печерський районний суд міста києва
Справа № 757/51425/17-к
06 вересня 2017 року Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 за участі секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві клопотання старшого слідчого в ОВС слідчого відділу ГУ СБУ України у м. Києві та Київській області ОСОБА_6 про продовження строку дії запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою,
Старший слідчий в ОВС слідчого відділу ГУ СБ України у м. Києві та Київській області майор юстиції ОСОБА_6 , розглянувши матеріали кримінального провадження, № 22017101110000067 внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за підозрою громадянина України ОСОБА_7 та ОСОБА_4 у вчиненні ними кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, тобто заволодіння чужим майном в особливо великих розмірах шляхом обману, за погодженням прокурора ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді із клопотанням про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 .
Клопотання підтримано прокурором ОСОБА_8 та обґрунтовано наступним. Досудовим слідством встановлено, що у невстановлений досудовим розслідуванням час у ОСОБА_7 та невстановлених осіб виник злочинний умисел на заволодіння чужим майном в особливо великих розмірах шляхом обману. На виконання свого злочинного умислу ОСОБА_7 залучив до своєї злочинної діяльності ОСОБА_4 та запропонував йому за грошову винагороду оформити на нього на підставі документів, які містять неправдиві відомості, право власності, на житлове приміщення, за неіснуючою адресою: АДРЕСА_1 . Після чого, ОСОБА_4 повинен був, виконуючи роль власника цього приміщення під його заставу укласти договір позики грошових коштів та таким чином забезпечити можливість учасникам вчинення злочину протиправно заволодіти ними.
У свою чергу ОСОБА_4 погодився на таку пропозицію та в подальшому, на виконання спільного злочинного задуму, перебуваючи у приміщенні приватного нотаріуса у м. Вишгород, підписав передані йому ОСОБА_7 документи щодо набуття права власності на житлове приміщення за неіснуючою адресою: АДРЕСА_1 .
Після цього, 13.05.2017. перебуваючи у приміщенні за адресою: АДРЕСА_2 , у присутності ОСОБА_9 , приватного нотаріуса ОСОБА_10 , помічника нотаріуса - ОСОБА_11 , позикодавця - ОСОБА_12 , з метою доведення спільного злочинного умислу до кінця, спрямованого на заволодіння чужим майном шляхом обману, ОСОБА_4 , виконуючи роль власника приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , надав нотаріусу підроблені правовстановлюючі документи на це приміщення та підписав зі своєї сторони договори позики та іпотеки від 13.05.2017. відповідно до яких ОСОБА_12 передав, а ОСОБА_4 прийняв у власність грошові кошти у сумі 2 429 375 гривень, що є еквівалентом суми 84500 євро.
Тоді ж на виконання вказаних договорів, під час передачі ОСОБА_4 та ОСОБА_9 грошових коштів у сумі 65000 євро, співробітниками СБ України було припинено їх протиправну діяльність.
13 травня 2017 року громадянина України ОСОБА_4 затримано уповноваженою службовою особою - слідчим, на підставі п. 2 ч. 2 ст. 207 КК України.
14 травня 2017 року громадянину України ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.
Вищевказані обставини у своїй сукупності дають підстави підозрювати громадянина України ОСОБА_4 у вчиненні ним заволодіння чужим майном в особливо великих розмірах шляхом обману, тобто у вчинені кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, і підтверджуються наступними матеріалами:
- протоколом допиту в якості свідка ОСОБА_9 від 22.05.2017 року;
- протоколом допиту в якості свідка ОСОБА_13 від 18.05.2017 року;
- протоколом допиту в якості свідка ОСОБА_14 від 19.05.2017 року;
- протоколом допиту в якості свідка ОСОБА_15 від 13.05.2017 року;
- протоколом допиту в якості свідка ОСОБА_16 від 13.05.2017 року;
- протоколом обшуку автомобіля від 13.05.2017 року;
- протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_4 від 13.05.2017 року;
- поясненням ОСОБА_7 від 13.05.2017 року;
- протоколом допиту потерпілого ОСОБА_17 від 13.05.2017 року;
- протоколом допиту потерпілого ОСОБА_12 від 13.05.2017 року;
- протоколом огляду вилученого в ході обшуку від 14.05.2017 року;
- протоколом огляду місця події від 13.05.2017 року;
- іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.
На даний час, органом досудового розслідування проводяться слідчі (розшукові) дії спрямовані на встановлення осіб, причетних до вчинення вказаного правопорушення, а також тривас проведення комплексної судово-почеркознавчої експертизи та технічної експертизи документів, у зв'язку з чим для повного та неупередженого розслідування у кримінальному провадженні необхідно виконати наступне:
1) отримати результати комплексної судово-почеркознавчої експертизи та технічної експертизи документів;
2) внести відомості до реєстру досудових розслідувань за ознаками вчинення кримінальних правопорушень вчинених ОСОБА_7 та ОСОБА_4 ;
3) оголосити про зміну раніше повідомленої підозри ОСОБА_7 та ОСОБА_4 ;
4) провести інші слідчі (розшукові) дії, в яких виникне необхідність;
5) виконати з підозрюваними та його захисником вимоги ст. 290 КПК України, тобто вчинити процесуальні дії для підготовки та направлення матеріалів кримінального провадження з обвинувальним актом до суду.
Провести вказані слідчі дії у встановлений строк не представилося за можливе, оскільки проведення експертиз не залежить від органу досудового розслідування.
Враховуючи викладене, 05 вересня 2017 року заступником прокурора м. Києва прийняте процесуальне рішення щодо продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 22017101110000067, до 6 (шести) місяців, а саме до 14 листопада 2017 року.
Разом з тим, 15 травня 2017 року Печерським районним судом м. Києва щодо громадянина України ОСОБА_4 , обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та одночасно визначено заставу в сумі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 134400 грн. 00 коп. для забезпечення виконання ОСОБА_4 обов'язків визначених КПК України.
10 липня 2017 року Печерським районним судом м. Києва щодо громадянина України ОСОБА_4 продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою
до 10.09.2017 року та одночасно визначеної застави в сумі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 134400 000 грн. 00 коп.
При цьому заявлені ризики, які стали підставою для обрання запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_4 зазначені в ст. 177 КПК України, не зменшилися.
Так, ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання строком від п'яти до дванадцяти років позбавлення волі з конфіскацією майна. Такі обставини, в сукупності з даними про особу ОСОБА_4 свідчать про наявність ризику того, що останній не маючи запобіжного заходу може не виконати покладені на даний час на нього обов'язки, та може призвести до того, що ОСОБА_4 може переховуватися від органів досудового розслідування і суду, незаконно впливати на свідків, покази яких мають істотне значення для кримінального провадження, здійснювати вплив на осіб, які брали участь в якості понятих під час проведення слідчих, процесуальних дій та свідків у кримінальному провадженні, а також інших потенційних свідків, покази яких мають значення у цьому кримінальному провадженні.
Разом з цим, ОСОБА_4 може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей та/або документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.
Викладене вище свідчить про неможливість зміни запобіжного заходу підозрюваному.
У зв'язку з викладеним, для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_4 , враховуючи, що заявлені при обранні останньому запобіжного заходу ризики, передбачені ст. 177 КПК України, продовжують існувати, орган досудового розслідування вважає за необхідне звернутися до суду з клопотанням про продовження строку дії запобіжного заходу - тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 строком на два місяці.
Підозрюваний ОСОБА_4 та його захисник ОСОБА_5 заперечували проти задоволення клопотання вказуючи на те, що на даній стаді досудового розслідування не існує таких ризиків, які неможливо забезпечити шляхом застосування іншого запобіжного заходу ніж тримання під вартою. Сторона захисту звертала увагу на те, що підозрюваний повністю визнає свою вину, співпрацює зі слідством, можливість впливати на свідків, підозрюваних, потерпілих або знищити, сховати або спотворити речі або документи у нього відсутня. При цьому забезпечити процесуальну поведінку підозрюваного можливо іншим більш м'яким запобіжним заходом таким як домашній арешт.
Вислухавши прокурора, підозрюваного та його захисника, вивчивши письмові матеріали, слід дійти наступного висновку.
Судовим розглядом встановлено, що з 15 травня 2017 року підозрюваний ОСОБА_4 знаходиться під вартою.
Постановою прокурора строк досудового розслідування в кримінальному провадженні продовжено до шести місяців.
У відповідності до положень ст. ст. 197, 199 КПК України за відсутності підстав для зміни запобіжного заходу з тримання під вартою на непов'язаний з ізоляцією від суспільства, строк тримання підозрюваного під вартою може бути продовжено у разі неможливості закінчення досудового розслідування в частині доведеного обвинувачення у строки, встановлені ст. 219 КПК України.
У відповідності до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочину діяльність.
Натомість, згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Згідно з ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний в сукупності оцінити тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, дані про особу підозрюваного, розмір майнової шкоди, в заподіянні якого підозрюється особа.
Відповідно до п. 3 ст. 5 Європейської конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, кожна заарештована або затримана особа має право на судовий розгляд справи упродовж розумного строку чи звільнення із під варти. Таке звільнення має бути обґрунтоване гарантіями явки до суду. При цьому, відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливість запобігання їм більш м'яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв'язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування злочину (наявність або відсутність спроб ухилення від органів влади) поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв'язків).
Більше того, Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень (зокрема «Харченко проти України», «Єлоев проти України», «Фельдман проти України») неодноразово акцентував увагу на тому, що доцільність продовження строків тримання під вартою, як упродовж досудового розслідування так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування. Відповідно кожне наступне продовження строку тримання під вартою має містити детальне обґрунтування ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у право особи на свободу. Таким чином, зі спливом певного часу саме тільки існування обґрунтованої підозри перестає бути підставою для позбавлення свободи, і органи досудового розслідування чи прокурор мають навести інші підстави для продовження строку тримання під вартою. До того ж такі підстави мають бути чітко вказані.
Клопотання органу досудового розслідування про наявність в кримінальному провадженні ризиків, які обумовлюють доцільність продовження строку тримання підозрюваного ОСОБА_4 під вартою до шести місяців фактично обґрунтовано лише тяжкістю покарання, що загрожує підозрюваному за умови доведеності його вини у вчинені інкримінованого злочину. Проте, сама лише тяжкість вчиненого злочину, хоча і є визначаючим елементом при оцінці ризику ухилення від органу досудового розслідування та/або суду, однак не може бути достатньою підставою для законності тримання особи під вартою.
Доводи клопотання слідчого в тій частині, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим п.п. 1,2, 3, 5 ст. 177 КПК України, на наявність яких міститься посилання в клопотанні, не підтвердженні належними та об'єктивними даними і прокурором в судовому засіданні не доведені.
Незважаючи на те, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, він вперше притягується до кримінальної відповідальності, має міцні соціальні зв'язки, про що свідчать відомості надані його бабусею ОСОБА_18 , та можливість забезпечення проживання ОСОБА_4 в належній їй на праві власності квартирі в м. Києві.
З обставин, наведених в клопотанні органу досудового розслідування слідує, і зазначене встановлено в ході судового розгляду, що ризики, які були доведені під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не збільшилися, об'єм висунутої ОСОБА_4 підозри не змінився, його процесуальна поведінка під час досудового розслідування відповідає застосованим заходам забезпечення кримінального провадження.
Враховуючи характер висунутої підозри, стадію досудового розслідування та обсяг слідчих та процесуалних дій які необхідно виконати , дані про особу підозрюваного , а також відсутність достатньо вагомих аргументів органу досудового розслідування на необхідність продовження дії найсуворішого запобіжного заходу на стадії досудового розслідування , слідчий суддя приходить до висновку, що подальше тримання підозрюваного під вартою в якості запобіжного заходу не викликано об'єктивною необхідністю і не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи ОСОБА_4 про який йдеться в клопотанні слідчого.
Відповідно до ч. 4 ст. 194 КПК України слідчий суддя має право застосувати до підозрюваного інший, більш м'який запобіжний захід.
Оцінивши в сукупності всі вищезгадані обставини, слідчий суддя приходить до висновку, що запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту в буде співмірним з існуючими ризиками, відповідає особі підозрюваного та тяжкості висунутої йому підозри і зможе забезпечити належне виконання ним процесуальних обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Керуючись ст. 29 Конституції України, ст. ст. ст.ст. 177, 178, 182, 183, 193,194, 196, 197, 199, 202, 205, 532, 534 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання слідчого , задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком на 2 місяці, заборонивши цілодобово залишати житло за адресою: АДРЕСА_3 .
Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 наступні обов'язки: прибувати на виклик до органу досудового слідства, прокурора або суду, а в разі неможливості з'явитися через поважні причини - завчасно повідомляти про це посадову особу або орган, що здійснив виклик; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; здати на зберігання свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну; носити електронний засіб контролю; утриматись від спілкування з іншими підозрюваним, потерпілими, свідками визначеними прокурором.
Роз'яснити підозрюваному , що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою, мають право з'являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань.
Термін дії домашнього арешту та обов'язків, покладених судом, визначити в межах двох місяців, тобто до 06 листопада 2017 р., включно.
У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому ст.199 КПК України. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов'язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов'язки скасовуються.
Ухвала щодо застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту підлягає виконанню після її проголошення.
Ухвалу передати для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного ОСОБА_4 .
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду м. Києва протягом 5 днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1