05 вересня 2017 року Справа № 904/9824/16
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Бакуліної С.В. (доповідач),
суддів :Поляк О.І., Мачульського Г.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали касаційної скарги Квартирно-експлуатаційного відділу м. Дніпро
на постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 18.05.2017
у справі№ 904/9824/16
Господарського суду Дніпропетровської області
за позовомКвартирно-експлуатаційного відділу м. Дніпро (далі КЕВ м. Дніпро)
доТовариства з обмеженою відповідальністю "Абсолютний Стиль" (далі ТОВ "Абсолютний Стиль")
простягнення заборгованості
в судовому засіданні взяли участь представники :
від позивача: від відповідача:Куценко Д.Г. (довіреність від 06.02.2017) не з'явились
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області (суддя Мартинюк С.В.) від 19.12.2016, залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду (головуючий суддя - Чередко А.Є., судді - Коваль Л.А., Пархоменко Н.В.) від 18.05.2017, у справі №904/9824/16 в задоволенні позову відмовлено.
В касаційній скарзі КЕВ м. Дніпро просить скасувати ухвалені по справі судові акти та стягнути з ТОВ "Абсолютний Стиль" на користь КЕВ м. Дніпро Міністерства оборони України суму у розмірі 16330,00грн, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, а саме: ст.ст.13, 14, 887, ч.2 ст.900 Цивільного кодексу України (далі ЦК України).
Відзиву на касаційну скаргу не надійшло.
Відповідач не скористався наданим процесуальним правом на участь в засіданні суду касаційної інстанції.
Заслухавши пояснення по касаційній скарзі представника позивача, який підтримав викладені в ній доводи, перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в постанові апеляційного господарського суду, Вищий господарський суд України дійшов до висновку, що касаційна скарга не належить до задоволення з огляду на таке.
Квартирно-експлуатаційне відділення м. Дніпропетровська (у наступному за текстом КЕВ м. Дніпропетровська, позивач) звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до ТОВ "Абсолютний Стиль" про стягнення суми безпідставно завищеної вартості виконаних робіт за договором підряду проектно-дослідних робіт №14-12 від 14.12.2012.
Судами встановлено таке.
14.12.2012 між КЕВ м. Дніпропетровська та ТОВ "Абсолютний Стиль" було укладено договір підряду проектно-дослідницьких робіт №14-12.
Відповідно до умов договору замовник замовляв, а підрядник зобов'язувався виконати послуги з розробки проектно-дослідницької документації за технічним завданням замовника та на умовах даного договору на поточний ремонт приміщення зали управління в будівлі №137 військового містечка №2 в/ч А1314, м. Дніпропетровськ, вул. Чичеріна 42.
Загальна вартість проектних робіт становить 72000,00грн, яка визначена сторонами в пункті п.5.1. договору.
Відповідно до умов договору ТОВ "Абсолютний Стиль" було виконано послуги з розробки проектно-досліднецької документації у повному обсязі за технічним завданням КЕВ м. Дніпропетровська, а позивачем було сплачено за наданні послуги на загальну суму 72000,00грн (платіжне доручення №795 від 09.07.2014), та прийнято надані послуги згідно акта приймання-передачі проектно-дослідницької роботи №1 від 10.07.2014, який був підписаний представниками обох сторін.
24.03.2016 Південним територіальним управлінням внутрішнього аудиту та фінансового контролю Департаменту внутрішнього аудиту та фінансового контролю було складено Звіт №234/3/2/18/аз про внутрішній фінансовий аудит та аудит відповідності фінансово-господарської діяльності КЕВ м. Дніпропетровська за період з 01.05.2013 по 31.10.2015.
Поточним аудитом фінансово-господарської діяльності КЕВ м. Дніпропетровська було встановлено завищення ТОВ "Абсолютний Стиль" обсягів виконаних робот за договором, а саме відсутність у позивача матеріалів виконання робіт з підготовки та передачі проектних матеріалів на узгодження проектних рішень із зацікавленими відомствами, які є складовою частиною проектно-дослідницьких робот за договором та були оплачені позивачем у сумі 16330,00грн, чим завдано збитків останньому.
КЕВ м. Дніпропетровська направило до ТОВ "Абсолютний Стиль" претензію №1650 від 04.05.2016 щодо відшкодування 16330,00грн - завищеної вартості виконаних робіт. Однак згадана претензія залишена відповідачем без реагування.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, попередні судові інстанції правомірно виходили з такого.
Статтею 193 Господарського кодексу України (далі ГК України) встановлено обов'язок суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Стаття 526 ЦК України передбачає, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України).
Згідно зі ст.632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.
За положеннями ч.ч.1, 4 ст.837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. До окремих видів договорів підряду, встановлених параграфами 2 - 4 цієї глави, положення цього параграфа застосовуються, якщо інше не встановлено положеннями цього Кодексу про ці види договорів. У договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.
Відповідно ст.887 ЦК України за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх. До договору підряду на проведення проектних і пошукових робіт застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.
Статтею 891 ЦК України передбачено, що підрядник відповідає за недоліки проектно-кошторисної документації та пошукових робіт, включаючи недоліки, виявлені згодом у ході будівництва, а також у процесі експлуатації об'єкта, створеного на основі виконаної проектно-кошторисної документації і результатів пошукових робіт. У разі виявлення недоліків у проектно-кошторисній документації або в пошукових роботах підрядник на вимогу замовника зобов'язаний безоплатно переробити проектно-кошторисну документацію або здійснити необхідні додаткові пошукові роботи, а також відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з частинами 1, 2, 3 ст.853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі. Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки). Якщо після прийняття роботи замовник виявив відступи від умов договору підряду або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані підрядником, він зобов'язаний негайно повідомити про це підрядника.
Судами встановлено, що всі виконані роботи за договором №14-12 від 14.12.2012 прийняті позивачем за відповідним актом, підписаним ним без будь-яких зауважень та оплачені останнім повністю, жодних претензій відносно обсягу і якості робіт ні на момент їх прийняття та оплати позивачем, останнім не заявлялось.
Тобто, зобов'язання відповідача, що виникло на підставі договору №14-12 від 14.12.2012, було належним чином виконано останнім відповідно до приписів законодавства та умов договору.
Згідно до ст.ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків та моральної шкоди.
Відповідно до ч.2 ст.900 ЦК України виконавець зобов'язаний відшкодувати замовнику реальні збитки у межах ціни робіт, в яких виявлено недоліки, якщо договором встановлено, що вони підлягають відшкодуванню в межах загальної ціни робіт за договором.
У відповідності до ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: 1) порушення боржником зобов'язання, що випливає з договору; 2) збитків та їх розміру; 3) причинного зв'язку між порушенням стороною зобов'язання, що випливає з договору, та збитками; 4) вини порушника зобов'язання.
За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що роботи виконані відповідачем належним чином у відповідності до умов укладеного договору і на момент їх прийняття позивачем як замовником у останнього були відсутні будь-які претензії щодо обсягу, вартості і якості робіт, які могли б бути підставою для відмови від підписання акта прийняття виконаних робіт, отже, не можливо вважати, що відповідач припустився порушення своїх зобов'язань за договором підряду. Відтак, відсутність в діях відповідача правопорушення свідчить і про відсутність підстав для покладення на нього відповідальності у вигляді відшкодування збитків, якими за будь яких обставин за матеріально-правовою природою не є сплачені на виконання договірного зобов'язання суми, при тому що позивачем не доведено суду понесення ним додаткових, не передбачених договором витрат, що перевищують загальну вартість робіт за договором.
Отже, як встановлено судами під час судового розгляду справи, позивачем всупереч вимогам ст.ст.33, 34 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) не доведено належними та допустимими доказами заподіяння відповідачем позивачу збитків у розмірі 16330,00грн, наявність при цьому протиправної поведінки відповідача та причинного зв'язку між діями відповідача та заподіянням збитків, а також наявності вини відповідача у заподіянні позивачу збитків, що унеможливлює покладення на відповідача цивільної відповідальності у вигляді стягнення збитків, які заявлені до стягнення позивачем.
Суд касаційної інстанції вважає правомірним посилання суду апеляційної інстанції на те, що звіт про результати внутрішнього фінансового аудиту та аудиту відповідності фінансово-господарської діяльності КЕВ м. Дніпропетровська за період з 01.05.2013 по 31.10.2015 та акта контрольного обміру (обстеження) №3 від 25.12.2015 не можуть вважатися належними та допустимими доказами, в розумінні ст.ст.33, 34 ГПК України, неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором підряду проектно-дослідницьких робіт №14-12 від 14.12.2012 та заподіяння відповідачем позивачеві збитків у розмірі 16 330,00грн.
Відповідно до ст.1117 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суди попередніх інстанцій дійшли ґрунтовного висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, доводи касаційної скарги цього висновку не спростовують, а зводяться до намагання переоцінити встановлені судами обставини і досліджені докази, що згідно з приписами ст.ст.1115, 1117 ГПК України перебуває поза процесуальними межами повноважень суду касаційної інстанції.
Наведене свідчить, що під час прийняття рішення та постанови у справі суди попередніх інстанцій не припустилися порушення або неправильного застосування норм чинного матеріального та процесуального законодавства, а, отже, підстави для їх скасування або зміни та задоволення вимог касаційної скарги відсутні.
Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України -
Касаційну скаргу Квартирно-експлуатаційного відділу м. Дніпро на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 18.05.2017 залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 18.05.2017 у справі №904/9824/16 Господарського суду Дніпропетровської області залишити без змін.
Головуючий-суддя С. Бакуліна
Судді О. Поляк
Г. Мачульський