03 липня 2017 р. Справа № 804/2923/17
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді Турлакової Н.В., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративний позов Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до ОСОБА_1, третя особа - Криворізька південна об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про стягнення заборгованості , -
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до ОСОБА_1, третя особа -Криворізька південна об'єднан державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Дніпропетровській області із позовними вимогами щодо стягнення з відповідача сум податкового боргу по земельному податку з фізичних осіб у розмірі 40 515, 33 грн.
Позовні вимоги мотивовані наявністю непогашеної заборгованості відповідача по земельному податку з фізичних осіб у розмірі 40 515, 33 грн. Податковий борг утворився внаслідок несплати узгоджених податкових зобов'язань, які відповідачем у добровільному порядку не погашені.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідачем заперечень на позовну заяву та доказів сплати податкової заборгованості до суду не надано.
Дослідивши чинне законодавство та матеріали справи, суд доходить висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) перебуває на податковому обліку у контролюючому органі (станом на момент виникнення спірних правовідносин та розгляду справи - у Криворізькій південній об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області).
Так, станом на 22.03.2017р. за обліковими даними контролюючого органу за відповідачем обліковується заборгованість по сплаті земельного податку з фізичних осіб у загальному розмірі 40 515, 33 грн., яка утворилась внаслідок несплати відповідачем грошового зобов'язання визначеного податковим повідомленням-рішенням №10476-1303 від 30.06.2016р., яке вручено ОСОБА_1 особисто - 30.06.2016р.
На виконання вимог ст.59 Податкового кодексу України Криворізькою об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Дніпропетровській області було сформовано та направлено на податкову адресу ОСОБА_1 податкову вимогу форми «Ф» за №4130-17 від 05.09.2016 року, однак дане відправлення було повернуто працівниками поштового зв'язку до контролюючого органу із відміткою «За закінченням терміну зберігання»
Доказів оскарження вищезазначеної податкової вимоги в адміністративному чи судовому порядку вимоги відповідачем до суду не надано.
Так, у зв'язку з порушенням платником граничних термінів сплати грошових зобов'язань по земельному податку з фізичних осіб, визначених відповідачу згідно податкового повідомлення-рішення №10476-1303 від 30.06.2016р., сума грошових зобов'язань відповідача набула статусу податкового боргу.
Наявність зазначеної суми податкового боргу підтверджується роздрукуванням зворотного боку інтегрованої картки платника, у зв'язку з подальшою несплатою відповідачем суму заборгованості у добровільному порядку Головне управління ДФС у Дніпропетровській області звернулось до суду із даним позовом.
Згідно із ст. 67 Конституції України встановлено - кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Стаття 68 Конституції України ж передбачає, що кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України, законів України.
Підпунктом 16.1.4 п. 16.1 ст.16, ст. 36 Податкового кодексу України, встановлено обов'язок платника податків сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи. Податковий обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку в порядку і строки, визначеному цим Кодексом. Податковий обов'язок платника податків виникає за кожним податком та збором.
Пунктами 54.1, 54.2 ст. 54 Податкового кодексу України передбачено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Грошове зобов'язання щодо суми податкових зобов'язань з податку, що підлягає утриманню та сплаті (перерахуванню) до бюджету в разі нарахування/виплати доходу на користь платника податку - фізичної особи, вважається узгодженим податковим агентом або платником податку, який отримує доходи не від податкового агента, в момент виникнення податкового зобов'язання, який визначається за календарною датою, встановленою розділом 'V цього Кодексу для граничного строку сплати податку до відповідного бюджету.
Відповідно до п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України - платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Пунктом 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України передбачено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1.-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків. Коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Згідно п.п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, плата за землю - загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
У відповідності до положень ст. 269 та ст. 270 Податкового кодексу України, платниками податку є: власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) і землекористувачі. Об'єктами оподаткування є: земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні; земельні частки (паї), які перебувають у власності.
Згідно із п. 285.1 ст285 Податкового кодексу України, базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.
Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв'язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).
Пунктом 286.2 ст. 286 Податкового кодексу України - платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.
Нарахування фізичним особам сум податку проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки), які надсилають (вручають) платникові за місцем його реєстрації до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу. Податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення (п. 286.5 ст. 286, п. 287.5 ст. 287 Податкового кодексу України).
Відповідно до п. 58.2. ст.58 Податкового кодексу України, податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Згідно з п. 58.3 ст.58 Податкового кодексу України - податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) платнику податків, якщо його передано посадовій особі такого платника податків під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.
Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її законному представникові або надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого її місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг.
У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.
Згідно з п. 14.1.175 ст.14 Податкового кодексу України - податковим боргом вважається сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Відповідно до п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України - у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання (п. 59.3 ст. 59 Податкового кодексу України).
Податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п. 59.4 ст. 59 Податкового кодексу України).
За правилами, визначеними п. 59.5 статті 59 Податкового кодексу України - у разі, коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що ііснує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Відповідно до вимог ст. 58.3, 59.1 Податкового кодексу України, податкова вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі, якщо його передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.
Так, на виконання вимог ст. 286 Податкового кодексу України контролюючим органом було сформовано податкове повідмолення-рішення №10476-1303 від 30.06.2016р., яким відповідачу визначено грошове зобов'язання по земельному податку з фізичних осіб в сумі 40 515, 33 грн.
Судом встановлено, що податкове повідомлення-рішення №10476-1303 від 30.06.2016р. вручено ОСОБА_1 особисто - 30.06.2016р.
У матеріалах справи відсутні докази оскарження відповідачем податкового повідомлення-рішення №10476-1303 від 30.06.2016р. в адміністративному або у судовому порядку, у зв'язку з чим грошове зобов'язання визначене за даним рішенням контролюючого органу є узгодженим та набуло статусу податкового боргу.
На виконання вимог ст. 59 Податкового кодексу України, податковим органом було сформовано та направлено на адресу платника податкову вимогу форми «Ф» №4130-17 від 05.09.2016р. на суму 41 396, 29 грн.
Зазначена податкова вимога відповідачем залишилася не виконана у встановлені законодавством строки.
Докази оскарження зазначеної вимоги у матеріалах справи відсутні.
Таким чином, загальна сума податкового боргу ОСОБА_1 по земельному податку з фізичних осіб становить 40 515, 33 грн. та у добровільному порядку відповідачем не погашена.
Відповідно до п. 41.2 ст. 41 Податкового кодексу України - органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень.
Контролюючими органами є органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування єдиної державної податкової, державної митної політики в частині адміністрування податків і зборів, митних платежів та реалізує державну податкову, державну митну політику, забезпечує формування та реалізацію державної політики з адміністрування єдиного внеску, забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями при застосуванні податкового та митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску (далі - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику), його територіальні органи (п. 41.1 ст. 41 Податкового кодексу України).
Згідно п.п. 95.1, 95.2 ст. 95 Податкового кодексу України - контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше, ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.
Пунктом 87.2 ст. 87 Податкового кодексу України визначено, що джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.
Згідно з п. 87.11 ст. 87 Податкового кодексу України - орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до Закону України "Про виконавче провадження".
На підставі викладеного, з урахуванням відсутності заперечень та відсутністю доказів остаточної сплати узгоджених зобов'язань,суд доходить до висновку, що позов Головного управління ДФС у Дніпропетровської області до ОСОБА_1, третя особа - Криворізька південна об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про стягнення заборгованості - підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Головного управління ДФС у Дніпропетровської області до ОСОБА_1, третя особа - Криворізька південна об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) на користь бюджету (р/р №33214813700026 в ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області, МФО 805012, код бюджетної класифікації 18010700, отримувач - УДКС у Центрально-Міському районі м.Кривого Рогу, код ЄДРПОУ 38032222) заборгованість по земельному податку з фізичних осіб в сумі 40 515, 33 грн. (сорок тисяч п'ятсот п'ятнадцять гривень тридцять три копійки).
Копію постанови направити сторонам по справі.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк з дня отримання копії постанови апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі. Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.
Суддя Н.В. Турлакова