реєстрації податкових накладних №89 від 23.02.2017, №91 від 23.02.2017, №95 від 23.02.2017, №96 від 23.02.2017, №97 від 24.02.2017, №100 від 27.02.2017, №101 від 27.02.2017, №102 від 27.02.2017, №103 від 27.02.2017, №105 від 27.02.2017, №106 від 27.02.2017, №107 від 27.02.2017, №108 від 27.02.2017, №111 від 28.02.2017, №117 від 28.02.2017, №118 від 28.02.2017, №119 від 28.02.2017, №120 від 28.02.2017 в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) було пропущено позивачем не з його вини, а тому позивач не має нести відповідальність за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних. Вказує на те, що неможливість реєстрації податкових накладних виникла через недостатність коштів (ліміту) на електронному рахунку системи електронного адміністрування ПДВ, разом з тим, така ситуація склалась у зв'язку з тим, що на електронний рахунок ПрАТ «Іскож-2000» контролюючим органом не було своєчасно зараховано суми ПДВ в розмірі 126500,00 грн., яка була сплачена позивачем 15.03.2017 під час оформлення митної декларації №UA112070/2017/004210. Зазначає, що поповнення ліміту коштів на суму 126500,00 грн. відбулося лише 16.03.2017 о 13 год. 50 хв., після чого позивач зміг зареєструвати спірні податкові накладні в ЄРПН.
Крім того, позивач додатково вказує на те, що позивач не мав права проводити камеральну перевірку з питань своєчасності реєстрації податкових накладних в ЄРПН, оскільки предметом камеральної перевірки зазначені питання не охоплюються.
В судове засідання представник позивача не з'явився, подав до суду клопотання про розгляд справи без його участі в порядку письмового провадження, просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Відповідач в поданих до суду письмових поясненнях проти позову заперечив. В обґрунтування заперечень зазначено, що за результатами проведеної камеральної перевірки контролюючим органом було встановлено порушення ПрАТ «Іскож-2000» граничних строків реєстрації податкових накладних №89 від 23.02.2017, №91 від 23.02.2017, №95 від 23.02.2017, №96 від 23.02.2017, №97 від 24.02.2017, №100 від 27.02.2017, №101 від 27.02.2017, №102 від 27.02.2017, №103 від 27.02.2017, №105 від 27.02.2017, №106 від 27.02.2017, №107 від 27.02.2017, №108 від 27.02.2017, №111 від 28.02.2017, №117 від 28.02.2017, №118 від 28.02.2017, №119 від 28.02.2017, №120 від 28.02.2017 в ЄРПН, що зумовило застосування до позивача штрафних санкцій, на підставі статті 120-1 Податкового кодексу України.
Також, відповідач вказує на те, що відповідач мав право проводити камеральну перевірку своєчасності реєстрації податкових накладних в ЄРПН, оскільки таке право право передбачено пп.75.1.1 п.75.1 ст.75 ПК України.
В судове засідання представник відповідача не з'явився, подав до суду клопотання про зупинення провадження у справі для надання додаткових доказів. Ухвалою суду від 21.08.2017 у задоволенні клопотання представника відповідача про зупинення провадження у справі відмовлено.
Відповідно до частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного суду України (далі - КАС України) якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
За таких обставин, суд дійшов висновку про наявність підстав для розгляду даної справи в порядку письмового провадження на підставі наявних в матеріалах справи доказах.
Дослідивши матеріали справи, повно та всебічно встановивши обставини справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв'язок у сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.
З матеріалів справи судом встановлено, що ГУ ДФС у Запорізькій області була проведена камеральна перевірка даних, задекларованих у податковій звітності, своєчасності подання податкової звітності, сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість, своєчасності реєстрації податкових накладних в ЄРПН ПрАТ «Іскож-2000» за лютий 2017 року, за результатами якої встановлено, що дані камеральної перевірки свідчать про порушення вимог, встановлених п.201.10 ст.201 ПК України, а саме - перевищення 15-ти денного терміну реєстрації податкової накладної, що підлягає наданню покупцю - платнику ПДВ в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Не погодившись з висновками камеральної перевірки, позивач подав до ГУ ДФС у Запорізькій області заперечення на висновки акту перевірки від 27.04.2017 №291. У відповіді на заперечення до акту перевірки від 15.05.2017 №5030/10/08-01-12-01 контролюючим органом було вказана на те, що вимоги акту перевірки відповідають чинному законодавству.
18 травня 2017 року ГУ ДФС у Запорізькій області прийнято податкове повідомлення - рішення №0001021200, яким до позивача застосовано штрафні санкції в розмірі 9225,35 грн.
Позивач, не погодившись з прийнятим податковим повідомленням - рішенням оскаржив його в адміністративному порядку до ДФС України. Рішенням ДФС України про результати розгляду скарги від 10.07.2017 №14843/6/99-99-11-03-01-25 податкове повідомлення - рішення від 18.05.2017 №0001021200 залишено без змін, а скаргу - без задоволення.
Не погодившись з прийнятим податковим повідомленням - рішенням, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з приписів частини 3 статті 2 КАС України, відповідно до яких у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно частини 1 статті 2 КАС завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
З матеріалів справи судом встановлено, що підставою для прийняття оскаржуваного рішення став висновок контролюючого органу про порушення позивачем строку реєстрації податкових накладних в ЄРПН, а саме: податкові накладні №89 від 23.02.2017 на суму ПДВ 1987,27 грн.; №91 від 23.02.2017 на суму ПДВ 11928,81 грн.; №95 від 23.02.2017р. на суму ПДВ 39591,08 грн.; №96 від 23.02.2017 на суму ПДВ 9537,73 грн.; №97 від 24.02.2017 на суму ПДВ 632,00 грн.; №100 від 27.02.2017 на суму ПДВ 2500,00 грн.; №101 від 27.02.2017 на суму ПДВ 1572,17 грн.; №102 від 27.02.2017 на суму ПДВ 377,54 грн.; №103 від 27.02.2017 на суму ПДВ 659,89 грн.; №105 від 27.02.2017 на суму ПДВ 5212,25 грн.; №106 від 27.02.2017 на суму ПДВ 1630,50 грн.; №107 від 27.02.2017 на суму ПДВ 3369,50 грн.; №108 від 27.02.2017 на суму ПДВ 8502,17 грн.; №111 від 28.02.2017 на суму ПДВ 2500,00 грн.; №117 від 28.02.2017 на суму ПДВ 1384,67 грн.; №118 від 28.02.2017 на суму ПДВ 416,67 грн.; №119 від 28.02.2017 на суму ПДВ 333,33 грн.; №120 від 28.02.2017 на суму ПДВ 117,83 грн.
Позивач в ході судового розгляду справи не заперечував, що податкові накладні були зареєстровані в ЄРПН з пропуском встановленого строку, проте, зазначав, що такий пропуск відбувся з незалежних від позивача підстав.
Суд зазначає, відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, у тому числі податку на прибуток та податку на додану вартість, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, врегульовані ПК України.
Щодо твердження позивача на те, що строк реєстрації податкових накладних в ЄРПН не може бути предметом камеральної перевірки, суд зазначає наступне.
Відповідно до п.75.1 ст.75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 ст.75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.
Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що відповідач мав право на проведення камеральної перевірки з питань своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН, а твердження позивача про зворотне не ґрунтується на приписах чинного законодавства України.
Щодо посилань позивача на те, що акт перевірки за результатами камеральної перевірки не містить ані дати його складання, ані реєстраційного номеру, суд зазначає, що дана обставина свідчить про недотримання відповідачем вимог Податкового кодексу України, зокрема пункту 86.2 статті 86 ПК України, проте, така обставина не може бути підставою для звільнення платника податків від юридичної відповідальності за порушення, які встановлені у такому акті.
Стосовно встановленого контролюючим органом порушення строків реєстрації податкових накладних в ЄРПН, суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 11 підрозділу 2 розділу XX ПК України з 1 лютого 2015 року реєстрації в ЄРПН підлягають всі податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних (у тому числі які не надаються покупцю, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування) незалежно від розміру податку на додану вартість в одній податковій накладній/розрахунку коригування.
Відповідно до п.201.1 ст.201 ПК України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений цим Кодексом термін.
Згідно з п.201.10 ст.201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою.
Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:
для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;
для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.
Враховуючи вищевикладені приписи ПК України позивач був забов'язаний зареєструвати податкові накладні у строк до 15 березня 2017 року, оскільки податкові накладні виписані з 23.02.2017 по 28.02.2017.
З матеріалів справи судом встановлено та не заперечувалось позивачем, що податкові накладні №89 від 23.02.2017, №91 від 23.02.2017, №95 від 23.02.2017, №96 від 23.02.2017, №97 від 24.02.2017, №100 від 27.02.2017, №101 від 27.02.2017, №102 від 27.02.2017, №103 від 27.02.2017, №105 від 27.02.2017, №106 від 27.02.2017, №107 від 27.02.2017, №108 від 27.02.2017, №111 від 28.02.2017, №117 від 28.02.2017, №118 від 28.02.2017, №119 від 28.02.2017, №120 від 28.02.2017 були зареєстровані з пропуском законодавчо визначеного строку, а саме:
16 березня 2017 року ПрАТ «Іскож-2000» було зареєстровано податкові накладні №89 від 23.02.2017, №91 від 23.02.2017, №95 від 23.02.2017, №96 від 23.02.2017, №97 від 24.02.2017, №100 від 27.02.2017, №101 від 27.02.2017, №102 від 27.02.2017, №103 від 27.02.2017, №105 від 27.02.2017, №106 від 27.02.2017, №107 від 27.02.2017, №108 від 27.02.2017, №111 від 28.02.2017, №118 від 28.02.2017, №119 від 28.02.2017 (кількість днів затримки 1);
17 березня 2017 року - №117 від 28.02.2017 та №120 від 28.02.2017 (кількість днів затримки 2).
Відповідно до п.120-1.1 ст.120-1 ПК України порушення платниками податку на додану вартість граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених статтею 201 цього Кодексу, тягнуть за собою накладення на платників податку на додану вартість, на яких відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 10 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів.
Разом з тим, суд не може погодитись з правомірністю застосування до ПрАТ «Іскож-2000» штрафних санкцій, з огляду на наступне.
Суд зазначає, що відповідно до п.200-1.1 ст.200-1 ПК України система електронного адміністрування податку на додану вартість забезпечує автоматичний облік в розрізі платників податку:
суми податку, що містяться у складених та отриманих податкових накладних та розрахунках коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних;
суми податку, сплачені платниками при ввезенні товару на митну територію України;
суми поповнення та залишку коштів на рахунках в системі електронного адміністрування податку на додану вартість;
суми податку, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних;
інші показники, які згідно з вимогами пункту 34 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» цього Кодексу враховуються під час обрахунку суми податку, обчисленої за формулою, визначеною пунктом 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу.
Згідно п.200-1.2 ст.200-1 ПК України платникам податку автоматично відкриваються рахунки в системі електронного адміністрування податку на додану вартість. Розрахунки з бюджетом у системі електронного адміністрування податку на додану вартість здійснюються з цих рахунків, крім випадку, передбаченого абзацом другим пункту 87.1 статті 87 цього Кодексу.
Суд зазначає, що постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 №569 затверджено Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість, який визначає механізм відкриття та закриття рахунків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість (далі - податок), особливості складення податкових накладних та розрахунків коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних (далі - розрахунки коригування) у такій системі, а також механізм проведення розрахунків з бюджетом з використанням зазначених рахунків (далі - Порядок №569).
Пунктом 13 Порядку №569 визначено, що ДФС автоматично обчислює суму податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Реєстрі. Платник податку має право отримувати у ДФС інформацію про стан свого електронного рахунка (в тому числі додаткових електронних рахунків), а також суму податку, на яку він має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Реєстрі.
Відповідно до пункту 12 Порядку №569 якщо сума, обчислена відповідно до пункту 9 цього Порядку, є меншою, ніж сума податку в податковій накладній, яку платник податку повинен зареєструвати в Реєстрі, такий платник перераховує необхідну суму коштів з поточного рахунка на електронний рахунок (в тому числі на додаткові електронні рахунки).
Враховуючи викладене, на центральному рівні ДФС України здійснюється в автоматичному режимі обчислення суми податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Реєстрі, а платник в свою чергу у разі недостатності коштів на електронному рахунку повинен перерахувати необхідну суму коштів з поточного рахунка на електронний рахунок.
З матеріалів справи судом встановлено, що 15 березня 2017 року ПрАТ «Іскож-2000» до митного оформлення до Запорізької митниці ДФС була подана митна декларація №UA112070/2017/004210, яка була прийнята та оформлена митним органом 15.03.2017 о 18 год. 30 хв.
Судом встановлено, що під час здійснення митного оформлення митної декларації №UA112070/2017/004210 було сплачено ПДВ в розмірі 126500,00 грн.
Відповідно до пункту 9 Порядку №569 загальна сума податку, сплаченого платником податку безпосередньо або через уповноважену особу під час ввезення товарів на митну територію України, що визначається на підставі даних митних декларацій з урахуванням змін, внесених відповідно до аркушів коригування та додаткових декларацій, оформлених згідно із статтею 261 Митного кодексу України, виходячи із сум податку, сплачених починаючи з 1 липня 2015 р. під час ввезення товарів на митну територію України. Під час проведення розрахунку показника УМитн застосовуються документи (митні декларації, аркуші коригування та додаткові декларації), складені починаючи з 1 липня 2015 р.
Отже, при завершенні оформлення вантажно-митної декларації сума податку з ПДВ за оформленою вантажно-митною декларацією автоматично зараховується у систему електронного адміністрування ПДВ до загальної суми податку, сплаченого платником податку під час ввезення товарів на митну територію України. При збільшенні цього показника, автоматично збільшується ліміт з ПДВ у системі електронного адміністрування в розмірі, котрий надає право на подальшу реєстрацію податкових накладних в ЄРПН.
Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що позивач мав повне право розраховувати на поповнення ліміту на електронному рахунку ПДВ 15 березня 2017 року, у зв'язку із митним оформленням митної декларації №UA112070/2017/004210 під час якого позивачем було сплачено ПДВ в розмірі 126500,00 грн.
Суд зазначає, що позивачем протяги 15.03.2017 здійснювалась перевірка ліміту на електронному рахунку ПДВ, що підтверджується Витягами щодо суми податку, на яку платник податку на додану вартість має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних з системи електронного адміністрування ПДВ, разом з тим, протягом 15.03.2017 грошові кошти в розмірі 126500,00 грн. на рахунок ПрАТ «Іскож-2000» не надійшли.
Також, судом встановлено, що 16.03.2017 о 07 год. 59 хв. позивачем направлено запит щодо суми податку, на яку платник податку на додану вартість має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
16 березня 2017 року о 13 год. 50 хв. позивачем отримано відповідь на запит відповідно до якого на електронний рахунок позивача було зараховано кошти в розмірі 126500,00 грн.
Судом встановлено, що після отримання Витягу щодо суми податку, на яку платник податку на додану вартість має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних з системи електронного адміністрування ПДВ, позивачем було виконано обов'язок щодо реєстрації податкових накладних №89 від 23.02.2017, №91 від 23.02.2017, №95 від 23.02.2017, №96 від 23.02.2017, №97 від 24.02.2017, №100 від 27.02.2017, №101 від 27.02.2017, №102 від 27.02.2017, №103 від 27.02.2017, №105 від 27.02.2017, №106 від 27.02.2017, №107 від 27.02.2017, №108 від 27.02.2017, №111 від 28.02.2017, №117 від 28.02.2017, №118 від 28.02.2017, №119 від 28.02.2017, №120 від 28.02.2017 в Єдиному реєстрі податкових накладних, що підтверджується відповідними квитанціями, які містяться в матеріалах справи.
Тобто, вищевказані податкові накладні зареєстровані у ЄРПН поза межами законодавчо встановленого строку з незалежних від позивача підстав, оскільки позивач мав повне право розраховувати на виконання контролюючим органом обов'язку з поповнення ліміту електронного рахунку на суму сплачену при митному оформленні митної декларації №UA112070/2017/004210.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що в діях позивача відсутній склад правопорушення, відповідальність за яке передбачена п.120-1.1 ст.120-1 ПК України, а саме відсутня вина у реєстрації податкових накладних в ЄРПН з пропуском встановленого чинним законодавством України строку.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про протиправність оскаржуваного податкового повідомлення - рішення та наявність підстав для його скасування, у зв'язку з чим позовні вимоги ПрАТ «Іскож-2000» підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст.ст. 2, 4, 7-12, 14, 71, 86, 158-163, 254 КАС України, суд
Адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДФС у Запорізькій області від 18 травня 2017 року №0001021200.
Присудити на користь Приватного акціонерного товариства «Іскож-2000» (код ЄДРПОУ 30599760) 1600 (одну тисячу шістсот) гривень 00 (нуль) коп. судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Запорізькій області (код ЄДРПОУ 39396146).
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя М.С. Лазаренко