1[1]
30 серпня 2017 року м. Київ
Суддя Апеляційного суду міста Києва Юрдига О.С., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 14 квітня 2017 року -
Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 14 квітня 2017 року ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-1 КУпАП та піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу в розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 170,00 грн., в дохід держави.
Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір.
ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати, а провадження по справі закрити за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення. Вважає постанову суду незаконною, оскільки судом неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи; не встановлено подію та склад адміністративного правопорушення, його суть та обставини вчинення; не надано належної оцінки наявним у справі доказам. Вважає, що в її діях відсутній склад вказаного адміністративного правопорушення, оскільки зазначені у протоколі ознаки правопорушення не відповідають змісту диспозиції ч.1 ст. 163-1 КУпАП. Посилається на те, що в протоколі про адміністративне правопорушення та акті перевірки не зазначено жодних відомостей, які б свідчили про відсутність податкового обліку чи порушення встановленого законом порядку ведення податкового обліку.
Одночасно з апеляційною скаргою ОСОБА_1 подала клопотання, у якому просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови, зазначивши, що розгляд справи проведено судом першої інстанції за її відсутності, копію вказаної постанови отримано нею 27 липня 2017 року.
Перевіривши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення ОСОБА_1, яка просила задовольнити подану апеляційну скаргу, дослідивши наведені в ній доводи, вважаю, що клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження слід задовольнити, апеляційну скаргу залишити без задоволення з наступних підстав.
Згідно ч. 1 ст. 268 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 294 КУпАП, постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Згідно ст. 289 КУпАП, у разі пропуску строку на оскарження постанови суду з поважних причин, його може бути поновлено за заявою особи.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 285 КУпАП, постанова по справі про адміністративне правопорушення оголошується негайно після закінчення розгляду справи. Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено. Копія постанови в той же строк вручається або висилається потерпілому на його прохання.
Перевіркою матеріалів справи про адміністративне правопорушення встановлено, що розгляд справи 14 квітня 2017 року проведено за відсутності ОСОБА_1, копію оскаржуваної постанови вручено 27 липня 2017 року, апеляційну скаргу подано 04 серпня 2017 року.
У зв'язку з цим, вважаю обгрунтованими доводи ОСОБА_1 про поважність причин пропуску строку апеляційного оскарження, оскільки в матеріалах справи відсутні дані про вручення апелянту у визначений законом строк копії оскаржуваної постанови, а відтак пропущений строк підлягає поновленню.
Згідно вимог ст.ст. 245, 280, 256 КУпАП одним із завдань провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об'єктивне з'ясування обставин кожної справи. Необхідно також з'ясувати, чи було вчинено правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, а також інші обставини, які мають значення для справи. Наявним у матеріалах справи доказам, суд повинен дати належну оцінку.
Як убачається з матеріалів справи, суд при розгляді справи по суті вказані вимоги закону виконав.
За результатами перевірки ТОВ «БІ ЕЛДМИ Мікрофінанс» (адреса: м. Київ, вул. Жилянська, буд. 101, оф. 601), виявлено, що ОСОБА_1, перебуваючи на посаді головного бухгалтера підприємства, допустила порушення пп. 134.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України від 02 жовтня 2010 року № 2755-VI, що призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 22635 грн., в тому числі за 2 квартал 2016 року на 22 635 грн., про що податковим органом складено Акт від 01 березня 2017 року №178/26-15-14-06-02/37615055. З вказаним актом ОСОБА_1 ознайомилася і жодних заперечень не вказала.
На підставі вказаного Акта податковою службою надіслано ТОВ «БІ ЕЛДМИ Мікрофінанс» податкові повідомлення-рішення, які згідно пояснень ОСОБА_1 в суді апеляційної інстанції не оскаржувалися.
01 березня 2017 року головним державним ревізором-інспектором Корнієнко О.Є. складено протокол № 26 про адміністративне правопорушення, відносно головного бухгалтера ТОВ «БІ ЕЛДМИ Мікрофінанс» ОСОБА_1, в якому зазначено, що вона вчинила правопорушення, за яке передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 163-1 КУпАп України.
Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 14 квітня 2017 року ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-1 КУпАп та накладено на неї адміністративне стягнення.
Обґрунтовуючи своє рішення про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-1 КУпАП, суд у постанові, правильно послався на акт податкової перевірки №178/26-15-14-06-02/37615055 від 01 березня 2017 року, яким встановлено порушення ведення податкового обліку, а саме порушення пп. 134.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України від 02 жовтня 2010 року № 2755-VI, що призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 22635 грн., в тому числі за 2 квартал 2016 року на 22 635 грн.
В матеріалах справи відсутні будь-які докази щодо оскарження та незаконності акту перевірки підприємства та податкових повідомлень-рішень.
З огляду на це, вважаю, що суд першої інстанції, приймаючи рішення, врахував усі докази, що містяться в матеріалах справи, дав їм належну оцінку та прийняв правильне рішення.
Керуючись ст. 294 КУпАП,-
Клопотання ОСОБА_1 задовольнити.
Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарженняпостанови Шевченківського районного суду м. Києва від 14 квітня 2017 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 14 квітня 2017 року про визнання ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 163-1 КУпАП та накладення на неї адміністративного стягнення у виді штрафу в сумі 170 грн. в дохід держави - без зміни.
Постанова є остаточною, оскарженню не підлягає.
Суддя Апеляційного
суду міста Києва Юрдига О.С.
Справа № 33/796/2138/17 Категорія: ч.1 ст.163-1 КУпАП
Головуючий у першій інстанції - Гуменюк А.І.