"07" вересня 2017 р.Справа № 915/307/17
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді В.Б. Туренко
суддів С.В. Таран, І.Г. Філінюка (на підставі розпорядження керівника апарату суду від 04.09.2017 року №1017 щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судової справи, протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 04.09.2017 року б/н)
при секретарі судового засідання:
за участю представників сторін:
від позивача - ОСОБА_1
від відповідача - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства “Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат”
на рішення господарського суду Миколаївської області від 21.07.2017 року
у справі № 915/307/17
за позовом Приватного акціонерного товариства “Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат”
до Товариства з обмеженою відповідальністю “Николаевский тепловозоремонтый завод”
про стягнення неустойки в загальній сумі 4723873,21 грн. за прострочення виконання робіт за договором підряду від 12.06.2015 року № 2635 та зобов'язання виконати в натурі зобов'язання за указаним договором
В квітні 2017 року Приватне акціонерне товариство “Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат” звернулось до місцевого господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Николаевский тепловозоремонтый завод” про:
-стягнення штрафу за прострочення виконання робіт за договором підряду від 12.06.2015 року № 2635 у розмірі 4723873,21 грн.;
-зобов'язання виконати зобов'язання в натурі, а саме здійснити капітальний ремонт тепловозу ЧМЕ-3 №4466 в обсягах, визначених договором підряду та додатковими угодами до нього.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем умов договору підряду від 12.06.2015 року № 2635, укладеного між сторонами щодо взятих на себе зобов'язань, у зв'язку з чим позивачем нараховано відповідачу штраф у розмірі 4723873,21 грн. відповідно до п. 7.1. означеного договору.
У відзиві на позов, відповідач зазначив про його необґрунтованість та безпідставність.
20.07.2017 року позивачем подано заяву про забезпечення позову, шляхом накладення арешту на грошові кошти в межах ціни позову - 4723873,21 грн. та сплаченого судового збору у сумі 72458,10 грн.
Рішенням господарського суду Миколаївської області від 21.07.2017 року (суддя Коваль Ю.М.), оформленим відповідно до вимог ст. 84 ГПК України 26.07.2017 року, у задоволенні позову відмовлено повністю.
Не погодившись з рішенням суду, позивач 28.07.2017 року звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив з урахуванням доповнень до неї, його скасувати, позов задовольнити, посилаючись на порушення судом норм процесуального та матеріального права.
Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 14.08.2017 року (головуючий суддя Туренко В.Б., судді Лавриненко Л.В., Філінюк І.Г.) апеляційну скаргу прийнято до провадження із призначенням до розгляду на 07.09.2017 року о 10:30 год.
Ухвалою суду апеляційної інстанції від 05.09.2017 року (головуючий суддя Туренко В.Б., судді Таран С.В., Філінюк І.Г.) дану справу прийнято до провадження у визначеному складі колегії суддів.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просив рішення суду залишити без змін.
Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, судова колегія зазначає наступне.
12.06.2015 року між ТОВ “Николаевский тепловозоремонтый завод” (Підрядник) та ПрАТ “Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат” (Замовник) укладено договір підряду № 2635, згідно п.п. 1.1., 1.2. якого, з урахуванням додатків та додаткових угод до нього, Підрядник зобов'язався виконати капітальний ремонт двох тепловозів ЧМЕ-3 в обсязі КР-2 із виконанням додаткових робіт, згідно додатку № 1 до договору, а Замовник прийняти та оплатити виконані роботи в розмірі та у строки, визначені договором.
Відповідно до п.п. 2.1., 2.2. договору загальна вартість ремонтних робіт обох тепловозів складає 6664800 грн. з ПДВ, а одного тепловоза - відповідно 3332400 грн. з ПДВ.
За умовами п.п. 2.3. 2.3.1., 2.3.2., 2.3.3. договору оплата за договором відбувається в наступному порядку:
-перший платіж у розмірі 30 % від вартості капітального ремонту одного тепловоза, згідно п. 2.2 договору, замовник перераховує підряднику на підставі рахунку протягом 5-ти днів з моменту підписання акта прийому-здачі тепловоза для виконання капітального ремонту;
-другий платіж у розмірі 30 % від вартості капітального ремонту одного тепловоза, згідно п. 2.2 договору, замовник перераховує підряднику на підставі рахунку протягом 35-ти днів з моменту підписання акта прийому-здачі тепловоза для виконання капітального ремонту.
-остаточний платіж вартості виконаних робіт замовник сплачує на підставі рахунку протягом 30-ти банківських днів з моменту підписання акта приймання-здачі тепловоза з ремонту та акта виконаних робіт, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок підрядника. Даний платіж включає в себе 40 % від вартості капітального ремонту одного тепловоза, згідно п. 2.2 договору, і 100 % вартості додаткових робіт.
За приписами п.п. 6.1., 6.2. договору термін виконання робіт з капітального ремонту одного тепловоза становить 90 календарних днів з моменту перерахування замовником першої передоплати і поставки тепловоза підряднику. При виконанні додаткових робіт термін виконання робіт, передбачений п. 6.1, може змінюватися на строк, необхідний для узгодження та виконання даного виду робіт, але загальний термін виконання робіт не повинен перевищувати 120 календарних днів.
За змістом п. 7.1. договору за невиконання встановлених термінів ремонту п.п. 5.6., 6.1., 6.2. Підрядник сплачує Замовнику штраф у розмірі 0,5 % від суми невиконаних у строк робіт за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 7% від суми договору.
Пунктом 9.1. договору встановлено, що термін його дії з моменту підписання сторонами і до 31.03.2016 року. Закінчення строку дії договору не звільняє сторони від виконання зобов'язань, що залишаються невиконаними.
Договір підписаний представниками сторін та скріплений їх печатками (а.с. 22-28).
В подальшому сторонами вносилися до договору зміни щодо виконання додаткових робіт з ремонту кожного із тепловозів, вартості та строків їх проведення, а саме:
-додатковою угодою від 30.11.2015 року № 1 погоджено виконання підрядником додаткових робіт з ремонту тепловоза ЧМЕ-3 № 4367, зазначених у додатку № 1 до додаткової угоди № 1, на суму 1449925,54 грн. з ПДВ, внаслідок чого загальна сума договору збільшилася до 8114725,54 грн., а також продовжено строк виконання ремонту вищевказаного тепловоза до 25.12.2015 року (а.с. 29-30);
-додатковою угодою від 24.03.2016 року № 2, у зв'язку з необхідністю виконання додаткових ремонтних робіт тепловоза ЧМЕ-3 № 4466, сторонами погоджено продовження строку дії договору до 31.12.2016 року (а.с. 34);
-додатковою угодою від 02.06.2016 року № 3 погоджено виконання підрядником додаткових робіт з ремонту тепловоза ЧМЕ-3 № 4466, зазначених у додатку № 1 до додаткової угоди № 3, на суму 1192456,12 грн. з ПДВ, внаслідок чого загальна сума договору збільшилася до 9307181,65 грн., а також продовжено строк виконання ремонту вищевказаного тепловоза на 30 робочих днів з моменту підписання цієї додаткової угоди, а саме - до 15.07.2016 року (а.с. 35).
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору позивачем передано відповідачу в ремонт два тепловози: ЧМЕ-3 № 4367, ЧМЕ-3 № 4466, про що складено відповідні акти передачі тепловозів у ремонт від 23.07.2015 року, від 01.09.2015 року (а.с. 43-44).
Так, приймаючи у ремонт перший тепловоз ЧМЕ-3 № 4367, відповідачем виставлено позивачу рахунок від 23.07.2015 року №185 на суму 999720 грн. на оплату 30 % від погодженого сторонами вартості капітального ремонту одного тепловоза, який позивачем оплачено кількома траншами, а саме: 300000 грн. платіжним дорученням від 06.08.2015 року № 40090; 150000 грн. платіжним дорученням від 13.08.2015 року № 41679; 200000 грн. платіжним дорученням від 20.08.2015 року № 42360; 349720 грн. платіжним дорученням від 27.08.2015 року № 43001 (а.с. 93 зворотній бік, 96-99).
В подальшому, відповідачем виставлено позивачу рахунок від 08.09.2015 року №210 на суму 999720 грн. для оплати другого платежу в розмірі 30 % від вартості капітального ремонту одного тепловоза, який позивачем оплачено кількома траншами згідно платіжних доручень від 22.10.2015 року № 5850 у сумі 500000 грн. та від 29.10.2015 року № 6523 у сумі 499720 грн. (а.с. 93, 95, 100).
Відповідачем здійснено ремонт тепловоза ЧМЕ-3 № 4367 і передано його позивачу. Останнім прийнято тепловоз і виконані роботи, що підтверджується підписаними без застережень уповноваженими представниками сторін та скріпленими їх печатками актом приймання-передачі тепловоза з капітального ремонту від 25.03.2016 року, актом надання послуг від 25.03.2016 року № 35 у повному обсязі на суму 4782325,54 грн. з ПДВ (а.с. 86-87).
На виконання п. 2.3.3 договору, відповідачем виставлено позивачу на оплату третій рахунок на загальну суму 2782885, 54 грн. (40 % від вартості капітального ремонту одного тепловоза в сумі 1332960 грн. + 100 % вартості додаткових робіт з ремонту тепловоза ЧМЕ-3 № 4367 в сумі 1449925,54 грн., проте відповідач його не оплатив.
Позивач листом від 26.04.2016 року № 4646/3997 повідомив відповідача, що після прибуття на територію Комбінату тепловоза ЧМЕ-3 № 4367 з ремонту виявлено недоліки ремонту, про що складений відповідний акт від 19.04.2016 року, відтак оплата решти вартості ремонту тепловоза ЧМЕ-3 № 4367 буде здійснена лише після врегулювання спору щодо якості ремонту цього тепловоза.
Відповідач листом від 29.06.2016 року № 214 повідомив позивача про незгоду з заявленою претензією, та що у зв'язку з недостатністю оборотних коштів, за умови припинення Комбінатом виконання своїх обов'язків в односторонньому порядку, Завод вимушений зупинити роботи з капітального ремонту іншого тепловоза ЧМЕ-3 № 4466 до отримання всієї суми заборгованості.
У листі позивач від 19.07.2016 року № 4641/7658 зазначив, що не погоджується з зупиненням ремонтних робіт, вдруге вказав, що заборгованість з оплати ремонту тепловоза ЧМЕ-3 № 4367 буде погашена лише після врегулювання спору.
За наведених обставин, відповідач направив своїх працівників для виявлення недоліків у ремонтних роботах на тепловозі ЧМЕ-3 № 4367. За результатами огляду ними зазначеного тепловоза, відповідач листом від 11.09.2016 року № 125 повідомив порзивача про невизнання його вимог щодо усунення недоліків ремонту тепловоза, а також наполягав на оплаті остаточної вартості виконаних ремонтних робіт тепловоза ЧМЕ-3 № 4367 у відповідності до умов укладеного між ними договору підряду.
Отже, виставлений відповідачем рахунок на суму виконаних і неоплачених ремонтних робіт у розмірі 2782885,54 грн., який належало оплатити, згідно умов п. 2.3.3 договору та п. 4 додаткової угоди № 3 до договору, протягом 30-ти банківських днів з моменту підписання акта приймання-здачі тепловоза з ремонту та акта виконаних робіт від 25.03.2016 року позивачем не сплачено, з приводу чого між сторонами існує спір, який на даний час знаходиться на розгляді господарського суду Миколаївської області (справа №915/23/17).
Незважаючи на наведене, позивачем з посиланням на п. 7.1 договору, нараховано відповідачу за період 15.07.2016 року по 13.01.2017 року штрафні санкції в розмірі 0,5 % від суми зупинених Заводом робіт з ремонту тепловоза ЧМЕ-3 № 4466 за кожен день прострочення - в сумі 4072370,50 грн., а за прострочення понад 30 днів - штраф у розмірі 7 % від суми договору - в сумі 651502,71 грн. Означені суми є предметом спору у даній справі. Крім того, позивач просив зобов'язати відповідача виконати зобов'язання за договором в натурі - здійснити капітальний ремонт означеного тепловоза.
В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначив, що відповідач безпідставно не виконав прийняті на себе зобов'язання за договором - не здійснив ремонт тепловозу ЧМЕ-3 №4466 в обсязі КР-2 та в строк, визначений сторонами в договорі, з урахуванням додаткової угоди від 12.06.2015 року №3, а саме до 15.07.2016 року.
За твердженням відповідача, останній зупинив виконання договірних зобов'язань з ремонту тепловоза ЧМЕ-3 № 4466 внаслідок односторонньої відмови позивача від виконання своїх грошових зобов'язань за договором, а саме від остаточної оплати виконаних Заводом робіт з ремонту іншого тепловоза ЧМЕ-3 № 4367 за цим же договором, яку згідно п. 2.3.3 договору позивач повинен був здійснити протягом 30 банківських днів з моменту підписання акта приймання-здачі тепловоза з ремонту та акта виконаних робіт. На думку відповідача, він правомірно скористався своїми правами, передбаченими законодавством, зокрема, ч. 3 ст. 538 ЦК України (у разі невиконання однією із сторін у зобов'язанні свого обов'язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов'язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов'язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі), а тому у позивача не виникло прав на нарахування та стягнення спірних штрафних санкцій.
Відповідно до ст. ст. 11, 202, 509 ЦК України між сторонами на підставі договору виникли зобов'язальні відносини.
Частиною 1 ст. 837, ч. 1 ст. 843, ч. 1 ст. 846 ЦК України встановлено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. У договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення, строки виконання роботи або її окремих етапів.
Умовами договору, з урахуванням додаткових угод до нього, передбачено окремі строки виконання зобов'язань з ремонту кожного з тепловозів, а також окремі грошові зобов'язання замовника щодо оплати ремонтних робіт по кожному із тепловозів.
Як вбачається з правових позицій Верховного Суду України, викладених у постановах від 30.09.2015 року у справі 6-154цс15, від 06.11.2013 року у справі № 6-116цс13, якщо умовами договору встановлено окремі самостійні зобов'язання, які деталізують обов'язок боржника повернути весь борг частинами та встановлюють самостійну відповідальність за невиконання цього обов'язку, то право кредитора вважається порушеним з моменту недотримання боржником строку погашення кожного чергового траншу, а тому й початок перебігу позовної давності за кожний черговий платіж починається з моменту порушення строку його погашення.
У пункті 2.3.3 договору та п. 4 додаткової угоди № 3 до договору, визначено, що зобов'язання позивача здійснити остаточні розрахунки з відповідачем за ремонт окремо кожного тепловоза, в тому числі тепловоза ЧМЕ-3 № 4367, є окремими самостійними зобов'язаннями Комбінату в межах договору підряду.
У відповідності до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
За змістом ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
В силу ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ч. 1 ст. 199 ГК України виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов'язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.
Частиною 1 ст. 853, ст. 854 Цивільного кодексу України передбачено, що замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.
За приписами ч.ч. 1-3 ст. 858 Цивільного кодексу України якщо робота виконана підрядником з відступами від умов договору підряду, які погіршили роботу, або з іншими недоліками, які роблять її непридатною для використання відповідно до договору або для звичайного використання роботи такого характеру, замовник має право, якщо інше не встановлено договором або законом, за своїм вибором вимагати від підрядника: 1) безоплатного усунення недоліків у роботі в розумний строк; 2) пропорційного зменшення ціни роботи; 3) відшкодування своїх витрат на усунення недоліків, якщо право замовника усувати їх встановлено договором. Підрядник має право замість усунення недоліків роботи, за які він відповідає, безоплатно виконати роботу заново з відшкодуванням замовникові збитків, завданих простроченням виконання. У цьому разі замовник зобов'язаний повернути раніше передану йому роботу підрядникові, якщо за характером роботи таке повернення можливе. Якщо відступи у роботі від умов договору підряду або інші недоліки у роботі є істотними та такими, що не можуть бути усунені, або не були усунені у встановлений замовником розумний строк, замовник має право відмовитися від договору та вимагати відшкодування збитків.
Тобто, наведеними нормами чинного законодавства України законодавством не передбачено відмови замовника від оплати неякісно виконаних підрядних робіт, і таке не передбачено укладеним сторонами договором підряду.
Натомість, частинами 1, 3 ст. 538 ЦК України встановлено, що виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання. У разі невиконання однією із сторін у зобов'язанні свого обов'язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов'язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов'язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі.
Враховуючи те, що за своїм змістом зобов'язання за договором підряду є зустрічними, позивачем згідно акта приймання-передачі тепловоза з капітального ремонту від 25.03.2016 року прийнято тепловоз ЧМЕ-3 № 4367 без застережень щодо якості виконаних ремонтних робіт, укладеним сторонами договором та законодавством не передбачено відмови замовника від оплати виконаних підрядних робіт, у тому числі у разі їх неякісного виконання, остаточну оплату вартості виконаних ремонтних робіт тепловоза ЧМЕ-3 № 4367 позивачу належало здійснити, у відповідності до п. 2.3.3 договору підряду, протягом 30 банківських днів після приймання-передачі тепловоза з капітального ремонту, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що відмова позивача від передбачених п. 2.3.3 договору окремих грошових зобов'язань щодо оплати остаточної вартості виконаних підрядних робіт з ремонту тепловоза ЧМЕ-3 № 4367, згідно виставленого відповідачем рахунка від 25.03.2016 року № 28, невиконанням умов договору, внаслідок чого відповідачем зупинено виконання робіт з ремонту тепловоза ЧМЕ-3 № 4466, до закінчення строку їх виконання, є таким, що узгоджується з положеннями діючого законодавства.
Також цілком правомірним є висновок місцевого господарського суду, що прострочення виконання відповідачем зобов'язань за укладеним між сторонами договором підряду не настало, а тому нарахування позивачем штрафних санкції, з посланням на п. 7.1 договору є безпідставним.
Доводи викладені в апеляційній скарзі не спростовують наведеного, а відтак судова колегія суддів не вбачає підстав для її задоволення.
Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір за апеляційний перегляд у даному випадку не відшкодовується скаржнику.
Керуючись ст. ст. 99, 103, 105 ГПК України, суд
Рішення господарського суду Миколаївської області від 21.07.2017 року у справі № 915/307/17 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постанови законної сили.
Повний текст постанови складено 08.09.2017 року
Головуючий суддя В.Б. Туренко
Суддя С.В. Таран
Суддя І.Г. Філінюк