24 листопада 2009 р. № 12/57-09
Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. -головуючий, судді Бенедисюк І.М. і Львов Б.Ю.
розглянув касаційну скаргу Антимонопольного комітету України, м. Київ (далі -АМК України)
на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 16.07.2009
зі справи № 12/57-09
за позовом АМК України
до державного підприємства “Новосуханівський спиртовий завод”, с. Новосуханівка Сумського району Сумської області (далі -Підприємство)
про стягнення 40 000 грн.
Судове засідання проведено за участю представників сторін:
АМК України -Загородньої І.Я.,
Підприємства -Зайченка О.П.
За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України
АМК України звернувся до господарського суду Сумської області про стягнення з Підприємства 20 000 грн. штрафу на підставі рішення АМК України від 20.12.2007 № 745-р у справі № 23-26.13/05-07 про порушення Підприємством законодавства про захист економічної конкуренції (далі -рішення № 745-р), а також 20 000 грн. пені за невиконання цього рішення.
Рішенням господарського суду Сумської області від 15.04.2009 (суддя Костенко Л.А.) позов задоволено з мотивів обов'язковості виконання рішення органу АМК України.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 16.07.2009 (колегія суддів у складі: Івакіна В.О. -головуючий, судді Ільїн О.В., Терещенко О.І.) зазначене рішення місцевого господарського суду скасовано та прийнято нове рішення, яким в задоволенні позову відмовлено. У прийнятті даної постанови апеляційний господарський суд з посиланням на приписи Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” виходив, зокрема, з того, що під час дії мораторію не можуть стягуватися штрафні санкції, накладені рішенням органів АМК України.
У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України АМК України просить постанову апеляційного господарського суду скасувати, а рішення місцевого господарського суду залишити без змін, посилаючись на невірне застосування судом апеляційної інстанції вимог Закону України “Про захист економічної конкуренції” та Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Згідно з частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження. А згідно з частиною другою статті 4 названого Кодексу юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення. Відповідно ж до приписів статті 60 Закону України “Про захист економічної конкуренції” рішення органів Антимонопольного комітету України оскаржуються до господарського суду.
У пункті 4 Інформаційного листа Верховного Суду України від 26.12.2005 № 3.2-2005 також зазначено: “Закони України можуть передбачати вирішення певних категорій публічно-правових спорів в порядку іншого судочинства (наприклад, стаття 60 Закону України “Про захист економічної конкуренції” встановлює, що заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення)”.
Отже, дана справа підвідомча господарським судам і її розгляд здійснюється за правилами Господарського процесуального кодексу України (далі -ГПК України).
Перевіривши на підставі встановлених попередніми судовими інстанціями фактичних обставин справи правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, заслухавши пояснення представників сторін, Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.
Судовими інстанціями у справі встановлено, що:
- згідно з рішенням № 745-р:
- Підприємство та інші зазначені в цьому рішенні спиртові заводи вчинили порушення, передбачене пунктом 1 статті 50 та частинами першою та третьою статті 6 Закону України “Про захист економічної конкуренції”, які призвели до обмеження конкуренції на ринку спирту;
на Підприємство накладено штраф у сумі 20 000 грн.;
- Підприємство звернулося до господарського суду про визнання недійсним рішення № 745-р; рішенням господарського суду, яке набрало законної сили, в задоволенні цього позову було відмовлено;
- пеню визначено на підставі частини п'ятої статті 56 Закону України “Про захист економічної конкуренції” в сумі 20 000 грн.;
- 11.01.2008 господарським судом Сумської області порушено провадження у справі № 8/3-08 про банкрутство Підприємства та встановлено мораторій на задоволення вимог кредиторів;
- 30.05.2008 в газеті “Голос України” було опубліковано оголошення про порушення названої справи.
Причиною виникнення спору зі справи стало питання про наявність підстав для стягнення з відповідача економічних санкцій, застосованих АМК України, під час дії мораторію на задоволення вимог кредиторів.
Відповідно до приписів статті 56 Закону України “Про захист економічної конкуренції”:
- рішення органу Антимонопольного комітету України надається для виконання, зокрема, шляхом надсилання (частина перша);
- рішення органу Антимонопольного комітету України є обов'язковим до виконання (частина друга);
- особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу (частина третя);
- за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України (абзац перший частини п'ятої);
- у разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням, та пені органи Антимонопольного комітету України стягують штраф та пеню в судовому порядку (частина сьома).
Відповідно до частини четвертої статті 12 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”:
мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду.
протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів:
забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства;
не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).
Отже, накладені на суб'єкта господарювання рішенням органу АМК України штрафні санкції не можуть стягуватися протягом дії мораторію на задоволення вимог його кредиторів.
Відповідну правову позицію наведено у пункті 2.6 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 19.03.2002 № 01-8/307 “Про деякі питання, пов'язані з введенням мораторію на задоволення вимог кредиторів згідно з Законом України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.
З огляду на викладене суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку про відмову в задоволенні позову.
Тому визначені законом підстави для скасування оскаржуваної постанови відсутні.
Керуючись статтями 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України
Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 16.07.2009 зі справи № 12/57-09 залишити без змін, а касаційну скаргу Антимонопольного комітету України -без задоволення.
Суддя В. Селіваненко
Суддя І. Бенедисюк
Суддя Б. Львов