04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
06.09.2017 Справа №910/2358/17
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Скрипки І.М.
суддів: Гончарова С.А.
Тищенко А.І.
від позивача (за первісним позовом): Наливайко С.П. - довіреність б/н від 03.03.2017р.
від відповідача (за первісним позовом): Мельник В.А. - довіреність № 83 від 26.05.2017р.
розглянувши апеляційну скаргу Державної організації "Українське агентство з авторських та суміжних прав" на рішення Господарського суду міста Києва від 29.05.2017р.
у справі № 910/2358/17 (суддя Головіна К.І.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Контент Делівері Сервіс"
до Державної організації "Українське агентство з авторських та суміжних прав"
про визнання додаткової угоди укладеною
та за зустрічним позовом Державної організації "Українське агентство з авторських та суміжних прав"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Контент Делівері Сервіс"
про визнання додаткової угоди недійсною
Рішенням Господарського суду міста Києва від 29.05.2017р. у справі №910/2358/17 у задоволенні первісного та зустрічного позовів відмовлено.
Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням, Державна організація "Українське агентство з авторських та суміжних прав" звернулася до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати в частині відмови у задоволенні зустрічного позову та прийняти у цій частині нове рішення про задоволення зустрічного позову.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями апеляційну скаргу 07.07.2017р. передано на розгляд судді Київського апеляційного господарського суду Скрипці І.М., сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Скрипка І.М., судді Гончаров С.А., Тищенко А.І.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 10.07.2017р. колегією суддів у визначеному складі прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено до розгляду на 06.09.2017р.
Відповідно до ч. 1 ст. 20 ГПК України суддя не може брати участі в розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), зокрема, якщо було порушено порядок визначення судді для розгляду справи, встановлений частиною третьою статті 2-1 цього Кодексу.
Згідно ч. 3 ст. 2-1 ГПК України визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи здійснюється автоматизованою системою документообігу суду під час реєстрації відповідних документів за принципом вірогідності, який враховує кількість справ, що перебувають у провадженні суддів, заборону брати участь у перегляді рішень для судді, який брав участь в ухваленні судового рішення, про перегляд якого порушується питання, перебування суддів у відпустці, на лікарняному, у відрядженні та закінчення терміну повноважень. Справи розподіляються з урахуванням спеціалізації суддів.
Частина 2 статті 20 ГПК України встановлює, що за наявності підстав, викладених у ч. 1 вказаної статті, суддя повинен заявити самовідвід.
Самовідвід - особиста заява судді про усунення себе від участі у розгляді даної справи. Заявлення самовідводу є обов'язком судді, який він має виконати, як тільки йому стають відомі обставини, що є підставою для відводу, зазначені у ч. 1 коментованої статті.
Питання про відвід судді вирішується судом у нарадчій кімнаті. У такому ж порядку вирішується питання про самовідвід суддів. У разі колегіального розгляду справи винесенню ухвали може передувати відповідна письмова заява судді з наведенням мотивів самовідводу.
Форми заявлення самовідводу судді процесуальним законом не передбачені. Отже, достатнім є зазначення про це у відповідній ухвалі, винесеній згідно з частиною п'ятою статті 20 ГПК України та з урахуванням вимог статті 86 названого Кодексу.
В процесі розгляду справи №910/2358/17 колегією суддів у складі: головуючий суддя Скрипка І.М., судді Гончаров С.А., Тищенко А.І. заявили самовідвід у даній справі, у зв'язку з тим, що 23.12.2013р. та 27.12.2013р. між ДО УААСП та ТОВ "Контент Делівері Сервіс" (КДС за договором) було укладено два договори № 01/2014, згідно з умовами яких ДО УААСП від імені авторів та їх правонаступників, включаючи іноземних, надає користувачам у порядку та на умовах, визначених цим договором, право (невиключну ліцензію) на публічне виконання творів у приміщеннях закладів користувачів, розташованих на території України, а користувачі зобов'язуються виплачувати ДО УААСП авторську винагороду (роялті) відповідно до умов даного договору та закону (п. 2.1).
Також у матеріалах справи міститься додаткова угода № 1 від 30.01.2015 р. (далі - спірна додаткова угода) до договору № 01/2014 від 23.12.2013 р., згідно з умовами якої сторони дійшли згоди викласти п. п. 5.3 та 5.4 вказаного договору у наступній редакції:
" 1. Сторони погодили, що незалежно від передбаченого договором порядку визначення розміру авторської винагороди (роялті), КДС зобов'язується оплачувати на користь ДО УААСП авторську винагороду (роялті) за розрахунковий період у загальному розмірі не нижче 10 000,00 грн., без ПДВ.
2. Порядок надання звітності КДС та підписання акта про виплату винагороди сторонами залишаються незмінними".
В подальшому між стронами у справі виник спір щодо вказаної додаткової угоди, яку позивач за первісним позовом просив суд визнати укладеною, а позивач за зустрічним позовом просив визнати недійсною, посилаючись на невідповідність спірної додаткової угоди вимогам чинного законодавства України, зокрема ч. 5 ст. 32, ч. 2 ст. 33, п.п. "а", "б", "в" ч. 1 ст. 49 Закону України "Про авторські та суміжні права".
Так, згідно з положеннями ч. 1 ст. 49 Закону України "Про авторські та суміжні права" (тут і далі в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) закріплено, що організації колективного управління повинні виконувати від імені суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав і на основі одержаних від них повноважень такі функції:
а) погоджувати з особами, які використовують об'єкти авторського права і (або) суміжних прав, розмір винагороди під час укладання договору;
б) укладати договори про використання прав, переданих в управління. Умови цих договорів повинні відповідати положенням статей 31 - 33 цього Закону;
в) збирати, розподіляти і виплачувати зібрану винагороду за використання об'єктів авторського права і (або) суміжних прав суб'єктам авторського права і (або) суміжних прав, правами яких вони управляють, а також іншим суб'єктам прав відповідно до цього Закону.
Відповідно до ч. 5 ст. 32 Закону України "Про авторські та суміжні права" право на передачу будь-яким особам невиключних прав на використання творів мають організації колективного управління, яким суб'єкти авторського права передали повноваження на управління своїми майновими авторськими правами.
Згідно з ч. 2 ст. 33 Закону України "Про авторські та суміжні права" договір про передачу прав на використання творів вважається укладеним, якщо між сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов (строку дії договору, способу використання твору, території, на яку поширюється передаване право, розміру і порядку виплати авторської винагороди, а також інших умов, щодо яких за вимогою однієї із сторін повинно бути досягнено згоди). Авторська винагорода визначається у договорі у вигляді відсотків від доходу, отриманого від використання твору, або у вигляді фіксованої суми чи іншим чином. При цьому ставки авторської винагороди не можуть бути нижчими за мінімальні ставки, встановлені Кабінетом Міністрів України.
Отже, наведеними нормами Закону визначено функції організацій колективного управління, закріплено право передавати права на використання твору та встановлено коло осіб, які мають таке право на передачу, а також визначено вимоги до договору на право використання творів.
Таким чином спір між сторонами у справі є спором з інтелектуальної власності.
Рішенням зборів суддів Київського апеляційного господарського суду від 03.06.2014р. (зі змінами, внесеними рішенням зборів суддів від 25.11.2015р., від 16.02.2016р.) затверджено персональну спеціалізацію суддів судових палат Київського апеляційного господарського суду.
Згідно вказаного рішення спеціалізацією суддів Скрипки І.М., Тищенко А.І., Гончарова С.А., які входять до складу першої судової палати суду є спори із земельних відносин та спори, що виникають при укладенні, зміні, розірванні, визнанні недійсними договорів та виконанні господарських зобов'язань та з інших підстав.
Оскільки між сторонами у справі існує спір з інтелектуальної власності, який не є спеціалізацією суддів Скрипки І.М., Тищенко А.І., Гончарова С.А., визначених автоматизованою системою документообігу суду, заява про самовідвід вказаних суддів у справі №910/2358/17 підлягає задоволенню на підставі ст. 20 ГПК України.
Частиною 6 статті 20 ГПК України встановлено, що у разі задоволення відводу (самовідводу) одному з суддів або всьому складу суду справа розглядається в тому самому господарському суді тим самим кількісним складом колегії суддів без участі відведеного судді або іншим складом суддів, який визначається у порядку, встановленому частиною третьою статті 2-1 цього Кодексу.
Враховуючи вищевикладене, матеріали справи №910/2358/17 підлягають передачі для повторного автоматизованого розподілу в частині визначення нового складу суддів відповідно до ч.3 ст.2-1 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 2-1, 4-6, 20, 86 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -
1. Заяву суддів Скрипки І.М., Тищенко А.І., Гончарова С.А. про самовідвід у справі №910/2358/17 задовольнити.
2. Справу №910/2358/17 передати для проведення повторного автоматизованого розподілу для визначення складу колегії суддів відповідно до ч.3 ст.2-1 ГПК України.
Головуючий суддя І.М. Скрипка
Судді С.А. Гончаров
А.І. Тищенко