Єдиний унікальний номер 219/6924/15-к
Номер провадження 11-кп/775/447/2017
05 вересня 2017 року колегія суддів апеляційного суду Донецької області з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення у складі:
головуючого судді: ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
при секретарі судового засідання ОСОБА_4 ,
розглянула у відкритому судовому засіданні в приміщені апеляційного суду Донецької області у м. Бахмуті по кримінальному провадженню, внесеному у ЄДРДР за № 12015050150001498, апеляційну скаргу обвинуваченої ОСОБА_5 на вирок Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 29 березня 2016 року, яким
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Артемівська Донецької області, громадянки України, мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ( без реєстрації),
визнано винною у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України та призначено покарання у виді 12 років позбавлення волі.
Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України зараховано в строк відбування покарання строк попереднього ув'язнення з 13.05.2015 року по 29.03.2016 року з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_6 3667,30 грн. у відшкодування матеріальної шкоди, 6200 грн. у відшкодування витрат на правову допомогу, 100000 грн. у відшкодування моральної шкоди. Стягнуто з ОСОБА_5 на користь держави витрати на залучення експерта.
за участі прокурора ОСОБА_7
захисника ОСОБА_8
обвинуваченої ОСОБА_5
потерпілої ОСОБА_6
Вироком суду першої інстанції ОСОБА_5 визнано винною у тому, що вона 9 травня 2015року, приблизно о 21 год. 30 хв. (точний час досудовим розслідуванням не встановлено), знаходячись у приміщенні кухонної кімнати прибудови будинку АДРЕСА_2 , розпивала спиртні напої зі своїм знайомим ОСОБА_9 . В ході спільного розпивання спиртних напоїв між ОСОБА_5 і ОСОБА_9 виникла сварка, в ході якої, на ґрунті раптово сформованих особистих неприязних відносин, ОСОБА_5 , знаходячись в приміщенні вказаної кухонної кімнати, діючи умисно, з помсти, бажаючи настання смерті останньому, з метою вбивства, схопивши в праву руку на кухонному столі скляну порожню пляшку, ємкістю 0,5 л, нанесла ОСОБА_9 , який в цей час знаходився в положенні сидячі біля столу, три удари цією пляшкою в тім'яну частину його голови, спричинивши тілесні ушкодження у вигляді трьох забитих ран в правій скронево-тім'яній, лівій тім'яній і лівій потилично-тім'яній області голови. Після чого ОСОБА_5 , викинувши цю пляшку та продовжуючи мету вбивства, після того, як ОСОБА_9 намагався встати, знаходячись біля столу, схопила в свою праву руку кухонний ніж, що лежав на кухонному столі, і усвідомлюючи протиправність і соціально-небезпечний характер своїх дій, нанесла ОСОБА_9 вісім ударів ножем, в область підборіддя, в область живота, грудної клітки та спини, тим самим заподіявши ОСОБА_9 в сукупності тілесні ушкодження у вигляді забитих ран в області правого надборіддя зліва, вісім колото-різаних ран грудної клітки та живота, дві з яких проникають у праву плевральну порожнину з пошкодженням правої легені, множинні синці обличчя, лівого надпліччя, передньої поверхні грудної клітки зліва, на зовнішній поверхні лівого ліктьового суглоба, на тильній поверхні обох кистей рук, множинні садна обличчя, на задній і передній поверхні шиї, в області лівого надпліччя, передньої поверхні грудної клітки зліва, у зовнішнього краю лівої реберної дуги, на лівому плечі, лівому ліктьовому суглобі, лівому передпліччі.
Від отриманих тілесних ушкоджень, які несумісні з життям, ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_2 помер в кухонному приміщенні побудови будинку АДРЕСА_2 . Смерть ОСОБА_9 наступила внаслідок гострої кровотечі, яка розвинулася внаслідок 2-х проникаючих колото-різаних поранень грудної клітки з пошкодженням правої легені, про що свідчить наявність 2-х проникаючих колото-різаних поранень грудної клітки справа, 2-х колото-різаних поранень правої легені, наявність великої кількості крові у правій плевральній порожнині, а також загальне малокров'я внутрішніх органів, тобто знаходиться у прямому причинному зв'язку з отриманими тілесними ушкодженнями.
В апеляційній скарзі обвинувачена ОСОБА_5 вказує, що вирок суду є незаконним і необґрунтованим. Висновки суду про її винність у вбивстві Чернова зроблені на підставі припущень, а не достовірних доказів. Показання свідків, висновки експертних досліджень не підтверджують її причетності до вчинення вбивства. В порушення вимог КПК суд послався на її пояснення, дані під час досудового розслідування, і не прийняв до уваги, що ці докази були отримані незаконним шляхом. Суд не вказав у вироку, чому приймає до уваги одні докази і відкидає інші. Просить вирок скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.
Заслухавши доповідача, обвинувачену ОСОБА_5 , яка підтримувала доводи своєї апеляційної скарги, захисника ОСОБА_8 , яка підтримала доводи апеляційної скарги своєї підзахисної, прокурора ОСОБА_7 , який вважав, що підстави для скасування або зміни вироку відсутні, прохав вирок суду першої інстанції залишити без змін апеляційну скаргу без задоволення, потерпілу ОСОБА_6 , яка прохала вирок суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга обвинуваченої не обґрунтована та не підлягає задоволенню за таких підстав.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що саме обвинувачена ОСОБА_5 скоїла умисне вбивство ОСОБА_9 за обставин, встановлених у вироку, які відповідають фактичним обставинам справи і підтверджені доказами, дослідженими при судовому розгляді, яким суд дав належну оцінку у вироку.
Доводи апеляційної скарги обвинуваченої про недоведеність її вини і необґрунтованість висновків суду колегія суддів вважає безпідставними з огляду на наступне.
Посилання в апеляційній скарзі обвинуваченої ОСОБА_5 , що вона весь день 9 травня та до ранку 10 травня 2015р. не знаходилась у домі потерпілого ОСОБА_10 , а перебувала весь цей час за місцем свого проживання, належним чином перевірені судом першої інстанції та мотивовано не прийняті до уваги, оскільки спростовуються доказами по справі. Свідки у справі ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 показали, що вони неодноразово на протягом дня 9 травня 2015р. бачили обвинувачену ОСОБА_14 біля будинку ОСОБА_10 разом з останнім, а також і у інших місцях. Свідок ОСОБА_11 також пояснив, що вранці, о 7 годині, 10 травня 2015р. він бачив, як ОСОБА_14 виходила з будинку ОСОБА_10 , вона була одягнута у коротку спідницю. Покази свідка ОСОБА_11 узгоджуються із свідченнями як самої обвинуваченої ОСОБА_15 , які були надані нею під час слідчого експерименту, яка показала, що покинула помешкання потерпілого вранці, коли знайшла ключ від дверей, так із свідченнями її матері та сестри, які показали, що вона повернулась вранці через 2 дні.
Покази обвинуваченої ОСОБА_15 надані під час слідчого експерименту колегією суддів сприймаються як належні, а посилання обвинуваченої на те, що вони були надані під примусом працівників міліції - судом до уваги не беруться та розцінюються судом як намагання уникнути відповідальності, оскільки з матеріалів провадження вбачається, що свідчення надані обвинуваченою під час вказаної слідчої дії були добровільні, з посиланням на детальні факти, які могли бути відомі тільки особі, яка була безпосереднім учасником подій та перебувала в помешканні. Обвинувачена ОСОБА_5 при слідчому експерименті поводила себе природно, детально і самостійно давала пояснення вчиненого нею вбивства. Пояснила механізм утворення тілесних ушкоджень потерпілого. Доводи про те, що до неї були застосовані недозволені заходи слідства, судом першої інстанції належним чином перевірені та надано обґрунтований висновок тому, в наслідок чого ці твердження ним не сприймаються. Із таким висновком суду першої інстанції погоджується і колегія суддів апеляційної інстанції, та також зауважує на тому, що обвинувачена ОСОБА_5 під час досудового розслідування та на стадії судового слідства про такі порушення не заявляла. Під час проведення слідчих дій та у судовому засіданні користувалася правом на захист шляхом призначення їй безоплатного захисника.
Згідно протоколу огляду від 13.05.2015р. та фототаблиці до нього, в присутності понятих, була оглянута джинсова спідниця, яку ОСОБА_5 добровільно видала при її затриманні її як підозрюваної у вчиненні злочину. Під час огляду ОСОБА_5 пояснила, що саме в цій спідниці вона була одягнута, коли умисно вбила ОСОБА_9 , заподіявши йому тілесні ушкодження, та показала рукою на задню та передню частини джинсової спідниці, де є краплі речовини бурого кольору (т.1 а.с. 225-229).
Згідно до висновку експерта № 801 від 16.06.2015р. на спідниці, вилученій у ОСОБА_5 знайдена кров людини. Імунологічним дослідженням крові встановлено, що походження крові на спідниці від її власниці ОСОБА_14 виключається. За родовими ознаками походження крові на спідниці від ОСОБА_9 не виключається. (т.2 а.с. 45-48).
Колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції, яким надано належну зазначеним вище доказам, які у сукупності з даними, отриманими під час огляду місця події, висновками судово-медичної експертизи про характер та локалізацію тілесних ушкоджень на трупі ОСОБА_9 та причину його смерті, даними інших експертних досліджень, даними слідчого експерименту з участю ОСОБА_14 вважає, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про те, що умисне вбивство ОСОБА_9 вчинене обвинуваченою ОСОБА_5 .
Колегія суддів не приймає до уваги і доводи апеляційної скарги ОСОБА_14 , що суд обґрунтував висновки про її винність недопустимими доказами, а саме ґрунтувався на її показаннях, даних нею на досудовому слідстві, коли вона розповіла про обставини вчинення нею вбивства. Стверджує, що ці показання були отримані слідчим незаконним шляхом, а саме у результаті психологічного тиску.
З вироку вбачається, що суд відповідно до вимог ч.4 ст.95 КПК України на показання ОСОБА_14 , дані нею слідчому, не посилався і не давав цьому доказу у вироку оцінку.
У судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_5 свою провину не визнала, від дачі свідчень відмовилася, але надалі надала згоду свідчити в суді, змінивши свою позицію, показала суду що не вбивала потерпілого ОСОБА_6 , останній раз була у нього з 01.05.2015р. по 04.05.2015р., в день його вбивства, 09.05.2015р. перебувала дома у зв'язку із поганим самопочуттям.
Ці свідчення обвинуваченої ОСОБА_5 не узгоджуються із свідченнями її матері та рідної сестри, суперечать свідченням інших свідків та доказам, отриманим на досудовому слідстві, які належним чином перевірені судом у судовому засіданні. Отримані у судовому засіданні свідчення є послідовними, у своїй сукупності мають узгодженість у подіях та у часі, а суперечності у досліджених доказах відсутні. При проведенні амбулаторної комплексної судової психолого-психіатричної експертизи обвинувачена ОСОБА_5 при викладенні обставин події надала такі пояснення, вказуючи деталі, які могла знати тільки, особа яка у цей час перебувала на місці події, а саме про продукти харчування, якими вона та потерпілий закусували горілку, що підтверджено протоколом огляду місця події та фото таблицею для нього.
Посилання обвинуваченої на те, що її сестра дала суду пояснення що ОСОБА_5 була вдома та три дні знаходилась у хворобливому стані не спростовують її винуватість, оскільки сестра обвинуваченої ОСОБА_5 вказала, що остання пішла з дому 09.05.2015р., а перебувала дома три дні після повернення та мала занепокоєний вигляд.
Дії ОСОБА_14 правильно кваліфіковані судом за ч.1 ст.115 КК України.
Покарання призначено у відповідності з вимогами ст.65 КК України , у межах санкції ч.1 ст.115 КК України, з урахуванням тяжкості вчиненого злочину, даних про особу винної, обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Відповідно до вимог ч. 5 ст. 72 КК України необхідно зарахувати в строк відбування покарання ОСОБА_5 строк попереднього ув'язнення з дня затримання 13 травня 2015 року по день набрання вироком законної сили, а саме по 28 липня 2016 року включно та з 23 березня 2017 року по 20 червня 2017 року включно з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів
Вирок Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 29 березня 2016 року у відношенні ОСОБА_5 за ч. 1 ст. 115 КК України залишити без змін, а апеляційну скаргу обвинуваченої ОСОБА_5 без задоволення.
Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати в строк відбування покарання строк попереднього ув'язнення з 13 травня 2015 року по 28 липня 2016 року та з 23 березня 2017 року по 20 червня 2017 року включно з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції, а засудженою ОСОБА_5 , яка тримається під вартою, в той самий строк з дня вручення їй копії судового рішення.
Судді: