Справа № 11-кп/796/1569/2017 Суддя у першій інстанції ОСОБА_1
Категорія - ст. 314 КПК України Суддя-доповідач ОСОБА_2
06 вересня 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:
головуючого судді ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
при секретарі ОСОБА_5
за участю прокурора ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві апеляційну скаргу прокурора Київської місцевої прокуратури № 10 ОСОБА_7 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 22 червня 2017 року у кримінальному провадженні № 12017100100001670 щодо обвинувачених у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України,
ОСОБА_8 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Києві, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та проживає за адресою:
АДРЕСА_2 ,
та ОСОБА_9 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 в
с. Шупа-Копіївська Тульчинського району Вінницької області,
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 22 червня 2017 року під час підготовчого судового засідання у зв'язку з невідповідністю вимогам ст. 291 КПК України обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні № 12017100100001670 від
10 лютого 2017 року по обвинуваченню ОСОБА_8 та ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України, повернуто прокурору.
Таке рішення суд першої інстанції обґрунтував тим, що обвинувальний акт не відповідає вимогам п. 2 ч. 2 ст. 291 КПК України, оскільки не містить фактичні відомості про місце проживання або перебування ОСОБА_9 , що позбавляє суд можливості вжити заходи для здійснення судового виклику обвинуваченого в судове засідання.
В апеляційній скарзі прокурор у кримінальному провадженні ОСОБА_7 , посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження, просить скасувати ухвалу Шевченківського районного суду
м. Києва від 22 червня 2017 року, а обвинувальний акт у кримінальному провадженні
№ 12017100100001670 направити на новий судовий розгляд зі стадії підготовчого судового засідання.
Обґрунтовуючи свої вимоги прокурор стверджує, що всупереч висновкам суду першої інстанції, в обвинувальному акті зазначені всі обов'язкові відомості, передбачені
ст. 291 КПК України, зокрема і визначені п. 2 ч. 2 ст. 291 КПК України, бо вказано про відсутність постійного місця проживання та місця реєстрації обвинуваченого
ОСОБА_9 , водночас для інформування суду про тимчасове місце перебування обвинуваченого, у супровідному листі до обвинувального акта було вказано не лише адресу, а й медичну установу, в якій ОСОБА_9 перебуває на лікуванні - Київська міська туберкульозна лікарня № 2, що знаходиться за адресою: Київська обл., смт. Гостомель, с. Мостище, І квартал. Проте, суд першої інстанції, провівши підготовче судове засідання всупереч вимогам ст.ст. 314, 323 КПК України, без участі обвинуваченого та з'ясування думки всіх учасників судового провадження щодо можливості призначення судового засідання, що є істотним порушенням вимог процесуального закону, постановив незаконне та необґрунтоване рішення.
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який підтримав апеляційну скаргу прокурора Київської місцевої прокуратури № 10 ОСОБА_7 , перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступного висновку.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України суд має право зі стадії підготовчого судового засідання повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.
Статтею 291 КПК України передбачено форму складання, зміст обвинувального акта та додатки до нього.
Зокрема, відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 291 КПК України обвинувальний акт має містити анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство).
Як встановив суд першої інстанції, в обвинувальному акті щодо ОСОБА_8 та ОСОБА_9 відсутні належні відомості щодо місця проживання (перебування) обвинуваченого ОСОБА_9 , а тому цей процесуальний документ не відповідає вимогам ч. 2 ст. 291 КПК України.
З таким висновком суду погоджується і колегія суддів, оскільки в обвинувальному акті є виключно посилання на те, що обвинувачений ОСОБА_9 немає реєстрації та постійного місця проживання, водночас інша інформація щодо тимчасового перебування ОСОБА_9 у лікарні, зокрема, наявна у супровідному листі до обвинувального акта, на яку посилається прокурор в апеляційній скарзі, не надала суду можливості забезпечити участь обвинуваченого в судовому засіданні, бо судовий виклик повернувся без вручення.
За таких обставин, рішення суду першої інстанції про повернення обвинувального акта прокурору з вказаної підстави є правильним.
Що стосується доводів апеляційної скарги прокурора про істотне порушення судом вимог кримінального процесуального закону, то вони є непереконливими, оскільки підготовче судове засідання в кримінальному провадженні щодо ОСОБА_8 та ОСОБА_9 проведено без істотних порушень вимог ст. 314 КПК України, а судове рішення є обґрунтованим і узгоджується з положеннями ч. 3 ст. 314 КПК України.
З урахуванням викладеного, апеляційна скарга прокурора задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 418, 419 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу прокурора Київської місцевої прокуратури № 10 ОСОБА_7 залишити без задоволення, а ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 22 червня 2017 року, якою обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні № 12017100100001670 від 10 лютого 2017 року стосовно ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , обвинувачених у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України, повернуто прокурору - без змін.
Ухвала набирає законної сили з дня оголошення й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
____________________ ________________________ _______________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4