вул. Симона Петлюри, 16, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"04" вересня 2017 р. Справа № 911/2632/17
Суддя Рябцева О.О., розглянувши матеріали
за позовом Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, м. Київ
до Публічного акціонерного товариства “Радикал Банк”, Київська обл., с. Петропавлівська Борщагівка
Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія з управління активами “АРБ Інвестменс”, м. Дніпро
про визнання договорів недійсними
Встановив:
Подана позовна заява не відповідає вимогам розділу VIII Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з ч. 1 ст. 58 Господарського процесуального кодексу України в одній позовній заяві може бути об'єднано кілька вимог, зв'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.
Згідно пункту 3.6. постанови Пленуму Вищого господарського суду України “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції” від 26 грудня 2011 року № 18 позивач має право об'єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами (зокрема, про стягнення неповернутого кредиту, відсотків за користування кредитом і неустойки; про визнання недійсним акта і про відшкодування заподіяної у зв'язку з його виданням шкоди; про стягнення вартості недостачі товару, одержаного за кількома транспортними документами і оформленої одним актом приймання або коли такий товар сплачено за одним розрахунковим документом; про спонукання до виконання зобов'язань за господарським договором і про застосування заходів майнової відповідальності за його невиконання тощо).
Як вбачається з ч. 2 пункту 3.6. постанови Пленуму Вищого господарського суду України “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції” від 26 грудня 2011 року № 18 однорідними можуть вважатися позовні заяви, які, пов'язані з однорідними позовними вимогами і водночас подані одним і тим же позивачем до одного й того самого відповідача (чи відповідачів) або хоча й різними позивачами, але до одного й того ж відповідача. Однорідними ж позовними вимогами є такі, що виникають з одних і тих самих або з аналогічних підстав і водночас пов'язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів.
Позивачем не дотримано вказаних вимог.
Позивач у позовній заяві просить суд: 1) визнати недійсним договір відступлення права вимоги № заг від 09.07.2015 р. (з урахуванням додаткового договору № 1 від 09.07.2015 р. до договору про відступлення права вимоги № заг від 09.07.2015 р.), укладений між ПАТ «РАДИКАЛ БАНК» та ТОВ «Компанія з управління активами «АРБ Інвестменс» та 2) визнати недійсним правочин щодо відступлення ПАТ «РАДИКАЛ БАНК» прав вимоги за кредитними договорами № КЛ-1421/1-980, № КЛ-1386/1-980, № КЛ-1164/6-980, № КЛ-2827/1-980, № КЛ-6542/1-980, № КЛ-9187/1-980, № КЛ-1798/1-980, № КЛ-1407/1-980, № КЛ-1995/1-980, № КЛ-13311/1-980, № КЛ-481/1-980 на користь ТОВ «Компанія з управління активами «АРБ Інвестменс».
Проте, вказані вимоги про визнання недійсним договору відступлення права вимоги № заг від 09.07.2015 р. та визнання недійсним правочину щодо відступлення ПАТ «РАДИКАЛ БАНК» прав вимоги за вказаними кредитними договорами не є однородними та не пов'язані підставами виникнення.
Як вбачається з позовної заяви, договір відступлення права вимоги № заг був укладений 09.07.2015 р. в письмовій формі.
Стосовно правочину щодо відступлення ПАТ «РАДИКАЛ БАНК» прав вимоги за 11 кредитними договорами, то позивачу взагалі невідомо, в якій формі було укладено цей правочин, та крім того, невідомо за одним чи за декількома правочинами було передано Банком права вимоги за 11 кредитними договорами. Як вбачається з позовної заяви, підстави відступлення права вимоги за цими кредитами станом на сьогодні невідомі, будь-які документи, договори чи рішення керівних органів Банку щодо прийняття рішення про відступлення права вимоги за зазначеними кредитами відсутні.
Крім того, в обґрунтування позовної вимоги про визнання недійсним договору відступлення права вимоги № заг від 09.07.2015 р., позивач посилається на те, що нібито 09.07.2015 р. колишнім керівництвом ПАТ «РАДИКАЛ БАНК» було проведено засідання Кредитного комітету, Наглядової ради та Правління ПАТ «РАДИКАЛ БАНК» щодо укладення договору відступлення права вимоги лише за 42 кредитами на загальну суму 338209462,58 грн., які в подальшому було відступлено за договором про відступлення права вимоги № заг від 09.07.2015 р.
Тоді як, в обґрунтування недійсності правочину щодо відступлення прав вимоги за одинадцятьма кредитними договорами позивач зазначає, що рішення Наглядової ради, Правління банку чи Кредитного комітету щодо відступлення права вимоги за іншими 11 кредитними договорами на загальну суму 431444883,53 грн. взагалі відсутні.
Також, позивач в позовній заяві в якості підстав для визнання недійсним договору відступлення права вимоги № заг від 09.07.2015 р. вказує, що оскаржуваний договір про відступлення права вимоги № заг від 09.07.2015 р. за своєю правовою природою є договором факторингу і відповідач не мав повноважень на укладення цього договору (вийшов за межі своєї господарської компетенції), оскільки не являється фінансовою установою, не має відповідного Свідоцтва про реєстрацію фінансової установи.
Стосовно позовної вимоги про визнання недійсним правочину щодо відступлення ПАТ «РАДИКАЛ БАНК» прав вимоги за одинадцятьма кредитними договорами, то в позові відсутня зазначена підстава для визнання цього правочину недійсним.
Отже, вказані позовні вимоги не є однорідними, не пов'язані ні підставами виникнення, ні поданими доказами.
Таким чином, позивачем порушено правила поєднання вимог.
Абзацом 3 пункту 3.6. постанови Пленуму Вищого господарського суду України “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції” від 26 грудня 2011 року за №18 передбачено, що якщо позивач порушив правила об'єднання вимог або об'єднання цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору, суддя має право повернути позовну заяву (стаття 58 Господарського процесуального кодексу України та пункт 5 частини першої статті 63 Господарського процесуального кодексу України). Наприклад, господарський суд повинен повернути позовну заяву без розгляду, якщо: позов поданий одночасно до залізниці та вантажовідправника (вантажоодержувача), і в цій позовній заяві об'єднані вимоги, що ґрунтуються на комерційному акті, з вимогами, які обґрунтовані іншими документами; об'єднано вимоги про стягнення сум боргу, який виник з різних договорів або інших правочинів, і т. п.
Крім того, що позивачем порушено правила поєднання вимог, об'єднання цих вимог суттєво утруднить вирішення спору. При цьому, судом береться до уваги, що на даний час невідомо кількість договорів, укладених сторонами, про відступлення права вимоги за одинадцятьма кредитними договорами, та вказана обставина має бути з'ясована судом під час розгляду позовної вимоги про визнання недійсним правочину щодо відступлення ПАТ «РАДИКАЛ БАНК» прав вимоги за 11 кредитними договорами.
Відповідно до п.5 ч.1 ст.63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо порушено правила поєднання вимог або об'єднано в одній позовній заяві кілька вимог до одного чи кількох відповідачів і сумісний розгляд цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору.
Враховуючи вищевикладене, позовна заява з вказаної підстави підлягає поверненню без розгляду.
На підставі викладеного та керуючись п. 5 ч. 1 ст. 63, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд
ухвалив:
Позовну заяву та додані до неї документи повернути позивачу без розгляду.
Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущених порушень.
Додаток: позовна заява, додані до неї документи та конверт.
Суддя О.О. Рябцева