вул. Симона Петлюри, 16, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"10" серпня 2017 р. Справа № 911/2022/17
За позовом Дочірньої компанії “Газ України” Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України”
до відповідача ОСОБА_1 акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Кримгаз”
про стягнення 29233,60грн
Суддя С.І.Чонгова
Представники сторін:
від позивача - ОСОБА_2 (довіреність №231/16 від 14.11.2016);
від відповідача - не з'явився.
СУТЬ СПОРУ: Дочірнє підприємство “Газ України” Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” звернулось до господарського суду Київської області з позовом ОСОБА_1 акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Кримгаз” про стягнення 29233,60грн у т.ч.:
- 11 457,00грн - основна заборгованість за квітень 2014 року - березень 2017 року;
- 2085,53грн - пеня за період квітень 2014 року - березень 2017 року;
- 11 138,75грн - 7% штрафу
- 3977,62грн - збитки від інфляції за період з травня 2014 року - березень 2017 року;
- 574,70грн - проценти за період 30.04.2014 по 16.06.2017.
В обґрунтування заявлених вимог, позивач посилається на те, що між позивачем та відповідачем укладено договір про реструктуризацію заборгованості №14/12-163 від 28.05.2012, згідно з яким кредитор та боржник домовились про розстрочення погашення заборгованості у вигляді основного боргу, що виник у боржника перед кредитором за договором поставки природного газу №06/09-228 від 30.01.2009. Однак відповідачем свої зобов'язання не виконано, заборгованість не погашено відповідно до графіку погашення заборгованості.
Відповідач у справі - Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації “Кримгаз” документально обґрунтованого відзиву на позовну заяву не надало.
10.08.2017 позивачем подано заяву про зменшення розміру позовних вимог, яка мотивована тим, що позивачем при подачі позовної заяві помилково вказано розмір штрафу заявленого до стягнення в сумі 11 138,75грн замість 802,08грн, у зв'язку з чим просить суд стягнути з відповідача 18 896,93грн у т.ч.:
- 11 457,00грн - основна заборгованість за квітень 2014 року - березень 2017 року;
- 2085,53грн - пеня за період квітень 2014 року - березень 2017 року;
- 802,08грн - 7% штрафу
- 3977,62грн - збитки від інфляції за період з травня 2014 року - березень 2017 року;
- 574,70грн - 3% річних за період 30.04.2014 по 16.06.2017.
Вказана заява прийнята судом до розгляду, оскільки відповідно до ст. 22 ГПК України, зменшення позовних вимог є правом позивача, яким останній може скористатись до винесення рішення по справі.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд
28.05.2012 між позивачем (кредитор) та відповідачем у справі (боржник) укладено договір №14/12-163 про реструктуризацію заборгованості.
Укладений сторонами договір є підставою для виникнення у сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань в силу ст. ст. 173, 174, ч. 1 ст. 175 ГК України.
Відповідно до умов якого, кредитор та боржник домовились про розстрочення погашення заборгованості у вигляді основного боргу, що виникла у боржника перед кредитором за договором поставки природного газу від 30.01.2009 №06/09-228 (п. 1.1 договору).
Згідно п. 2.1 договору, загальна сума боргу складає 76 379,74грн станом на 30.12.2012, що підтверджується актом звірки розрахунків.
Пунктом 2.2 договору, сторонами погоджено графік погашення заборгованості, що вказана в п. 2.1 вказаного договору.
Вказаний договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками та діє до 30.04.2032 року, а в частині виконання зобов'язань за договором до їх повного виконання.
Звертаючись з даним позовом до суду, позивач вказує, що відповідачем за період з квітня 2014 по березень 2017 не вносяться щомісячні платежі передбачені укладеним договором.
Згідно до ч.1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Так, в силу ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
В силу вимог ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання)
Відповідачем під час розгляду справи не надано суду доказів погашення заборгованості за вказаним договором.
Таким чином, суд вважає, що вимоги позивача про стягнення 11 457,00грн заборгованості за період з квітня 2014 по березень 2017 є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Крім того, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача 3 977,62грн втрат від інфляції та 574,70грн 3% річних за загальний період з 30.04.2014 по 16.06.2017.
Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, суд вважає, заявлені вимоги в частині стягнення 3 977,62грн втрат від інфляції та 574,70грн 3% річних обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Крім того, позивачем заявлено про стягнення з відповідача 2 085,53грн пені та 802,08грн 7% штрафу.
В силу ч. ст. 216, ч. 1 ст. 218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності у вигляді застосування господарських санкцій є вчинене учасником господарських відносин правопорушення у сфері господарювання. Одним з видів господарських санкцій, згідно ч.2 ст.217 ГК України, є штрафні санкції, до яких віднесені, у т.ч. штраф та пеня (ч.1 ст.230 ГК України).
Як визначено ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, згідно з п.2 ч.1 цієї норми, сплата неустойки.
Пунктом 3.4 договору, за прострочення виконання зобов'язань, вказаних в п. 2.2 договору, боржник зобов'язується сплатити кредитору пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково сплатити штраф в розмірі 7% від суми простроченого платежу.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені та штрафу, суд вважає його арифметично вірним, а вимоги позивача про стягнення 2 085,53грн пені та 802,08грн 7% штрафу обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 49 ГПК України, судові витрати, понесені позивачем у зв'язку з оплатою позову судовим збором, підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача у розмірі 1600,00грн.
Керуючись ст. ст. 49, 82-84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з ОСОБА_1 акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Кримгаз”на користь Дочірньої компанії “Газ України” Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” 11 457,00грн основного боргу, 2 085,53грн пені, 802,08грн штрафу, 3977,62грн інфляційних втрат, 574,70грн 3% річних, 1600,00грн в рахунок відшкодування витрат, понесених на оплату послуг судовим збором.
3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Повний текст рішення складено 16.08.2017.
Суддя С.І. Чонгова