24 листопада 2009 р. № 3/66/09
Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. -головуючий, судді Бенедисюк І.М. і Львов Б.Ю.
розглянув касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Українська ДіВіДі Компанія", м. Київ (далі -ТОВ "Українська ДіВіДі Компанія")
на рішення господарського суду Миколаївської області від 28.05.2009 та
постанову Одеського апеляційного господарського суду від 25.08.2009
зі справи № 3/66/09
за позовом ТОВ "Українська ДіВіДі Компанія"
до фізичної особи -підприємця ОСОБА_1, м. Миколаїв (далі -ФОП ОСОБА_1.)
про захист авторських прав та стягнення 114 450 грн. компенсації за порушення майнових авторських прав.
Судове засідання проведено за участю ОСОБА_1.; представник ТОВ "Українська ДіВіДі Компанія" у судове засідання не з'явився.
За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України
ТОВ "Українська ДіВіДі Компанія" звернулося до господарського суду Миколаївської області з позовом про: стягнення з ФОП ОСОБА_1. 114 450 грн. компенсації за порушення майнових авторських прав; накладення на відповідача штрафу в розмірі 10 % суми, присудженої судом на користь позивача.
Рішенням господарського суду Миколаївської області від 28.05.2009 (суддя Смородінова О.Г.), залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 25.08.2009 (колегія суддів у складі: суддя Бойко Л.І.-головуючий, судді Величко Т.А., Бандура Л.І.,), у задоволенні позову відмовлено з огляду на те, що, на думку попередніх судових інстанцій, договори, які подано позивачем на підтвердження наявності у останнього виключних майнових авторських прав на аудіовізуальні твори, не є авторськими договорами у розумінні Закону України "Про авторське право і суміжні права" (далі -Закон).
ТОВ "Українська ДіВіДі Компанія" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення місцевого та постанову апеляційного господарських судів зі справи скасувати внаслідок їх прийняття з порушенням норм матеріального і процесуального права та прийняти нове рішення про задоволення позову. Скаржник зазначає, зокрема, про те, що ним укладалися договори про розпорядження майновими правами інтелектуальної власності відповідно до вимог статті 1107 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України), що підтверджує наявність у ТОВ "Українська ДіВіДі Компанія" виключних майнових авторських прав на відповідні твори.
У відзиві на касаційну скаргу ФОП ОСОБА_1. заперечує проти доводів скарги і просить оскаржувані судові рішення залишити без змін, а касаційну скаргу -без задоволення.
Сторони відповідно до статті 1114 Господарського процесуального кодексу України (далі -ГПК України) належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.
Перевіривши на підставі встановлених попередніми судовими інстанціями обставин справи правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, заслухавши пояснення відповідача, Вищий господарський суд України дійшов висновку про необхідність часткового задоволення касаційної скарги з урахуванням такого.
Попередніми судовими інстанціями у справі встановлено, що:
- ТОВ "Українська ДіВіДі Компанія" за договором від 05.12.2006 № 1/УК отримано від товариства з обмеженою відповідальністю "Кондор" виключні майнові права на відтворення і розповсюдження аудіовізуальних творів, зокрема, кінематографічних фільмів "Обитель Зла", "Амнезия";
- 06.02.2008 ТОВ "Українська ДіВіДі Компанія" і закритим акціонерним товариством "Вест" (далі -ЗАТ "Вест") укладено договір № 145, за умовами якого (пункти 1, 2) позивач отримав виключне право на розповсюдження аудіовізуальних творів (зокрема, фільмів "1408", "Доказательство смерти") на дисках формату DVD, вироблених ЗАТ "Вест" на території Російської Федерації, шляхом оптового та/або роздрібного продажу для домашнього перегляду на території України з правом передачі третім особам;
- компанією "ALESTAR ltd" (юридична особа за законодавством Великобританії) за договорами від 21.04.2008 № 21/04-08, від 19.05.2008 № 19/05-08, від 14.06.2006 № 03-06/НА/У, від 17.12.2007 № 17/12/07, від 15.12.2007 № 15/12/ТА (з відповідними додатками) передано ТОВ "Українська ДіВіДі Компанія" виключні майнові права на використання на території України аудіовізуальних творів, зокрема, відповідно "Другой мир", "Запретное царство" та "Белый шум 2", "Мистификация", "Иллюзионист", "Миллион на Рождество", "Параноид парк" шляхом відтворення і розповсюдження цих творів;
- ТОВ "Українська ДіВіДі Компанія" за договором від 17.01.2008 № 04/П отримано від товариства з обмеженою відповідальністю "РИАЛ-Экспорт" виключні майнові права здійснювати чи дозволяти здійснювати відтворення фільмів (зокрема, фільму "В одну сторону") на носіях у відповідності до тиражу, розповсюджувати екземпляри фільмів шляхом оптової або роздрібної торгівлі, прокат фільмів;
- 25.05.2004 ТОВ "Українська ДіВіДі Компанія" і Golden Cinema Collections (юридична особа за законодавством Великобританії) укладено договір № 001-05/04, за умовами якого позивач отримав виключне право на виробництво, реєстрацію, показ, прокат і експлуатацію фільмів "Дэнни-цепной пёс" і "Новая полицейская история" на території України (ексклюзивне ліцензійне право);
- CIVIC IMPEX LLC (юридична особа за законодавством Сполучених Штатів Америки) за договором від 09.12.2004 № 14/4В передано ТОВ "Українська ДіВіДі Компанія" виключні майнові права на використання на території СНД аудіовізуальних творів (зокрема, фільмів "Захват", "Искупление") шляхом відтворення та розповсюдження цих творів;
- закритим акціонерним товариством "Дирекция Кино" та позивачем укладено договір від 05.09.2008 № 5/09/08УР, за яким ТОВ "Українська ДіВіДі Компанія" отримало виключні майнові права на відтворення художнього фільму "Адмиралъ" на носіях необмеженим тиражем, а також на розповсюдження та імпорт екземплярів фільму;
- 22.04.2005 закритим акціонерним товариством "Фирма ВДВ" укладено договір № 96/У про передачу позивачеві виключних майнових прав на відтворення фільмів, зокрема, "Американское преступление", "Город зла" необмеженим тиражем на матеріальних носіях та виключне право на розповсюдження фільмів;
- 19.06.2003 та 06.09.2005 товариство з обмеженою відповідальністю "Торнадо Видео" за договорами відповідно № 17/03 № 0609/2 передало позивачеві тимчасове право на відтворення і розповсюдження фільму "В последний момент" і "Шестой элемент";
- 12.12.2008 ТОВ "Українська ДіВіДі Компанія" подано Головному державному інспектору з питань інтелектуальної власності Державного департаменту інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України в Миколаївській, Херсонській областях заяву про необхідність проведення перевірки щодо наявності у ФОП ОСОБА_1. прав на розповсюдження об'єктів авторського права позивача та законності такого розповсюдження;
- ФОП ОСОБА_1. 17.12.2008 здійснювалося розповсюдження (продаж) неліцензійних (контрафактних) DVD-дисків з аудіовізуальними творами, зокрема, з фільмами "Обитель Зла", "Амнезия", "1408", "Доказательство смерти", "Другой мир", "Запретное царство", "Белый шум 2", "Мистификация", "Иллюзионист", "Миллион на Рождество", "Параноид парк", "В одну сторону", "Дэнни-цепной пёс", "Новая полицейская история", "Захват", "Искупление", "Адмиралъ", "Американское преступление", "Город зла", "В последний момент" і "Шестой элемент", що підтверджується актом фіксації розповсюдження об'єктів авторського права;
- ФОП ОСОБА_1. не подано доказів наявності у нього права на розповсюдження (використання) спірних творів;
- згідно з протоколом огляду та вилучення від 17.12.2008, складеним інспектором з питань інтелектуальної власності Державного департаменту інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України в Миколаївській, Херсонській областях, у відповідача вилучено примірники аудіовізуальних творів на DVD-дисках у кількості 21 шт.
Причиною спору зі справи стало питання про наявність підстав для висновку про порушення відповідачем майнових авторських прав позивача.
Відповідно до статті 440 ЦК України та частини першої статті 15 Закону до майнових прав автора (чи іншої особи, яка має авторське право) належать: виключне право на використання твору; виключне право на дозвіл або заборону використання твору іншими особами. Майнові права автора (чи іншої особи, яка має авторське право) можуть бути передані (відчужені) іншій особі згідно з положеннями статті 31 Закону, після чого ця особа стає суб'єктом авторського права.
Частиною третьою статті 31 Закону передбачено, що за авторським договором про передачу виключного права на використання твору автор (чи інша особа, яка має виключне авторське право) передає право використовувати твір певним способом і у встановлених межах тільки одній особі, якій ці права передаються, і надає цій особі право дозволяти або забороняти подібне використання твору іншим особам.
Отже, висновок попередніх судових інстанцій про те, що ТОВ "Українська ДіВіДі Компанія" не могло передавати права на аудіовізуальні твори, оскільки воно не отримало такі права від авторів цих творів, з посиланням на статтю 1 Закону та статтю 435 ЦК України, які дають визначення первинного суб'єкта авторського права (у тому числі й на аудіовізуальні твори), є недоречними в даному випадку, оскільки виключні майнові права інтелектуальної власності можуть належати й іншим особам внаслідок, зокрема, їх передання на підставі відповідних договорів.
Згідно з частиною першою статті 1107 ЦК України розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності здійснюється на підставі договорів, зокрема, договору про передання виключних майнових прав інтелектуальної власності.
За приписом частини першої статті 1113 ЦК України за договором про передання виключних майнових прав інтелектуальної власності одна сторона (особа, що має виключні майнові права) передає другій стороні частково або у повному складі ці права відповідно до закону та на визначених договором умовах.
Зі змісту наведених законодавчих приписів вбачається, що особи, які мають виключні майнові авторські права на певні твори (в даному випадку -аудіовізуальні твори) можуть передати такі права іншим особам. При цьому в дослідженні питання щодо обсягу прав, що передані, господарським судам слід оцінювати не назву договорів (це може бути не обов'язково "авторський" договір), а їх зміст, що у розгляді даної справи здійснено не було.
Крім того, попереднім судовим інстанціям належало також правильно застосувати приписи статей 1, 8 і 15 Закону (стосовно визначення твору, примірника твору, об'єкта авторського права та обсягу прав з використання твору) задля недопущення ототожнення твору як об'єкта авторського права з примірником цього ж твору, відтвореного (добросовісно) іншою особою. Так, як вбачається з судових рішень зі справи, договір позивача із ЗАТ "Вест" від 06.02.2008 № 145 надає ТОВ "Українська ДіВіДі Компанія" виключне право на розповсюдження шляхом оптового та/або роздрібного продажу в Україні саме примірників аудіовізуальних творів (дисків формату DVD з відповідними фільмами), вироблених ЗАТ "Вест" на території Російської Федерації. Про передачу позивачеві авторських (не за назвою, а за змістом) майнових прав, які дозволяли б йому використовувати на свій розсуд (у межах, визначених відповідним договором) самих творів, а не їх готових примірників іншого виробника у згаданому договорі від 06.02.2008 № 145 не йдеться. При цьому договір від 06.02.2008 № 145 як цивільно-правова угода визначає обсяг прав та обов'язків сторін, які його підписали, та не встановлює будь-яких зобов'язань для інших осіб.
Таким чином, висновок місцевого та апеляційного господарських судів про необхідність відмови в задоволенні позову про стягнення компенсації за порушення виключних майнових авторських прав позивача, зроблений без з'ясування дійсного обсягу прав позивача на усі двадцять один аудіовізуальний твір та без дослідження протиправного розповсюдження відповідачем таких аудіовізуальних творів, є передчасним та таким, що не ґрунтується на приписах чинного законодавства.
Тому попередні судові інстанції у розгляді справи припустилися неправильного застосування вимог частини першої статті 47 ГПК України прийняття судового рішення за результатами обговорення усіх обставин справи та частини першої статті 43 названого Кодексу стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.
Касаційна ж інстанція згідно з частиною другою статті 1117 ГПК України не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Таким чином, прийняті по суті даної справи судові рішення підлягають скасуванню, а справа -передачі на новий розгляд до суду першої інстанції, під час якого слід врахувати викладене, встановити обставини, зазначені в цій постанові, всебічно і повно перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, і в залежності від встановленого правильно застосувати норми матеріального і процесуального права та прийняти законне і обґрунтоване рішення.
Керуючись статтями 1117 -11112 ГПК України, Вищий господарський суд України
1. Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Українська ДіВіДі Компанія" задовольнити частково.
2. Рішення господарського суду Миколаївської області від 28.05.2009 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 25.08.2009 зі справи № 3/66/09 скасувати.
Справу передати на новий розгляд до господарського суду Миколаївської області.
Суддя В. Селіваненко
Суддя І. Бенедисюк
Суддя Б. Львов