24 листопада 2009 р. № 21/133-20/86-12/384-39/182
Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. -головуючий, судді Бенедисюк І.М. і Львов Б.Ю.
розглянув касаційну скаргу закритого акціонерного товариства “Видавничий будинок “Максимум”, с. Безпечна Сквирського району Київської області (далі -ЗАТ "Видавничий будинок “Максимум”)
на рішення господарського суду міста Києва від 05.06.2009 та
постанову Київського апеляційного господарського суду від 07.08.2009
зі справи № 21/133-20/86-12/384-39/182
за позовом ЗАТ “Видавничий будинок “Максимум”
до товариства з обмеженою відповідальністю “Альянс Капітал Менеджмент”, м. Київ (далі -ТОВ “Альянс Капітал Менеджмент”),
Міністерства аграрної політики України, м. Київ, та
Головного управління Державного казначейства України в Шевченківському районі міста Києва, м. Київ (далі -управління Держказначейства),
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів -дочірнє підприємство “Національний Інтернет Провайдер Н.І.П.”, м. Київ (далі -ДП “Національний Інтернет Провайдер Н.І.П.”),
про зобов'язання вчинити дії та стягнення компенсації за порушення авторського права.
Судове засідання проведено за участю представників:
ЗАТ “Видавничий будинок “Максимум”-Посохова В.С.,
ТОВ “Альянс Капітал Менеджмент”-Галкіна О.С.,
Міністерства аграрної політики України -Кошіль Н.М.,
управління Держказначейства -Онашко Є.М.,
ДП “Національний Інтернет Провайдер Н.І.П.” -не з'яв.
За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України
ЗАТ “Видавничий будинок “Максимум” звернулося до господарського суду міста Києва з позовом ( з урахуванням його подальшого уточнення) про стягнення: з ТОВ “Альянс Капітал Менеджмент” 36 250 грн. компенсації за порушення авторських прав позивача, 3 000 грн. за проведення судової експертизи у справі та 3 000 грн. за послуги адвоката; з державного бюджету 36 250 грн. компенсації за порушення авторських прав позивача, 3 000 грн. за проведення судової експертизи у справі та 3 000 грн. за послуги адвоката.
Справа розглядалася господарськими судами неодноразово.
Рішенням господарського міста Києва від 05.06.2009 (суддя Гумега О.В.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 07.08.2009 (колегія суддів у складі: суддя Студенець В.І. - головуючий, судді Баранець О.М., Григорович О.М.), позов задоволено частково: стягнуто з ТОВ “Альянс Капітал Менеджмент” на користь позивача 6 250 грн. компенсації за порушення авторських прав позивача та 517, 24 грн. за послуги адвоката; в іншій частині позову відмовлено. У прийнятті цих судових рішень попередні судові інстанції виходили з того, що: ТОВ “Альянс Капітал Менеджмент” порушило авторські права позивача; позивач не подав доказів оплати ним судової експертизи у справі; сплачена позивачем за послуги адвоката сума та інші судові витрати у справі підлягають стягненню з відповідача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог; підстави для задоволення позовних вимог до Міністерства аграрної політики України відсутні, оскільки ця юридична особа не є правонаступником ліквідованого Державного департаменту продовольства.
ЗАТ “Видавничий будинок “Максимум” звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення місцевого та постанову апеляційного господарських судів зі справи скасувати і прийняти нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі, посилаючись на порушення названими судовими інстанціями положень Закону України “Про авторське право і суміжні права” (далі - Закон) та незастосування у даному спорі статті 1173 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України). Зокрема, скаржник зазначає, що висновки попередніх судових інстанцій про стягнення компенсації, в задоволеному ними розмірі, є необґрунтованими та такими, що “не відповідають реальному розміру збитків”, завданих позивачеві порушенням його авторських прав.
Відзиви на касаційну скаргу не надходили.
Учасників судового процесу відповідно до статті 1114 Господарського процесуального кодексу України (далі -ГПК України) належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.
Перевіривши на підставі встановлених попередніми судовими інстанціями фактичних обставин справи правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.
Попередніми судовими інстанціями у справі встановлено, що:
- відповідно до умов договору від 06.01.2004 № 2-А/04, зареєстрованого в Державному департаменті інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України згідно з рішенням про реєстрацію договору, який стосується права автора на твір, від 27.05.2005 № 401 (далі -Договір), ЗАТ “Видавничий будинок “Максимум” є єдиним та виключним власником майнових авторських прав на кожний твір гр. ОСОБА_1. (автор) з моменту підписання акта передачі прав на твір;
- згідно з Договором, повідомленням від 06.01.2004 та актом передачі прав від 06.01.2004 гр. ОСОБА_1. передала ЗАТ “Видавничий будинок “Максимум” всі майнові права на публікацію у виданнях цього товариства (зокрема, журналі “Комп&ньон”) твору “Мутная сенсация”;
- 16.01.2004 у журналі “Комп&ньон” (№ 1) було розміщено статтю “Мутная сенсация”;
- 21.01.2004 у мережі Інтернет на сайті Державного департаменту продовольства Міністерства аграрної політики України було розмішено статтю “Нефильтрованное пиво -новая ассортиментная ниша на украинском рынке.htm”;
- 22.01.2004 ТОВ “Альянс Капітал Менеджмент” розмістило в мережі Інтернет на своєму сайті статтю “Пиво Украины. Новая ассортиментная ниша.htm”;
- у матеріалах справи наявні висновок експертизи об'єктів інтелектуальної власності Науково-дослідного інституту інтелектуальної власності Академії правових наук України від 05.04.2005 № 85 та висновок повторної судової експертизи об'єктів інтелектуальної власності Київського науково-дослідного інституту судових експертиз від 19.06.2006 № 9134, зі змісту яких вбачається, що:
згадані статті “Нефильтрованное пиво -новая ассортиментная ниша на украинском рынке.htm” та “Пиво Украины. Новая ассортиментная ниша.htm” є нетворчими переробками опублікованої в журналі “Комп&ньон” (№ 1) статті “Мутная сенсация”; ці статті не можуть вважатися повідомленнями про новини дня або поточні події, які в розумінні пункту “а” частини першої статті 10 Закону України “Про авторське право і суміжні права” не мають характеру звичайної прес-інформації;
стаття “Мутная сенсация”, яку розміщено в журналі “Комп&ньон” від 16.01.2004 № 1, є літературним публіцистичним твором, що відноситься до об'єктів авторського права;
текст розміщеного в журналі “Комп&ньон” від 16.01.2004 № 1 твору “Мутная сенсация” майже повністю збігається з текстами статей “Пиво Украины. Новая асортиментная ниша.htm” та “Нефильтрованное пиво -новая ассортиментная ниша на украинском рынке.htm”, а робіжності між ними є незначними;
- в журналі “Комп&ньон” від 16.01.2004 № 1 зазначено, що використання опублікованих в цьому журналі матеріалів дозволяється лише за згодою редакції;
- докази передання позивачем іншим особам, у тому числі ТОВ “Альянс Капітал Менеджмент”, майнових прав на твір “Мутная сенсація” відсутні;
- Міністерство аграрної політики України не є правонаступником ліквідованого Державного департаменту продовольства, що підпорядковувався цьому міністерству;
- позивач зазначає, що компенсація, яка підлягає стягненню за порушення його майнових авторських прав на твір “Мутная сенсація”, враховуючи вартість тиражу журналу, доход від розміщення в ньому реклами та самостійно здійснену позивачем оцінку інформаційності та змістовності названої статті (у відсотках до інших , опублікованих у цьому ж номері журналу, статей), складає 58 мінімальних заробітних плат, тобто 36 250 грн. на момент вирішення спору; ця сума підлягає стягненню на користь позивача як з ТОВ “Альянс Капітал Менеджмент”, так і з державного бюджету;
- господарськими судами критично оцінено здійснений позивачем розрахунок суми компенсації за порушення його майнових авторських прав, оскільки порушення цих прав шляхом розміщення без його дозволу статті “Мутная сенсація” в мережі Інтернет не могло вплинути на тираж журналу “Комп&ньон” від 16.01.2004 № 1, вартість цього тиражу та дохід від розміщеної в журналі реклами, зокрема, й з тих підстав, що неправомірне використання належних позивачеві майнових авторських прав відбулося після випуску зазначеного накладу журналу;
- позивач просить стягнути з ТОВ “Альянс Капітал Менеджмент” 3 000 грн. за послуги адвоката на підставі договору від 01.05.2004 № 2904;
- позивачем не подано доказів оплати судової експертизи об'єктів інтелектуальної власності, результатом якої є наявний в матеріалах справи висновок від 05.04.2005 № 85.
Причиною спору в даній справі стало питання про наявність правових підстав для стягнення з ТОВ “Альянс Капітал Менеджмент” та з державного бюджету компенсації за порушення майнових авторських прав позивача, а також сум за послуги адвоката та за проведення судової експертизи зі справи.
Відповідно до статті 8 Закону до об'єктів авторського права віднесено, зокрема, літературні письмові твори белетристичного, публіцистичного, наукового, технічного або іншого характеру (книги, брошури, статті тощо).
Згідно з частинами першою-третьою статті 440 ЦК України та частиною першою статті 15 Закону до майнових прав автора (чи іншої особи, яка має авторське право) належать: виключне право на використання твору; виключне право на дозвіл або заборону використання твору іншими особами. А згідно з частиною третьою цієї статті виключне право автора (чи іншої особи, яка має авторське право) на дозвіл чи заборону використання твору іншими особами дає йому право дозволяти або забороняти будь-яке використання твору іншими особами.
За приписами статті 441 ЦК України та статті 1 Закону використанням твору є його опублікування (випуск у світ, оприлюднення), яке може здійснюватися у тому числі шляхом надання доступу до них через електронні системи інформації таким чином, що будь-яка особа може його отримати з будь-якого місця і у будь-який час за власним вибором.
У частині третій статті 426 ЦК України зазначено, що використання об'єкта права інтелектуальної власності іншою особою здійснюється з дозволу особи, яка має виключне право дозволяти використання об'єкта права інтелектуальної власності, крім випадків правомірного використання без такого дозволу, передбачених цим Кодексом та іншим законом.
Законом встановлено вичерпний перелік випадків вільного використання твору, а саме: вільне використання твору із зазначенням імені автора і джерела запозичення (стаття 21 Закону); вільне відтворення бібліотеками та архівами примірників твору репрографічним способом (стаття 22 Закону); вільне відтворення примірників твору для навчання (стаття 23 Закону); вільне копіювання, модифікація і декомпіляція комп'ютерних програм (стаття 24 Закону); вільне відтворення творів у особистих цілях (стаття 25 Закону).
У розумінні припису статті 50 Закону порушенням авторського права, що дає підстави для судового захисту, є вчинення будь-якою особою дій, які порушують, зокрема, майнові права суб'єктів авторського права, визначені статтею 15 Закону, з урахуванням передбачених статтями 21 -25 цього Закону обмежень майнових прав.
Відповідно до пункту 5 частини другої статті 432 ЦК України захист прав інтелектуальної власності судом може бути здійснено шляхом прийняття рішення про застосування разового грошового стягнення (компенсації) замість відшкодування збитків за неправомірне використання об'єкта права інтелектуальної власності. Розмір стягнення визначається відповідно до закону з урахуванням вини особи та інших обставин, що мають істотне значення.
Наведена норма кореспондується з приписом пункту “г” частини першої статті 52 Закону.
Згідно з пунктом “г” частини другої статті 52 Закону розмір компенсації (грошового стягнення) встановлено в розмірі від 10 до 50000 мінімальних заробітних плат.
В абзаці дев'ятому частини другої статті 52 Закону зазначено, що розмір компенсації визначається у встановлених пунктом “г” частини другої статті 52 Закону межах з урахуванням обсягів порушення та (або) намірів відповідача.
Попередні судові інстанції, встановивши фактичні обставини, які свідчать про порушення ТОВ “Альянс Капітал Менеджмент” майнових авторських прав позивача, дійшли обґрунтованого висновку про наявність підстав для стягнення з цього товариства компенсації за неправомірне використання об'єкта інтелектуальної власності.
Вищий господарський суд України погоджується з визначеною судом сумою компенсації, з огляду на встановлений законодавством її мінімальний розмір та недоведеність позивачем того, що ця сума підлягає стягненню в заявленому ним розмірі.
Відповідно до частини першої статті 176 ЦК України держава, Автономна Республіка Крим, територіальні громади не відповідають за зобов'язаннями створених ними юридичних осіб, крім випадків, встановлених законом.
Отже, попередні судові інстанції дійшли вірного висновку про відсутність підстав для задоволення позову ЗАТ “Видавничий будинок “Максимум” в частині вимог про стягнення відповідних сум з державного бюджету у зв'язку з порушенням ліквідованим без правонаступника Державним департаментом продовольства Міністерства аграрної політики України майнових авторських прав позивача.
Посилання скаржника на положення статті 1173 ЦК України не можуть бути взяті до уваги з огляду на таке.
Статтею 1173 ЦК України встановлено, що шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.
Дана норма є спеціальною і передбачає відшкодування шкоди, завданої при здійсненні владно-адміністративних повноважень органів державної влади, органів влади Автономної республіки Крим та органів місцевого самоврядування, або внаслідок їх протиправної бездіяльності. Якщо шкода завдається господарською діяльністю цих органів, вона відшкодовується на загальних підставах згідно зі статтею 1166 ЦК України.
У частині першій статті 1166 ЦК України зазначено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до частини п'ятої статті 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, при частковому задоволенні позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З урахуванням наведеного оскаржувані судові рішення відповідають встановленим ним фактичним обставинам, прийняті з дотриманням норм матеріального та процесуального права, і передбачені законом підстави для їх скасування відсутні.
Керуючись статтями 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України
Рішення господарського суду міста Києва від 05.06.2009 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 07.08.2009 зі справи № 21/133-20/86-12/384-39/182 залишити без змін, а касаційну скаргу закритого акціонерного товариства “Видавничий будинок “Максимум” -без задоволення.
Суддя В. Селіваненко
Суддя І. Бенедисюк
Суддя Б. Львов