Справа № 22-ц/793/1713/17Головуючий по 1 інстанції
Категорія : 55 Скляренко В. М.
Доповідач в апеляційній інстанції
Новіков О. М.
07 вересня 2017 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючогоНовікова О. М.
суддівБондаренка С. І., Храпка В. Д.
при секретаріЧуйко А. В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_6 на рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 05 липня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_6 до Комунального підприємства «Служба утримання будинків «Митниця» Черкаської міської ради (далі - КП «СУБ «Митниця»), Черкаської міської ради про стягнення заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку та моральної шкоди, -
У травні 2017 року ОСОБА_6 звернувся до суду з вказаним позовом до відповідачів, посилаючись на те, що він працював інженером в КП «СУБ «Митниця».
Наказом директора КП «СУБ «Митниця» № 363-к від 18.11.2016 року він був звільнений з роботи з 30.11.2016 року за згодою сторін на підставі п. 1 ст. 36 КЗпП України.
В той же день позивач отримав копію наказу про звільнення та трудову книжку.
На момент звільнення йому нараховано, але не виплачено заробітну плату за листопад 2016 року та компенсацію за невикористану відпустку в загальній сумі 8513 грн. 76 коп.
Відмова у виплаті обґрунтована відсутністю коштів.
Відповідно до рішення Черкаської міської ради від 28.10.2016 року № 1412 «Про внесення змін до рішення виконкому Черкаської міської ради від 21.10.2007 року «Про визначення виконавців житлово-комунальних послуг населенню м. Черкаси» КП «СУБ «Митниця» більше не обслуговує населення м. Черкаси, господарської діяльності не веде, джерел для виплати заборгованості по зарплаті не має.
За підрахунком позивача, середній заробіток за час затримки розрахунку за період з 10.11.2016 року по 05.05.2017 року склала 49 807 грн. 50 коп.
Компенсація втрати частини доходу становить 415 грн. 86 коп.
Крім того, внаслідок дій відповідачів йому завдано моральну шкоду, яка виражається в моральних стражданнях, втраті нормальних життєвих зв'язків і необхідністю докладати додаткових зусиль для організації свого життя. Його родина вимушена відмовлятися від задоволення життєво-важливих потреб. Розмір заподіяної моральної шкоди ОСОБА_6 оцінює в сумі 1000 грн.
Так як Черкаська міська рада є одноосібним власником КП «СУБ «Митниця» та одноосібним власником майна, що належало КП «СУБ «Митниця», і рішенням саме міської ради була припинена господарська діяльність комунального підприємства, то позивач вважав, що відповідальність за невиконання зобов'язань по виплаті заробітної плати має бути покладена і на Черкаську міську раду.
З урахуванням уточнених вимог позивач просив стягнути на його користь солідарно з відповідачів нараховану, але невиплачену заробітну плату в сумі 8 513 грн. 76 коп., середній заробіток за час затримки розрахунку в розмірі 49 807 грн. 50 коп. та моральну шкоду в сумі 1 000 грн.
Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 05 липня 2017 року позов задоволено частково.
Стягнуто з КП «СУБ «Митниця» на користь ОСОБА_6 невиплачену заробітну плату в сумі 8 513 грн. 76 коп., середній заробіток за час затримки розрахунку в сумі 48 479 грн. 30 коп., моральну шкоду в розмірі 500 грн., а всього 57 493 грн. 06 коп.
В іншій частині позову відмовлено.
Рішення про стягнення заробітної плати в частині виплати за один місяць допущено до негайного виконання.
Стягнуто з КП «СУБ «Митниця» на користь держави судовий збір в сумі 1 280 грн.
В апеляційній скарзі ОСОБА_6, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування всіх обставин по справі та невідповідність висновків суду обставинам справи, просить рішення суду змінити в частині відмови у задоволенні позовних вимог до другого відповідача, а саме Черкаської міської ради, та ухвалити в цій частині нове рішення про солідарне стягнення вищевказаних виплат з КП «СУБ «Митниця» та Черкаської міської ради.
Заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Згідно з вимогами п. 1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права.
Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції виходив із того, що позовні вимоги в частині стягнення виплат з відповідача КП «СУБ «Митниця» є обґрунтованими та законними. При цьому, районний суд відхилив вимоги до Черкаської міської ради з посиланням на ч. 1 ст. 176 ЦК України, яка виключає відповідальність територіальних громад за зобов'язаннями створених ними юридичних осіб.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_6 до 30.11.2016 року працював на посаді інженера КП «СУБ «Митниця».
Наказом директора КП «СУБ «Митниця» № 363-к від 18.11.2016 року ОСОБА_6 з 30.11.2016 року був звільнений із займаної посади на підставі п. 1 ст. 36 КЗпП України, за угодою сторін (а.с. 7) та даними трудової книжки (а.с. 9). В день звільнення розрахунок з позивачем проведений не був.
Як вбачається з довідки КП «СУБ «Митниця» від 31.03.2017 року № 25 (а.с. 6) ОСОБА_6 нарахована та не виплачена заробітна плата за листопад 2016 року складає 8 513 грн. 76 коп. При цьому середньоденний заробіток, визначений на підставі постанови КМУ №1200, складає 332 грн. 05 коп. (а.с. 11).
З інформаційної довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань МЮУ слідує, що КП «СУБ «Митниця» на даний час не ліквідоване.
Пунктом 1.2 Статуту КП «СУБ «Митниця» передбачено, що власником та одноосібним засновником підприємства є територіальна громада міста Черкаси в особі Черкаської міської ради.
Також визначено, що відповідно до способу утворення підприємство є унітарним (п. 1.4.), комерційним та діє з метою отримання прибутку (п. 1.5.).
Згідно з п.1.8. Статуту підприємство має статус юридичної особи з моменту державної реєстрації, має самостійний баланс, а відповідно до п.1.6 Статуту підприємство здійснює свою діяльність на принципах господарського розрахунку, власного комерційного ризику, бюджетного фінансування цільових програм прийнятих Черкаською міською радою, з правом найму працівників.
За положеннями ст. 96 ЦК України, юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями, юридична особа відповідає за своїми зобов'язаннями усім належним їй майном, учасник (засновник) юридичної особи не відповідає за зобов'язаннями юридичної особи, а юридична особа не відповідає за зобов'язаннями її учасника (засновника), крім випадків, встановлених установчими документами та законом, особи, які створюють юридичну особу, несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями, що виникли до її державної реєстрації.
Частиною 1 ст. 176 ЦК України передбачено, що держава, Автономна Республіка Крим, територіальні громади не відповідають за зобов'язаннями створених ними юридичних осіб, крім випадків, встановлених законом.
Тому посилання апеляційної скарги на те, що на даний час підприємство існує формально, оскільки не має сфери діяльності, керівництва, трудового колективу, місцезнаходження та основних фондів, не можуть бути визнані підставою для скасування рішення суду першої інстанції.
Відповідно до ст. 21 КЗпП України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
Черкаська міська рада не є роботодавцем, з яким позивач перебував у трудових відносинах, оскільки міською радою, в межах повноважень визначених Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», виконувались владні функції, що характеризуються наданням різноманітних управлінських послуг вказаному підприємству та справлянням на нього владного впливу в рамках публічно-правових відносин.
Трудовим законодавством солідарна відповідальність у трудових спорах за вимогами, визначеними позивачем до відповідачів, не передбачена.
З цього приводу суд у рішенні навів відповідні обґрунтування.
Отже, твердження апелянта з даного приводу є непереконливими, не містять посилань на порушення судом норм матеріального права, які обґрунтовують необхідність солідарного обов'язку КП «СУБ «Митниця» та Черкаської міської ради по виплаті заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку та моральної шкоди.
За таких обставин колегія суддів не вбачає достатніх підстав для скасування або зміни рішення суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 - відхилити.
Рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 05 липня 2017 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.
Головуючий :
Судді :