вул. Симона Петлюри, 16, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"20" червня 2017 р. Справа № 911/2290/15
Господарський суд Київської області у складі судді Бацуци В. М.
при секретарі судового засідання Белишевій А. В.
за участю представників учасників процесу:
від позивача (за первісним позовом) - відповідача (за зустрічним позовом): Мідляр В. В. (довіреність № 04/670 від 01.03.2016 р.);
від відповідача (за первісним позовом) - позивача (за зустрічним позовом): Луцький М. І. (довіреність б/н від 29.11.2016 р.);
від третьої особи: не з'явились;
розглянувши матеріали справи
за первісним позовом Публічного акціонерного товариства „Банк Камбіо", м. Київ
до Сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу „Садівниче товариство Приозерне 1", м. Київ
за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, - Товариства з обмеженою відповідальністю „Євросервіс Енд Трейд", м. Васильків
про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання права власності на предмет іпотеки
та
за зустрічним позовом Сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу „Садівниче товариство Приозерне 1", м. Київ
до Публічного акціонерного товариства „Банк Камбіо", м. Київ
за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, - Товариства з обмеженою відповідальністю „Євросервіс Енд Трейд", м. Васильків
про визнання недійсним договору іпотеки
ПАТ „Банк Камбіо" звернулось в господарський суд Київської області із позовом до СОК „Садівниче товариство Приозерне 1" про звернення стягнення на предмет іпотеки:
- земельна ділянка, кадастровий номер 3223186800:07:012:0016, площею 2, 1800 га, що розташована за адресою: Київська область, Обухівський район, Підгірцівська сільська рада, цільове призначення - для садівництва;
- земельна ділянка, кадастровий номер 3223186800:07:021:0014, площею 0, 8272 га, що розташована за адресою: Київська область, Обухівський район, Підгірцівська сільська рада, цільове призначення - для садівництва;
- земельна ділянка, кадастровий номер 3223186800:07:021:0009, площею 2, 2197 га, що розташована за адресою: Київська область, Обухівський район, Підгірцівська сільська рада, цільове призначення - для садівництва;
шляхом визнання за ПАТ „Банк Камбіо" права власності на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю „Євросервіс Енд Трейд", що виникла на підставі кредитного договору № 005/1-2011/840 від 24.02.2011 р.) і становить 1 568 079, 05 доларів США.
Позовні вимоги обґрунтовані позивачем (за первісним позовом) невиконанням третьою особою - ТОВ „Євросервіс Енд Трейд" свого обов'язку щодо своєчасного повернення кредиту та своєчасної сплати відсотків за користування кредитом згідно з кредитним договором № 005/1-2011/840 від 24.02.2011 р., укладеним між ПАТ „Банк Камбіо" та ТОВ „Євросервіс Енд Трейд", виконання якого забезпечене нерухомим майном, а саме земельними ділянками, що належать відповідачу (за первісним позовом), згідно з договором іпотеки від 27.12.2012 р., укладеним між СОК „Садівниче товариство Приозерне 1" та ПАТ „Банк Камбіо".
Ухвалою господарського суду Київської області від 05.06.2015 р. передано за підсудністю до господарського суду міста Києва позовну заяву № 04/3116 від 28.06.2015 р. (вх. № 2387/15 від 29.05.2015 р.) ПАТ „Банк Камбіо" до СОК „Садівниче товариство Приозерне 1" про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання права власності на предмет іпотеки.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 16.06.2015 р. (суддя Лиськов М. О.) порушено провадження у справі № 911/2290/15 за позовом ПАТ „Банк Камбіо" до СОК „Садівниче товариство Приозерне 1" про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання права власності на предмет іпотеки.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 24.06.2015 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 03.08.2015 р.
03.08.2015 р. до канцелярії господарського суду Київської області від позивача надійшла апеляційна скарга № 04/3964 від 30.07.2015 р. на ухвалу господарського суду Київської області від 05.06.2015 р. про передачу справи за територіальною підсудністю до господарського суду міста Києва.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 09.09.2015 р. скасовано ухвалу господарського суду Київської області від 05.06.2015 р. у справі № 911/2290/15, а справу передано на розгляд до господарського суду Київської області.
Постановою Вищого господарського суду України від 03.11.2015 р. постанову Київського апеляційного господарського суду від 09.09.2015 р. у справі № 911/2290/15 залишено без змін.
Ухвалою господарського суду Київської області від 04.12.2015 р. прийнято до провадження судді Бацуци В. М. справу № 911/2290/15 за позовом ПАТ „Банк Камбіо" до СОК „Садівниче товариство Приозерне 1" про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання права власності на предмет іпотеки і призначено її розгляд у судовому засіданні за участю представників сторін на 13.01.2016 р.
13.01.2016 р. перед судовим засіданням до канцелярії суду від позивача (за первісним позовом) надійшло клопотання б/н від 12.01.2016 р. про залучення правонаступника третьої особи до участі у справі, у якому він просить суд залучити до участі у справі правонаступника ТОВ „Євросервіс Енд Трейд".
13.01.2016 р. СОК „Садівниче товариство Приозерне 1" (відповідач по справі) до початку розгляду господарським судом справи по суті у справі № 911/2290/15 звернулось в господарський суд Київської області із зустрічним позовом до ПАТ „Банк Камбіо", ТОВ „Євросервіс Енд Трейд" про визнання недійсними кредитного договору № 005/1-2011/840 від 24.02.2011 р., укладеного між ПАТ „Банк Камбіо" та ТОВ „Євросервіс Енд Трейд", та договору іпотеки від 27.12.2012 р., укладеного між ПАТ „Банк Камбіо" та СОК „Садівниче товариство Приозерне 1".
13.01.2016 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 03.02.2016 р.
Ухвалою господарського суду Київської області від 27.01.2016 р. відмовлено СОК „Садівниче товариство Приозерне 1" у прийнятті зустрічної позовної заяви б/н від 13.01.2016 р. та доданих до неї матеріалів в частині позовної вимоги до ПАТ „Банк Камбіо" та ТОВ „Євросервіс Енд Трейд" про визнання недійсним кредитного договору № 005/1-2011/840 від 24.02.2011 р., укладеного між ПАТ „Банк Камбіо" та ТОВ „Євросервіс Енд Трейд", для спільного розгляду з первісною позовною заявою ПАТ „Банк Камбіо", та прийнято зустрічний позов СОК „Садівниче товариство Приозерне 1" в частині позовної вимоги до ПАТ „Банк Камбіо" про визнання недійсним договору іпотеки від 27.12.2012 р., укладеного між ПАТ „Банк Камбіо" та СОК „Садівниче товариство Приозерне 1", для спільного розгляду з первісним позовом ПАТ „Банк Камбіо" і призначено його розгляд у судовому засіданні за участю представників учасників процесу на 03.02.2016 р.
27.01.2016 р. до канцелярії суду від позивача (за первісним позовом) надійшла заява б/н від 27.01.2016 р. із доданими до неї документами, що долучені судом до матеріалів справи.
02.02.2016 р. до канцелярії суду від позивача (за первісним позовом) надійшла заява б/н від 01.02.2016 р. про уточнення позовних вимог, у якій він просить суд звернути стягнення на предмет іпотеки:
- земельна ділянка, кадастровий номер 3223186800:07:012:0016, площею 2, 1800 га, що розташована за адресою: Київська область, Обухівський район, Підгірцівська сільська рада, цільове призначення - для садівництва;
- земельна ділянка, кадастровий номер 3223186800:07:021:0014, площею 0, 8272 га, що розташована за адресою: Київська область, Обухівський район, Підгірцівська сільська рада, цільове призначення - для садівництва;
- земельна ділянка, кадастровий номер 3223186800:07:021:0009, площею 2, 2197 га, що розташована за адресою: Київська область, Обухівський район, Підгірцівська сільська рада, цільове призначення - для садівництва;
шляхом визнання за ПАТ „Банк Камбіо" права власності на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості ТОВ „Євросервіс Енд Трейд", що виникла на підставі кредитного договору № 005/1-2011/840 від 24.02.2011 р. і становить 1 568 079, 05 доларів США - прострочена заборгованість по кредиту, 235 573, 69 доларів США - прострочена заборгованість по сплаті процентів за користування кредитом, 672 174, 00 грн - пеня за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом.
02.02.2016 р. до канцелярії суду від позивача (за первісним позовом) надійшла заява б/н від 01.02.2016 р. про зміну предмету позову, у якій він просить суд в рахунок часткового погашення заборгованості ТОВ „Євросервіс Енд Трейд", що виникла на підставі кредитного договору № 005/1-2011/840 від 24.02.2011 р. і становить 1 568 079, 05 доларів США - прострочена заборгованість по кредиту, 235 573, 69 доларів США - прострочена заборгованість по сплаті процентів за користування кредитом, 672 174, 00 грн - пеня за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом, звернути стягнення на предмет іпотеки:
- земельна ділянка, кадастровий номер 3223186800:07:012:0016, площею 2, 1800 га, що розташована за адресою: Київська область, Обухівський район, Підгірцівська сільська рада, цільове призначення - для садівництва;
- земельна ділянка, кадастровий номер 3223186800:07:021:0014, площею 0, 8272 га, що розташована за адресою: Київська область, Обухівський район, Підгірцівська сільська рада, цільове призначення - для садівництва;
- земельна ділянка, кадастровий номер 3223186800:07:021:0009, площею 2, 2197 га, що розташована за адресою: Київська область, Обухівський район, Підгірцівська сільська рада, цільове призначення - для садівництва;
шляхом проведення прилюдних торгів у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України „Про виконавче провадження", з дотриманням вимог Закону України „Про іпотеку", із встановленням початкової ціни предмета іпотеки:
- земельна ділянка, кадастровий номер 3223186800:07:012:0016, площею 2, 1800 га - 3 583 484, 00 грн;
- земельна ділянка, кадастровий номер 3223186800:07:021:0014, площею 0, 8272 га - 1 359 751, 00 грн;
- земельна ділянка, кадастровий номер 3223186800:07:021:0009, площею 2, 2197 га - 3 648 743, 00 грн.
03.02.2016 р. у судовому засіданні судом оголошено перерву до 10.02.2016 р.
Заява б/н від 01.02.2016 р. позивача (за первісним позовом) про уточнення позовних вимог та заява б/н від 01.02.2016 р. позивача про зміну предмету позову прийняті судом до розгляду.
10.02.2016 р. у судовому засіданні представник відповідача (за первісним позовом) - позивача (за зустрічним позовом) заявив клопотання б/н від 10.02.2016 р. про залучення третьої особи, у якому він просить суд залучити до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Товариство з обмеженою відповідальністю „Євросервіс Енд Трейд".
10.02.2016 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 24.02.2016 р. Також, даною ухвалою суду залучено до участі у справі у якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача (за первісним позовом) - позивача (за зустрічним позовом), - Товариство з обмеженою відповідальністю „Євросервіс Енд Трейд".
24.02.2016 р. перед судовим засіданням до канцелярії суду від відповідача (за первісним позовом) - позивача (за зустрічним позовом) надійшли клопотання б/н б/д про призначення судової експертизи, у якому він просить суд призначити у справі оціночно-земельну експертизу для визначення ринкової вартості предмету іпотеки, та клопотання б/н б/д про зупинення провадження у справі, у якому він просить суд зупинити провадження у справі до завершення проведення експертизи, призначеної судом.
Ухвалою господарського суду Київської області від 24.02.2016 р. призначено у справі № 911/2290/15 судову оціночно-земельну експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України, та зупинено провадження у справі № 911/2290/15 до завершення судової оціночно-земельної експертизи та отримання господарським судом Київської області відповідного експертного висновку та матеріалів справи № 911/2290/15.
23.02.2017 р. до канцелярії суду від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України надійшли лист № 6787/16-41 від 22.02.2017 р. із висновком № 6787/16-41 від 22.02.2017 р. за результатами проведення оціночно-земельної експертизи та матеріали справи № 911/2290/15.
Ухвалою господарського суду Київської області від 24.02.2017 р. поновлено провадження у справі № 911/2290/15 і призначено її розгляд у судовому засіданні за участю представників учасників процесу на 22.03.2017 р.
22.03.2017 р. перед судовим засіданням до канцелярії суду від позивача (за первісним позовом) - відповідача (за зустрічним позовом) надійшла заява № 04/446 від 21.03.2017 р. про зміну предмету позову, у якій він просить суд в рахунок часткового погашення заборгованості ТОВ „Євросервіс Енд Трейд", що виникла на підставі кредитного договору № 005/1-2011/840 від 24.02.2011 р. і становить 1 407 368, 46 доларів США - прострочена заборгованість по кредиту, 235 573, 69 доларів США - прострочена заборгованість по сплаті процентів за користування кредитом, 672 174, 00 грн - пеня за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом, звернути стягнення на предмет іпотеки:
- земельна ділянка, кадастровий номер 3223186800:07:012:0016, площею 2, 1800 га, що розташована за адресою: Київська область, Обухівський район, Підгірцівська сільська рада, цільове призначення - для садівництва;
- земельна ділянка, кадастровий номер 3223186800:07:021:0014, площею 0, 8272 га, що розташована за адресою: Київська область, Обухівський район, Підгірцівська сільська рада, цільове призначення - для садівництва;
- земельна ділянка, кадастровий номер 3223186800:07:021:0009, площею 2, 2197 га, що розташована за адресою: Київська область, Обухівський район, Підгірцівська сільська рада, цільове призначення - для садівництва;
шляхом проведення прилюдних торгів у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України „Про виконавче провадження", з дотриманням вимог Закону України „Про іпотеку", із встановленням початкової ціни предмета іпотеки:
- земельні ділянки за кадастровими номерами 3223186800:07:012:0072 та 3223186800:07:012:0073 - 1 600 000, 00 грн;
- земельна ділянка, кадастровий номер 3223186800:07:021:0014, площею 0, 8272 га - 493 000, 00 грн;
- земельна ділянка, кадастровий номер 3223186800:07:021:0009, площею 2, 2197 га - 1 324 000, 00 грн.
22.03.2017 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 05.04.2017 р.
05.04.2017 р. у судовому засіданні представник відповідача (за первісним позовом) - позивача (за зустрічним позовом) надав відзив б/н від 05.04.2016 р. на позовну заяву, у якому він просить суд відмовити позивачу (за первісним позовом) повністю.
05.04.2017 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 19.04.2017 р.
19.04.2017 р. перед судовим засіданням до канцелярії суду від позивача (за первісним позовом) - відповідача (за зустрічним позовом) надійшли пояснення № 04/599 від 18.04.2017 р. на відзив на первісну позовну заяву, що долучені судом до матеріалів справи.
19.04.2017 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 17.05.2017 р.
17.05.2017 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 31.05.2017 р.
31.05.2017 р. у судовому засіданні представник відповідача (за первісним позовом) - позивача (за зустрічним позовом) надав додаткові пояснення б/н від 31.05.2017 р., що долучені судом до матеріалів справи.
31.05.2017 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 14.06.2017 р.
14.06.2017 р. перед судовим засіданням до канцелярії суду від позивача (за первісним позовом) - відповідача (за зустрічним позовом) надійшли заперечення № 04/903 від 13.06.2017 р. на зустрічну позовну заяву, у яких він просить суд відмовити позивачу (за зустрічним позовом) повністю.
14.06.2017 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 20.06.2017 р.
16.06.2017 р. до канцелярії суду від Відділу в Обухівському районі Головного управління Держгеокадастру у Київській області на відповідний запит суду надійшли лист № 34-393/0/276-17 від 02.06.2017 р. із доданими до нього документами на виконання вимог суду, що долучені судом до матеріалів справи.
14.06.2017 р. перед судовим засіданням до канцелярії суду від позивача (за первісним позовом) - відповідача (за зустрічним позовом) надійшла заява № 04/904 від 13.06.2017 р. про зміну предмету позову, у якій він просить суд в рахунок часткового погашення заборгованості ТОВ „Євросервіс Енд Трейд", що виникла на підставі кредитного договору № 005/1-2011/840 від 24.02.2011 р. і становить 1 407 368, 46 доларів США - прострочена заборгованість по кредиту, 235 573, 69 доларів США - прострочена заборгованість по сплаті процентів за користування кредитом, 672 174, 00 грн - пеня за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом, звернути стягнення на предмет іпотеки:
- земельні ділянки, кадастровий номер 3223186800:07:012:0072 та 3223186800:07:012:0073, площею 2, 1800 га, що розташована за адресою: Київська область, Обухівський район, Підгірцівська сільська рада, цільове призначення - для садівництва;
- земельна ділянка, кадастровий номер 3223186800:07:021:0018, площею 0, 8277 га, що розташована за адресою: Київська область, Обухівський район, Підгірцівська сільська рада, цільове призначення - для садівництва;
- земельна ділянка, кадастровий номер 3223186800:07:021:0006, площею 2, 2197 га, що розташована за адресою: Київська область, Обухівський район, Підгірцівська сільська рада, цільове призначення - для садівництва;
шляхом проведення прилюдних торгів у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України „Про виконавче провадження", з дотриманням вимог Закону України „Про іпотеку", із встановленням початкової ціни предмета іпотеки:
- земельні ділянки за кадастровими номерами 3223186800:07:012:0072 та 3223186800:07:012:0073 - 1 600 000, 00 грн;
- земельна ділянка, кадастровий номер 3223186800:07:021:0018, площею 0, 8277 га - 493 000, 00 грн;
- земельна ділянка, кадастровий номер 3223186800:07:021:0006, площею 2, 2197 га - 1 324 000, 00 грн.
Заява № 04/904 від 13.06.2017 р. позивача (за первісним позовом) - відповідача (за зустрічним позовом) про зміну предмету позову прийнята судом до розгляду.
20.06.2017 р. у судовому засіданні представник позивача (за первісним позовом) - відповідача (за зустрічним позовом) надав усні пояснення щодо своїх первісних позовних вимог, первісні позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, зазначених в первісній позовній заяві. Також, представник позивача (за первісним позовом) - відповідача (за зустрічним позовом) надав усні пояснення щодо своїх заперечень проти зустрічного позову, просив суд відмовити в задоволенні зустрічного позову повністю з підстав, зазначених у відзиві на зустрічний позов.
Представник відповідача (за первісним позовом) - позивача (за зустрічним позовом) у судовому засіданні надав усні пояснення щодо своїх заперечень проти первісного позову, просив суд відмовити в задоволенні первісного позову повністю з підстав, зазначених у зустрічній позовній заяві. Також, представник відповідача (за первісним позовом) - позивача (за зустрічним позовом) надав усні пояснення щодо своїх зустрічних позовних вимог, зустрічні позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, зазначених в зустрічній позовній заяві.
Представник третьої особи у судове засідання не з'явився, хоча про судове засідання був повідомлений належним чином, про причини своєї неявки у судове засідання суд не повідомив, відзив на позовну заяву та інші документи, витребувані судом, не надав.
За наслідками судового засідання судом оголошено вступну і резолютивну частини рішення у даній справі.
Заслухавши пояснення представників учасників процесу, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд -
24.02.2011 р. між позивачем (за первісним позовом) та третьою особою було укладено кредитний договір № 005/1-2011/840, згідно з умовами пунктів 1.1.-1.3. якого (в редакції додаткової угоди б/н від 18.07.2013 р. до кредитного договору № 005/1-2011/840 від 24.02.2011 р.) банк, на умовах цього договору надає позичальнику кредит у сумі 1 685 000, 00 доларів США на ведення фінансово-господарської діяльності й поповнення обігових коштів зі сплатою 15, 0 % процентів річних, та кінцевим терміном повернення всієї заборгованості „30" вересня 2015 р. включно, на умовах, визначених цим договором.
Строк повернення кредиту - „30" вересня 2015 року.
Кредит позичальнику надається повністю або частково в межах суми, зазначеної в п. 1.1 договору, на підставі письмової заяви позичальника та за умови належного виконання позичальником своїх зобов'язань згідно з договором.
Згідно з п. 2.2. кредитного договору у разі відсутності оомежень, встановлених п. 3.2.3 договору, банк надає позичальнику кредит шляхом перерахування коштів на поточний рахунок.
Проценти за користування кредитом нараховуються банком у валюті кредиту на фактично отриману позичальником суму кредиту за фактичний строк користування ним, з дня видачі кредиту по день повернення кредиту.
Кількість днів для розрахунку процентів визначається факт/360 (фактична кількість днів в місяці, а у році умовно - 360 днів).
Нарахування процентів здійснюється щомісячно за період з 26 числа попереднього місяця по 25 число включно поточного місяця та в день повернення кредиту. При розрахунку процентів враховується день надання кредиту і не враховується день повернення кредиту.
Згідно з п. 2.3. кредитного договору позичальник сплачує нараховані проценти в валюті кредиту щомісячно у строк, не пізніше останнього робочого дня поточного місяця та в день повернення кредиту на рахунок № 20688065900500 в доларах США в ПАТ „Банк Камбіо", МФО 380399.
Якщо день сплати процентів або повернення кредиту припадає на вихідний чи святковий день, то така сплата або таке повернення проводиться наступного робочого дня.
Відповідно до п. 3.2.6. кредитного договору при достроковому витребуванні кредиту банк надсилає позичальнику вимогу щодо повернення кредиту та проведення повного розрахунку з банком. Позичальник зобов'язаний повернути кредит та сплатити проценти за фактичний строк користування кредитом протягом 20 календарних днів з дати отримання вимоги від банку про дострокове повернення кредиту, а у випадку, передбаченому п. 3.2.4 договору, протягом 20 календарних днів з дати отримання повідомлення від банку щодо зміни процентної ставки.
У разі не повернення кредиту та/або процентів, кредит та/або проценти виносяться на рахунки простроченої заборгованості з нарахуванням пені відповідно до пункту 4.1 договору і процентів за користуванням кредитом, а банк звертає стягнення на предмет забезпечення.
Пунктом 4.1. кредитного договору передбачено, що за несвоєчасне повернення кредиту та/або несвоєчасну сплату процентів позичальник сплачує банку пеню у розмірі 0, 1 процента від суми невиконаного зобов'язання за кожен день прострочки платежу.
Пунктом 5.7. кредитного договору визначено строк його дії, згідно з умовами якого договір вступає в силу з дня його підписання і діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань.
23.02.2012 р. між позивачем (за первісним позовом) та третьою особою було підписано додаткову угоду б/н до кредитного договору № 005/1-2011/840 від 24.02.2011 р.
27.06.2012 р. між позивачем (за первісним позовом) та третьою особою було підписано додаткову угоду б/н до кредитного договору № 005/1-2011/840 від 24.02.2011 р.
27.12.2012 р. між позивачем (за первісним позовом) та третьою особою було підписано додаткову угоду б/н до кредитного договору № 005/1-2011/840 від 24.02.2011 р.
01.03.2013 р. між позивачем (за первісним позовом) та третьою особою було підписано додаткову угоду б/н до кредитного договору № 005/1-2011/840 від 24.02.2011 р.
18.07.2013 р. між позивачем (за первісним позовом) та третьою особою було підписано додаткову угоду б/н до кредитного договору № 005/1-2011/840 від 24.02.2011 р.
На виконання умов кредитного договору позивачем (за первісним позовом) у період з 24.02.2011 р. по 30.04.2015 р. було надано третій особі кредит та перераховано грошові кошти у межах кредитного ліміту у розмірі 1 677 700, 00 доларів США, що підтверджується кредитним договором № 005/1-2011/840 від 24.02.2011 р. та додатковими угодами до нього, розрахунком заборгованості № 22/3103 від 27.05.2015 р., доданим до позовної заяви, відповідними виписками по особовому рахунку третьої особи за період з 24.02.2011 р. по 30.04.2015 р., наявними у матеріалах справи.
За період дії кредитного договору та на його виконання третьою особою було лише частково виконано свій обов'язок по поверненню кредиту та перераховано позивачу (за первісним позовом) грошові кошти у розмірі 270 331, 54 доларів США, що підтверджується кредитним договором № 005/1-2011/840 від 24.02.2011 р. та додатковими угодами до нього, розрахунком заборгованості № 22/3103 від 27.05.2015 р., доданим до позовної заяви, відповідними виписками по особовому рахунку третьої особи за період з 24.02.2011 р. по 30.04.2015 р., наявними у матеріалах справи.
За період дії кредитного договору та на його виконання третьою особою було лише частково виконано свій обов'язок по поверненню нарахованих відсотків за користування кредитом у розмірі 846 101, 16 доларів США та перераховано позивачу (за первісним позовом) грошові кошти у розмірі 700 246, 12 доларів США, що підтверджується кредитним договором № 005/1-2011/840 від 24.02.2011 р. та додатковими угодами до нього, розрахунком заборгованості № 22/3103 від 27.05.2015 р., доданим до позовної заяви, відповідними виписками по особовому рахунку третьої особи за період з 24.02.2011 р. по 30.04.2015 р., наявними у матеріалах справи.
27.12.2012 р. між позивачем (за первісним позовом) та відповідачем (за первісним позовом) було укладено договір іпотеки, згідно з умовами п. 1.1. якого предметом цього договору є надання іпотекодавцем в іпотеку нерухомого майна, зазначеного в п. 1.5. нього договору, в забезпечення виконання зобов'язань позичальника перед іпотекодержателем, в силу чого іпотекодержатель (в разі невиконання позичальником забезпечених іпотекою зобов'язань) має право одержати задоволення вимог за рахунок переданого в іпотеку предмету іпотеки переважно перед іншими кредиторами іпотекодавця.
Згідно з умовами п. 1.2. договору іпотеки (в редакції договору б/н від 14.08.2013 р. про внесення змін і доповнень до договору іпотеки від 27.12.2012 р.) за дим договором іпотекою забезпечується виконання зобов'язань позичальника за кредитним договором № 005/1-2011/840 від 24 лютого 2011 року, згідно з яким іпотекодержатель зобов'язується надати позичальнику кредит у сумі 1 685 000 доларів США на ведення фінансово-господарської діяльності і поповнення обігових коштів зі сплатою 15, 00 % річних, з кінцевим строком повернення 30 вересня 2015 року включно, а позичальник зобов'язується в розмірі, на умовах та в строки, визначені в кредитному договорі, повернути іпотекодержателю кредит, сплатити відсотки за користування кредитом, плату за розрахункове обслуговування, а також сплатити, штрафи і пеню, передбачені умовами кредитного договору, який є невід'ємною частиною цього договору, та будь-якими додатковими угодами до кредитного договору, укладеними між позичальником та іпотекодержателем протягом дії договору іпотеки та кредитного договору, а також відсотків за користування кредитом, пені, сум відшкодування збитків, завданих простроченням платежів за кредитним договором, а також відшкодування витрат зі звернення стягнення на предмет іпотеки в повному обсязі, визначеному на момент фактичного задоволення вимог, штрафних санкцій.
Відповідно до п. 1.5. договору іпотеки (в редакції договору б/н від 14.08.2013 р. про внесення змін і доповнень до договору іпотеки від 27.12.2012 р.) в забезпечення виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором іпотекодавець надав в іпотеку нерухоме майно, що є власністю іпотекодавця, а саме:
1.5.1. земельну ділянку, кадастровий номер 3223186800:07:012:0016, площею 2, 1800 га, що розташована за адресою: Київська область, Обухівський район, Підгірцівська сільська рада, цільове призначення - для садівництва. Земельна ділянка належить іпотекодавцю на праві власності на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку (серія ЯЖ № 686984), виданого Управлінням земельних ресурсів у Обухівському районі Київської області 24 лютого 2009 року та зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010933100015.
Відповідно до відомостей, викладених у Висновку про наявні обмеження (обтяження) на використання земельноі ділянки, виданому Головним управлінням Держкомзему у Київській обл. 14 грудня 2012 року за № 05-08/7085, земельна ділянка повинна використовуватись з дотриманням обов'язків землевласників та змісту добробросусідства, встановлених у ст, ст. 91, 103 Земельного кодексу України, ст. 35 Закону України „Про охорону земель" законодавства про охорону навколишнього середовища та з дотриманням обмежень визначених законом.
Відповідно до довідки, виданої Підгірцівською сільською радою Обухівського району Київської області від 03.12.2012 р. за № 543, на земельній ділянці забудови відсутні.
1.5.2. земельну ділянку, площею 0, 8272 гектара, кадастровий номер 3223186800:07:021:0014, що розташована за адресою: Київська область, Обухівський район, Підгірцівська сільська рада, цільове призначення (використання) земельної ділянки - для садівництва. Земельна ділянка належить іпотекодавцю на праві власності на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку (серія ЯЖ № 686979), виданого Управлінням земельних ресурсів у Обухівському районі Київської області 24 лютого 2009 року та зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010933100010
Відповідно до відомостей, викладених у Висновку про наявні обмеження (обтяження) на використання земельної ділянки, виданому Головним управлінням Держкомзему у Київській обл. 14 грудня 2012 року за № 05-08/7086, земельна ділянка повинна використовуватись з дотриманням обов'язків землевласників та змісту добросусідства, встановлених у ст..ст. 91, 103 Земельного кодексу України, ст. 35 Закону України „Про охорону земель", законодавства про охорону навколишнього середовища та з дотриманням обмежень визначених законом.
Відповідно до довідки, виданої Підгірцівською сільською радою Обухівського району Київської області від 03.12.2012 р. за №541, на земельній ділянці забудови відсутні.
1.5.3. земельну ділянку, площею 2, 2197 гектара, кадастровий номер 3223186800:07:021:0009, що розташована за адресою: Київська область, Обухівський район, Підгірцівська сільська рала, цільове призначення (використання) земельної ділянки - для садівництва. Земельна ділянка належить іпотекодавцю на праві власності на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку (серія ЯЖ № 686981), виданого Управлінням земельних ресурсів у Обухівському районі Київської області 24 лютого 2009 року та зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010933100013.
Відповідно до відомостей, викладених у Висновку про наявні обмеження (обтяження) на використання земельної ділянки, виданому Головним управлінням Держкомзему у Київській обл. 14 грудня 2012 року за № 05-08/7087, земельна ділянка повинна використовуватись з дотриманням обов'язків землевласників та змісту добросусідства, встановлених у ст..ст. 91, 103 Земельного кодексу України, ст. 35 Закону України „Про охорону земель", законодавства про охорону навколишнього середовища та з дотриманням обмежень визначених законом.
Відповідно до довідки, виданої Підгірцівською сільською радою Обухівського району Київської області від 03 грудня 2012 року за № 542, на земельній ділянці забудови відсутні.
Пунктами 3.3, 3.4. договору іпотеки передбачено, що звернення стягнення і реалізація предмета іпотеки здійснюється шляхом позасудового врегулювання, або і примусовому порядку відповідно до умов цього договору та чинного законодавства України. Іпотекодержатель має право на свій розсуд обрати відповідно до розділу V Закону України „Про іпотеку" спосіб стягнення:
- на підставі рішення суду;
- на підставі виконавчого напису нотаріуса;
- на згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься у цьому договорі.
Іпотекодержатель розпочинає позасудове звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо протягом 30-ти календарних днів іпотекодапцем не буде виконана вимога про усунення порушень зобов'язань за кредитним договором та/або за цим договором.
Сторони домовились, що у разі виникнення передбачених законом/договором підстав для звернення стишення на предмет іпотеки, іпотекодержатель має право звернутися до суду з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки, не направляючи попереднє повідомлення іпотекодавцю.
Пунктом 4.1. договору іпотеки передбачено, що звернення стишення на предмет іпотеки за вибором іпотекодержателя може бути здійснено у позасудовому порядку шляхом:
- продажу предмету іпотеки будь-якій особі та будь-яким способом, в тому числі на біржі, на підставі договору купівлі-продажу у порядку ст. 38 Закону України „Про іпотеку", для чого іпотекодавець надає іпотекодержателю право укласти такий договір за ціною, погодженою сторонами у п. 1.9. цього договору або за ціною, що визначається на підставі незалежної експертної оцінки, та на умовах, визначених на власний розсуд іпотекодержателя, і здійснити всі необхідні дії від імені іпотекодавця.
- переходу до іпотекодержателя права власності на предмет іпотеки в порядку, встановленому ст. 37 Закону України „Про іпотеку" за вартістю, яка визначається на підставі незалежної експертної оцінки. Згідно ст. 36 Закону України „Про іпотеку" це застереження вважається договором про задоволення вимог іпотекодержателя і є підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки.
Пунктом 5.1. договору іпотеки визначено строк його дії, згідно якого цей договір набуває чинності з моменту його нотаріального посвідчення і діє до повного виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором та іпотекодавцем і іпотекодержателем всіх зобов'язань за цим договором та всіма додатковими угодами до цих договорів.
Вказаний договір іпотеки було нотаріально посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Вегерою Л. О. та зареєстровано в реєстрі за № 2796.
14.08.2013 р. між позивачем (за первісним позовом) та відповідачем (за первісним позовом) було підписано договір б/н від 14.08.2013 р. про внесення змін і доповнень до договору іпотеки від 27.12.2012 р.
Як було зазначено вище, позивач (за первісним позовом) у своїй первісній позовній заяві, з урахуванням його заяви про зміну предмету позову, просить суд в рахунок часткового погашення заборгованості ТОВ „Євросервіс Енд Трейд", що виникла на підставі кредитного договору № 005/1-2011/840 від 24.02.2011 р. і становить 1 407 368, 46 доларів США - прострочена заборгованість по кредиту, 235 573, 69 доларів США - прострочена заборгованість по сплаті процентів за користування кредитом, 672 174, 00 грн - пеня за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом, звернути стягнення на предмет іпотеки:
- земельні ділянки, кадастровий номер 3223186800:07:012:0072 та 3223186800:07:012:0073, площею 2, 1800 га, що розташована за адресою: Київська область, Обухівський район, Підгірцівська сільська рада, цільове призначення - для садівництва;
- земельна ділянка, кадастровий номер 3223186800:07:021:0018, площею 0, 8277 га, що розташована за адресою: Київська область, Обухівський район, Підгірцівська сільська рада, цільове призначення - для садівництва;
- земельна ділянка, кадастровий номер 3223186800:07:021:0006, площею 2, 2197 га, що розташована за адресою: Київська область, Обухівський район, Підгірцівська сільська рада, цільове призначення - для садівництва;
шляхом проведення прилюдних торгів у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України „Про виконавче провадження", з дотриманням вимог Закону України „Про іпотеку", із встановленням початкової ціни предмета іпотеки:
- земельні ділянки за кадастровими номерами 3223186800:07:012:0072 та 3223186800:07:012:0073 - 1 600 000, 00 грн;
- земельна ділянка, кадастровий номер 3223186800:07:021:0018, площею 0, 8277 га - 493 000, 00 грн;
- земельна ділянка, кадастровий номер 3223186800:07:021:0006, площею 2, 2197 га - 1 324 000, 00 грн.
З приводу вказаних позовних вимог позивача (за первісним позовом) суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Регулювання відносин, що виникають у зв'язку із наданням грошових коштів в кредит здійснюється Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України, іншими нормативно-правовими актами і безпосередньо договором.
Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення договору про позику, якщо інше не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 1056-1 цього ж кодексу розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Статтею 1046 цього ж кодексу передбачено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Статтею 1048 цього ж кодексу передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.
Статтею 1049 цього ж кодексу передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України закріплено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з ст. 610 цього ж кодексу порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього ж кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Регулювання відносин, що виникають у зв'язку із забезпеченням виконання зобов'язання іпотекою здійснюється Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України „Про заставу", Законом України „Про іпотеку", іншими нормативно-правовими актами і безпосередньо договором.
Згідно з ч. 1 ст. 572 Цивільного кодексу України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).
Статтею 582 цього ж кодексу визначено, що оцінка предмета застави здійснюється у випадках, встановлених договором або законом.
Оцінка предмета застави здійснюється заставодавцем разом із заставодержателем відповідно до звичайних цін, що склалися на момент виникнення права застави, якщо інший порядок оцінки предмета застави не встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 589 цього ж кодексу у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.
За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.
Частинами 1, 2 ст. 590 цього ж кодексу передбачено, що звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.
Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ст. 1 Закону України „Про заставу" застава - це спосіб забезпечення зобов'язань, якщо інше не встановлено законом.
В силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами.
Відповідно до ст. 19 цього ж закону за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання (а у випадках, передбачених законом чи договором, - неустойку), необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором застави.
Частинами 1, 5 ст. 20 цього ж закону передбачено, що заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.
Звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачене законом або договором застави. Звернення стягнення на заставлене майно державного підприємства (підприємства, не менше п'ятдесяти відсотків акцій (часток, паїв) якого є у державній власності) здійснюється за рішенням суду.
Згідно з ч. 6 ст. 3 Закону України „Про іпотеку" у разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно зареєстровані після державної реєстрації іпотеки. Якщо пріоритет окремого права чи вимоги на передане в іпотеку нерухоме майно виникає відповідно до закону, таке право чи вимога має пріоритет над вимогою іпотекодержателя лише у разі його/її виникнення та реєстрації до моменту державної реєстрації іпотеки.
Частинами 1, 2 ст. 7 цього ж закону передбачено, що за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.
Якщо вимога за основним зобов'язанням підлягає виконанню у грошовій формі, розмір цієї вимоги визначається на підставі іпотечного договору або договору, що обумовлює основне зобов'язання, у чітко встановленій сумі чи шляхом надання критеріїв, які дозволяють встановити розмір цієї вимоги на конкретний час протягом строку дії основного зобов'язання.
Частиною 1 ст. 12 цього ж закону передбачено, що у разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом.
Згідно з ст. 17 цього ж закону іпотека припиняється у разі:
припинення основного зобов'язання або закінчення строку дії іпотечного договору;
реалізації предмета іпотеки відповідно до цього Закону;
набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки;
визнання іпотечного договору недійсним;
знищення (втрати) переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її. Якщо предметом іпотечного договору є земельна ділянка і розташована на ній будівля (споруда), в разі знищення (втрати) будівлі (споруди) іпотека земельної ділянки не припиняється;
з інших підстав, передбачених цим Законом.
Наступні іпотеки припиняються внаслідок звернення стягнення за попередньою іпотекою.
Відомості про припинення іпотеки підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку.
Частинами 1, 3 ст. 33 цього ж закону передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.
Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.
Статтею 34 цього ж закону передбачено, що після прийняття рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки і з метою отримання продукції, плодів та доходів, забезпечення належного господарського використання переданого в іпотеку нерухомого майна згідно з його цільовим призначенням предмет іпотеки на підставі договору між іпотекодавцем і іпотекодержателем або рішення суду може бути переданий іпотекодержателю або іншій особі в управління на період до його реалізації у порядку, встановленому цим Законом. Управління майном здійснюється відповідно до законодавства та умов, визначених договором чи рішенням суду.
Продукція, плоди і доходи, отримані в результаті управління предметом іпотеки, спрямовуються на задоволення забезпечених іпотекою вимог іпотекодержателя, якщо інше не встановлено договором або рішенням суду.
Згідно з ст. 35 цього ж закону у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.
Положення частини першої цієї статті не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду у встановленому законом порядку.
Вимога, встановлена частиною першою цієї статті, не перешкоджає іпотекодержателю здійснювати свої права, визначені статтею 12 цього Закону, без попереднього повідомлення іпотекодавця, якщо викликана таким повідомленням затримка може спричинити знищення, пошкодження чи втрату предмета іпотеки.
Відповідно до ст. 39 цього ж закону у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються:
загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки;
опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя;
заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні;
спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону;
пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки;
початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.
Одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки суд за заявою іпотекодержателя виносить рішення про виселення мешканців за наявності підстав, передбачених законом, якщо предметом іпотеки є житловий будинок або житлове приміщення.
Суд вправі відмовити у задоволенні позову іпотекодержателя про дострокове звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо допущене боржником або іпотекодавцем, якщо він є відмінним від боржника, порушення основного зобов'язання чи іпотечного договору не завдає збитків іпотекодержателю і не змінює обсяг його прав.
Відстрочка виконання рішення суду про звернення стягнення на предмет іпотеки не допускається у разі, якщо:
іпотеку включено до іпотечного пулу;
відстрочка може призвести до істотного погіршення фінансового стану іпотекодержателя;
проти іпотекодавця чи іпотекодержателя порушено справу про банкрутство.
Як вбачається із матеріалів справи, а саме із договору іпотеки від 27.12.2012 р., укладеного між ПАТ „Банк Камбіо" та СОК „Садівниче товариство Приозерне 1", предметом іпотеки за вказаним договором є земельна ділянка, кадастровий номер 3223186800:07:012:0016, площею 2, 1800 га, що розташована за адресою: Київська область, Обухівський район, Підгірцівська сільська рада, цільове призначення - для садівництва. Земельна ділянка належить іпотекодавцю на праві власності на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку (серія ЯЖ № 686984), виданого Управлінням земельних ресурсів у Обухівському районі Київської області 24 лютого 2009 року та зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010933100015; земельна ділянка, площею 0, 8272 гектара, кадастровий номер 3223186800:07:021:0014, що розташована за адресою: Київська область, Обухівський район, Підгірцівська сільська рада, цільове призначення (використання) земельної ділянки - для садівництва. Земельна ділянка належить іпотекодавцю на праві власності на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку (серія ЯЖ № 686979), виданого Управлінням земельних ресурсів у Обухівському районі Київської області 24 лютого 2009 року та зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010933100010; земельна ділянка, площею 2, 2197 гектара, кадастровий номер 3223186800:07:021:0009, що розташована за адресою: Київська область, Обухівський район, Підгірцівська сільська рала, цільове призначення (використання) земельної ділянки - для садівництва. Земельна ділянка належить іпотекодавцю на праві власності на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку (серія ЯЖ № 686981), виданого Управлінням земельних ресурсів у Обухівському районі Київської області 24 лютого 2009 року та зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010933100013.
Як було зазначено вище, позивач (за первісним позовом) у своїй первісній позовній заяві, з урахуванням його заяви про зміну предмету позову, просить суд в рахунок часткового погашення заборгованості ТОВ „Євросервіс Енд Трейд", що виникла на підставі кредитного договору № 005/1-2011/840 від 24.02.2011 р. і становить 1 407 368, 46 доларів США - прострочена заборгованість по кредиту, 235 573, 69 доларів США - прострочена заборгованість по сплаті процентів за користування кредитом, 672 174, 00 грн - пеня за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом, звернути стягнення на предмет іпотеки: земельні ділянки, кадастровий номер 3223186800:07:012:0072 та 3223186800:07:012:0073, площею 2, 1800 га, що розташована за адресою: Київська область, Обухівський район, Підгірцівська сільська рада, цільове призначення - для садівництва; земельна ділянка, кадастровий номер 3223186800:07:021:0018, площею 0, 8277 га, що розташована за адресою: Київська область, Обухівський район, Підгірцівська сільська рада, цільове призначення - для садівництва; земельна ділянка, кадастровий номер 3223186800:07:021:0006, площею 2, 2197 га, що розташована за адресою: Київська область, Обухівський район, Підгірцівська сільська рада, цільове призначення - для садівництва, які не є предметом іпотеки за договором іпотеки від 27.12.2012 р., укладеним між СОК „Садівниче товариство Приозерне 1" та ПАТ „Банк Камбіо".
Відповідно до приписів ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
У процесі розгляду справи позивачем (за первісним позовом) у відповідності до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України не було надано суду усіх достатніх належних та допустимих доказів, що б достовірно підтверджували поділ, зв'язок земельних ділянок, кадастровий номер 3223186800:07:012:0072 та 3223186800:07:012:0073, площею 2, 1800 га, земельна ділянка, кадастровий номер 3223186800:07:021:0018, площею 0, 8277 га, земельна ділянка, кадастровий номер 3223186800:07:021:0006, площею 2, 2197 га, що розташовані за адресою: Київська область, Обухівський район, Підгірцівська сільська рада, цільове призначення - для садівництва із земельною ділянкою, кадастровий номер 3223186800:07:012:0016, площею 2, 1800 га, земельною ділянкою, площею 0, 8272 гектара, кадастровий номер 3223186800:07:021:0014, земельною ділянкою, площею 2, 2197 гектара, кадастровий номер 3223186800:07:021:0009, що розташовані за адресою: Київська область, Обухівський район, Підгірцівська сільська рада, цільове призначення - для садівництва, які є предметом іпотеки за договором іпотеки від 27.12.2012 р., укладеним між СОК „Садівниче товариство Приозерне 1" та ПАТ „Банк Камбіо".
Докази, витребувані судом у процесі розгляду справи на підтвердження поділу, зв'язку вищевказаних земельних ділянок, а саме копії заяв про державну реєстрацію земельних ділянок, роздрукованих за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру, за відсутності відповідної технічної документації, поземельних книг, тощо не є достатніми належними та допустимими доказами, що достовірно підтверджують поділ, зв'язок земельних ділянок, кадастровий номер 3223186800:07:012:0072 та 3223186800:07:012:0073, площею 2, 1800 га, земельна ділянка, кадастровий номер 3223186800:07:021:0018, площею 0, 8277 га, земельна ділянка, кадастровий номер 3223186800:07:021:0006, площею 2, 2197 га, що розташовані за адресою: Київська область, Обухівський район, Підгірцівська сільська рада, цільове призначення - для садівництва із земельною ділянкою, кадастровий номер 3223186800:07:012:0016, площею 2, 1800 га, земельною ділянкою, площею 0, 8272 гектара, кадастровий номер 3223186800:07:021:0014, земельною ділянкою, площею 2, 2197 гектара, кадастровий номер 3223186800:07:021:0009, що розташовані за адресою: Київська область, Обухівський район, Підгірцівська сільська рада, цільове призначення - для садівництва, які є предметом іпотеки за договором іпотеки від 27.12.2012 р., укладеним між СОК „Садівниче товариство Приозерне 1" та ПАТ „Банк Камбіо".
Отже, враховуючи вищевикладене та те, що, як було встановлено судом у процесі розгляду справи, позивачем (за первісним позовом) не було надано суду усіх достатніх належних та допустимих доказів, що б достовірно підтверджували поділ, зв'язок земельних ділянок, кадастровий номер 3223186800:07:012:0072 та 3223186800:07:012:0073, площею 2, 1800 га, земельна ділянка, кадастровий номер 3223186800:07:021:0018, площею 0, 8277 га, земельна ділянка, кадастровий номер 3223186800:07:021:0006, площею 2, 2197 га, що розташовані за адресою: Київська область, Обухівський район, Підгірцівська сільська рада, цільове призначення - для садівництва із земельною ділянкою, кадастровий номер 3223186800:07:012:0016, площею 2, 1800 га, земельною ділянкою, площею 0, 8272 гектара, кадастровий номер 3223186800:07:021:0014, земельною ділянкою, площею 2, 2197 гектара, кадастровий номер 3223186800:07:021:0009, що розташовані за адресою: Київська область, Обухівський район, Підгірцівська сільська рада, цільове призначення - для садівництва, які є предметом іпотеки за договором іпотеки від 27.12.2012 р., укладеним між СОК „Садівниче товариство Приозерне 1" та ПАТ „Банк Камбіо", а тому суд дійшов висновку, що позивач (за первісним позовом) при зверненні до відповідача (за первісним позовом) із первісним позовом просить суд в рахунок часткового погашення заборгованості ТОВ „Євросервіс Енд Трейд", що виникла на підставі кредитного договору № 005/1-2011/840 від 24.02.2011 р. і становить 1 407 368, 46 доларів США - прострочена заборгованість по кредиту, 235 573, 69 доларів США - прострочена заборгованість по сплаті процентів за користування кредитом, 672 174, 00 грн - пеня за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом, звернути стягнення на предмет іпотеки: земельні ділянки, кадастровий номер 3223186800:07:012:0072 та 3223186800:07:012:0073, площею 2, 1800 га, що розташована за адресою: Київська область, Обухівський район, Підгірцівська сільська рада, цільове призначення - для садівництва; земельна ділянка, кадастровий номер 3223186800:07:021:0018, площею 0, 8277 га, що розташована за адресою: Київська область, Обухівський район, Підгірцівська сільська рада, цільове призначення - для садівництва; земельна ділянка, кадастровий номер 3223186800:07:021:0006, площею 2, 2197 га, що розташована за адресою: Київська область, Обухівський район, Підгірцівська сільська рада, цільове призначення - для садівництва, які не є предметом іпотеки за договором іпотеки від 27.12.2012 р., укладеним між СОК „Садівниче товариство Приозерне 1" та ПАТ „Банк Камбіо", а тому позовна вимога позивача (за первісним позовом) до відповідача (за первісним позовом) про звернення стягнення на предмет іпотеки є такою, що не ґрунтується на нормах законодавства України, а тому суд не вбачає підстав для задоволення первісного позову.
Позивач (за зустрічним позовом) у своїй зустрічній позовній заяві просить суд визнати недійсним договір іпотеки від 27.12.2012 р., укладений між ПАТ „Банк Камбіо" та СОК „Садівниче товариство Приозерне 1".
Зустрічні позовні вимоги обґрунтовані позивачем (за зустріним позовом) невідповідністю договору іпотеки від 27.12.2012 р., укладеного між ПАТ „Банк Камбіо" та СОК „Садівниче товариство Приозерне 1", положенням Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Закону України „Про іпотеку", інших нормативно-правових актів.
Що стосується вказаної зустрічної позовної вимоги позивача (за зустрічним позовом) суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Згідно з ст. 3 Закону України „Про іпотеку" іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. До іпотеки, яка виникає на підставі закону або рішення суду, застосовуються правила щодо іпотеки, яка виникає на підставі договору, якщо інше не встановлено законом.
Взаємні права і обов'язки іпотекодавця та іпотекодержателя виникають з моменту державної реєстрації іпотеки відповідно до закону.
Іпотечний договір, предметом іпотеки за яким є майнові права на об'єкт незавершеного будівництва, посвідчується нотаріусом на підставі документів, що підтверджують майнові права на цей об'єкт.
Іпотекою може бути забезпечене виконання дійсного зобов'язання або задоволення вимоги, яка може виникнути в майбутньому на підставі договору, що набрав чинності.
Іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.
У разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно зареєстровані після державної реєстрації іпотеки. Якщо пріоритет окремого права чи вимоги на передане в іпотеку нерухоме майно виникає відповідно до закону, таке право чи вимога має пріоритет над вимогою іпотекодержателя лише у разі його/її виникнення та реєстрації до моменту державної реєстрації іпотеки.
Пріоритет права іпотекодержателя на задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок предмета іпотеки відносно зареєстрованих у встановленому законом порядку прав чи вимог інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації іпотеки. Зареєстровані права та вимоги на нерухоме майно підлягають задоволенню згідно з їх пріоритетом - у черговості їх державної реєстрації.
Відповідно до ст. 5 цього ж закону предметом іпотеки можуть бути один або декілька об'єктів нерухомого майна за таких умов:
нерухоме майно належить іпотекодавцю на праві власності або на праві господарського відання, якщо іпотекодавцем є державне або комунальне підприємство, установа чи організація;
нерухоме майно може бути відчужене іпотекодавцем і на нього відповідно до законодавства може бути звернене стягнення;
нерухоме майно зареєстроване у встановленому законом порядку як окремий виділений у натурі об'єкт права власності, якщо інше не встановлено цим Законом.
Предметом іпотеки також може бути об'єкт незавершеного будівництва, майнові права на нього, інше нерухоме майно, яке стане власністю іпотекодавця після укладення іпотечного договору, за умови, що іпотекодавець може документально підтвердити право на набуте ним у власність відповідне нерухоме майно у майбутньому. Обтяження такого нерухомого майна іпотекою підлягає державній реєстрації у встановленому законом порядку незалежно від того, хто є власником такого майна на час укладення іпотечного договору.
Частина об'єкта нерухомого майна може бути предметом іпотеки лише після її виділення в натурі і реєстрації права власності на неї як на окремий об'єкт нерухомості, якщо інше не встановлено цим Законом. Іпотека поширюється на частину об'єкта нерухомого майна, яка не може бути виділеною в натурі і була приєднана до предмета іпотеки після укладення іпотечного договору без реєстрації права власності на неї як на окремий об'єкт нерухомості.
Нерухоме майно передається в іпотеку разом з усіма його приналежностями, якщо інше не встановлено іпотечним договором.
Ризик випадкового знищення, випадкового пошкодження або псування предмета іпотеки несе іпотекодавець, якщо інше не встановлено іпотечним договором.
Вартість предмета іпотеки визначається за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або шляхом проведення оцінки предмета іпотеки відповідним суб'єктом оціночної діяльності у випадках, встановлених законом або договором.
Предметом іпотеки може бути право оренди чи користування нерухомим майном, яке надає орендарю чи користувачу право будувати, володіти та відчужувати об'єкт нерухомого майна. Таке право оренди чи користування нерухомим майном для цілей цього Закону вважається нерухомим майном.
Частинами 1, 2 ст. 7 цього ж закону передбачено, що за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.
Якщо вимога за основним зобов'язанням підлягає виконанню у грошовій формі, розмір цієї вимоги визначається на підставі іпотечного договору або договору, що обумовлює основне зобов'язання, у чітко встановленій сумі чи шляхом надання критеріїв, які дозволяють встановити розмір цієї вимоги на конкретний час протягом строку дії основного зобов'язання.
Статтею 11 цього ж закону передбачено, що майновий поручитель несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов'язання виключно в межах вартості предмета іпотеки.
У разі задоволення вимог іпотекодержателя за рахунок предмета іпотеки майновий поручитель набуває права кредитора за основним зобов'язанням.
Частиною 1 ст. 215 Цивільного кодексу України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Згідно з ст. 203 цього ж кодексу зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.
Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.
Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
Частиною 2 ст. 207 цього ж кодексу передбачено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.
Пунктами 1, 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009 р. „Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" передбачено, що цивільні відносини щодо недійсності правочинів регулюються Цивільним кодексом України (далі - ЦК), Земельним кодексом України, Сімейним кодексом України, Законом України від 12 травня 1991 року № 1023-XII „Про захист прав споживачів" (в редакції Закону від 1 грудня 2005 року № 3161-IV), Законом України від 6 жовтня 1998 року № 161-XIV „Про оренду землі" (в редакції Закону від 2 жовтня 2003 року № 1211-IV) та іншими актами законодавства.
При розгляді справ про визнання правочинів недійсними суди залежно від предмета і підстав позову повинні застосовувати норми матеріального права, якими регулюються відповідні відносини, та на підставі цих норм вирішувати справи.
Судам необхідно враховувати, що згідно із статтями 4, 10 та 203 ЦК зміст правочину не може суперечити ЦК, іншим законам України, які приймаються відповідно до Конституції України та ЦК, міжнародним договорам, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актам Президента України, постановам Кабінету Міністрів України, актам інших органів державної влади України, органів влади Автономної Республіки Крим у випадках і в межах, встановлених Конституцією України та законом, а також моральним засадам суспільства.
Зміст правочину не повинен суперечити положенням також інших, крім актів цивільного законодавства, нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до Конституції України (статті 1, 8 Конституції України).
Відповідність чи невідповідність правочину вимогам законодавства має оцінюватися судом відповідно до законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.
Пунктом 3.3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 11 від 29.05.2013 р. „Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" передбачено, що у господарських відносинах правочин (договір), як правило, вчиняється шляхом складання документа (документів), що визначає (визначають) його зміст і підписується безпосередньо особою, від імені якої він вчинений, або іншою особою, яка діє в силу повноважень, заснованих, зокрема, на законі, довіреності, установчих документах. Для вчинення правочинів органи юридичної особи не потребують довіреності, якщо вони діють у межах повноважень, наданих їм законом, іншим нормативно-правовим актом або установчими документами.
Вирішуючи спори, пов'язані з представництвом юридичної особи у вчиненні правочинів, господарські суди повинні враховувати таке.
Письмовий правочин може бути вчинений від імені юридичної особи її представником на підставі довіреності, закону або адміністративного акта.
Особа, призначена повноважним органом виконуючим обов'язки керівника підприємства, установи чи організації, під час вчинення правочинів діє у межах своєї компетенції без довіреності.
Що ж до кола повноважень відокремленого підрозділу юридичної особи стосовно вчинення правочинів від імені цієї особи, то воно визначається її установчими документами, положенням про відокремлений підрозділ, яке затверджене юридичною особою, або довіреністю, виданою нею ж у встановленому порядку керівникові цього підрозділу.
Припис абзацу першого частини третьої статті 92 ЦК України зобов'язує орган або особу, яка виступає від імені юридичної особи не перевищувати своїх повноважень. Водночас саме лише порушення даного обов'язку не є підставою для визнання недійсними правочинів, вчинених цими органами (особами) від імені юридичної особи з третіми особами, оскільки у відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження (абзац другий частини третьої статті 92 ЦК України). Отже, позов про визнання недійсним відповідного правочину може бути задоволений у разі доведеності юридичною особою (позивачем) у господарському суді тієї обставини, що її контрагент знав або повинен був знати про наявні обмеження повноважень представника цієї юридичної особи, але, незважаючи на це, вчинив з ним оспорюваний правочин (що не отримав наступного схвалення особи, яку представляють). Наприклад, третя особа, укладаючи договір, підписаний керівником господарського товариства, знає про обмеження повноважень цього керівника, оскільки є акціонером товариства і брала участь у загальних зборах, якими затверджено його статут.
У зв'язку з наведеним господарському суду слід виходити з того, що контрагент юридичної особи знає (або повинен знати) про обмеження повноважень цієї особи, якщо:
- такі обмеження передбачені законом (наприклад, абзацом другим частини другої статті 98 ЦК України);
- про відповідні обмеження було вміщено відомості у відкритому доступі на офіційному веб-сайті розпорядника Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців.
Якщо договір містить умову (пункт) про підписання його особою, яка діє на підставі статуту підприємства чи іншого документа, що встановлює повноваження зазначеної особи, то наведене свідчить про обізнаність іншої сторони даного договору з таким статутом (іншим документом) у частині, яка стосується відповідних повноважень, і в такому разі суд не може брати до уваги посилання цієї сторони на те, що їй було невідомо про наявні обмеження повноважень представника її контрагента.
Дослідивши договір іпотеки від 27.12.2012 р., укладений між ПАТ „Банк Камбіо" та СОК „Садівниче товариство Приозерне 1", суд дійшов висновку, що сторони домовилися щодо усіх істотних умов даного договору (предмет, ціна, порядок розрахунків, умови та порядок звернення стягнення на предмет іпотеки, строк дії, тощо), його зміст та форма договору не суперечать положенням Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Закону України „Про іпотеку" та іншим нормативно-правовим актам в редакціях, що діяли на момент вчинення правочину.
Отже, враховуючи вищевикладене та те, що, як було встановлено судом у процесі розгляду справи, договір іпотеки від 27.12.2012 р., укладений між ПАТ „Банк Камбіо" та СОК „Садівниче товариство Приозерне 1", не суперечить положенням Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Закону України „Про іпотеку" та іншим нормативно-правовим актам в редакціях, що діяли на момент вчинення правочину, а тому позовна вимога позивача (за зустрічним позовом) до відповідача (за зустрічним позовом) про визнання його недійсним, є такою, що не ґрунтується на нормах законодавства України, а тому суд не вбачає підстав для задоволення зустрічного позову.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, обставини справи, позовні вимоги за первісним позовом є необґрунтованими і незаконними, а тому підлягають відхиленню, а позовні вимоги за зустрічним позовом є необґрунтованими і незаконними, а тому підлягають відхиленню.
Судові витрати за розгляд первісного позову відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача (за первісним позовом) - відповідача (за зустрічним позовом).
Судові витрати за розгляд зустрічного позову відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача (за зустрічним позовом) - відповідача (за первісним позовом).
Керуючись ст. ст. 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Відмовити у задоволенні первісного позову повністю.
2. Відмовити у задоволенні зустрічного позову повністю.
Суддя В.М.Бацуца
Повний текст рішення підписаний
06 вересня 2017 р.