11 листопада 2009 р. № 5/30/08
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючогоГубенко Н.М. (доповідач)
суддівБарицької Т.Л.
Мирошниченка С.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуВідкритого акціонерного товариства Енергопостачальної компанії "Миколаївобленерго" в особі філії м. Миколаєва
на рішення
від
та на постанову
відгосподарського суду Миколаївської області
22.04.2009
Одеського апеляційного господарського суду
14.07.2009
у справі№ 5/30/08
за позовомВідкритого акціонерного товариства Енергопостачальної компанії "Миколаївобленерго" в особі філії м. Миколаєва
доДержавного підприємства "Експериментальне виробництво інституту імпульсних процесів і технологій Академії наук України"
простягнення 39 447,94 грн.
у судовому засіданні взяли участь представники:
- позивачаКрижановська І.М.;
- відповідачаповідомлений, але не з'явився
У січні 2008 року Відкрите акціонерне товариство Енергопостачальна компанія "Миколаївобленерго" в особі філії м. Миколаєва (далі -позивач) звернулося до суду з позовом до Державного підприємства "Експериментальне виробництво інституту імпульсних процесів і технологій Академії наук України" (далі -відповідач), відповідно до якого з врахуванням поданих уточнень № 10-12ю/264 від 31.03.2009 просило суд стягнути з відповідача 39 447,94 грн. боргу за перетоки реактивної електроенергії за період з вересня 2004 року по вересень 2008 року.
Рішенням господарського суду Миколаївської області від 22.04.2009 у справі № 5/30/08 (суддя Семенов А.К.) у позові відмовлено в повному обсязі.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 14.07.2009 у справі № 5/30/08 (колегія суддів у складі: Савицький Я.Ф. -головуючий суддя, судді Гладишева Т.Я., Лавренюк О.Т.) апеляційну скаргу задоволено частково, рішення господарського суду Миколаївської області від 22.04.2009 скасовано частково, викладено резолютивну частину рішення в наступній редакції:
"Позовну заяву задовольнити частково.
Стягнути з Державного підприємства "Експериментальне виробництво інституту імпульсних процесів і технологій Академії наук України" на користь Відкритого акціонерного товариства Енергопостачальної компанії "Миколаївобленерго" в особі філії м. Миколаєва заборгованість у розмірі 12 534 грн. 68 коп., витрати по сплаті державного мита за подання позовної заяви у розмірі 125 грн. 34 коп., витрати по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги у розмірі 62 грн. 67 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 37 грн. 88 коп.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити."
Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх судових інстанцій, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати прийняті у справі № 5/30/08 рішення та передати справу на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.
Обґрунтовуючи підстави звернення з касаційною скаргою, скаржник посилається на порушення судами попередніх судових інстанцій норм матеріального права, а саме: положень Закону України "Про електроенергетику" (ст. 26), Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ України від 31.07.1996 № 28, Методики обчислення плати за перетікання реактивної електроенергії між електропередавальною організацією та її споживачами, затвердженої наказом Мінпаливенерго України від 17.01.2002 № 19, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи (не надано правової оцінки документам, поданим позивачем).
У відзиві на касаційну скаргу, відповідач заперечує проти доводів позивача, просить вимоги касаційної скарги залишити без задоволення.
Усіх учасників судового процесу відповідно до статті 1114 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.
Представник відповідача у призначене судове засідання не з'явився.
Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм господарськими судами попередніх судових інстанцій належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин справи, дотримання норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга позивача не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Звертаючись з позовом, позивач зазначав, що ані умовами договору № 44/6207 від 31.01.2004, ані додатком № 5 до нього не передбачено застосування поступового коефіцієнту корекції плати за споживання реактивної електроенергії відносно відповідача, відтак, з врахуванням положень ст. 526 Цивільного кодексу України, Правил користування електричною енергією, Методики обчислення плати за перетікання реактивної електроенергії між електропередавальною організацією та її споживачами, листа Державної інспекції України з нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії від 20.06.2006 № 02/11-799 просив суд стягнути з відповідача 39 447 грн. 94 коп. боргу за перетоки реактивної енергії.
Здійснивши розгляд справи, судом апеляційної інстанції встановлено наступне:
- позивач згідно з п.п. 2.2. договору № 34/6207 від 31.01.2004 та додатку № 5 від 13.01.2004 до нього відпустив відповідачу за період з вересня 2004 року по вересень 2006 року 1295445 кВА р.е. на суму 49 534,74 грн., між тим фактично позивач виставив відповідачеві рахунки за вказаний період на загальну суму 10 086,80 грн. із застосуванням коефіцієнту 0,25 за споживання реактивної електроенергії для споживачів, які вперше розпочинають розрахунки за споживання та генерацію реактивної електроенергії;
- при перевірці розрахунків за перетоки реактивної електроенергії за період з вересня 2004 року по вересень 2006 року позивачем виявлено арифметичні помилки, у зв'язку з чим встановлено різницю в оплаті за перетікання реактивної електроенергії в сумі 39 447 грн. 94 коп., оскільки до відповідача не повинні були бути застосовані коефіцієнти, передбачені п. 5.9 Методики, посилаючись на лист Державної інспекції України з нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії від 20.06.2006 № 02/11-799, відповідачу слід було нараховувати 100% розмір оплати за споживання реактивної електроенергії;
- п. 5.9. Методики встановлено, що для споживачів, які вперше розпочинають розрахунки згідно з пунктом 3.1, плата за споживання та генерацію реактивної електроенергії нараховується з поступовою корекцією результату за формулою (3.1) протягом трьох років з моменту введення розрахунків за реактивну електроенергію, з урахуванням коефіцієнта: перший рік - 0,25; другий рік - 0,5; третій рік - 0,75; надалі - 1,0;
- матеріали справи свідчать про те, що відповідач розпочав здійснювати оплату за перетікання реактивної електроенергії після підписання додатку № 5 від 13.01.2004 до договору, в свою чергу, позивачем не надано до матеріалів справи доказів в розумінні ст. ст. 32 - 34 ГПК України здійснення відповідачем оплати за перетікання реактивної електроенергії до підписання додатку № 5 до договору, що дало підстави суду апеляційної інстанції прийти до висновку, що відповідач розпочав вперше здійснювати розрахунки за споживання та генерацію реактивної електроенергії з 13.01.2004, а отже до підприємства повинні бути у спірний період застосовані коефіцієнти, передбачені п. 5.9 Методики;
- ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 16.06.2009 було зобов'язано сторін надати суду обґрунтований розрахунок заборгованості за кожний місяць періоду (01.09.2004 по 01.10.2006) з посиланням на додаток № 5 до договору № 44/6207 від 31.01.2004 та Методику обчислення плати за перетікання реактивної електроенергії між електропередавальною організацією та її споживачами;
- позивачем 07.07.2009 надано розрахунки плати за перетікання реактивної електроенергії із застосуванням та без застосування коефіцієнту корекції за період з 01.09.2004 по 01.10.2006.
Дослідивши здійснені позивачем розрахунки, судом апеляційної інстанції вірно встановлено, що під час здійснення розрахунку позивачем не застосовано коефіцієнт, передбачений п. 5.9. Методики, у зв'язку з чим судом апеляційної інстанції правомірно здійснено розрахунок суми заборгованості із застосуванням вказаного пункту Методики, заборгованість відповідача за перетікання реактивної електроенергії за розрахунком апеляційного господарського суду становить 12 534,68 грн.
Також, не приймаючи до уваги лист Державної інспекції України з нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії від 20.06.2006 № 02/11-799, в якому зазначено, що на час підписання даного листа під дію п. 5.9 Методики жодний споживач реактивної електроенергії не підпадає, та на підставі якого позивачем було зроблено нарахування 100% розміру оплати за споживання реактивної електроенергії відповідачу за спірний період, суд апеляційної інстанції правильно виходив з того, що на момент підписання вказаного листа діяла Методика обчислення плати за перетікання реактивної електроенергії від 17.01.2002 №19, пункт 5.9 вказаної Методики скасовано не було, в той час як лист Державної інспекції України з нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії від 20.06.2006 № 02/11-799 не є нормативним документом, який регулює порядок оплати за перетікання реактивної електроенергії, а носить лише інформативний характер.
Доводи касаційної скарги щодо неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, не спростовують наведеного, а тому не можуть бути й підставою для задоволення вимог скаржника. До того ж відповідно до статті 1117 ГПК України касаційна інстанція, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, на підставі встановлених попередніми судовими інстанціями фактичних обставин справи перевіряє застосування ними норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Перевіривши у відповідності до ч. 2 ст. 1115 ГПК України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення в оскаржуваній постанові апеляційного господарського суду, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновків про те, що судом апеляційної інстанції з дотриманням положень ст. ст. 43, 47, 43, 99, 101 ГПК України всебічно, повно і об'єктивно встановлено фактичні обставини справи, правильно застосовано норми матеріального права (Закон України "Про електроенергетику", Правила користування електричною енергією, затверджені постановою НКРЕ України від 31.07.1996 № 28, Методику обчислення плати за перетікання реактивної електроенергії між електропередавальною організацією та її споживачами, затверджену наказом Мінпаливенерго України від 17.01.2002 № 19), що регулюють спірні правовідносини та обґрунтовано і правомірно задоволено позов на суму 12 534 грн. 68 коп. Викладені заявником у касаційній скарзі доводи не знайшли свого підтвердження та не спростовують обґрунтованих висновків суду апеляційної інстанції, у зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування оскаржуваної постанови апеляційного господарського суду не вбачається.
За таких обставин, прийнята Одеським апеляційним господарським судом постанова відповідає положенням статті 105 Господарського процесуального кодексу України та вимогам, що викладені в постанові Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 № 11 "Про судове рішення" зі змінами та доповненнями.
Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства Енергопостачальної компанії "Миколаївобленерго" в особі філії м. Миколаєва залишити без задоволення.
Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 14.07.2009 у справі № 5/30/08 залишити без змін.
Головуючий суддя Н.М. ГУБЕНКО
Судді Т.Л. БАРИЦЬКА
С.В. МИРОШНИЧЕНКО