ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
0,2
про повернення позовної заяви третьої особи,
яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору
06.09.2017Справа № 910/15718/16
Суддя Смирнова Ю.М., розглянувши позовну заяву третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору Товариства з обмеженою відповідальністю "Дорстрой"
до Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль"
про визнання договору недійсним
На розгляді Господарського суду міста Києва знаходиться справа №910/15718/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Шляхове будівництво "Альтком" до Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Русанюк Золтан Золтанович, про визнання виконавчого напису нотаріусу таким, що не підлягає виконанню.
04.09.2017 до Господарського суду міста Києва в рамках справи №910/15718/16 надійшла позовна заява третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, Товариства з обмеженою відповідальністю "Дорстрой" до Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" про визнання недійсним кредитного договору №010/42-2/0498 від 10.10.2011.
Відповідно до ст. 26 Господарського процесуального кодексу України треті особи, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору, можуть вступити у справу до прийняття рішення господарським судом, подавши позов до однієї або двох сторін. Про прийняття позовної заяви та вступ третьої особи у справу господарський суд виносить ухвалу. Треті особи, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору, користуються усіма правами і несуть усі обов'язки позивача.
Як зазначено в п. 1.5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", у процесі вирішення господарським судом спору між позивачем і відповідачем третя особа може вважати, що саме їй належить право на предмет спору. З метою захисту свого права така особа може звернутися до господарського суду, який розглядає справу, з заявою про вступ у справу як третя особа з самостійною вимогою на предмет спору. Вступ цієї особи у справу можливий на будь-якій стадії провадження зі справи в місцевому господарському суді, але до прийняття ним рішення. Про прийняття позовної заяви та вступ третьої особи у справу виноситься ухвала.
Вступ у справу третьої особи, яка має самостійні вимоги на предмет спору, можливий тільки на підставі її позовної заяви, що повинна відповідати вимогам статей 54 - 57 ГПК, а не за клопотанням сторін, прокурора або з ініціативи господарського суду (стаття 26 ГПК). Питання про прийняття такої заяви, відмову в її прийнятті або про її повернення вирішується на загальних підставах згідно зі статтями 61 - 63 ГПК. Якщо ж така третя особа звертається з позовом, вимоги за яким не є тотожними вимогам за первісним позовом (наприклад, про визнання недійсним договору, тоді як первісний позов стосується стягнення заборгованості за тим же договором), позов третьої особи може бути повернуто на підставі пункту 5 частини першої статті 63 ГПК, оскільки третя особа може бути допущена до участі у справі лише тоді, коли її самостійна вимога стосується предмета спору між позивачем і відповідачем у справі.
В рамках справи №910/15718/16 Товариством з обмеженою відповідальністю "Шляхове будівництво "Альтком" заявлено вимоги про визнання таким, що не підлягає виконанню, виконавчого напису, вчиненого 30.06.2016 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Русанюком З.З. на кредитному договорі №010/42-2/0498 від 10.10.2011, зареєстрованого в реєстрі за №1619.
В свою чергу, у позовній заяві третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, Товариство з обмеженою відповідальністю "Дорстрой", просить суд визнати недійсним кредитний договір №010/42-2/0498 від 10.10.2011, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Шляхове будівництво "Альтком" та Публічним акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль".
Суд відзначає, що третя особа може бути допущена до участі у справі лише у тому випадку, коли її самостійна вимога спрямована на предмет спору між позивачем і відповідачем. Вимога, спрямована на будь-що, що знаходиться поза цим предметом, не може бути розглянута як вимога третьої особи, а має бути здійснена через подання самостійного позову. Під предметом спору слід розуміти матеріально-правовий об'єкт, з приводу якого виник правовий конфлікт між позивачем і відповідачем.
Самостійність вимог третьої особи полягає в тому, що вона вважає, ніби в матеріальних правовідносинах із відповідачем перебуває саме вона і саме її право порушено відповідачем. Тож третя особа із самостійними вимогами заперечує вимогу позивача і переслідує мету вирішити спір не на користь позивача, а на свою користь. Тому третя особа із самостійними вимогами процесуально протиставляє себе не лише відповідачу, а й позивачу.
Предметом спору у справі №910/15718/16 є виключно питання наявності або відсутності підстав для визнання таким, що не підлягає виконанню, виконавчого напису нотаріуса про стягнення заборгованості за кредитним договором №010/42-2/0498 від 10.10.2011 у розмірі 14124165,77 грн з Товариства з обмеженою відповідальністю "Шляхове будівництво "Альтком" як позичальника за даним договором.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Дорстрой" учасником спірних матеріальних правовідносин не є.
Заявлені третьою особою вимоги безпосередньо на предмет спору у даній справі не спрямовані, а також не є тотожними вимогам за первісним позовом.
За таких обставин, подана Товариством з обмеженою відповідальністю "Дорстрой" позовна заява не є позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, в розумінні ст. 26 Господарського процесуального кодексу України.
Крім того, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі.
Згідно зі ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
У відповідності до п.п. 2 п. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Однак, позивачем доказів сплати судового збору до позовної заяви не додано.
Суд відзначає, що згідно ст. 5 Закону України "Про судовий збір" позивач не відноситься до осіб, що звільнені від сплати судового збору.
Положення ст. 8 Закону України "Про судовий збір" передбачають можливість відстрочення сплати судового збору за подачу позову на підставі відповідної ухвали суду.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.09.2017 №910/15718/16 відмовлено у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Дорстрой" про відстрочення сплати судового збору.
Неподання доказів сплати судового збору є підставою для повернення позовної заяви без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до ч. 1 ст. 56 Господарського процесуального кодексу України позивач, прокурор зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.
Докази відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів повинні додаватись до позовної заяви (п. 2 ч. 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України).
Отримання позовної заяви та доданих до неї документів усіма учасниками процесу є обов'язковою передумовою розгляду справи судом.
Проте, всупереч положенням п. 2 ч. 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України позивачем не подано доказів відправлення відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів.
На підставі викладеного та керуючись ст. 26, п. 4, 5, 6 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позовну заяву третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, та додані до неї матеріали повернути без розгляду.
Суддя Ю.М. Смирнова