05 вересня 2017 року м. Київ
колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ
Апеляційного суду міста Києва в складі:
головуючого Болотова Є.В.,
суддів: Левенця Б.Б., Невідомої Т.О., при секретарі Горбачовій І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної шкоди,завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,
за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Подільського районного суду м. Києва від 20 квітня 2017 року, -
встановила:
У лютому 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом.
Просив стягнути на його користь з відповідачів солідарно матеріальну шкоду, завдану внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
Вимоги обґрунтовував тим, що 23 червня 2015 року о 09 год. 30 хв. в м. Києві по вул. Електриків, 19 відбуласьдорожньо-транспортна пригода з участю транспортного засобу Опель Астра, д.н.з. НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_2 та транспортного засобу Volkswagen Touareg, д.н.з. НОМЕР_2, під керуванням позивача.
Згідно звіту про визначення вартості матеріального збитку від 15.07.2015 року № 315/15 вартість відновлювального ремонту автомобіля НОМЕР_3 становить 77 931 грн. 20 коп.
На виконання договору страхування ПАТ «СК «Скайд» сплатила на користь позивача 50 000 грн. 00 коп.
Просив стягнути з відповідачів солідарно різницю між страховою виплатою та фактичним розміром шкоди.
Заочним рішенням Подільського районного суду м. Києва від 20 квітня 2017 року в задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.
В судове засідання сторони не з'явились, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялись належним чином.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що підстави для солідарної відповідальності відповідачів відсутні.
Проте повністю погодитися з такими висновками суду не можна.
З матеріалів справи вбачається, що 23 червня 2015 року о 09 год. 30 хв. в м. Києві по вул. Електриків, 19 відбулась ДТП з участю транспортного засобу Опель Астра, д.н.з. НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_2 та транспортного засобу Volkswagen Touareg, д.н.з. НОМЕР_2, під керуванням позивача.
Постановою Подільського районного суду м. Києва від 17 липня 2015 року ОСОБА_2визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення.
Згідно звіту від 15 липня 2015 року № 315/15 вартість матеріального збитку, заподіяного власнику автомобіля НОМЕР_3 складає 77 931 грн. 20 коп.
Згідно полісу № АЕ/4258793 цивільна правова відповідальність власника автомобіля Опель Астра, д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_4 застрахована у ПАТ «СК «Скайд».
18 січня 2016 року ПАТ «СК «Скайд» виплатило ОСОБА_1 страхове відшкодування у розмірі 50 000 грн. 00 коп.
Обґрунтовуючи позов, ОСОБА_1 зазначив, що власником автомобіля Опель Астра, д.н.з. НОМЕР_1 є ОСОБА_4, поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів придбаний ОСОБА_3, винним у ДТП визнано ОСОБА_2, просив стягнути солідарно з відповідачів різницю між фактичним розміром збитків (77 931 грн. 20 коп.) та страховою виплатою (50 000 грн. 00 коп.), що складає 27 931 грн. 20 коп.
Вбачається, що автомобіль Опель Астра, д.н.з. НОМЕР_1, належить на праві власності ОСОБА_4, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4, виданим УДАІ ГУ МВС України в м. Києві 20 вересня 2007 року.
Цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу застрахована за полісом № АЕ/4258793 у ПАТ «СК «Скайд», поліс придбаний ОСОБА_3
Згідно постанови Подільського районного суду м. Києва від 17 липня 2015 року винним у вчиненні адміністративного правопорушення визнано ОСОБА_2
Згідно ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Згідно ст.ст. 29, 32 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»у зв'язку із пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.
Згідно ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Згідно звіту від 15 липня 2015 року № 315/15 вартість матеріального збитку заподіяного власнику автомобіля НОМЕР_3 складає 77 931 грн. 20 коп.
Страховою компанією сплачено позивачу 50 000 грн. 00 коп. страхового відшкодування, що підтверджується платіжним дорученням від 18 січня 2016 року.
З урахуванням вищенаведених вимог закону, з винної особи на користь позивача підлягає стягненню різниця між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням) в розмірі 27 931 грн. 20 коп.
Проте підстав для солідарного стягнення шкоди з відповідачів немає, оскільки завдана шкода відшкодовується винною особою.
За змістом ст. ст. 130, 213, 214 ЦПК України на суд покладено обов'язок встановити чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, визначити суб'єктивний склад спору залежно від характеру правовідносин і норм матеріального права, які підлягають застосуванню.
Утім суд першої інстанції, замість встановлення належного відповідача, який має відповідати за пред'явленими позовними вимогами, фактично ухилився від вирішення спору, обмежившись висновком про відсутність підстав для солідарного стягнення з відповідачів завданої шкоди.
Відповідно до п. 1, п. 3, п. 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального та процесуального права.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду від 20 квітня 2017 року постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, відтак підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позовних вимог.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України в порядку розподілу судових витрат з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1 157 грн. 52 коп. (551 грн. 20 коп. за подання позову та 606 грн. 32 коп. за подання апеляційної скарги).
Керуючись ст. 303, п. 2 ч. 1 ст. 307, п. 1, п. 4 ч. 1, ч. 2 ст. 309, ч. 2 ст. 314 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів,-
вирішила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Заочне рішення Подільського районного суду м. Києва від 20 квітня 2017 року скасувати.
Ухвалити нове рішення.
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в розмірі 27 931 грн. 20 коп.
В решті позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1 157 грн. 52 коп.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Головуючий Є.В. Болотов
Судді: Б.Б. Левенець
Т.О. Невідома