Господарський суд Чернігівської області
Пр-т. Миру, 20, м. Чернігів, 14000 , тел. 676-311, факс 77-44-62, e-mail: inbox@cn.arbitr.gov.ua
"07" вересня 2017 р. Справа № 927/644/17
Позивач: Компанія «CARNINGTON LLP»,
код ОС 394955, 2 nd FLOOR, 13, John PRINCE's STREET, LONDON, UK W1G 0JP,
представник: ОСОБА_1, АДРЕСА_1, 03067
Відповідач: Районне комунальне спеціалізоване лісогосподарське підприємство «Корюківкаліс»,
код ЄДРПОУ 05389126, вул. Дудко, 46, м. Корюківка, Чернігівська область, 15300
Предмет спору: про стягнення 146244,59 грн, що відповідає сумі основного боргу у розмірі 5644,33 доларів США та 3% річних у розмірі 2512,23 грн, що відповідає сумі 96,96 доларів США
Суддя В.В. Шморгун
від позивача: не з'явився;
від відповідача: ОСОБА_2 - представник, довіреність №111 від 18.05.2015.
Компанія «CARNINGTON LLP» звернулась з позовом до Районного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства «Корюківкаліс», у якому просить стягнути з відповідача 5728,56 доларів США, що станом на день подання позову за курсом НБУ становить 148885,27 грн, з яких 5644,13 доларів США передоплати, здійсненої за контрактом №BN-41 від 06.08.2015, та 84,46 доларів США - 3% річних.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання контракту №BN-41 від 06.08.2015, укладеного між Компанією «CARNINGTON LLP» та Районним комунальним спеціалізованим лісогосподарським підприємством «Корюківкаліс», позивач здійснив відповідачу передоплату у розмірі 54856,78 доларів США. Відповідачем було поставлено товар позивачу на загальну суму 49212,65 доларів США. На решту суми у розмірі 5644,13 доларів США товар поставлений не був, а кошти позивачу не повернуті. Позивачем також нараховано 3% річних у розмірі 84,46 доларів США.
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 10.07.2017 порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 18.07.2017.
Ухвалою господарського суду від 18.07.2017 відкладено розгляд справи на 01.08.2017.
Представником позивача у судовому засіданні 01.08.2017 подано заяву про зміну предмету позову та збільшення позовних вимог, у якій позивач просить стягнути з відповідача суму основного боргу у гривнях України у розмірі 146244,59 грн, що відповідає сумі основного боргу у розмірі 5644,33 доларів США, 3% річних у гривнях України у розмірі 2512,23 грн, що відповідає сумі 3% річних у розмірі 96,96 доларів США, та стягнути судовий збір у сумі 2233,28 грн.
Вказана заява була прийнята судом.
У судовому засіданні 01.08.2017 оголошено перерву до 07.09.2017.
У судове засідання 07.09.2017з'явився уповноважений представник відповідача.
Представник позивача був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, що підтверджується розпискою, але у судове засідання не з'явився, про причини неявки не повідомив.
До початку судового засідання від представника відповідача надійшло клопотання від 05.09.2017 №3-927/644/17, у якому він просить припинити провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмету спору. До клопотання представника відповідача додані копії додаткової угоди №4 від 01.08.2017 до Контракту № BN-41 від 06.08.2015, платіжного доручення від 11.08.2017, виписки банку по рахунку від 12.08.2017 та акту звірки взаєморозрахунків від 01.08.2017.
Клопотання про припинення провадження у справі обґрунтоване тим, що відповідно до підписаного сторонами акту звірки взаєморозрахунків від 01.08.2017 розмір основного боргу за контрактом становить 5592,33 доларів США. Платіжним дорученням від 11.08.2017 відповідачем сплачена позивачу вказана у акті звірки взаєморозрахунків від 01.08.2017 та додатковій угоді №4 від 01.08.2017 сума основного боргу у розмірі 5592,33 доларів США, що підтверджується також наданою випискою банку від 12.08.2017.
У зв'язку зі сплатою суми основного боргу у розмірі 5592,33 доларів США, відповідач вважає, що предмет спору відсутній і тому провадження у справі підлягає припиненню.
Відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Згідно з приписами п. 4. 4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.11.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 частини першої статті 80 ГПК), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.
Припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не припинення провадження у справі.
Позивачем, з урахуванням заяви про зміну предмету позову та збільшення позовних вимог, яка прийнята судом, заявлено до стягнення 5741,29 доларів США, з яких 5644,33 доларів США основного боргу та 96,96 доларів США - 3% річних. Вказані суми позивач просив стягнути у гривнях.
З наданих представником відповідача документів вбачається, що відповідачем сплачено позивачу суму основного боргу у розмірі 5592,33 доларів США.
Доказів сплати решти заявленої позивачем до стягнення суми відповідачем суду не надано.
Жодних заяв та клопотань від позивача щодо решти несплаченої суми позову, зокрема щодо відмови від позову в цій частині, суду також не надходило.
Враховуючи те, що предмет спору не у повному обсязі припинив своє існування, оскільки відповідачем не повністю сплачена стягувана позивачем сума, а отже між сторонами залишилися неврегульовані питання, суд дійшов висновку, що клопотання представника відповідача про припинення провадження у справі повністю на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України задоволенню не підлягає. Таке припинення можливе лише щодо вимог у частині сплаченої суми.
Одночасно, у судовому засіданні представник відповідача, посилаючись на п. 10.1 контракту №BN-41 від 06.08.2015 (і про що одночасно викладено у клопотанні від 05.09.2017 №3-927/644/17), наполягав, що даний спір підлягає розгляду у Міжнародному комерційному арбітражному суді при ТПП України.
Відповідно до ст. 124 Господарського процесуального кодексу України підсудність справ за участю іноземних суб'єктів господарювання визначається цим Кодексом, законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Частиною 1 ст. 73 Закону України «Про міжнародне приватне право» визначено, що іноземці, особи без громадянства, іноземні юридичні особи, іноземні держави (їх органи та посадові особи) та міжнародні організації (далі - іноземні особи) мають право звертатися до судів України для захисту своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 76 Закону України «Про міжнародне приватне право» суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом, якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України, крім випадків, передбачених у статті 77 цього Закону.
Пунктом 10.1 контракту №BN-41 від 06.08.2015, укладеного між сторонами, передбачено, що сторони зобов'язуються вирішувати спори і протиріччя, які можуть виникати між ними у зв'язку з або, які випливають із виконання цього Контракту, шляхом переговорів. Якщо сторони не дійдуть згоди, спори переносяться в Міжнародний комерційний арбітражний суд при ТПП України. Рішення арбітражного суду є кінцевим для виконання обома сторонами.
Відповідно до ч. 2 ст. 1 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж» до міжнародного комерційного арбітражу можуть за угодою сторін передаватися спори з договірних та інших цивільно-правових відносин, що виникають при здійсненні зовнішньоторговельних та інших видів міжнародних економічних зв'язків, якщо комерційне підприємство хоча б однієї із сторін знаходиться за кордоном, а також спори підприємств з іноземними інвестиціями і міжнародних об'єднань та організацій, створених на території України, між собою, спори між їх учасниками, а так само їх спори з іншими суб'єктами права України.
У статті 2 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж» визначено поняття «арбітраж», це - будь-який арбітраж (третейський суд) незалежно від того, чи утворюється він спеціально для розгляду окремої справи, чи здійснюється постійно діючою арбітражною установою, зокрема Міжнародним комерційним арбітражним судом або Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України.
Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо сторони уклали угоду про передачу даного спору на вирішення третейського суду.
Відповідно до п. п. 4.2.3 п. 4.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» провадження у справі підлягає припиненню з посиланням на пункт 1 частини першої статті 80 ГПК, якщо при розгляді справи буде встановлено, що є письмова угода сторін про передачу спору на вирішення третейського суду (пункт 5 частини першої статті 80 ГПК). Таку угоду сторони вправі укласти як до, так і після порушення провадження у справі. В останньому випадку провадження підлягає припиненню з посиланням на зазначену норму ГПК. Якщо ж таку угоду укладено до порушення провадження у справі, то:
- у разі коли відповідач не заперечує проти розгляду справи саме господарським судом, спір підлягає вирішенню останнім;
- у випадку якщо відповідач з посиланням на згадану угоду, яка є чинною, не визнавалася недійсною і може бути виконана, наполягає на вирішенні спору саме третейським судом, господарський суд має припинити провадження у справі на підставі пункту 5 частини першої статті 80 ГПК.
Як вбачається з п. 10.1 контракту №BN-41 від 06.08.2015, сторони домовились, що у разі виникнення спорів, вони підлягають передачі на вирішення до Міжнародного комерційного арбітражного суду при ТПП України, тобто сторони уклали угоду про передачу спору на вирішення арбітражного суду (третейського суду).
Враховуючи те, що є письмова угода сторін про передачу спору на вирішення третейського суду та те, що представник відповідача наполягає на вирішенні спору саме арбітражним судом, господарський суд дійшов висновку, що провадження у справі підлягає припиненню на підставі п. 5 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.
Позивачу роз'яснюється, що відповідно до ч. 2 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України у випадках припинення провадження у справі повторне звернення до господарського суду зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав не допускається.
Керуючись п. 5 ч. 1, ч. 3 ст. 80, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Провадження у справі припинити.
Суддя В.В. Шморгун