24 листопада 2009 р. № 54/23
Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. -головуючий, судді Бенедисюк І.М. і Львов Б.Ю.
розглянув касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Консул Інтернейшенел”, м. Сімферополь Автономної Республіки Крим (далі -ТОВ “Консул Інтернейшенел”)
на постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.05.2009
зі справи № 54/23
за позовом ТОВ “Консул Інтернейшенел”
до товариства з обмеженою відповідальністю “Телестудія “Служба інформації”, м. Київ (далі -ТОВ “Телестудія “Служба інформації”),
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача -товариство з обмеженою відповідальністю “1+1 Дистрибьюшн ЛТД”, м. Київ (далі -ТОВ “1+1 Дистрибьюшн ЛТД”),
про захист авторських прав та стягнення 1 000 000 грн.
Судове засідання проведено за участю представників:
ТОВ “Консул Інтернейшенел” -Смолій Л.Ю.,
ТОВ “Телестудія “Служба інформації” -Жарука С.О.,
ТОВ “1+1 Дистрибьюшн ЛТД”-Варічевої Л.С.
За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України
ТОВ “Консул Інтернейшенел” звернулося до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з ТОВ “Телестудія “Служба інформації” 1 000 000 грн. компенсації за порушення майнових авторських прав та штрафу в розмірі 10 % від суми, присудженої судом до стягнення.
Рішенням господарського суду міста Києва від 05.12.2008 (суддя Демченко Т.С.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 12.05.2009 (колегія суддів у складі: суддя Смірнова Л.Г. -головуючий, судді Алданова С.О., Баранець О.М.), в задоволенні позову відмовлено. У прийнятті даних судових рішень господарські суди виходили з того, що відповідачем не використовувався аудіовізуальний твір, майнові авторські права на який належать позивачеві.
ТОВ “Консул Інтернейшенел” звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову апеляційного господарського суду у даній справі скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову, посилаючись на порушення норм процесуального права, що виявилося в неповному з'ясуванні названими судовими інстанціями обставин, які мають значення для даної справи, та невірній їх оцінці.
Відзиви на касаційну скаргу не надходили.
Перевіривши на підставі встановлених попередніми судовими інстанціями фактичних обставин справи правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.
Попередніми удовими інстанціями у справі встановлено, що:
- 03.03.2008 до 13.03.2008 та повторно з 05.03.2008 ТОВ “Телестудія “Служба інформації” на належному йому телевізійному каналі “НТН” транслювало художній фільм “Визволення”, про що свідчать наявні в матеріалах справи копії телевізійні програми, розміщені у журналах “Спутник телезрителя” від 3-9.03.2008 № 10 та “Арт Мозаика” від 10-16.03. 2008;
- за твердженням позивача, зазначене використання аудіовізуального твору порушує його виключні майнові авторські права, оскільки цей твір належить йому на підставі:
o укладеного фірмами “Ганем Фільм” (Сирія), “Аль-Муттахіддін Лі Сінема” (Ліван) та Кіноконцерн “Мосфільм” (СРСР) договору від 11.10.1991 (далі - Договір від 11.10.1991), за умовами якого: сторони домовилися здійснити виробництво телесеріалу під умовною назвою “Визволення Європи”, шляхом перемонтажу знятих режисером Озеровим Ю.М. кінофільмів “Битва за Москву”, “Сталінград”, “Визволення”, “Солдати свободи” (всього 16 фільмів, 23 год. 55 хв.), права на які належать Кіноконцерну “Мосфільм” (тобто створити новий об'єкт авторського права); фірми “Ганем Фільм” та “Аль-Муттахіддін Лі Сінема” набувають строком на 15 років (до 11.10.2006) право на прокат телесеріалу всіма можливими аудіовізуальними засобами в усіх країнах світу (підпункт 1.8 пункту 1);
o договору від 05.08.1994 про порядок реалізації телесеріалу “Трагедія століття”, яким фірми “Ганем Фільм”, “Аль-Муттахіддін Лі Сінема”, Кіноконцерн “Мосфільм” та зовнішньоторгове госпрозрахункове об'єднанням Кіноконцерну “Мосфільм” погодили порядок просування Кіноконцерном “Мосфільм” до продажу телесеріалу “Трагедія століття” по відношенню до кінофільмів “Битва за Москву”, “Сталінград”, “Визволення”, “Солдати свободи”;
o договору від 01.12.2001№ 23/DG та додатку до нього, згідно з якими фірма “Ганем-Фільм” передала фірмі “Dunsink Trading Ltd” строком з 01.01.2005 до 01.01.2015 виключні майнові авторські права на трансляцію в ефірі телевізійних каналів та в мережі кабельного телебачення на території України телесеріалів “Визволення Європи” та “Трагедія століття”;
o договору від 20.02.2001 № 16/R-U-1 та додатку до нього від 05.12.2001 № 18/2, за яким фірма “Dunsink Trading Ltd” передала фірмі “Консул Інтернейшенел” (правонаступником якої є ТОВ “Консул Інтернейшенел” -позивач у даній справі) виключне право на телевізійний показ з 01.01.2005 до 01.09.2009 аудіовізуальних творів “Визволення Європи” та “Трагедія сторіччя”;
- федеральне державне унітарне підприємство “Кіноконцерн “Мосфільм” листами від 19.03.2008 № Д7-3123 та від 27.11.2008 № А4-2-1147 повідомило про те, що на підставі Договору від 11.10.1991 Кіноконцерном “Мосфільм” разом з фірмами “Ганем Фільм” та “Аль-Муттахіддін Лі Сінема” було створено телесеріал “Трагедія століття”, а умовна назва цього телесеріалу - “Визволення Європи” використовувалася під час виробництва даного телесеріалу;
- Кіноконцерн “Мосфільм” не передавав своїм контрагентам за Договором від 11.10.1991 жодних майнових авторських прав на кінофільми “Битва за Москву”, “Сталінград”, “Визволення”, “Солдати свободи” (що складають кіноепопею “Визволення”); інших доказів відчуження Кіноконцерном “Мосфільм” цих прав суду не подано;
- заперечуючи вимоги позивача, ТОВ “Телестудія “Служба інформації” пояснило суду, що спірна трансляція телевізійного серіалу “Визволення” здійснювалася на підставі укладеного з ТОВ “1+1 Дистрибьюшн ЛТД” субліцензійного договору від 18.02.2008 № 1/16-08 та додатку до нього від 18.02.2008 № 1, згідно з якими ТОВ “Телестудія “Служба інформації” з 18.02.2008 до 30.05.2008 набуло право на телевізійну трансляцію на території України 5 фільмів під назвою “Визволення” (6 серій);
- наявність у ТОВ “Телестудія “Служба інформації” права на телевізійну трансляцію зазначених фільмів підтверджується також:
o підписаною компанією “GI&T International LLC” та ТОВ “1+1 Дистрибьюшн ЛТД” угодою від 01.05.2000 № 2/UA та додатком до цієї угоди від 25.12.2007 № 239 про передачу ТОВ “1+1 Дистрибьюшн ЛТД” строком з 01.01.2008 до 31.12.2008 виключних прав на трансляцію ефірними, кабельні та супутниковими каналами мовлення 5 фільмів “Визволення” режисера Ю. Озерова;
o договором від 25.12.2007 № 1/315, укладеним федеральним державним унітарним підприємством “Кіноконцерн “Мосфільм” та компанією “GI&T International LLC”, відповідно до умов якого компанія “GI&T International LLC” з 01.01.2008 до 31.12.2008 отримала відповідні права на використання на території України художніх фільмів, зазначених у додатку № 1 до даного договору, у тому числі фільму “Визволення”;
- аудіовізуальні твори, що транслювалися позивачем та відповідачем, мають різний хронометраж;
- зі змісту виданого ТОВ “Телестудія “Служба інформації” державного прокатного посвідчення від 17.01.2008 № 14.85.2008Т вбачається, що відповідач здійснював показ аудіовізуального твору 1972 року випуску, тобто цей твір у будь-якому випадку було створено до підписання Договору від 11.10.1991 про виготовлення телесеріалу під умовною назвою “Визволення Європи” і відповідно до відчуження фірмою “Ганем-Фільм” своїх прав за згаданим договором від 01.12.2001№ 23/DG;
- подані позивачем в обґрунтування своєї правової позиції в даному спорі договори доводять його виключне право транслювати в ефірі телевізійних каналів на території України з 01.01.2005 до 01.09.2009 створений за Договором від 11.10.1991 новий об'єкт авторського права (під умовною назвою “Визволення Європи”), але не заперечують наявності в інших осіб (зокрема, у відповідача) відповідних майнових авторських прав на об'єднані назвами “Битва за Москву”, “Сталінград” “Визволення”, “Солдати свободи” фільми, що складають кіноепопею “Визволення”, оскільки, зокрема, з умов Договору від 11.10.1991 випливає, що ці кінофільми (кіноепопея), хоча й були використані шляхом їх перемонтажу для створення телесеріалу під умовною назвою “Визволення Європи”, але є окремими об'єктами майнового авторського права, що належить Кіноконцерну “Мосфільм” (федеральному державному унітарному підприємству “Кіноконцерн “Мосфільм”); докази протилежного у справі відсутні.
Причиною спору зі справи стало питання про наявність правових підстав для стягнення з відповідача суми компенсації за порушення майнових авторських прав позивача.
Відповідно до статей 440, 441, 443 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України) використання твору має здійснюватись лише за згодою власника відповідних майнових прав, крім випадків правомірного використання твору без такої згоди, встановлених цим Кодексом та іншим законом.
У частині третій статті 15 Закону України “Про авторське право і суміжні права” (далі -Закон) зазначено, що виключне право автора (чи іншої особи, яка має авторське право) на дозвіл чи заборону використання твору іншими особами дає йому право дозволяти або забороняти, зокрема, публічне сповіщення творів.
Згідно зі статтею 33 Господарського процесуального кодексу України (далі -ГПК України) кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Попередні судові інстанції з урахуванням встановлених ними обставин справи дійшли вірного висновку про недоведеність позивачем того, що використання відповідачем аудіовізуального твору “Визволеня” є неправомірним та порушує належні позивачеві майнові авторські права. Відтак місцевий господарський суд обґрунтовано відмовив в задоволенні позову зі справи, а суд апеляційної інстанції -залишив це рішення без змін.
Доводи касаційної скарги наведеного не спростовують, оскільки в основному стосуються переоцінки встановлених попередніми судовими інстанціями фактичних обставин справи. Касаційна ж інстанція відповідно до статті 1117 ГПК України не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Отже, підстави для скасування оскаржуваної постанови апеляційного господарського суду відсутні.
Керуючись статтями 1117, 1119-11111 ГПК України, Вищий господарський суд України
Постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.05.2009 зі справи № 54/23 залишити без змін, а касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Консул Інтернейшенел” -без задоволення.
Суддя В. Селіваненко
Суддя І. Бенедисюк
Суддя Б. Львов