24 листопада 2009 р. № 27/83-08
Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. -головуючий, судді Бенедисюк І.М. і Львов Б.Ю.,
розглянувши касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Центру телекомунікаційних послуг його Харківської філії, м. Харків,
на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 28.07.2009
зі справи № 27/83-08
за позовом відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Центру телекомунікаційних послуг його Харківської філії (далі -Товариство)
до управління праці та соціального захисту населення Департаменту охорони здоров'я та соціальних питань Харківської міської ради (далі -Управління), м. Харків,
про стягнення 151 607,47 грн.,
за участю представників сторін:
позивача -Мельничникової А.М.,
відповідача -Каденко Н.М.,
Товариство в травні 2008 року звернулося до господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з Управління 151 607,47 грн. заборгованості за послуги зв'язку, надані пільговим категоріям громадян.
Рішенням названого суду від 30.04.2009 (суддя Мамалуй О.О.) позов задоволено. Прийняте місцевим судом рішення мотивовано необхідністю погашення наявної заборгованості за надані послуги.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 28.07.2009 (колегія суддів у складі: Істоміна О.А. -головуючий суддя, судді Барбашова С.В., Пушай В.І.) рішення господарського суду Харківської області від 30.04.2009 скасовано та в задоволенні позову відмовлено. Постанову апеляційного суду мотивовано повним використанням Управлінням у 2006 році відповідних бюджетних коштів, а також тим, що з 2007 року відповідач не є розпорядником бюджетних коштів.
У касаційній скарзі та письмових доповненнях до неї Товариство просить Вищий господарський суд України постанову апеляційного суду зі справи скасувати внаслідок її прийняття з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а рішення місцевого суду залишити в силі.
Управління подало відзив на касаційну скаргу, в якому зазначило про безпідставність її доводів та просило постанову суду апеляційної інстанції зі справи залишити без змін, а скаргу -без задоволення.
Учасників судового процесу відповідно до статті 1114 Господарського процесуального кодексу України (далі -ГПК України) належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.
Перевіривши повноту встановлення попередніми судовими інстанціями обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, заслухавши представників сторін, Вищий господарський суд України дійшов висновку про необхідність часткового задоволення касаційної скарги з урахуванням такого.
Судом першої інстанції в справі встановлено, що:
- Управління в 2006 році було головним розпорядником коштів з компенсації пільг, наданих громадянам у місті Харкові; Управління здійснювало компенсацію Товариству витрат з надання громадянам передбачених законодавством пільг з оплати встановлення та користування телефонами;
- щомісяця сторонами здійснювалися звірки розрахунків та підписувалися відповідні акти (форма № 3-пільга);
- Управління акти за станом на 01.01.2007 підписало з розбіжностями та через відсутність необхідного бюджетного фінансування не визнало наявної заборгованості в сумі 151 607,47 грн.;
- рішенням X сесії Харківської міської ради п'ятого скликання від 27.12.2006 "Про міський бюджет міста Харкова на 2007 рік" головним розпорядником коштів субвенцій з державного бюджету на виконання програм соціального захисту населення з 01.01.2007 визначено Департамент транспорту та зв'язку Харківської міської ради.
Апеляційним господарським судом додатково встановлено, що:
- в діях Управління відсутні порушення з питань повноти і своєчасності перерахування коштів на рахунки постачальників послуг зв'язку з відшкодування пільг та факти нецільового використання коштів субвенції з державного бюджету на надання пільг та компенсацію за пільговий зв'язок окремим категоріям громадян, що підтверджується актом від 18.09.2007 (т. 2, а.с. 7-27);
- у матеріалах справи відсутні первинні документи на підтвердження об'єму наданих Товариством послуг зв'язку та обґрунтування заборгованості Управління в сумі 151 607,47 грн.
Причиною виникнення даного спору є намагання Товариства отримати відшкодування за надання громадянам пільг, встановлених чинним законодавством.
Відповідно до частини третьої статті 63 Закону України "Про телекомунікації" телекомунікаційні послуги споживачам, які мають установлені законодавством України пільги з їх оплати, надаються операторами, провайдерами телекомунікацій відповідно до законодавства України.
Згідно з статтею 87 Бюджетного кодексу України видатки на соціальний захист та соціальне забезпечення належать до видатків, що здійснюються з Державного бюджету України.
За приписами статті 102 зазначеного Кодексу видатки місцевих бюджетів, передбачені у підпункті "б" пункту 4 частини першої статті 89 цього Кодексу, фінансуються за рахунок субвенцій з Державного бюджету України у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Згідно з пунктами 2 і 3 "Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету" (далі -Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 № 256, фінансування видатків місцевих бюджетів за державними програмами соціального захисту населення провадиться за рахунок субвенцій, передбачених державним бюджетом на відповідний рік, у межах обсягів, затверджених у обласних бюджетах, бюджетах Автономної Республіки Крим, бюджетах міст Києва та Севастополя, міст республіканського підпорядкування Автономної Республіки Крим і обласного значення та у районних бюджетах на зазначені цілі; головними розпорядниками коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення є керівники головних управлінь, управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, виконавчих органів рад, до компетенції яких належать питання праці та соціального захисту населення.
Пунктом 5 Порядку передбачено, що головні розпорядники коштів місцевих бюджетів щомісяця готують інформацію про фактично нараховані суми та акти звіряння розрахунків за надані послуги з підприємствами - надавачами відповідних послуг і надсилають їх фінансовим органам райдержадміністрацій, виконкомів міських рад (міст республіканського Автономної Республіки Крим і обласного значення):
За змістом пункту 6 Порядку фінансові органи районних держадміністрацій, виконкомів міських рад (міст республіканського Автономної Республіки Крим і обласного значення) на підставі актів звіряння щомісяця готують реєстри нарахованих сум та подають їх Міністерству фінансів Автономної Республіки Крим, фінансовим органам обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій, управлінням Державного казначейства в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі щодо послуг зв'язку, зокрема, безпроводового доступу до телекомунікаційної мережі з придбанням відповідних стаціонарних абонентських терміналів.
З огляду на наведене для прийняття правильного рішення зі справи попереднім судовим інстанціям належало:
- залучити до участі в справі Департамент транспорту та зв'язку Харківської міської ради, який був головним розпорядником коштів субвенцій з державного бюджету на виконання програм соціального захисту населення в 2007 році;
- якщо за станом на час судового розгляду справи Департамент транспорту та зв'язку Харківської міської ради втратив статус головного розпорядника коштів, - встановити особу нового головного розпорядника та залучити його до участі в справі;
- на підставі всебічної оцінки поданих учасниками процесу доказів (у тому числі за необхідності й додатково витребуваних господарським судом на виконання приписів статті 38 ГПК України):
· встановити фактичні обставини, пов'язані з визначенням обсягу відповідних видатків місцевого бюджету, в межах якого мали відшкодовуватися згадані витрати Товариства;
· з'ясувати обсяг коштів, фактично наданих Управлінню (з урахуванням цільового призначення);
· встановити розмір фактичних витрат Товариства в 2006 році з надання пільг громадянам; з'ясувати, яку їх частину мало відшкодувати Управління та скільки фактично відшкодовано;
· перевірити правильність розрахунку Товариством суми наявної заборгованості;
· за наявності заборгованості: встановити послідовність дій учасників, спрямованих на її відшкодування (починаючи з моменту її виникнення в 2006 році); перевірити зазначені дії учасників (зокрема, кожного з розпорядників коштів) на предмет їх відповідності вимогам Порядку; з'ясувати причини невідшкодування заборгованості та відсутності її на обліку; дослідити можливість погашення наявної заборгованості Управлінням або іншим головним розпорядником коштів.
Проте цього ні місцевим, ані апеляційним господарськими судами здійснено не було.
Таким чином, попередні судові інстанції припустилися неправильного застосування приписів частини першої статті 47 ГПК України щодо прийняття судового рішення суддею за результатами обговорення усіх обставин справи та частини першої статті 43 цього Кодексу стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, що відповідно до частини першої статті 11110 ГПК України є підставою для скасування прийнятих ними судових рішень зі справи.
Касаційна ж інстанція відповідно до частини другої статті 1117 ГПК України не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
З огляду на наведене справа має бути передана на новий розгляд до суду першої інстанції, під час якого необхідно встановити обставини, зазначені в цій постанові, дати їм та доводам сторін належну правову оцінку і вирішити спір відповідно до вимог закону.
Керуючись статтями 1117, 1119-11112 ГПК України, Вищий господарський суд України
1. Касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Центру телекомунікаційних послуг його Харківської філії задовольнити частково.
2. Рішення господарського суду Харківської області від 30.04.2009 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 28.07.2009 зі справи № 27/83-08 скасувати.
Справу передати на новий розгляд до господарського суду Харківської області.
Суддя В.Селіваненко
Суддя І.Бенедисюк
Суддя Б.Львов