вул. Симона Петлюри, 16, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"04" вересня 2017 р. Справа № 911/2624/17
за позовом ОСОБА_1
до Публічного акціонерного товариства "Васильківська Сільгоспхімія"
про стягнення 470568,75 грн.
встановив:
До Господарського суду Київської області звернувся громадянин ОСОБА_1 із позовом до Публічного акціонерного товариства "Васильківська Сільгоспхімія" про стягнення 470568,75 грн. заборгованості за Договором пільгової купівлі - продажу цінних паперів на першому етапі розміщення акцій додаткового випуску ВАТ "Васильківська "Сільгоспхімія" № 1 від 27.11.2016 року та Договором купівлі - продажу цінних паперів на другому етапі розміщення акцій додаткового випуску ВАТ "Васильківська "Сільгоспхімія" № 1 від 05.12.2016 року.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за двома спірними Договорами купівлі - продажу цінний паперів, відповідно до яких позивач (покупець) придбав, а відповідач (продавець) продав прості іменні акції та зобов'язався за умови повної оплати, яка, як стверджує позивач, виконана в повному обсязі, видати покупцю Сертифікати акцій та передати незалежному реєстратору пакет документів для здійснення переходу права власності на цінні папери з продавця на покупця на протязі 5-ти банківських днів з моменту реєстрації випуску акцій. У звязку з чим, позивач звернувся до суду з даним позовом і просить стягнути з відповідача сплачені ним за прості іменні акції кошти згідно спірних Договорів.
Як визначено п.п. 2, 3 Постанови Пленум Вищого господарського суду України від 24.10.2011 року № 10 "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам", з огляду на приписи частини третьої статті 22 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" місцеві господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають з господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені процесуальним законом до їх підсудності, та на вимоги статей 1, 41, 12 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи в порядку позовного провадження, коли склад учасників спору відповідає приписам статті 1 Господарського процесуального кодексу України, а правовідносини, з яких виник спір, мають господарський характер.
У вирішенні питання про те, чи є правовідносини господарськими, а спір - господарським, слід виходити з визначень, наведених у статті 3 Господарського кодексу України. Зокрема, господарський спір підвідомчий господарському суду, за таких умов:
- участь у спорі суб'єкта господарювання;
- наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин, врегульованих Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і, по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин;
- наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом;
- відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 12 ГПК України господарським судам підвідомчі справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між юридичною особою та його учасниками (засновниками, акціонерами, членами), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи, пов'язаними із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності такої особи, крім трудових спорів.
Згідно п. 1.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 4 від 25.02.2016 року "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин" за змістом положень п. 4 ч. 1 ст. 12 ГПК України, ст. 167 ГК України, ст. 2 Закону України "Про акціонерні товариства" сторонами у корпоративному спорі є: 1) юридична особа та її учасник (засновник, акціонер, член), у тому числі учасник, який вибув; 2) учасники (засновники, акціонери, члени) юридичної особи.
Як визначено п. 1.7 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 25.02.2016 року № 4 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин" до корпоративних спорів не належать та вирішуються загальними або господарськими судами залежно від суб'єктного складу сторін, зокрема, спори про визнання права власності на акції, спори щодо укладення, розірвання, зміни, виконання, а також визнання недійсними договорів купівлі-продажу акцій, та спори щодо інших правочинів з акціями, крім спорів, пов'язаних з порушенням переважного права акціонерів на придбання акцій.
Відтак, враховуючи, що спір пов'язаний з виконанням двох договорів купівлі-продажу цінних паперів, а саме, акцій простих іменних, при цьому, відповідні договори безпосередньо не стосуються корпоративних прав його сторін і спір не пов'язаний з порушенням переважного права позивача на придбання акцій (стосується виконання зобов'язань за договорами купівлі - продажу цінних паперів, а саме повернення сплачених коштів у звязку з невиконання стороною умов договору), з огляду на абз. 5 п. 1.7 Постанови Пленум Вищого господарського суду України від 25.02.2016 року № 4 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин", поданий позивачем до господарського суду позов про стягнення заборгованості за договорами купівлі-продажу цінних паперів до корпоративних спорів не належать та має вирішуватися загальними або господарськими судами залежно від суб'єктного складу сторін.
Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Статтею 21 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що сторонами в судовому процесі в господарському суді - позивачами і відповідачами - можуть бути юридичні особи та громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності.
Таким чином, оскільки спір між сторонами не є корпоративним, позов подано громадянином ОСОБА_1, який не має статусу суб'єкта підприємницької діяльності, відповідний позов за своїм суб'єктним складом не підлягає розгляду в господарських судах та має вирішуватись судами загальної юрисдикції.
Як передбачено п. 1 ч. 1 ст. 62 Господарського процесуального кодексу України, суддя відмовляє у прийнятті позовної заяви, якщо заява не підлягає розгляду в господарських судах України.
Про відмову в прийнятті позовної заяви виноситься ухвала, яка надсилається сторонам, прокурору, якщо вони є заявниками, не пізніше трьох днів з дня надходження заяви.
До ухвали про відмову у прийнятті позовної заяви, що надсилається заявникові, додаються позовні матеріали.
Ухвалу про відмову у прийнятті позовної заяви може бути оскаржено. У разі скасування цієї ухвали позовна заява вважається поданою в день первісного звернення до господарського суду.
За таких обставин, дана заява не підлягає розгляду в господарських судах України, тому суд відмовляє у прийнятті позовної заяви на підставі п. 1 ст. 62 Господарського процесуального кодексу України.
В той же час, суд звертає увагу заявника, що згідно зі ст. 22 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" місцевий суд є судом першої інстанції і здійснює правосуддя у порядку, встановленому процесуальним законом.
Місцеві загальні суди розглядають цивільні, кримінальні, адміністративні справи, а також справи про адміністративні правопорушення у випадках та порядку, визначених процесуальним законом.
Місцеві господарські суди розглядають справи, що виникають із господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені законом до їх юрисдикції.
Юрисдикція місцевих судів щодо окремих категорій справ, а також порядок їх розгляду визначаються законом.
Таким чином, заявнику необхідно звернутись до місцевого суду, процесуальним законодавством якого передбачено розгляд відповідної категорії спорів.
Враховуюче викладене та керуючись п. 1 ч. 1 ст. 62 Господарського процесуального кодексу України, суд
ухвалив:
Відмовити громадянину ОСОБА_1 в прийнятті позовної заяви до Публічного акціонерного товариства "Васильківська Сільгоспхімія" стягнення 470568,75 грн. за договорами купівлі-продажу цінний паперів (акцій).
Суддя Т.П. Карпечкін