Справа №265/5186/17
Провадження №2-а/265/236/17
28 серпня 2017 року місто Маріуполь
Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі головуючого судді Костромітіної О.О., за участю секретаря Куксенко А.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Маріуполі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в м.Маріуполі про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління патрульної поліції в м.Маріуполі про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.
В обґрунтування поданої позовної заяви вказував на те, що 25 липня 2017 року о 21:05 годині він на автомобілі ВАЗ 21093, державний номерний знак НОМЕР_1, рухався на перехресті пр. Миру - пр. Металургів в м. Маріуполі та був зупинений інспектором роти №15 батальйону УПП в м. Маріуполі Департаменту патрульної поліції Ястремським В.О. (далі - інспектор патрульної поліції) в зв'язку з тим, що він порушив правила дорожнього руху, а саме почав рух на заборонений червоний сигнал світлофору. Після цього, відносно нього була винесена постанова про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП у вигляді штрафу в сумі 425 гривень.
Із зазначеною постановою він не погоджується, зазначив, що він зайняв крайню ліву смугу руху, маючи намір здійснити поворот ліворуч, ввімкнувши показчик лівого повороту зупинився перед перехрестям на заборонений червоний сигнал світлофору, який має цифровий лічильник перемикання сигналів. За мить до ввімкнення зеленого сигналу світлофору він відпустив гальма та розпочав повільний рух, і дочекавшись зеленого сигналу, виїхав на перехрестя та перетнув його поворотом ліворуч. Після цього позаду себе він побачив поліцейський автомобіль із ввімкненими проблисковими маячками, який подав йому спеціальний звуковий сигнал про зупинку Просить суд скасувати постанову серії АР № 851553 від 25 липня 2017 року, прийняту поліцейським інспектором роти №15 УПП в м. Маріуполі ДПП Ястремським В.О. щодо його притягнення до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП у вигляді штрафу в сумі 425 гривень.
Позивач до судового засідання не з'явився надавши заяву з проханням провести розгляд справи без його присутності. На задоволенні позову наполягає.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності. В задоволенні позовних вимог просив відмовити. Крім того, подав письмове заперечення проти позову, в яких зазначив, що розглядаючи дану справу, поліцейський діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією, КУпАП та іншими нормативно-правовими актами.
Розглянувши письмові матеріали справи, суд приходить до висновку про задоволення позову з наступних підстав.
Судом встановлено, що інспектором роти №15 батальйону УПП в м. Маріуполі Департаменту патрульної поліції Ястремським В.О. 25 липня 2017 року відносно ОСОБА_1 винесена постанова, якою останній притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП та відносно нього застосовано стягнення у вигляді штрафу на користь держави в сумі 425 грн.
Згідно вказаної постанови ОСОБА_1, керуючи транспортним засобом - автомобілем ВАЗ 21093, державний номерний знак НОМЕР_1, рухався на перехресті пр. Миру - пр. Металургів в м. Маріуполі, почав рух на заборонений сигнал світлофору, а саме червоний, чим порушив вимоги п.8.7, 3.е Правил дорожнього руху України, а саме - Сигнали світлофора мають такі значення: червоний сигнал, у тому числі миготливий, або два червоних миготливих сигнали забороняють рух.
В ч.2 ст. 122 КУпАП встановлено відповідальність за проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника.
Доведеність вини позивача у вчиненому адміністративному правопорушенні підлягає доказуванню шляхом збирання та перевірки доказів, передбачених ст.251 КпАП України. Зокрема такими являються будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Крім цього, у відповідності до ч. 1 ст. 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З останньої норми вбачається, що законодавець встановлює презумпцію вини суб'єкта владних повноважень, рішення, дії чи бездіяльність якого оскаржується, - повідомлені позивачем обставини справи про рішення, дії чи бездіяльність відповідача - суб'єкта владних повноважень відповідають дійсності, доки відповідач не спростує їх.
Крім того, у зв'язку з тим, що більшість доказів адміністративної справи, як правило, утворюється та зберігається у суб'єкта владних повноважень, ч. 4 ст. 71 КАС України, зобов'язує відповідача подати до суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Однак, в ході судового розгляду відповідачем жодними належними та допустимим доказами не доведено факту вчинення позивачем зазначеного у оскаржуваній постанові адміністративного правопорушення у виді порушень п.8.7, 3.е Правил Дорожнього Руху України, зокрема, не представлено відеофіксації можливого порушення правил дорожнього руху.
Згідно ч. 1 ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію», поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
Також Законом України «Про Національну поліцію» та «Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі» (надалі - Інструкція), затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2015 року N 1395 передбачена можливість застосовувати відеофіксацію обставин правопорушення, в тому числі використовувати відеорегістратори.
В судовому засіданні були досліджені представлені відповідачем відеоматеріали, що підтверджують обставини виявленого правопорушення. Проте відповідачем було надано запис з нагрудної камери спостереження працівника поліції, де зафіксовано лише момент зупинки транспортного засобу позивача та складання постанови, а не факт порушення ПДР України позивачем, що наразі не є належним та достатнім доказом порушення правил дорожнього руху.
При цьому детального визнання порушення правил дорожнього руху, яке відображено в постанові, з боку позивача не висловлювалось, тому надати оцінку обставинам можливого правопорушення та відповідно законності винесення постанови працівником поліції у суду об'єктивної можливості не має.
Отже до суду будь-яких доказів безпосереднього вчинення правопорушення представлені не були, що є підставою для скасування прийнятої постанови про накладення адміністративного стягнення.
На переконання суду, факт візуального спостереження вчинення адміністративного правопорушення інспектором поліції без забезпечення належних та допустимих доказів, визначених ст.251 КпАП України, зокрема відеофіксації всіх суттєвих обставин, не може доводити винуватість особи у вчиненому адміністративному правопорушенні. А відтак, оскільки позивач категорично заперечив факт вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КпАП України, а відповідач належними та допустимими доказами факту правомірності своєї постанови через доведеність вини позивача у цьому адміністративному правопорушенні не довів, суд приходить до висновку про те, що оскаржувана постанова є протиправною, внаслідок чого підлягає скасуванню.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 11,69,71,72,160, 162,163 КАС України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в м.Маріуполі про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, задовольнити.
Скасувати постанову серії АР № 851553 від 25 липня 2017 року, винесену інспектором роти №15 УПП в м. Маріуполі ДПП Ястремським В.О. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.122 ч.2 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 425 гривень.
Постанова суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного адміністративного суду Донецької області через Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення постанови суду, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання її копії.
Суддя Костромітіна О.О.