61022, м.Харків, пр.Науки, 5
іменем України
04.09.2017 Справа № 905/1703/17
Господарський суд Донецької області у складі судді Левшиної Я.О., при секретарі судового засідання Мазурік М.О., розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовною заявою: Державного підприємства “Селидіввугілля”, м. Селидове, Донецька область
до відповідача: Головного управління Держпраці у Донецькій області, м. Покровськ, Донецька область
про: стягнення 7913,46грн.
За участю представників сторін:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: не з'явився.
Відповідно до вимог ст.ст.4-4, 81 ГПК України судовий розгляд здійснювався з фіксацією у протоколі судового засідання.
У судовому засіданні 04.09.2017р. суд виходив до нарадчої кімнати для прийняття рішення.
Державне підприємство “Селидіввугілля”, м. Селидове, Донецька область звернулось до господарського суду Донецької області із позовом до Головного управління Держпраці у Донецькій області, м. Покровськ, Донецька область про стягнення 7913,46грн.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями, позовну заяву призначено до розгляду судді Левшиній Я.О.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем договору №756-10КУ від 20.12.2010р. про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю, у зв'язку з чим виникла стягувана заборгованість.
Нормативно позивач обґрунтовує свої вимоги, посилаючись на ст. 173, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 14, 525, 526, 530 Цивільного кодексу України, ст.ст.1, 2, 12, 22, 28, 49, 54-57 Господарського процесуального кодексу України.
На підтвердження вказаних обставин позивач надав наступні документи (у копіях): правоустановчі документи, виписку з ЄДРПОУ стосовно статусу та місцезнаходження позивача, договір №756-10КУ від 20.12.2010р. з додатковими угодами, лист №1/4-38 від 07.02.2013р., договір оренди №5443/2012 від 20.11.2012р. з договором про внесення змін до нього, акт приймання-передачі від 20.11.2012р., постанову КМУ №100 від 11.02.2015р., лист №10/1824 від 06.12.2016р., рахунки: №8 від 25.07.2014р., №9 від 29.08.2014р., №10 від 25.09.2014р., №11 від 27.10.2014р., №12 від 27.11.2014р., №13 від 25.12.2014р.; претензію №09/1327 від 07.07.2017р.
Під час розгляду справи позивачем були надані додаткові документи для долучення до матеріалів справи, а саме: пояснення №09/1605 від 22.08.2017р. з урахуванням відзиву відповідача, в яких позивач посилався, зокрема, на те, що наслідки пропущення кредиторами встановленого строку для заявлення вимог встановлені лише для процедури ліквідації, до того ж, порушення строків не призводить до того, що несвоєчасно заявлені вимоги вважаються погашеними, а лише змінює черговість їх задоволення на користь інших кредиторів, отже закінчення строків заявлення кредиторських вимог, на які посилається відповідач не позбавляє позивача права пред'явити свої вимоги (щодо сплати заборгованості за договором №756-10КУ від 20.12.2010р.) та не звільняє відповідача (як правонаступника) від обов'язку виконати зобов'язання за договором; акт звіряння розрахунків, складений станом на 22.08.2017р. з доказами направлення відповідачу; додатки №№1-4 до договору №756-10КУ від 20.12.2010р.; загальний розрахунок вартості комунальних послуг з зазначенням тарифів, що діяли протягом періоду липень 2014р.- грудень 2014р.; рішення виконавчого комітету Селидівської міської ради №66 від 25.03.2009р. про погодження тарифів на послуги з теплопостачання, витяг з ЄДРПОУ стосовно відповідача.
21.08.2017р. через канцелярію суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній проти позову заперечив, просив відмовити у його задоволенні, посилаючись на відсутність заборгованості на суму 7913,46грн. відповідно до Акту інвентаризації розрахунків з дебіторами та кредиторами від 29.06.2016р. в переліку кредиторської заборгованості, відсутність підписів працівників ТУ Держгірпромнагляду у Донецькій області про прийняття або утримання комунальних послуг (теплова енергія, водопостачання та водовідведення, електроенергія), що унеможливлює підтвердження наданих комунальних послуг за липень-грудень 2014р., а також на те, що позивач не звертався з претензією щодо сплати заборгованості за договором №756-10КУ від 20.12.2010р. в розмірі 7913,46грн. у передбачені законодавством строки. До відзиву надано: Положення про Головне управління Держпраці у Донецькій області, затверджене Наказом Державної служби України з питань праці №8 від 04.02.2016р., виписку з ЄДРПОУ, акт інвентаризації розрахунків з дебіторами та кредиторами від 29.06.2016р. та наказ №748 від 18.07.2016р. про його затвердження, звіт про заборгованість за бюджетними коштами, складений станом на 18.07.2016р.
Представники сторін в судове засідання 04.09.2017р. не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином шляхом своєчасного надсилання ухвал за адресами місцезнаходження сторін, визначеними за матеріалами справи.
Розглянувши матеріали справи, суд
20.12.2010р. між Державним підприємством “Селидіввугілля”(балансоутримувач) та Територіальним управлінням Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду по Донецькій області (орендар) укладений договір №756-10КУ про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю (далі договір), згідно п. 1.1. якого балансоутримувач зобов'язався забезпечувати утримання частини будівлі, що знаходиться за адресою: м. Селидове, вул. К. Маркса, буд. 41 (далі - будівля), загальною площею 47,5 кв.м, та гараж 25,0 кв.м утримання прибудинкової території, та надання комунальних послуг, а орендар бере участь у витратах балансоутримувача на виконання вказаних робіт (послуг) пропорційно до займаної ним площі, кількості джерел електрообладнання та кількості користувачів.
Постановою Кабінету міністрів України №100 від 11.02.2015р. «Про утворення територіальних органів Державної служби з питань праці та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету міністрів України» було утворено Головне Управління Держпраці у Донецькій області, реорганізоване шляхом злиття Територіального управління Держгірпромнагляду по Донецькій області та Територіальної державної інспекції з питань праці у Донецькій області.
Пунктом 2 постанови Кабінету міністрів України №100 від 11.02.2015р. встановлено, що Головне Управління Держпраці у Донецькій області є правонаступником прав та обов'язків органів, що реорганізуються (Територіального управління Держгірпромнагляду по Донецькій області та Територіальної державної інспекції з питань праці у Донецькій області).
30.10.2015р. Державне підприємство “Селидіввугілля” та Головне управління Держпраці у Донецькій області підписали додаткову угоду до договору №756-10КУ від 20.12.2010р., якою було змінено орендаря на правонаступника - Головне управління Держпраці у Донецькій області, яка згідно п. 3 додаткової угоди є невід'ємною його частиною.
Додатковою угодою від 11.02.2014р. до договору №756-10КУ від 20.12.2010р. встановлена щомісячна вартість виконання всього комплексу послуг у 2014р., пов'язаних з наданням комунальних послуг за діючими розцінками та тарифами, яка становила: за електроенергію - 980,67грн., за водоспоживання - 29,49грн., за теплову енергію - 741,00грн. (в опалювальний сезон).
Відповідно до п. 2.2.3. договору №756-10КУ від 20.12.2010р. орендар зобов'язався щомісячно не пізніше 20-го числа місяця, наступного за звітним місяцем, згідно рахунку вносити плату на рахунок балансоутримувача будівлі, за утримання частини будівлі, прибудинкової території та надання комунальних послуг згідно умов даного договору.
За умовами п. 5.1. договору, з урахуванням додаткової угоди від 01.01.2015р., договір діє з моменту його підписання до 31.12.2015р.
20.11.2012р. Регіональне відділення Фонду державного майна України по Донецькій області (орендодавець) та Територіальне управління Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Донецькій області (орендар) підписали договір оренди №5443/2012, згідно п. 1.1. якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне майно - нежитлові вбудовані приміщення загальною площею 47,5 кв.м. другого поверху будівлі АПК (реєстровий номер 33426253.14.АААЖАЛ066) та гараж №9 (реєстровий номер 33426253.14.АААЖАЛ067) площею 25,0 кв.м (майно), які розташовані за адресою: м. Селидове, вул. К. Маркса, буд. 41, що знаходяться на балансі ДП «Селидіввугілля» (балансоутримувач). Відповідно до п. 5.11. договору оренди орендар також зобов'язався здійснювати витрати пов'язані з утриманням орендованого майна.
Згідно наявного в матеріалах справи акту приймання-передачі від 20.11.2012р. Регіональне відділення Фонду державного майна України по Донецькій області передало, а Територіальне управління Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Донецькій області прийняло вищезазначене державне майно, що знаходяться на балансі ДП «Селидіввугілля», з метою розміщення Західної державної регіональної гірничотехнічної інспекції у вугільній промисловості Донецького гірничого округу, відповідно до договору оренди №5443/2012 від 20.11.2012р.
Як зазначає позивач, орендар на виконання умов договору №756-10КУ від 20.12.2010р. не здійснював відшкодування витрат балансоутримувача на утримання прибудинкової території та надання комунальних послуг орендарю з липня 2014р. по грудень 2014р. за рахунками №8 від 25.07.2014р., №9 від 29.08.2014р., №10 від 25.09.2014р., №11 від 27.10.2014р., №12 від 27.11.2014р., №13 від 25.12.2014р., через що утворилась заборгованість у розмірі 7913,46грн.
09.12.2016р. позивач звернувся до відповідача з листом №10/1824 від 06.12.2016р. щодо сплати заборгованості, зокрема, за договором №756-10КУ від 20.12.2010р.
07.07.2017р. позивач направив на адресу відповідача претензію №09/1327 від 07.07.2017р. щодо сплати заборгованості у розмірі 7913,46грн. за договором №756-10КУ від 20.12.2010р.
Вимоги не позивача не були задоволені відповідачем, позивач звернувся до господарського суду з розглядуваним позовом.
Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України, передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим (ст.43 Господарського процесуального кодексу України).
Як вбачається із матеріалів справи, сутність розглядуваного спору полягає у примусовому спонуканні до виконання прострочених грошових зобов'язань.
Враховуючи статус об'єкту оренди, сторін та характер правовідносин між ними, останні (правовідносини) регулюються насамперед відповідними положеннями Господарського і Цивільного кодексів України, Законом України «Про оренду державного такомунального майна» та умовами укладеного між ними договору №756-10КУ від 20.12.2010р.
Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.
Встановлення відповідачеві грошових зобов'язань з компенсації експлуатаційних витрат на утримання орендованого майна узгоджується із приписами ст.ст. 10, 18 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”, а надання відповідних послуг балансоутримувачем за плату орендареві відповідає приписам ст. 901 та ч. 1 ст. 903 цивільного кодексу України.
Отже, в контексті зазначених норм укладені між позивачем та відповідачем договір про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю №756-10КУ від 20.12.2010р. є належною підставою для виникнення у останнього грошових зобов'язань, визначених його умовами.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.
Таким чином, відповідач не мав правових підстав ухилятися від сплати експлуатаційних витрат - до 20-го числа місяця, наступного за звітним місяцем на підставі рахунку балансоутримувача, згідно визначених умов договору №756-10КУ від 20.12.2010р.
Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.
Між тим, як вбачається із матеріалів справи, і належних у розумінні ст. 34 Господарського процесуального кодексу України доказів протилежного (у тому числі - припинення грошових зобов'язань у інший, аніж виконання, спосіб) виконання грошових зобов'язань, за визначений балансоутримувачем період надання послуг (формування стягуваної заборгованості) не було здійснено у повному обсягу платежів за липень-грудень 2014р. включно, що кваліфікується судом як порушення відповідних грошових зобов'язань у розумінні ст. 610 Цивільного кодексу України, а сам відповідач - таким, що їх прострочив відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України.
За змістом ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання та на вимогу кредитора має сплатити суму боргу.
Перевіривши правильність розрахунку позовних вимог, суд дійшов висновку, що він є обґрунтованим.
Суд не приймає доводи відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, щодо відсутності підписів працівників ТУ Держгірпромнагляду у Донецькій області на копіях рахунків про прийняття або утримання комунальних послуг, що, на думку відповідача, унеможливлює підтвердження наданих комунальних послуг за липень-грудень 2014р., оскільки умовами договору №756-10КУ від 20.12.2010р. не передбачено складання будь-яких документів приймання-передачі наданих послуг. Крім того, п.п. 3.2.2., 3.2.3. договору №756-10КУ від 20.12.2010р. визначено, що у випадку перерв та перебоїв у наданні комунальних послуг орендар має право зменшувати плату за комунальні послуги. Разом з тим, зміни та доповнення до цього договору мають силу тільки в тому випадку, якщо вони оформлені у письмовій формі і підписані обома сторонами. (п. 5.2. договору №756-10КУ від 20.12.2010р.). Враховуючи відсутність в матеріалах справи додаткових угод про зменшення розміру комунальних послуг та/або скасування плати, суд приходить до висновку, що комунальні послуги було надано та вартість таких послуг підлягає відшкодуванню.
З урахуванням наведених вище висновків суду та положень діючого законодавства, позовні вимоги про стягнення суми основного боргу підлягають задоволенню у повному обсязі у розмірі 7913,46грн.
Судові витрати у відповідності до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 22, 33, 34, 43, 44, 49, 59, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позовні вимоги Державного підприємства “Селидіввугілля”, м. Селидове, Донецька область до Головного управління Держпраці у Донецькій області, м. Покровськ, Донецька область про стягнення 7913,46грн. задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з Головного управління Держпраці у Донецькій області (85302, Донецька область, м. покровськ, вул. Прокоф'єва, буд. 82, код ЄДРПОУ 39790445) на користь Державного підприємства “Селидіввугілля” (85400, Донецька область, м. Селидове, вул.К.Маркса, 41, код ЄДРПОУ 33426253) заборгованість у розмірі 7913,46грн., витрати по сплаті судового збору у розмірі 1600,00грн. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.
У судовому засіданні 04.09.2017р. проголошено та підписано повний текст рішення.
Суддя Я.О. Левшина