АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА[1]
06 вересня 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва
в складі: головуючого-судді Слюсар Т.А.
суддів: Панченка М.М., Волошиної В.М.
при секретарі: Крічфалуши С.С.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 07 липня 2017 року
в справі за позовом ОСОБА_1 до Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.
Колегія суддів, -
У липні 2017 року ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації (надалі - Шевченківської РДА в м. Києві) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 07 липня 2017 року у відкритті провадження у цивільній справі відмовлено на підставі п. 1 ч. 2 ст. 122 ЦПК України, а саме оскільки заява не підлягає розгляду в судах у порядку цивільного судочинства.
В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу районного суду, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Колегія суддів, вислухавши ОСОБА_1 та його представника, які підтримали апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Відмовляючи у відкритті провадження, районний суд виходив з того, що спір належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Такі висновки районним судом зроблено з порушенням норм процесуального права.
Предметом заявленого по справі спору є вимога про зобов'язання Шевченківської РДА в м. Києві включити ОСОБА_1 до списку громадян, які користуються правом позачергового одержання жилих приміщень.
Відповідно до роз'яснень, викладених в абзаці 1 п. 4, абзаці 3 п. 15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суд повинен виходити з того, що згідно зі статтею 124 Конституції України юрисдикція загальних судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі, а за частинами 1 і 2 статті 15 ЦПК України у порядку цивільного судочинства суди розглядають справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ за Кодексом адміністративного судочинства України (стаття 17) або ГПК України (статті 1,12)віднесено до компетенції адміністративних чи господарських судів. Законом може бути передбачено розгляд інших справ за правилами цивільного судочинства.
Згідно правової позиції Верховного Суду України, висловленої в постанові від 02 березня 2016 року в справі № 6-14цс16, яка в силу ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковою для всіх судів, спори про поновлення на квартирному обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки в такому випадку особа звертається до суду за захистом порушеного цивільного права, отже, цей спір не стосується захисту прав, свобод та інтересів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, а пов'язаний з вирішенням питання щодо права на житло.
Між тим, районний суд, в порушення вимог ст. 360-7 ЦПК України, правову позицію Верховного Суду України не врахував.
По справі заявлено вимогу, яка пов'язана з вирішенням питання щодо права на житло.
Окрім цього, суд першої інстанції залишив поза увагою зміст долученої до справи копії ухвали Київського апеляційного адміністративного суду м. Києва від 20 червня 2017 року, відповідно до змісту якої ОСОБА_1 з метою захисту житлових прав, звертався в порядку адміністративного судочинства з позовом до Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, проте ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 20 червня 2017 року постанову Шевченківського районного суду м. Києва скасовано, провадження у справі закрито з підстав непідвідомчості заявленого по справі спору адміністративному суду(а.с.23).
Зазначене свідчить про поспішність висновків районного суду про те, що позов не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 312 ЦПК України, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.
За таких обставин, ухвала районного суду, як постановлена з порушенням норм процесуального права, підлягає скасуванню з передачею питання прийняття позовної заяви з додатками до неї на новий розгляд до того ж суду.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 312-315 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 07 липня 2017 року скасувати, а питання прийняття позову передати на новий розгляд.
Головуючий:
Судді:
Справа № 761/23334/17
№ апеляційного провадження: 22-ц/796/9034/2017
Головуючий у суді першої інстанції: МалинниковО.Ф.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Слюсар Т.А.