06 вересня 2017 рокум. Ужгород№ 807/777/17
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:
головуючої судді - Калинич Я. М.
при секретарі судового засідання - Пирожук Н.П.
за участю:
сторони не з'явились,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою Головного управління Державної фіскальної служби у Закарпатській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення суми податкового боргу, -
Головне управління Державної фіскальної служби у Закарпатській області (далі - позивач, ГУ ДФС у Закарпатській області) звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, в якій просить стягнути з відповідача податковий борг у сумі 1705,40 грн.
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що за відповідачем станом на 18 травня 2017 року рахується податковий борг у розмірі 1705,40 грн. по платежу 50 18050400 «єдиний податок з фізичних осіб» у тому числі пеня в сумі 0,20 грн.
Позивач явку свого представника в судове засідання не забезпечив, однак в позовній заяві просив розглянути справу без його участі.
Відповідач в судове засідання не з'явився, уповноваженого представника не направив, про причини неявки суд не повідомив, адже на адресу суду повернувся конверт з відміткою поштового відділення «за зазначеною адресою не проживає».
Згідно з ч. 11 ст. 35 КАС України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Враховуючи вказане, суд вважає, що вжив всіх заходів для належного повідомлення відповідача про дату, час та місце судового розгляду справи.
Відповідно до частини 1 статті 41 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень КАС України розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. А оскільки сторони в судове засідання не з'явилися, фіксування судового процесу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про задоволення адміністративного позову, виходячи з наступного.
Згідно поданого позивачем розрахунку, станом на 18 травня 2017 року за відповідачем рахується податковий борг по єдиному податку з фізичних осіб в загальному розмірі 1705,40 грн. в т.ч. пені у розмірі 0,20 грн. (а.с.8).
Відповідно до підпункту 298.1.1 пункту 298.1 статті 298 ПК України встановлено, що для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб'єкт господарювання подає до органу державної податкової служби заяву.
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 15 травня 2014 року відповідачем подано до позивача заяву про застосування спрощеної системи оподаткування та обрано 2 групу із ставкою єдиного податку в розмірі 20 % до розміру мінімальної заробітної плати (а.с.12).
Згідно рішення Ужгородської міської ради № 556 від 20 липня 2012 року «Про зміни до рішення сесії міської ради VI скликання від 30 грудня 2011 року № 394» розмір ставки по обраному відповідачем виду діяльності складає 20 % (а.с.13).
З врахуванням вищенаведеної ставка єдиного податку становить 20 % до розміру мінімальної заробітної плати, встановлено станом на 01 січня 2014 року - 243,60 грн. (1218,00 грн. х 20%).
Згідно вимог пункту 299.1 статті 299 Податкового кодексу України передбачено, що реєстрація суб'єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.
Згідно зі статтею 293 Податкового Кодексу України, ставки єдиного податку встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - мінімальна заробітна плата), та у відсотках до доходу (відсоткові ставки).
Відповідно до пунктів 295.1 та 295.2 статті 295 Податкового кодексу України, платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця. Нарахування авансових внесків для платників єдиного податку першої і другої груп здійснюється контролюючими органами на підставі заяви такого платника єдиного податку щодо розміру обраної ставки єдиного податку, заяви щодо періоду щорічної відпустки та/або заяви щодо терміну тимчасової втрати працездатності.
Відповідачу за 2014 рік нараховано єдиний податок в сумі 974,40 грн., а за січень-березень 2015 року - 730,80 грн. Дані обставини справи підтверджуються обліковою карткою платника податку та розрахунком заборгованості останнього (а.с.8, 10-11).
Відповідно до вимог пункту 300.1 статті 300 ПК України передбачено, що платники єдиного податку несуть відповідальність відповідно до вимог цього Кодексу за правильність обчислення, своєчасність та повноту сплати сум єдиного податку, а також за своєчасність подання податкових декларацій.
Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
На підставі статті 129 ПК України відповідачу було проведено нарахування пені у розмірі 0,20 грн. по платежу 50 18050400 «Єдиний податок з фізичних осіб», яка залишається ним не сплаченою.
Згідно з пунктом 59.1 статті 59 ПК України передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Відповідно до вимог підпункту 14.1.153 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що податкова вимога - письмова вимога органу державної податкової служби до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.
Відповідно до вищенаведеного, позивачем прийнято податкову вимогу форми "Ф" за № 1017-23 від 15 квітня 2016 року, яку вручено останньому 23 квітня 2016 року, що підтверджується його підписом на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення (а.с. 14).
Згідно вимог статті 16 ПК України встановлено, що якою передбачені обов'язки платника податків, одним із обов'язків є обов'язків сплачувати податки і збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Відповідно до вимог підпункту 20.1.19 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючі органи мають право застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб'єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України.
Відповідно до пункту 102.4 статті 102 Податкового Кодексу України у разі якщо грошове зобов'язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.
Заборгованість відповідача підтверджується також наявними в матеріалах справи розрахунком заборгованості (а.с.8), обліковою карткою платника податків (а.с.10-11) та корінцем податкової вимоги (а.с.14).
Зважаючи на вказані норми Податкового кодексу України, враховуючи обставини, встановлені судом, позовні вимоги слід задовольнити.
Відповідно до вимог частини 4 статті 94 КАС України встановлено, що судові витрати з відповідача не стягуються.
Керуючись статтями 6, 9, 10, 11, 70, 71, 94, 160-163 КАС України, -
Позовну заяву Головного управління Державної фіскальної служби у Закарпатській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення суми податкового боргу - задовольнити.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Горянська, буд. 53, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1) податковий борг у розмірі 1705,40 грн. (одна тисяча сімсот п'ять гривень 40 коп.).
Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст.254 КАС України.
СуддяОСОБА_2