07 вересня 2017 року Справа № 808/3411/16 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Матяш О.В., за участю секретаря Новікової Д.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжя справу за адміністративним позовом приватного підприємства «ВЄНОМЄТ МЕТАЛ» до державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №00002414 від 19.04.2016,
позивач звернувся до суду із вказаним позовом.
Сторони у судове засідання не з'явились, до його початку представник відповідача надав клопотання про зупинення провадження у справі до терміну, встановленого судом, для надання додаткових доказів та витребування у слідчого управління фінансових розслідувань Офісу ВПП ДФС матеріалів кримінального провадження №32014100110000174 від 25.07.2015.
Представник позивача проти клопотання не заперечує та також просить витребувати вказану інформацію, про що зробив відповідну помітку на клопотанні представника відповідача.
Відповідно до ч.1 ст. 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, дослідивши зміст клопотання та наявні у справі докази й надавши їм оцінку, дійшов наступних висновків.
Суд зазначає, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів (ч. 1 ст. 69 КАС України).
Згідно із ч. 2 ст. 69 КАС України, докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.
Згідно з ч. 1 ст. 70 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору (ч. 4 ст. 70 КАС України).
Частиною 1 ст. 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу. Якщо особа, яка бере участь у справі, не може самостійно надати докази, то вона повинна зазначити причини, через які ці докази не можуть бути надані, та повідомити, де вони знаходяться чи можуть знаходитися. Суд сприяє в реалізації цього обов'язку і витребовує необхідні докази. Про витребування доказів або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу. Ухвала суду про відмову у витребуванні доказів окремо не оскаржується. Заперечення проти неї може бути включене до апеляційної скарги на рішення суду, прийняте за наслідками розгляду справи (ч. 3 ст. 71 КАС України).
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 79 КАС України, письмовими доказами є документи (у тому числі електронні документи), акти, листи, телеграми, будь-які інші письмові записи, що містять в собі відомості про обставини, які мають значення для справи. Письмові докази, які витребовує суд, надсилаються безпосередньо до адміністративного суду. Суд може також уповноважити заінтересовану сторону або іншу особу, яка бере участь у справі, одержати письмовий доказ для надання його суду.
Суд, дослідивши зміст акту про результати позапланової невиїзної перевірки №41/14/30958428 від 06.07.2016, зазначає, що однією з підстав для невизнання ПП «Вєномєт Метал» сум податкового кредиту і визначення податкових зобов'язань стало те, що СУ ФР МГУ ДФС-ЦО з обслуговування платників (правонаступником якого є слідче управління фінансових розслідувань Офісу ВПП ДФС) порушено кримінальне провадження №32014100110000174 від 25.07.2015 за ч. 3 ст. 209 КК України відносно групи осіб, які створили ТОВ «Глобал Інвест Груп». Враховуючи викладені фактичні обставини справи, наведені норми права, приймаючи до уваги, що вказані докази стосуються предмету доказування у справі (правомірності формування позивачем податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ «Глобал Інвест Груп») й те, що представники сторін не можуть самостійно надати суду ці докази, які знаходяться у слідчого управління фінансових розслідувань Офісу ВПП ДФС, суд дійшов висновку, що для прийняття всебічного та обґрунтованого рішення у даній справі протягом розумного строку необхідно витребувати у слідчого управління фінансових розслідувань Офісу великих платників податків ДФС (яке є правонаступником СУ ФР МГУ ДФС-ЦО з обслуговування платників) вказані докази.
У зв'язку із цим ухвалою суду від 26.04.2017 судом витребувано вказані докази. Зазначену ухвалу надіслано на адресу СУ ФР Офісу ВПП ДФС та отримано його уповноваженою особою 10.05.2017, про що свідчить підпис та помітка «Рудневська» на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу, форми №119 (а.с.199). Ухвала від 26.04.2017 оскаржена не була й набрала законної сили 16.05.2017. Проте, станом на 07.09.2017 витребуваних доказів до суду не надходило.
В контексті вищевикладеного суд зазначає, що, згідно з ч. 1 ст. 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 14 КАС України, постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Згідно з ч. 1 ст. 255 КАС України, постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне повторно витребувати вказані докази та попередити посадових осіб СУ ФР Офісу ВПП ДФС про кримінальну відповідальність за невиконання судового рішення, що набрало законної сили.
Окрім того, суд вважає за необхідне довести до відома посадових осіб СУ ФР Офісу ВПП ДФС приписи статті 166 КАС України, за якими, суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону. У разі необхідності суд може постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними.
Відповідно до п.4 ч.2 ст.156 КАС України, суд має право зупинити провадження у справі до терміну, встановленого судом, за наявності обґрунтованого клопотання сторони.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає клопотання обґрунтованим, а отже таким, що підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 69 - 71, 79, п. 4 ч. 2 ст. 156 КАС України, суд
клопотання задовольнити.
ПОВТОРНО витребувати у слідчого управління фінансових розслідувань Офісу великих платників податків ДФС (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, буд. 11 г) інформацію у письмовому вигляді з її документальним підтверженням щодо стану розслідування кримінального провадження №32014100110000174, внесеного до ЄРДР 25.07.2015 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 209, ч.ч. 1, 2 ст. 205 Кримінального кодексу України.
Зобов'язати слідче управління фінансових розслідувань Офісу великих платників податків ДФС надати суду витребувані докази до 26.10.2017.
Попередити керівника слідчого управління фінансових розслідувань Офісу великих платників податків ДФС, що відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 14 КАС України, постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом. А відповідно до ч. 2 ст. 382 Кримінального кодексу України, умисне невиконання вироку, рішення, ухвали, постанови суду, що набрали законної сили, або перешкоджання їх виконанню, вчинене службовою особою, - карається штрафом від семисот п'ятдесяти до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк до п'яти років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
Зупинити провадження у справі до 26 жовтня 2017 року , 14:00 години, для отримання витребуваних доказів та у зв'язку з цим вважати, що провадження у справі поновлено з зазначеної дати.
Ухвала в частині зупинення провадження у справі може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги у п'ятиденний строк з дня отримання ухвали у повному обсязі. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, що її подає, до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду. Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Ухвала в частині витребування доказів оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її винесення.
Суддя О.В. Матяш