14 липня 2017 р. Справа № 804/3243/17
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Прудника С.В.,
судді Букіної Л.Є.,
судді Конєвої С.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди, -
24 травня 2017 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної казначейської служби України (далі - Казначейство, відповідач), в якому просить суд:
- визнати протиправними дії Державної казначейської служби України щощо невиконання рішення Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 09.12.2014 року у справі № 202/10622/14-а;
- зобов'язати Державну казначейську службу України, відповідно до частини 1 статті 4 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію в розмірі трьох відсотків річних від несплаченої суми, починаючи з 20.03.2016 року;
- стягнути з Державної казначейської служби України на користь ОСОБА_1 15000,00 грн. моральної шкоди.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначає, що відповідач грубо порушує права позивача з виконання рішення Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 09.12.2014 року у справі № 202/10622/14-а про стягнення з управління праці та соціального захисту населення Індустріальної районної у місті Дніпропетровську ради на користь позивача коштів в сумі 5970,00 грн., тобто відповідачем порушено вимоги ст.3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», оскільки виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за яким є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.05.2017 р. відкрито провадження у даній адміністративній справі, та призначено адміністративну справу до розгляду у відкритому судовому засіданні.
Відповідачем були подані письмові заперечення, в яких просив у задоволенні позову відмовити, мотивуючи тим, що відповідно до наданих повноважень, відповідач здійснює виконання рішень судів, у порядку черговості надходження таких документів та у межах суми, передбаченої законом про Державний бюджет України на відповідний рік за бюджетною програмою КПКВК 3504040, що відповідає принципу справедливості та забезпечує рівні права стягувачів на одержання коштів Державного бюджету за рішенням суду. Окрім цього, зауважено, що казначейством, відповідно до наданих повноважень, вжито всіх передбачених законодавством заходів, спрямованих на виконання виконавчого листа №202/10622/14-а, а тому вважає, що прав та законних інтересів відносно позивача не порушено.
У судове засідання 14.07.2017 року сторони не прибули.
Позивачем 14.07.2017 року надано до суду клопотання про здійснення розгляду справи без його участі.
Представник відповідача до судового засідання не з'явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Враховуючи наявність клопотання від позивача про здійснення розгляду справи без його участі та те, що відповідач, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, до судового засідання не з'явивлись, суд не вбачає підстав для відкладання розгляду справи, та вважає за можливе вирішити справу за наявними у ній доказами у письмовому провадженні за відсутності потреби заслухати свідка чи експерта, відповідно до частин 4, 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, виходячи з такого.
З матеріалів справи вбачається, що на виконанні у Державної казначейської служби України з 20.01.2016 року перебуває виконавчий лист, виданий Індустріальним районним судом м.Дніпропетровська по справі № 202/10622/14-а про стягнення коштів у сумі 5970,00 грн. на користь ОСОБА_1.
Згідно пояснень Державної казначейської служби України, виконавчий лист, виданий Індустріальним районним судом м.Дніпропетровська по справі № 202/10622/14-а, наразі є невиконаним через недостатність призначення за прогрмою для погашення заборгованості за поданими судовими рішеннями та наявність сформованої черги, в якій перебуває на виконання виконавчі документи; можливість виконати виконавчий лист, виданий Індустріальним районним судом м.Дніпропетровська по справі № 202/10622/14-а, поза чергою.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з того, що статтею 19 Конституції встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно частини 1 статті 3 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.
У віповідності до пункту 9 розділу VI Прикінцеві та перехідні положення Бюджетного кодексу України, установлено, що до законодавчого врегулювання безспірного списання коштів бюджету та відшкодування збитків, завданих бюджету: рішення суду про стягнення (арешт) коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) виконується виключно Казначейством України. Зазначені рішення передаються до Казначейства України для виконання. Безспірне списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) здійснюється Казначейством України у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, за черговістю надходження таких рішень, щодо видатків бюджету - в межах відповідних бюджетних призначень та наданих бюджетних асигнувань.
Механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, прийнятих судами, визначений у Порядку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2011 року № 845 (далі - Порядок № 845).
Відповідно до пункту 3 Порядку №845 рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).
Пунктом 4 Порядку №845 на органи Казначейства покладено обов'язок, зокрема, вживати заходи до виконання виконавчих документів протягом установленого строку та розглядати письмові звернення (вимоги) осіб, які беруть участь у справі, щодо виконання виконавчих документів, а також звернення (вимоги) прокурорів.
Відповідно до пунктів 24 та 25 Порядку № 845, стягувачі, на користь яких прийняті рішення про стягнення коштів з рахунків боржника, подають до органу Казначейства, в якому обслуговується боржник, документи, зазначені у пункті 6 цього Порядку.
Пунктом 6 цього ж Порядку передбачено, що у разі прийняття рішення про стягнення коштів стягувач подає органові Казначейства в установлений зазначеним органом спосіб: заяву про виконання такого рішення із зазначенням реквізитів банківського рахунка, на який слід перерахувати кошти, або даних про перерахування коштів у готівковій формі через банки або підприємства поштового зв'язку, якщо зазначений рахунок відсутній; оригінал виконавчого документа; судові рішення про стягнення коштів (у разі наявності); оригінал або копію розрахункового документа (платіжного доручення, квитанції тощо), який підтверджує перерахування коштів до відповідного бюджету.
Згідно пункту 28 Порядку № 845 орган Казначейства протягом трьох робочих днів після надходження виконавчого документа на підставі документів, поданих стягувачем, визначає коди програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету (коди тимчасової класифікації видатків та кредитування місцевих бюджетів) та економічної класифікації видатків бюджету і рахунки боржника, з яких проводиться безспірне списання коштів.
Відповідно до пункту 11 Порядку №845 відкладення безспірного списання коштів здійснюється у разі:
1) звернення до органу, який видав виконавчий документ, за роз'ясненням рішення про стягнення коштів чи зміни порядку і способу його виконання;
2) необхідності отримання від стягувача додаткових відомостей для виконання рішення про стягнення коштів;
3) звернення до органу, що контролює справляння надходжень бюджету, щодо підтвердження їх зарахування до бюджету або встановлення залишку сум платежів, що підлягають безспірному списанню, чи узгодження реквізитів рахунків, на яких обліковуються надходження бюджету, кодів бюджетної класифікації тощо;
4) у випадках, передбачених пунктами 31 і 49 цього Порядку.
Казначейство, відповідно до наданих повноважень, здійснює виконання рішень судів, дотримуючись пункту 9 Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України та пункту 3 Порядку виконання рішень, якими передбачено, що рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів та у межах суми, передбаченої законом про Державний бюджет України на відповідний рік за бюджетною програмою КПКВК 3504040, що відповідає принципу справедливості та забезпечує рівні права стягувачів на одержання коштів Державного бюджету за рішенням суду.
Як вбачається із матеріалів справи, листом від 24.03.2016 року № 12-12/528-2495 Державної казначейської служби України повідомило позивача, що виконавчий лист по справі № 202/10622/14-а прийнято на облік для виконання за рахунок бюджетної програми КПКВК 3504040 "забезпечення виконання рішень суду, що гарантовані державою". В той же час, на виконання бюджетної програми КПКВК 3504040 Законом України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» передбачено 144757,50 тис. грн. Враховубчи наведене, після виконання рішень судів, що надійшли раніше виконавчого листа № 202/10622/14-а, казначейство України здійснить заходи щодо перерахування коштів на користь позивача.
Отже, з матеріалів справи вбачається, що постанову Індустріального районного суду м. Дніпропетровська у справі № 202/10622/14-а в установленому законом порядку прийнято на виконання в порядку черговості.
Суд зазначає, законодавством передбачено виконання судових рішень за рахунок коштів державного бюджету за черговістю надходження таких рішень, в межах відповідних бюджетних призначень та наданих бюджетних асигнувань. Проте у зв'язку із відсутністю необхідного обсягу бюджетних призначень, виконати вказане рішення суду у визначений законом строк не було можливим.
При цьому, Державною казначейською службою України направлялися відповідні запити на збільшення бюджетних асигнувань за програмою з виконання судових рішень.
Існування черговості щодо виконання рішень суду також передбачене Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", також передбачено, що заборгованість погашається за наявності бюджетних асигнувань.
Відповідно до п. 3 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" виконавчі документи за рішеннями суду про стягнення коштів або рішення суду, що набрали законної сили, боржниками за якими є визначені частиною першою статті 2 цього Закону суб'єкти, які видані або ухвалені до набрання чинності цим Законом, подаються до органу державної виконавчої служби протягом шести місяців з дня набрання чинності цим пунктом. Якщо рішення суду про стягнення коштів або виконавчі документи за цими рішеннями, боржниками за якими є визначені частиною першою статті 2 цього Закону суб'єкти, не було подано в строк, встановлений цим пунктом, це не є підставою для відмови у виконанні даного судового рішення. Заборгованість погашається в такій черговості: у першу чергу погашається заборгованість за рішеннями суду щодо пенсійних та соціальних виплат, про стягнення аліментів, відшкодування збитків та шкоди, завданих внаслідок злочину або адміністративного правопорушення, каліцтва або іншого ушкодження здоров'я, а також у зв'язку з втратою годувальника; у другу чергу погашається заборгованість за рішеннями суду, пов'язаними з трудовими правовідносинами; у третю чергу погашається заборгованість за всіма іншими рішеннями суду. Бюджетні асигнування на погашення заборгованості визначаються законом про Державний бюджет України на відповідний рік.
Відповідно до ст. 5 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" у разі якщо центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, протягом трьох місяців не перерахував кошти за рішенням суду про стягнення коштів, крім випадку, зазначеного в частині четвертій статті 4 цього Закону, стягувачу виплачується компенсація в розмірі трьох відсотків річних від несплаченої суми за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.
Аналізуючи вказану норму Закону, суд звертає увагу на те, що компенсація виплачується за умови несвоєчасного виконання судового рішення та може бути здійснена при виплаті коштів, згідно судового рішення.
З огляду на це, відсутні підстави вважати, що відповідачем допускалася протиправна бездіяльність щодо невиконання рішення суду, а навпаки, ним вживалися активні дії з вирішення цього питання, у зв'язку з чим в задоволенні адміністративного позову в частині визнання незаконною бездіяльність, слід відмовити.
Аналогічну правову позицію висловлював і Вищий адміністративний суд України (ухвала від 08 вересня 2016 року №490/2479/16-а, http://www.reyestr.court.gov.ua/ Review/61196942).
Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідачем прийнято до виконання виконавчий лист позивача і вживаються всі передбачені законодавством заходи щодо його виконання із дотриманням принципу черговості, тобто на виконанні у Казначействі знаходились рішення судів, що надійшли та зареєстровані раніше виконавчого листа позивача, а списання коштів на користь позивача відкладено в зв'язку з недостатністю коштів для здійснення безспірного списання.
Перерахування коштів стягувачам із затримкою відбувається не через протиправні дії або бездіяльність Казначейства, а виключно у зв'язку з наявністю сформованої черги, в якій перебуває на виконанні значна кількість виконавчих документів та передбаченими у Законах про Державної бюджет України обмеженими асигнуваннями для погашення наявної заборгованості за поданими судовими рішеннями.
Суд зазначає, що Казначейство не відмовляло позивачу у перерахуванні коштів, а лише зазначило про наявність черговості виконання рішень суду, таким чином, позовні вимоги про визнати протиправними дії Державної казначейської служби України щощо невиконання рішення Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 09.12.2014 року у справі № 202/10622/14-а - не підлягають задоволенню.
Водночас, зважаючи на викладене вище обґрунтування повноти та законності дій Казначейства щодо виконання рішень суду за бюджетною програмою КПКВК 3504040, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав та законних можливостей для зобов'язання Казначейства вчинити дії, визначені законом, які й без того вчинюються у повному обсязі.
Окрім того, як зазначалось вище, головним розпорядником коштів за бюджетною програмою КПКВК 3504040 є Міністерство фінансів України, яке: відповідає за складання проекту Закону про Державний бюджет України; забезпечує формування та реалізує державну фінансову та бюджетну політику, а також забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.
Кабінет Міністрів України, є вищим органом виконавчої влади та, зокрема, розробляє проект закону про Державний бюджет України і забезпечує виконання затвердженого Верховною Радою України Державного бюджету України.
Згідно з частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
За частинами 1, 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що у діях Державної казначейської служби України щодо виконання рішення Індустріального районного суду м.Дніпропетровська по справі № 202/10622/14-а відсутня протиправність, доведено вживання заходів щодо виконання рішення суду, у зв'язку із цим, позовні вимоги ОСОБА_1 є необгрунтованими та задоволенню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди - відмовити.
Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд, в порядку та у строки, передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України, та набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя (підпис) Суддя (підпис) Суддя (підпис) Постанова не набрала законної сили 14.07.2017 р. З оригіналом згідно Суддя С. В. Прудник Л.Є. Букіна С.О. Конєва С.В. Прудник